Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв’ю для мережі сайтів “Або” — Агенція медійного росту розповів про цифровізацію регіонів, проблему відсутності інтернету на місцях і про те, що робити громаді, якщо вона прагне стати найдіджиталізованішою.
Понад 20 редакцій мережі The City у спільному спецпроєкті разом із Агенцією “Або” протягом чотирьох місяців тестували різноманітні онлайн-сервіси та послуги у своїх містах — серед них і Нижні Сірогози.City. За цей час опублікували 80 текстів-експлейнерів, створили десятки відео та матеріалів для соцмереж, дослідили, які з державних та місцевих послуг працюють і мають попит, а які навпаки мають значні недоліки. Ми не просто перевіряли роботу сервісів на місцях, а й намагалися популяризувати «цифру» у регіонах.
Зрештою, редакції зібрали висновки та запитання про роботу онлайн-послуг у районах та областях. І поставили їх очільнику Міністерства цифрової трансформації України Михайлу Федорову.
“Наша перша ціль — відцифрувати 100% послуг, перевести їх з офлайну в онлайн”Фото: Прес-служба Міністерства цифрової трансформації
Що зараз заважає отримувати онлайн-послуги якісно та швидко
— Мета Міністерства цифрової трансформації — до 2024 року перевести 100% держпослуг в онлайн, а разом із цим залучити до програми розвитку цифрових навичок 6 мільйонів користувачів. Втім, перехід до онлайну — завдання не з простих. Що робить міністерство, щоб навчити українців, зокрема у регіонах, користуватися держпослугами онлайн?
— Ми хочемо до 2024 року перевести всі державні послуги в онлайн. Але не просто відцифровувати та надавати їх онлайн, а зробити послуги максимально автоматичними та зручними. Щоб люди не приносили купу документів, не робили скан-копії та заливали документи на сайт, а так, щоб після ідентифікації на сайті або у ЦНАПі, вони змогли отримати будь-яку послугу в кілька кліків.
Наприклад, відкриття ФОП: було 58 полів для заповнення, ми залишили десять. Тобто скорили у п’ять разів. При цьому після заповнення заяви ще потрібно було заходити на сайт податкової, а тепер не потрібно — все автоматично. Згодом ми взагалі прибиремо з цього процесу людину, тобто реєстратора. Бізнес можна буде реєструвати автоматично. І так потрібно зробити з кожною послугою. єМалятко, наприклад, також повністю автоматично працює.
Варто розуміти, що 95% державних послуг надає центр. А паралельно з цим йде процес децентралізації. Через це не всі послуги однаково реалізовані на місцях, тому що ЦНАПами переважно керують місцеві громади. Наше завдання — зробити так, щоб послуги на місцях всі отримували однаково якісно та швидко. Тому що в Києві будь-яку послугу можна отримати значно швидше та простіше, ніж у маленькому селищі.
Коли послуга зручна, не потребує багато процесів, як-от шукати копії, завантажувати їх, тоді вона буде активно розвиватися. Люди ділитимуться успішним отриманням послуг, і це буде такий собі вірусний ефект. У нашого міністерства є профільний комітет у Верховній Раді з депутатами, які приймають відповідні закони. У кожному міністерстві та кожній обласній адміністрації є свій заступник з цифрової трансформації, і ці заступники також з’являються у громадах.
Запускаючи, наприклад, єМалятко в центрі, ми не просто спускаємо в регіони таку можливість: ми ставимо завдання кожному заступнику з цифрової трансформації відпрацьовувати цей процес від обласного центру і до кожної громади.
— Втім, людей все одно потрібно навчати діджиталізації. На місцях цей процес мають самостійно організовувати?
— Ні, це політика держави. Це держава має сприяти вирішенню таких питань.
— Яким саме чином міністерство планує популяризувати різноманітні онлайн-послуги у регіонах? Чи є під це комунікаційна стратегія?
— Тут є два важливих напрямки. Перший — так, це дійсно комунікаційна кампанія, коли ми запускаємо рекламну кампанію по тому ж телебаченню, коли спілкуємося із засобами масової інформації, які представляють конкретні містечка в регіоні. Другий напрямок — це навчання людей базовим цифровим навичкам. Ми запустили портал Дія Цифрова освіта. На сьогодні там можна онлайн подивитися понад 50 навчальних серіалів, де знімаються зірки. І це, зокрема, для того, щоб зацікавити людей різного віку. Там є різна інформація — від того, як оплатити «комуналку» та завантажити документи, до того, що таке штучний інтелект.
Чим займаються керівники з цифрової трансформації на місцях
— Які KPI у керівника з цифрової трансформації? На форумі «Громада в Дії» у лютому ви заявляли, що такі посади уже є у Київській, Одеській, Чернівецькій та Івано-Франківській областях і от-от мають з’явитися ще у шістьох регіонах. Однак навіть представники місцевих ЗМІ за фактом не знають, хто ці люди і чим вони займаються.
— У нашого міністерства є чотири конкретні цілі, які ми бачимо також цілями кожного з керівників цифрової трансформації у регіонах. Перше — це відцифрувати 100% послуг, перевести їх з офлайну в онлайн. Друге — це забезпечити населення України на 95% інтернетом — і мобільним, і фіксованим. Третє — навчити шість мільйонів українців базовим цифровим навичкам. І четверте — збільшити частку IT та креативної індустрії у ВВП нашої країни з 4% до 10%.
Ми намагаємося всі технологічні, фундаментальні, юридичні процеси закривати в центрі команди міністерства.
Експертизу розробки ІТ або реінжинірингу ми не покладаємо на регіони. Ми покладаємо на регіони процес впровадження. А в кожній громаді, навіть найменшій, є люди, які можуть контролювати певні питання, дотискати команди. Тому це робочий інструмент.
Наприклад, 50% ФОПів за рік роботи порталу Дія реєструються онлайн. До цього реєструвалося 4%. І це свідчить про те, що у регіонах люди дізнаються, користуються, це реально працює.
Чому Мінцифра поки відповідає не за всі онлайн-послуги
— Наразі далеко не всі онлайн-послуги від держави “зав’язані” на профільному міністерстві. Наприклад, оформлення субсидій у мережі — це зона відповідальності Мінсоцполітики. Як відбуватиметься перехід передачі всіх порталів Мінцифрі? Наскільки це тривалий процес?
— Є постанова Кабміну, згідно з якою Дія має стати єдиним порталом для всіх державних послуг. Тобто всі міністерства мають запускати свої послуги на Дії. І взагалі Дія — це гарантія спрощеної та зручної послуги. Ми не передаємо на Дію незручні послуги і паралельно працюємо за кожним напрямком.
До прикладу, зараз заснували пілот по Єдиному реєстру соціальних виплат, який передбачає, що за півтора року ми переведемо отримання пенсій, послуги з отримання субсидій і пільг на портал Дія. Всі вони будуть зручними, можна буде користуватися в кілька кліків.
Найближчий перехід — це сплата податків у кілька кліків як на порталі Дія, так і у застосунку. Скоро також запустимо публічний дашборд, на якому кожен українець зможе побачити, коли і яка послуга з’явиться на порталі та застосунку Дія, яке міністерство за це відповідає, яка команда і який менеджер. До речі, у такий спосіб ми будемо заохочувати ефективних менеджерів і звільняти неефективних.
— Наразі, наприклад, ті самі отримання пільг, субсидій та соціальних виплат не мають чітких інструкцій та адекватної техпідтримки. Зрозуміло, що поки що це в межах компетенції Мінсоцполітики, але коли всі послуги будуть сконцентровані на Дії, хто відповідатиме за сервіс? Якщо щось не буде працювати, куди звертатися найперше — до вас чи в міністерство, яке, зрештою, відповідає за реалізацію обраної послуги?
— Ми не розділяємо відповідальність. Уряд — єдина команда. У нас більше енергії, часу та бажання вирішувати питання. І хоч у командах інших міністерств з’являється дедалі більше молодих та активних людей, скажу чесно: це питання до нас.
Тому, звичайно, ми, команда уряду, несемо за все відповідальність. Навіть якщо є послуги на інших сайтах, ми також допомагаємо вирішити проблеми, які там виникають.
Що не так із інтернетом у регіонах
— Частина редакцій нашої мережі (The City, до якої разом із Нижні Сірогози.City входять ще понад 50 сайтів — прим. ред.) працює в невеликих селищах, наприклад, Нижні Сірогози в Херсонській області. Від початку роботи нового електронного сервісу “Е-пенсія” у серпні 2020-го цією послугою в їхньому районі взагалі ніхто не скористався, окрім редакторки медіа, яка її тестувала. У Сватівському районі Луганської області цією послугою за вісім місяців скористалися 12 людей. Серед причин, крім різних технічних складнощів для людей літнього віку, — відсутність доступу до інтернету в селах. Як плануєте вирішувати цю проблему в регіонах?
— Інтернет — важливий КРІ. Вперше в Україні з’явився державний орган, наше міністерство, який відповідає за цей напрям. За 7-8 місяців оператори за сприяння Мінцифри підключили вперше до 4G 2,2 мільйона українців. А загалом 4G сьогодні користуються 8,4 мільйона. Також ми у прямому сенсі слова «вибили» кошти з державного бюджету для підключення до інтернету об’єктів соціальної інфраструктури — щоб школи і лікарні підключати цього року до оптичного інтернету.
Йдеться, зокрема, про маленькі селища і громади. Тому цього року ми вирішимо чимало життєвих ситуацій, тому що в людей у селищах з’явиться фіксований інтернет. І ми віримо, що для них вартість підключення буде значно меншою, ніж є сьогодні.
Батьки моєї дружини нещодавно проводили інтернет у невеликому містечку, і підключення коштувало дві тисячі гривень. Це для регіонів нереально. Так відбувається, тому що немає провайдера, треба далеко «тягнути кабелі». А, наприклад, у Києві я підключив собі інтернет за 350 гривень. Це несправедливо.
Цього року в нас є 500 мільйонів гривень, і ми запустили портал, де є мапа з усіма об’єктами, які ми підключаємо. Плюс уже є можливість для громад зв’язуватися з нашим міністерством, подаватися на субвенцію та отримувати кошти, щоб в їхніх містечках та селах з’явився інтернет.
— Вже відомо, які з регіонів будуть підключати першими?
— Місяць збираємо заявки, а потім почнемо одночасний процес підключення. Відслідкувати проєкт “Інтернет-субвенція” можна на дашборді — майданчику, де дані оновлюються у реальному часі.
— Уже є дедлайн подачі заявок?
— Офіційний старт вже скоро. Але насправді вже почався попередній збір заяв, уже багато громад подалися. Станом на зараз попередні заявки вже оформили 622 громади щодо 4 066 сіл та 12 974 об’єктів соціальної інфраструктури — шкіл, дитячих садочків, бібліотек, лікарень.
Що далі буде із ЦНАПами
— На початку року в інтерв’ю виданню MC Today ви розповідали, що всі ЦНАПи працюють на різному програмному забезпеченні — і складно зрозуміти, які послуги мають найбільший попит. Чи щось змінилося в цьому напрямку? Що буде далі із ЦНАПами і їхньою роллю в цифровізації регіонів?
— Наша команда витратила дуже багато часу на те, щоб була змога з великої кількості ЦНАПів збирати дані в режимі реального часу та дивитися, які послуги отримує населення. Ми інтегрували різні системи в систему моніторингу, щоб зрозуміти для себе реальний стан речей — скільки людей, які послуги та коли отримують.
Хоч до системи моніторингу були підключені не всі ЦНАПи, та їх було чимало. Зрештою, ми подивилися всю цю інформацію, і цього достатньо, щоб ухвалювати управлінські рішення. Цей проєкт себе вичерпав, тому що майбутнє у ЦНАПах не за децентралізованим наданням послуг.
У кожному ЦНАПі повинен бути умовний чи буквальний монітор, на якому людина, яка не володіє цифровими навичками, могла за допомогою менеджера отримати всі послуги. При цьому сама послуга надається онлайн у бек-офісі.
Це взагалі інша філософія, за якої кожному ЦНАПу не потрібне своє програмне забезпечення, не потрібно вибудовувати власні процеси. Замість цього треба просто зосередитися на класному сервісі і зробити так, щоб коли людина прийшла за якоюсь послугою, її ідентифікували, дізналися про потребу, відправили заявку онлайн. Не потрібно нічого ксерити, сканувати, приносити купу роздрукованих документів. Буде єдиний доступ для кожної громади через портал Дія, де авторизують людину й нададуть їй послугу.
— Як плануєте впроваджувати рекомендації з посібників для ЦНАПів на практиці?
— Ми вже зробили посібники, постійно навчаємо ЦНАПи, як надавати послуги. Але фінально буде зовсім інша філософія надання послуг — без посібників. І ми дуже скоро до неї прийдемо.
— Коли саме?
— Анонсуємо цього року, перші кроки також зробимо у 2021-му.
— Цифровізація, особливо якщо йдеться про регіони, часто асоціюється зі скороченням робочих місць. Чи є дані про це? Скільки робочих місць оптимізують до кінця 2023 року?
— Навпаки, процес цифровізації покращує економічний стан і стимулює створення робочих місць. Тому що є пряма залежність між розвитком цифрової інфраструктури та збільшенням ВВП країни. Чим більше людей мають доступ до інтернету — тим більше робочих місць. Вони можуть навчатися, розвиватися, віддалено працювати.
Ще 15 років тому я жив у маленькому містечку і мріяв вступити до університету. Для того, щоб трохи заробити, мені потрібно було працювати фізично. Щоб сьогодні мати перші кишенькові гроші, можна створювати різні спільноти, друкувати тексти, продавати рекламу, наприклад. Словом, багато чого вже можна робити онлайн.
Тому цифровізація — це, по-перше, можливість розвиватися і доступ до освіти онлайн. По-друге, це ефективні управлінські рішення для уряду, залучення інвестицій і розуміння того, що відбувається у країні. Це оптимізація виплат там, де не потрібно витрачати гроші, і збільшення там, де потрібно. І взагалі це зручність отримання послуг, де людям не потрібно давати хабарі та витрачати свій час. Від цифровізації, зрештою, всі виграють.
— Так, але якщо умовну співробітницю ЦНАПу, яка раніше ксерила і сканувала документи, замінять на комп’ютер, де буде вся інформація про клієнта, то співробітницю звільнять?
— А чому її звільнять? Вони просто надаватимуть кращий сервіс. Більше спілкуватимуться з людьми. Навіщо звільняти? Бізнес-модель і так працюватиме. Недоліки неефективної держави і те, що доводиться сканувати, у тому, що людей наймали для іншого.
“Цифровізація — це зручність отримання послуг, де людям не потрібно давати хабарі та витрачати свій час”Фото: Прес-служба Міністерства цифрової трансформації
Хто з громад найкрутіший у цифровізації і над чим працює Директорат регіональної цифровізації
— У лютому в медіа оприлюднили інформацію про рейтинг цифровізації всіх 1469 громад в Україні. Чи є вже розуміння, які громади можуть бути прикладом діджиталізації для інших? А в яких областях ситуація найбільш складна з цифровізацією?
— З успішних прикладів — це Вінницька громада, яка запровадила електронний квиток на муніципальну картку мешканця для безготівкової оплати. Також Межівська громада у Дніпропетровській області, що запровадила систему управління земельними ресурсами. І це, до речі, все про менеджмент та ефективність. Вони відцифрували весь земельний фонд громади, кількість сільськогосподарських угідь. Зробили такий собі «центр управління польотів» із можливістю краще збирати податки. І ще Вишнівська громада на Волині, яка в умовах дистанційного навчання впровадила систему електронних журналів та електронних щоденників.
Цифровізація — це про те, як ми можемо спростити процес, зробити його більш зручним, зекономити кошти. І тоді виникають ідеї та інструменти, як це діджилітазувати. Ми створили Директорат регіональної цифровізації, який вже працює над розробкою цифрових рішень та нормативно-правової бази.
Він вже готовий бути консалтингом, підтримкою, шерити доступ, ділитися досвідом від однієї до іншої громади. Головне тут — бажання. Тому ми готові, максимально відкриті, можна звертатися. Є ціла команда. І ми створюємо зараз портал Дія. Цифрова громада, де буде каталог усіх безкоштовних рішень, щоб громади могли брати і просто впроваджувати їх.
— Як давно працює Директорат регіональної цифровізації? Які його основні пріоритети на цей рік у регіонах? І за якими маркерами можна буде оцінити позитивні зрушення?
— Для нас ключове — це те, чи досягнемо ми до 2024 року встановлених цілей, про які я вже неодноразово згадував. Можна багато рефлексувати на тему того, як багато сайтів запустила громада, чи гарні ті сайти, який класний електронний журнал чи щоденник, але найголовніше — щоб люди отримали якісний сервіс.
Коли послугу можна буде отримати у ЦНАПі у кілька кліків або онлайн. Коли ти розумієш взагалі, що таке послуга, як її отримати — це питання цифрових навичок.
— Який функціонал буде на платформі Дія.Цифрова громада і на кого вона більше орієнтована — на мешканців громади чи керівництво?
— Платформа буде орієнтована на керівництво, на активних мешканців, на депутатів, взагалі на тих, хто хоче допомагати громаді цифровізуватися. Це ж крутий досвід для молодих людей. Можна буде залучати дітей для отримання навичок, які допоможуть їм потім у житті.
Також можна буде отримати класне безкоштовне навчання. Якби це відбувалося в той час, коли я навчався у школі, то брав би в цьому участь, безкоштовно б навчався і допомагав би своїй громаді. Я, до прикладу, коли в мене з’явився у школі комп’ютер, безкоштовно пропонував вчителям оцифрувати їхні лекції. Сам набирав усе на комп’ютері, потім роздруковував і віддавав їм ще на дискетах та дисках. Дія.Цифрова громада — це рішення для того, щоб молоді люди допомагали громаді розвиватися.
Що робити Нижньосірогозькій громаді, якщо вона прагне стати найдіджиталізованішою
— Якби якась із громад вирішила перевести в цифру все, стати найбільш діджиталізованою громадою України, з чого їй починати?
— Найперше — необхідно знайти людину, яка відповідатиме за цей напрямок. Тому що в голови громади є чимало інших проблем та викликів, які потрібно вирішувати.
Потрібно також подивитися на рішення, які вже є в нашій країні, і, по-друге, разом із людиною, яка відповідатиме за напрямок, необхідно розробити стратегію цифровізації. Ми допомагаємо з такими стратегіями, готові до співпраці. Далі стратегію потрібно затвердити на сесії міської ради, а потім вже впроваджувати. І, крім цього, потрібно знайти команду. Організаційна структура місцевої влади має працювати, тому, крім керівника напрямку, достатньо буде, думаю, ще двох таких самих цілеспрямованих членів команди.
Є багато безкоштовних рішень, донори з усього світу готові допомагати їх впроваджувати. Тут потрібно лише бажання. І, коли стратегію вже втілюватимуть у життя, потрібно відстежувати реакції людей: що подобається, що ні, як все працює, чим користуються.
Тому що цифровізація заради цифровізації не потрібна. Потрібно, щоб у людей щось змінилося в житті. Коли ФОП отримує «карантинну» допомогу 8 тисяч гривень у два кліки — він бачить, що щось змінилося. Не потрібно стояти у черзі й умовно відправляти документи голубами.
— Які нові штатні чи позаштатні фахівці тут знадобляться?
— Тут потрібні навіть не розробники, а люди, які мають досвід керування проєктами або в них є бажання керувати. Я розумію специфіку невеликого містечка чи села. У мене немає ілюзій щодо того, що там є свій Ілон Маск, який щойно запустив трактор, який вміє літати, і він хоче цифровізувати громаду.
Спочатку справді достатньо бажання. Тому що є наше відкрите міністерство, є безкоштовні рішення, які вже неодноразово впроваджувалися, є можливість навчатися. Звичайно, хотілося б, щоб цей менеджер мав КРІ, міг автоматизовано трекати завдання, які він ставить, міг прописати автоматизовану систему навчання для своїх людей, міг запустити освітню автоворонку. Але все це — фантазії. Найголовніше — бажання і розуміння, куди прийти за порадою. І на цьому етапі все це є.
— Які труднощі очікувано будуть у громади, яка хоче стати найдіджиталізованішою?
— Я думаю, що найголовніший виклик — це відсутність довіри людей до будь-якої влади. Скептицизм, відсутність надій, постійний емоційний тиск і думка про те, що нічого не вийде, все буде погано. Але вихід тут тільки один: робити перемогу за перемогою і закохувати людей у те, що ти робиш. Без цього нічого не вийде.
Найбільший виклик — побороти недовіру до цифрової держави. Тому що люди просто не люблять зміни: попри те, що дуже часто про них говорять. Я от, наприклад, не вважаю, що компетентність — виклик для українців. Ми живемо в цифрову еру, всього можна навчитися. Відсутність коштів — теж не виклик. Є купа можливостей: гранти, донори, бізнес, безкоштовні рішення, місцевий бюджет.
“Найголовніше — бажання і розуміння, куди прийти за порадою”Фото: Прес-служба Міністерства цифрової трансформації
Плюс операційна спроможність запроваджувати рішення, рухатися вперед.
Що нового чекати в Дії найближчим часом
— Чим місцевим підприємцям у регіонах може бути корисний сервіс Дія.Бізнес? Також ви анонсували, що у квітні планується запуск податкових онлайн-послуг — переведення в Дію послуг кабінету платника податків. Що ще нового буде онлайн для підприємців до кінця 2021?
— Мені здається, що політика держави повинна бути такою: якщо хтось десь навіть подумає про створення бізнесу, потрібно хапати цю людину і максимально їй допомагати. Всім, чим можна. Моя особиста ціль — побудова країни підприємців, тому що вони створюють додану вартість, робочі місця, і тому Дія.Бізнес — це проєкт, який допомагає консультаціями, готовими рішеннями щодо того, як розвивати власну справу, як ставати підприємцем.
Якщо навіть немає офлайн-центру Дія.Бізнес у вашому маленькому містечку чи селищі, можна онлайн на порталі Дія.Бізнес отримати консультацію з будь-якого питання щодо ведення бізнесу. І ця послуга вже зараз впроваджена, все безкоштовно: заходите, залишаєте заявку онлайн, вам допоможуть, проконсультують, підберуть шаблон бізнесу. Словом, зроблять все, що можливо, тому що наша філософія в тому, що ми хочемо мати країну підприємців. Але якщо хтось захоче у громаді відкрити щось фізично — будь ласка. Ми хочемо, щоб і офлайн був. Адже офлайн — це більш якісний обмін енергією.
Вже найближчим часом запускаємо автоматичну реєстрацію бізнесу, коли немає реєстратора і все працює автоматично, сплату податків у кілька кліків, також буде електронний підпис у Дії: тим, у кого id-карта, можна буде віддалено отримати електронний підпис у смартфоні. Це допоможе легко сплачувати податки онлайн. Електронний підпис можна буде отримати просто у застосунку.
— Зрештою, за всіма нововведеннями стоять люди. Міністерство користується послугами виключно українських розробників?
— Розробники тільки українські, так. В Україні вистачає дійсно компетентних спеціалістів. Це об'єктивно.
— Як тестують сервіси, перш ніж їх презентувати? Скільки в середньому по часу та фінансах обходиться розробка одного такого сервісу?
— Є формат, коли ми презентуємо нові послуги — двічі на рік на Дія Саміті — восени та навесні. Відразу запускаємо, наприклад, 10 послуг. До цього ми тестуємо кожну послугу три-чотири тижні. Беруть участь від 1000 до 30 тисяч людей. У нас є чат бета-тестувальників у Фейсбуці.
Це люди, яким ми відкриваємо нову послугу, надаємо їм доступ, вони тестують і пишуть нам фідбек. Якщо щось не так — виправляємо. Оскільки Дія не зберігає персональні дані, а показує лише те, що є в реєстрах, ми можемо виправити помилки, які є саме в реєстрах.
Людина може написати в чатбот, і питання буде вирішено. Якщо проблеми з’явилися на етапі, коли сервіс уже запущений, також можна звертатися. Плюс я активно реагую в соцмережах, і відповідаю, зокрема, на запитання людей у коментарях — тегайте.
— А бюджет, фінансовий бік питання?
— У 2020 році у нас взагалі не було бюджету, Дію нам зробили pro bono, безкоштовно. Потім ми перевели вже все на міністерство, дещо доробили. Донори також нам допомагають. Цього року всі ключові кошти, які нам виділили з бюджету, йдуть на підключення сіл до інтернету.
Але насправді весь бюджет Мінцифри — це копійки, особливо якщо врахувати, скільки грошей ми вже принесли державі. Тільки на ІТ-закупівлях, зупинивши всі неефективні, ми зекономили 2,7 мільярда гривень. При цьому не маючи взагалі бюджету. Також у липні 2020 року ми вирішили питання з оподаткуванням ІТ-сектора, що дає державі мінімум 2 мільярди щомісяця. Наше міністерство, використовуючи кілька мільйонів на місяць, вже принесло понад 20 мільярдів.
— Попри розвиток, онлайн також має певні ризики. До прикладу, з Дією є побоювання через шахраїв та можливу втрату персональних даних. Як держава планує захищати користувачів, коли всі послуги перейдуть на Дію? Хто нестиме відповідальність за крадіжку персональних даних?
— Дія не зберігає персональні дані. Вона відображає тільки те, що є в реєстрах. У цьому і суть. Ідея Дії — максимально тривалий час не збирати взагалі жодних персональних даних. Ми навіть запускали конкурс на весь світ «Багбаунті Дії»: за підтримки донорів готові були заплатити мільйон гривень тому, хто зламає Дію. Але ніхто так і не знайшов вагомих вразливостей і не отримав мільйон.
Ваші документи в Дії навіть більш захищені, ніж паперові. За нашими розробками, всі послуги будуть прив’язуватися до біометрики обличчя та електронного підпису, який неможливо зчитати без першого.
Скажімо, якісь злодії вкрадуть ваш телефон, скористатися документами в Дії вони не зможуть, тому що біометрики обличчя або пароля входу в них не буде. Навпаки, ми зараз усе робимо так, щоб убезпечити користувачів. Якщо раптом будуть бодай якісь проблеми — звісно, міністерство реагуватиме, виправлятиме і співпрацюватиме з людьми.
