Над заселенням фазанів на Сірогозщині місцеві фермери працюють уже кілька років поспіль. Найактивніше — протягом останніх чотирьох. Птах комфортно приживається в умовах південного степу, тож практика продовжиться і надалі. Таким чином агровиробники планують урізноманітнити місцеву фауну.
Як розповів голова фермерського господарства “Магнолія”, бригадир вербівських мисливців Микола Дудка, 80 птахів за власні кошти спільно придбали він та голова фермерського господарства “Козаче” Василь Дудка і директор ТОВ “Таврійський аграрний союз” Валерій Тимошенко.
Купили “царську птицю” у спеціалізованому господарстві Корсунської первинної організації Новокаховської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок.
Кілька днів фазанів тримали у вольєрі, підгодовували і давали антибіотики, аби птахи, які вперше опинилися на волі, гарно адаптувалися і не стали жертвами шулік.
Сорок фазанів випустили в угіддях Нижньосірогозького осередку Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) і ще сорок — Вербівського УТМР.
Для заселення фазанів обрали території, що заросли кущами і деревами, це для того, аби вони якнайшвидше знайшли прихисток.
— Гніздяться фазани в густих заростях чагарників, очерету або бур'янів, звичайно недалеко від води. Суцільних деревних насаджень вони уникають. Найпридатніші для гніздування цих птахів такі місця, де густі зарості чергуються з відкритими ділянками, — розповів Микола Дудка.
Так як фазанів вже чотири роки поспіль, двічі на рік — восени та навесні сірогозькі фермери випускають в дику природу, вони завчасно потурбувалися і облаштували в місцях випуску птахів прикормочні майданчики і годівнички.
— До речі, фазани, яких випустили навесні цього року вже дали потомство, — додав Микола Васильович. — За сприятливих умов одна самка фазана виводить мінімум вісім пташенят.
—Всього за три роки в дику природу ми переселили майже 500 “царських птахів”: у 2018 році — більше 150 штук, у 2019 — 100, в 2020 — 130, у нинішньому — 80, — нагадав Василь Дудка.
Розповів він також про те, що для належного розвитку фазана на угіддях потрібно заселяти не менше двохсот особин щороку, тривалістю 3-4 роки підряд.
— Після того, як фазанів випускаємо в угіддя, сільчани розповідають, що проїжджали в тих місцях, а вони бігають по дорозі. Поки що птахи не бояться людей, вони ж їх годували до цього. А ось вже ті фазани, що прижилися в дикій природі і вивели нове поголів’я — більш пристосовані до природних умов, — зауважив Микола Дудка. — Ми взялися за відтворення популяції фазана адже він належить до цінних мисливсько-промислових птахів. І робота з відтворення є однією з найважливіших складових ведення мисливського господарства.
