Ексклюзивний репортаж з “кухні погодних прогнозів”
Чи створюють прогноз погоди сірогозькі метеорологи?
— Ні, ми не робимо цього, — усміхаючись каже начальниця метеостанції Нижні Сірогози Антоніна Фролова. — Щоб прогнозувати погоду потрібно, насамперед, знати, що відбувається саме зараз в атмосфері. Ми збираємо метеорологічні дані — “сировину” для розрахунку прогнозу погоди.
Виявляється, щоб підготувати прогноз погоди на кілька днів, потрібно мати дані про фактичну погоду на території масштабами у кілька тисяч кілометрів. А прогноз на тиждень і більше вимагає інформації про те, що відбувається із погодою на усій земній кулі. При довгостроковому прогнозі доводиться розглядати практично всю кліматичну систему, в яку входить атмосфера, океан і верхній шар суходолу.
— Головне завдання синоптиків — вчасно сповістити відповідні служби про природні катаклізми, щоб було вжито заходів: попередити населення про грози, град і смерчі влітку, підготовити снігоочисну техніку взимку тощо. Також у кожній області України метеорологічна служба щодня випускає погодний бюллетень. Адже на прогноз погоди чекають у Державній службі з надзвичайних ситуацій, управлінні сільського господарства, органах держвлади, — розповідає метеорологиня. — До речі, метеостанції є не в кожному районі, а тим більше в громаді. Існують певні правила щодо їх розташування. Приміром, найближчі до Нижніх Сірогоз метеостанції знаходяться у Генічеську, Мелітополі, Каховці.
Антоніна Фролова розповіла, що всього в Україні — 187 метеорологічних станцій, вони працюють цілодобово сім днів на тиждень. Їх розміщено на відстані 50-60 кілометрів одна від одної. Покази оновлюються кожні три години. Це більше, ніж у країнах Африки та Азії, але незрівнянно з Європою, там станції через кожні 10-12 км. Причому вони передають показання автоматично і набагато частіше, ніж раз на три години.
Як працює метеорологічна станція у Нижніх Сірогозах
Антоніна Фролова розповіла, що метеорологічні станції працюють за програмою Всесвітньої метеорологічної організації. Спостереження проводяться 8 разів на добу в часі за міжнародним скоординованим часом.
Антоніна Фролова
— Одночасно метеорологи всього світу виходять на свій метеомайданчик, де фіксують всю інформацію: напрям і силу вітру, кількість опадів, атмосферний тиск, перепад температур землі і повітря, хмарність, рівень води в річках, — пояснює Антоніна Фролова. — Це робимо і ми. Адже нам потрібно зробити спостереження, потім цю інформацію обробити і швиденько передати її у закодованому вигляді у Київ та до Херсонського обласного гідрометцентру. Ми просто не маємо права пропустити спостереження: у дощ, у сніг, під час грози, за будь-якої погоди виходимо на майданчик щоб зафіксувати що на даний момент відбувається з погодою.
Журнал для запису метеоспостережень і телеграм
Крім строкових даних, метеостанція Нижні Сірогози передає міжстрокові телеграми, або штормові — про небезпечні метеолорологічні явища, якщо вітер вище 12 метрів за секунду, при погіршенні видимості, навіть якщо це димка, а також, коли утворюється і наростає ожеледь чи йде льодяний дощ.
Зараз на метеостанції працює 7 людей: начальник — Антоніна Фролова, 5 техніків-метеорологів: Олена Дєєва, Ольга Шокарєва, Анна Харченко, Наталія Мінець, Інна Мельник і один агрометеоролог — Інна Москаленко.
Колектив метеостанції Нижні Сірогози
Всі вони мають різний досвід та стаж роботи. Найбільший він у Антоніни Фролової, начальниці метеостанції. 44 роки тому, зразу після закінчення школи, вона прийшла працювати учнем метеоролога на метеостанцію Нижні Сірогози. А з 1986 року її призначили начальником цього закладу.
Наймолодша в колективі із за віком, і за стажем роботи — агрометеоролог Інна Москаленко. Вона в колективі метеостанції лише 3 роки.
Серед агрометеорологів найбільш досвідчені Ольга Шокарєва, яка працює з 1983 року і Олена Дєєва — з 1987 року. В 90-ті роки прийшли на роботу на метеостанцію Наталія Мінець (в 1993 році) і Анна Харченко (в 1994 році), в 2008 році — Інна Мельник.
Що досліджують на метеостанції Нижні Сірогози
Метеостанція Нижні Сірогози складається із метеомайданчика та приміщення, де знаходяться барометр (прилад для вимірювання атмосферного тиску) і барограф (прилад для безперервного запису зміни атмосферного тиску).
Все обладнання на метеорологічному майданчику, який займає площу 20 на 16 метрів, встановлюється у строго визначеному порядку. Тут знаходиться все необхідне обладнання, яке дає змогу зібрати дані про погоду.
Метеорологічний майданчик
Спостереження за атмосферними явищами не можливе без спеціальних приладів. Наприклад, анеморумбометра, який вимірює його силу, і флюгера — його напрям.
Флюгер (ліворуч) і анеморумбометр (праворуч)
За вологістю і температурою навколишнього повітря спостерігають у психометричній будці.
— Такі будки подібні одна до одної у всьому світі. Вони пофарбовані у білий колір, щоб підтримувати постійний температурний режим всередині, — говорить метеорологиня Наталія Мінець. — Будка захищає термометри від впливу зовнішнього середовища.
Психометрична будка
Всередині знаходиться два психометричні термометри: сухий і зволожений. На резервуар зволоженого термометра пов’язаний батист (тканина), змочений у дистильовану воду. Різниця показників цих термометрів визначається показник вологості.
Наталія Мінець перевіряє показники термометрів
Також щоранку на метеостанції перевіряють рівень радіації за допомогою дозиметра.
Щоранку на метеомайданчику вимірюють радіаційний фон. Виміри проводять спеціальним приладом, який встановлюється на спеціальний столик висотою 1м від поверхні землі (на фото ліворуч). Снігомірна рейка (ліворуч)
Висоту снігу вимірюють за допомогою снігомірних рейок, а кількість опадів – опадоміра. Наприклад, якщо надворі морозно і йде сухий сніг, води у ньому не так багато, коли йде наприклад мокрий сніг.
Про принцип роботи опадоміра розповідає Ольга Шокарєва
Інтенсивність опадів визначається за допомогою плювіографа — самописного приладу для постійної реєстрації рідких атмосферних опадів.
А ще, виявляється, можна спостерігати за ожеледдю — так, тим самим атмосферним явищем, через яке населені пункти залишаються без світла. Такі дослідження проводять на ожеледному станку. Він складається із трьох стовпів, на яких закріплені дві пари дротів, де зосереджуються льодові намерзання. Ці намерзання вимірюються за товщиною шару льоду на дротах, а також визначають вид ожеледно-паморозевого відкладу, тривалість явища, розміри намерзання на дроті тощо. За допомогою штанген-циркуля вимірюється товщина відкладу.
Ожеледний станок
Ще один прилад для визначення зимових явищ природи — льодоскоп — це дротик на стовпчику, кільце і диск внизу. Якщо на елементах щось намерзає, метеоролог визначає, що це: чи то іній, чи паморозь.
Льодоскоп
Є на території метеостанції два скопаних клаптика землі, які також дуже важливі у метеорологічних дослідженнях, адже тут визначають температуру ґрунту, глибину його промерзання, температуру на глибині вузла кущіння пшениці.
Скопані ділянки на метеостанції потрібні для метеоспостережень
Максимально-мінімальний термометр АМ-17 використовується для визначення екстремальних температур ґрунту на глибині вузла кущіння
Температура ґрунту вимірюється трьома термометрами: терміновим — який показує температуру у момент, коли прийшов спостерігач, максимальний (ртутний) — показує максимальну температуру між двома термінами спостереження і мінімальний (спиртовий) — показує мінімальну температуру між двома термінами спостереження.
Так міряють температуру ґрунту
Фенологія, як складова роботи метеостанції
— Влітку ми скопуємо грядку і на середину поміщаємо усі три термометри. Вони не повинні лежати наприклад, на траві, — пояснює агрометеорологиня Інна Москаленко, адже на траві вже буде інша температура.
Окрім фіксації змін погоди на метеостанції ведуть фенологічні спостереження за рослинами, які висаджені на агроділянці.
Інна Москаленко і Антоніна Фролова знімають показники температури на глибині вузла кущіння пшениці за допомогою мінімального термометра, який знаходиться у коробці Нізєнькова.
Спостереження на посівах сільськогосподарських культур проводяться у теплу пору року, в період вегетації рослин. Це фенологічні спостереження за фазами розвитку рослин; визначення густоти посівів, їх забур’яненості, пошкодження рослин шкідниками, хворобами і небезпечними метеорологічними явищами (град, заморозки, посуха, вітер); спостереження за вологістю ґрунту на посівах сільськогосподарських культур та ін.
До речі, основну роботу агрометеорологу потрібно проводити в полі. Тож в теплу пору року Інна Москаленко їде велосипедом за кілька кілометрів за селище. З собою бере бур, два ящика і сумку з ємностями для збору проб грунту.
Інна Москаленко робить забір проб грунту на полі ТОВ «Афіна» (Іванівська ОТГ)
На 4-х полях їй потрібно взяти в двох місцях проби грунту. Для цього слід пробурити шурф завглибшки 1 метр і через кожні 10 сантиметрів взяти грунт, щоб потім в лабораторних умовах виміряти вміст вологості на різній глибині.
Проби грунту збирають у спеціальні ємності
Зимою у агрометеоролога роботи дещо менше. Всі спостереження проводяться на феноділянці на станції: температура вимерзання на вузлу кущіння, глибина промерзання грунту, висота снігу.
Інна Москаленко показує принцип роботи мерзлотоміра — прилада призначеного для вимірювання глибини промерзання і відтанення грунту
Прилади для вимірювання висоти хмар
В метеорологію приходять романтичні натури
— У нас всі дуже переймаються за свою роботу, — зазначає начальниця метеостанції Нижні Сірогози Антоніна Фролова. — Приміром метеоролог змінився, прийшов додому, відпочив, а потім телефонує й запитує, де що було, та чи справдився прогноз. Мабуть, це фанати своєї роботи. Наші метеорологи хвилюються, чи правильно все закодували та не помилились. В метеорологію приходять звичайно романтичні натури, які люблять природу, люблять спостерігати за всім оточуючим світом. Думаю, що в нашому колективі такі ж самі романтики працюють, тому що заробітна плата у нас невелика. На метеостанції немає вихідних і свят. Пропуск роботи не допускається. Навіть якщо хтось захворів, працюють і добу, і дві, поки не буде заміни. Залишити станцію без спостережень не можна. Робота тут цілодобова, позмінна. Адже погода мінлива, непередбачувана і «без нагляду» її залишати не варто!
