Пройшовши довгий шлях життя, пішов у Вічність люблячий чоловік, турботливий батько і дідусь, шановний сват, гарний господар та сусід, людина щирої вдачі і великої душі Савицький Йосип Олексійович. 11 лютого – його поминають рідні та близькі.
Сумуємо… Пам’ятаємо…
12 січня – минає 9 днів відколи невблаганна смерть перекреслила земний шлях щирої та добродушної людини, дорогого чоловіка, батька, свата, дідуся
САВИЦЬКОГО
Йосипа Олексійовича
(29.01.1954 – 04.01.2022)
Є сила, що може забрати з життя,
а з пам’яті рідних — ніколи…
Життя людське, мов тоненька нитка, обривається, зупиняючи людину на життєвій дорозі…
Рано ти пішов від нас, це непоправна втрата для нашої родини. Ти був працьовитим, людиною величезної душі, безсумнівної честі, сумління та чистої людської гордості, людиною життя, любив людей, прожив ти для онуків і дітей.
Пішовши в інший світ, ти залишив по собі добру пам’ять. Тепла твого серця і душі вистачало для нас усіх. Не віриться, що вже ніколи не почуємо рідного голосу, батьківської поради. Як ти усім нам потрібний, ми сумуємо за тобою…
Зі слізьми на очах схиляємо голови перед твоєю могилою і світлою пам’яттю. Дякуємо Богові, що ти був в нашому житті. Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі.
Просимо всіх, хто знав і пам’ятає Савицького Йосипа Олексійовича, згадати його в цей день і пом’янути добрим словом і тихою молитвою.
