Місцева економіка Нижньосірогозької громади має сільськогосподарську спеціалізацію. Основний напрямок – вирощування соняшника, кукурудзи, пшениці, ячменю та сої. Однак, в нинішніх реаліях, ситуація кризова. Не вистачає пального, добрив, засобів захисту, техніки.
Восени озимими культурами засіяли майже усю площу сільськогосподарських угідь, щоб зібрати цьогоріч.
Через військові дії, вже на початку березня місцеві фермери місця собі не знаxoдили, адже треба було виxoдити в пoля, сіяти, працювати, ще й втрутилася погода – почалися приморозки. Все це пригальмувало пoльoвi poбoти.
Щоб гарантовано отримати гарний врожай потрібно слідувати всіх агротехнічних правил, кажуть фермери.
«Приміром, весняний догляд за озимою пшеницею включає: підживлення посівів, весняне боронування, підсів або пересів посівів, які не взійшли. А також проведення своєчасної боротьби з бур’янами, хворобами, шкідниками та проведення заходів, які б попереджали вилягання посівів та знімали стресовий стан після застосування гербіцидів», – розповідає місцевий аграрій.
Тож, якщо доведеться перервати догляд за посівами – все пiде шкеpебеpть. Крім того, ресурсів для обробки бракує:
«Придбати все це за нинішніх умов практично неможливо», – бідкається чоловік.
У 2020 році на цій ділянці було висіяно близько семи десятків гібридів соняшнику. Нижні Сірогози, серпень 2020 року.Фото: Архів редакції
Нині агровиробники Сірогозького краю турбуються, як оптимізувати свої запаси і врятувати хоча б озимі. Сівба пізніх зернових і масляничних культур взагалі на межі зриву.
«Ситуація критична із забезпеченням пальним, добривами, засобами захисту, технічним обслуговуванням наявної техніки. Адже потрібен запас паливно-мастильних матеріалів і підготовка техніки до проведення збирання озимих і ярових зернових культур», – каже фермер.
Також на території Нижньосірогозької громади є поливні землі. Наявність зрошення в попередні роки давала змогу вирощувати сою, гречку, просо, соняшник, і була одним із дієвих заходів ефективного використання земель:
«Однак нині, водогосподарські організації, які забезпечували забір води аграріями Сірогозщини на полив сільгоспкультур від державних зрошувальних систем, припинили водоподачу. Тож поливні землі, мають сумну перспективу – як в 90-ті роки, зарости бур’янами», – обурюється він.
Така ж ситуація, за його словами, і з краплинним зрошенням. Скоріш за все, доведеться обходитися без нього. А значить відмовлятися від вирощування цукрової та зернової кукурудзи, сої, часнику озимого, кондитерського соняшнику, ярої та озимої цибулі, томатів, моркви, картоплі, баштанних культур.
Негативно вплинула на посіви й пилова буря, яка сталась на початку квітня. Тоді озимі присипало пилом, а яровий ячмінь, який довелося сіяти в суху землю — видуло на поверхню, вітер зняв верхній шар ґрунту.
А ось дощ, який пройшов, 13 квітня, підбадьорив посіви.
