14 грудня в Україні відзначають День ліквідатора — вшановують надзвичайні зусилля, а часом саможертву, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Трагедія на ЧАЕС. Початок
Чорнобильська АЕС до аварії
Наприкінці квітня 1986 року радянська влада всіляко приховувала аварію на ЧАЕС та її реальні наслідки. У той же час вона відправляла тисячі військових, медиків, рятувальників, фахівців ядерної енергетики, інженерів-конструкторів, будівельників, робітників на усунення наслідків аварії — у небезпечну невідомість. Без жодної інформації, належної підготовки та знань. Тисячі людей, які раптом стали заручниками безвідповідальності радянської влади, без жодного сумніву та вагань стали на захист людства від ядерної стихії.
Наслідки вибуху на ЧАЕС
Цим людям довелося гасити пожежу після вибуху, виконувати роботи з дезактивації приміщень і проммайданчика станції та забруднених територій навколо неї, проєктувати і будувати об’єкт “Укриття”, готувати й здійснювати післяаварійний пуск блоків ЧАЕС
Саркофаг
Наслідки вибуху на Чорнобильській АЕС
У страшному 1986-му вся країна піднялася на боротьбу з розбурханою атомною стихією. Вже 30 листопада над зруйнованим енергоблоком Чорнобильської АЕС закінчили спорудження саркофага — об'єкта “Укриття”. Його звели у рекордно короткий термін — 206 діб: без проєкту, без скарг, що подібного ніхто і ніколи не робив. На будівництві працювало близько 90 000 осіб.
Чорнобильська АЕС зі збудованим саркофагом
А 14 грудня держкомісія прийняла в експлуатацію цей комплекс захисних споруд. Понівечений реактор перестав бути джерелом радіоактивного забруднення. Тобто цього дня було поставлено умовну крапку в боротьбі з чорнобильським лихом.
Остаточно ядерного монстра ізолювали аж 29 листопада 2016 року. Тоді було завершено насування арки, яка накрила четвертий енергоблок. Будівництво нового саркофага, який розрахований на 100 років, тривало 4 роки і коштувало 2,15 млрд доларів.
День подяки ліквідаторам
Та повернімося років на 20 назад. У 1994 році громадські організації чорнобильців України звернулися до керівників держави з пропозицією запровадити День учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи.
Тоді офіційне рішення не було прийнято. І лише 10 листопада 2006 року Указом Президента України № 945/2006 встановили пам’ятну дату — День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який щорічно відзначається 14 грудня — “з метою гідного відзначення мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС…”.
Цього грудневого дня українці вшановують тих, хто ціною героїчних зусиль зупинив всепланетну катастрофу. Хто в найкоротші строки збудував укриття, яке зберегло життя та здоров’я мільйонам людей по всьому світу.
На Сірогозщині шанують і пам'ятають самопожертву ліквідаторів
Десятки сірогозців брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, працювали на об'єкті “Укриття”. Вони теж згуртувалися і створили Нижньосірогозьку громадську організацію “Союз Чорнобиль Україна”.
А 10 років тому, в 2012 році за їх клопотанням в центрі селища Нижні Сірогози встановили пам’ятний знак ліквідаторам аварії на Чорнобильській атомній електростанції — “Пам’ятаємо Чорнобиль”.
Пам’ятник ліквідаторам аварії на ЧАЕС в Нижніх Сірогозах
“14 грудня — це день-нагадування про людей, які побудували саркофаг, зробили промисловий майданчик станції придатним для подальшої роботи і відновили генерацію”, — вважають ветерани ліквідації аварії на ЧАЕС з Сірогозщини.
Коли в селищі встановили пам'ятний знак ліквідаторам аварії на ЧАЕС в одній з розмов з сірогозькими ліквідаторами прозвучали такі слова: “Цей пам'ятник — про життя, а не про смерть. Про тих, хто жертвував собою, щоб захистити від радіаційного забруднення Україну і світ. Хтось втратив здоров'я, інші заплатили власним життям. Але вони живуть у пам'яті рідних, друзів, учнів, які приходять віддати шану і вклонитися цьому знаковому місцю: згадати минуле, поговорити про сьогодення”.
Нинішнє молоде покоління вважає, що вшанування ліквідаторів — це день-спонукання, щоб ще й ще раз сказати слова подяки кожному з ліквідаторів, поки вони ще живі і можуть відчути цю заслужену ними вдячність.
