Повномасштабна війна російської федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, за оцінками Мінприроди, вже завдала безпрецедентної шкоди українському довкіллю. Росіяни прагнуть знищити не лише українську націю, а й нашу природу. Бойові дії на території України впливають на склад повітря, забруднюють ґрунти та водойми, знищують врожаї. Це становить загрозу для здоров'я нації, а також в перспективі завдасть колосальних збитків екосистемі всієї Східної Європи. Насамперед, постраждає довкілля країн Чорноморського регіону, які знаходяться в безпосередній близькості від України.
Понівечені поля: від воєнних дій, найбільше страждають ґрунти
Родючі ґрунти — одне із найбільших природних багатств України, та й світу, адже третина світових чорноземів — це земля України. Унаслідок воєнних дій верхні, найродючіші, шари ґрунту страждають найбільше. Вони ж і відновлюються найповільніше: природний темп відновлення родючого шару ґрунту — один сантиметр за сто років. На утворення чорнозему природі треба 10 тисяч років. На його знищення вистачить миті, за яку там вибухне ракета. Вчені кажуть: збитки для сільського господарства будуть колосальні, а для довкілля — й поготів.
Фіксацією таких фактів займається Оперативний штаб при Державній екологічній інспекції, де працюють більше 70 науковців з усього світу. Вони відстежують шкоду екології від війни, до них долучаються громадські організації.
З початку війни російські війська обстрілюють нафтобази та великі промислові об'єкти по всій Україні. У ґрунт і підземні води потрапляють важкі метали від снарядів та військової техніки. Пожежі у лісах і степах знищують природне середовище рідкісних видів.
Наслідки військових дій на полях України
“Ґрунти від війни будуть забруднені довше, ніж ми житимемо. Це питання кількох поколінь. Є кілька головних факторів шкоди землі: це проїзд важкої військової техніки, вибух ракет та інших видів зброї, зведення фортифікаційних споруд. Внаслідок цих дій порушується структура ґрунту, надалі це призводить до його ерозії. Втрата родючості — очевидна, адже родючий шар ґрунту — на самій поверхні”, — стверджує Олексій Василюк, керівник ГО “Українська природоохоронна група”.
За його словами ґрунт — це величезна екосистема. Вона може функціонувати, лише коли всі живі організми будуть там жити. В одній жмені ґрунту може бути 8 тисяч дрібних організмів. Живі організми не можуть вижити в епіцентрі вибуху боєприпасу.
Екологи говорять, що річ не лише у фізичному пошкодженні ґрунту. Ще одна біда — його хімічне ураження. Вибух кожного боєприпасу — хімічна реакція. 100% хімічної частини снаряда потрапляє у довкілля: щось у повітря, щось відразу в ґрунт. Ґрунти та ґрунтові й підземні води забруднюються великими кількостями токсичних металів та інших хімічних сполук. Так у землі опиняться алюміній, мідь, інші важкі метали. Внаслідок окиснення вибухівки у повітря та ґрунт потрапляють сірка та азот. Саме сірку вважають чи не найбільш небезпечною для ґрунтів, яка в контакті з опадами перетворюється на сірчану кислоту. Це погано, зокрема, для ґрунтів, бо у цій кислоті згорають мільйони організмів, які формують покривний шар ґрунту.
Українські поля, обстріляні під час бойових дій. Супутникові знімки Maxar Technologies
За даними Української природоохоронної групи, є такі території, де лише на одному квадратному кілометрі поля експерти нарахували орієнтовно 2 052 вирви від різних снарядів, що в еквіваленті забруднення для ґрунту означає 50 тонн заліза, тонну сполук сірки та майже 2,5 тонни міді. Вибухами вивернуто 90 тисяч тонн ґрунту. Це дає нам змогу уявити ймовірні масштаби шкоди, якої завдає війна українській землі — хоча до кінця не можливо оцінити весь масштаб забруднення земель.
Це підтверджує і фахівчиня в галузі геохімії ландшафтів Анастасія Сплодитель, яка з 2016 року досліджує забруднення ґрунтів на Донбасі, що зазнали впливу війни. Вона стверджує: понад 1 000 зразків ґрунту, відібраних на ділянках бойових дій, показали найбільший вміст саме важких металів — він перевищував фонові значення в 15-30 разів. А через міграцію важких металів із ґрунту в підземні води забруднюється природне середовище і за межами воєнної зони.
Державна екологічна інспекція констатує, що за станом на 18 лютого 2023 року в Україні 14 мільйонів квадратних метрів земель засмічено залишками знищених об’єктів та боєприпасів, понад 280 тиcяч квадратних метрів ґрунтів забруднено небезпечними речовинами. Ґрунти також пошкоджуються через проїзд важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд.
Заміновані поля
Росіяни застосовують заборонені міжнародними конвенціями фосфорні бомби — продукти горіння фосфору та їх розчини утворюють солі у ґрунтах. Надлишок фосфатів сильно шкодить флорі та фауні.
“Ще одна проблема — це тіла мертвих росіян, які довгий час не забирають з українських земель. І ця проблема набирає вже екологічного характеру, адже трупна отрута потрапляє в ґрунтові води, а мертві тіла об'їдають тварини”, — про це заявив військовий експерт Олег Жданов.
Зони, які зазнали безпосередньої військової агресії становлять близько 35% території України, де вже наявне або є ризик системного порушення поверхневого шару ґрунтів або ж забруднення.
“Ареал забруднення українських ґрунтів — це мільйони гектарів. Наразі недоступна оцінка стану всіх територій”, — зазначає про можливі масштаби перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
В зоні окупації ситуація зі станом води неконтрольована
Вода — цінний ресурс як для людини, так і для довкілля. Внаслідок військових дій та спричинених ними техногенних забруднень, руйнування мостів, дамб та берегової лінії, отруєння нафтопродуктами та важкими металами, багато річок та ставків України зазнали патологічного впливу на біорізноманіття.
Витік мастила із затопленого окупантами судна на Херсонщині
Окупанти обстрілюють водну інфраструктуру, заміновують дамби, проводять воєнні операції на території Чорного та Азовського морів. Армія рф руйнує каналізаційні насосні станції. Внаслідок таких дій зворотні води без будь-якого очищення потрапляють до річки Дніпро. У перші місяці війни окупанти обстріляли нафтобази у Харкові, Чернігові Луганську, Житомирі, Калинівці, Львові, Дубно, Луцьку, Херсоні. Такі вибухи призводять до забруднення як ґрунту, так і водних ресурсів.
Додаткова проблема — протизаконний забір окупантами дніпровської води із Каховського водосховища і постачання її в Крим із порушенням технологічних вимог. Найперше, що зробили росіяни у перші дні війни — захопили головну споруду Північно-Кримського каналу, Каховську ГЕС і всі гідротехнічні споруди, що регулювали водопостачання води з Каховського водосховища до півострова Крим. А вже 27 лютого 2022 року зруйнували тимчасову дамбу, автомобільний міст та головну перегородкову споруду каналу і пустили воду на Кримський півострів, не підготувавши для цього канал. Підрахунки Держекоінспекції, вказують на те, що за день окупанти крадуть води більше ніж на 32 млн гривень.
Руйнування частини плотини і шлюзів на Каховській ГЕС. Фото Maxar Technologies
З початку 2023 року Спеціалісти Державної екологічної інспекції України зафіксували зниження рівня води у басейні Каховського водосховища на Херсонщині та масову загибель риби у пониззі річки Дніпро. Вода від берегів відійшла в середньому на 7-15 метрів, через що міліють водойми у Василівській, Каїрській та інших балках на території нині окупованого Каховського району.
“Через пошкодження шлюзів Каховської ГЕС останні 2 місяці спостерігається поступове зниження рівня води у Каховському водосховищі. У динаміці останнього місяця рівень води в чаші водосховища впав з 0,4 до 1,4 – 1,6 метра (відповідно до різних експертних оцінок та аналізу світлин громадян)”, — зазначає експерт з екологічної безпеки Максим Сорока. Він припустив, що втрата балансового запасу води у водосховищі сягає 10%. Це примушує розглядати найгірші сценарії розвитку подій.
Фахівці зазначають, що наразі у Каховському водосховищі спостерігається найменший рівень води за всі роки його існування, що спричиняє низку інших проблем у містах та селах Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей. Зокрема, негативно впливає на забезпечення питною водою Бердянська, Приморська та понад 20 інших населених пунктів південної частини регіону, а також створює проблеми зі зрошенням сільськогосподарських угідь на Херсонщині, що позначиться на врожайності сільгоспкультур.
“Тому там є величезні ризики. Оскільки це зона активних бойових дій, бо це умовний такий військовий кордон між ЗСУ та окупованою Росією територією, то доступу, щоб відремонтувати ці споруди немає. І найближчим часом, скоріше за все, поки ми не звільнимо узбережжя Херсонщини, такого доступу не буде. Відповідно ці втрати будуть наростати”, — зазначає, директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк.
Він додає, що ситуація на Каховському водосховищі наразі неконтрольована, немає можливості використовувати водні ресурси для зрошення та питного водопостачання. А втрати взагалі можуть призвести до обмеження або припинення зрошення сільськогосподарських угідь на Півдні України, що загрожує неврожаєм, збитками для сільгосппідприємств та банкрутством для малих фермерських господарств.
Екологічні катастрофи спровоковані окупантами на Херсонщині
Знову ж таки оцінити екологічні збитки завдані Херсонській області наразі неможливо, адже нині деокуповано лише 30 відсотків території області. Це правобережна Херсонщина, однак її більша частина перебуває під постійними обстрілами, які завдають окупанти з різних видів зброї.
Проте на сьогодні можна вже назвати низку екологічних проблем спровокованих російськими загарбниками на території Херсонської області.
Основні екологічні наслідки окупації Херсонської області:
— знищення херсонської птахофабрики у Чорнобаївці;
— пожежі на Кінбурнському півострові;
— екологічна катастрофа Азовського та Чорного морів;
— хаотичне скидання води на Каховській ГЕС та ймовірність її підриву;
— витік мастила в річку Дніпро;
— зниження рівня води в Каховському водосховищі та масова загибель риби.
Росія знищила найбільшу в Європі птахофабрику
2 березня внаслідок ворожих обстрілів було припинено електропостачання великої птахофабрики “Чорнобаївська”, що під Херсоном, через що відключилася система автоматичного годування птахів. У результаті на птахофабриці загинуло 4 мільйони курей. Їх закопали, намагаючись захистити ґрунтові води та ґрунт від забруднення. Могильні ями досить глибокі, щоб ґрунт міг діяти як фільтр для метану, який може виділяти птахи, що розкладаються. Але, незважаючи на це, така ситуація може мати негативні екологічні наслідки для території, особливо для ґрунту та підземних вод.
Загибель такої великої кількості птиці без можливості утилізації — це надзвичайна подія, екологічне лихо. Це питання стало настільки критичним, що окремо підіймалося на засіданні Генасамблеї ООН.
Прокурори Херсонської обласної прокуратури наразі здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом масового знищення об’єктів тваринного світу, що може спричинити екологічну катастрофу.
Через окупацію частини України під загрозою продовольча безпека Світу
Злочинні дії РФ, стосовно забруднення ґрунтів та поверхневих вод, загрожують неврожаєм, збитками та банкрутством для сільськогосподарських підприємств, загострюють глобальну продовольчу кризу. Це може спричинити катастрофічні наслідки для усього світу, для здоров'я людей, оскільки саме Україна є одним з основних гравців у сільському господарстві та виробництві продуктів харчування
Історично Україна є великим експортером зерна. У 2021 році країна нагодувала 400 млн людей у всьому світі. До 2022 року в середньому щорічно експортувала 50 млн тонн сільськогосподарської продукції.
Окрім того, у 2020-2021 роках Україна вивозила на продаж 5,27 млн тонн соняшникової олії, що становило 46,9 % світового експорту.
Приблизно 90 % пшениці й іншого зерна з українських полів транспортували на світові ринки морем. Після повномасштабного вторгнення Росія заблокувала узбережжя Чорного моря, тож протягом перших 5 місяців великої війни вивезення зерна основними морськими шляхами вимушено призупинилося.
Росіяни блокують вивезення українського зерна через порти Чорного моря
Варто також відзначити негативну шкоду для агросектору від пошкодження сільськогосподарських угідь — за оцінками ФАО, за період повномасштабної війни рф проти України 33% українських сільськогосподарських земель уже зазнали суттєвої деградації, що відповідно вплине на вирощування сільгосппродукції. За результатами дослідження експертів близько 25% сільського населення, яке займається сільськогосподарською діяльністю зупинили або зменшили обсяги виробництва продукції через війну.
Відповідно до даних Київської школи економіки (КШЕ) в “Огляді” збитків від війни в сільському господарстві України», 50% пошкоджень в агросекторі припадають саме на сільськогосподарські угіддя (мінне забруднення або пряме фізичне забруднення) і незібраний урожай.
“І оскільки на ґрунті можуть вирощувати сільськогосподарську продукцію, а ґрунтові води використовувати як джерело питної води, то всі ці елементи можуть потрапити в харчові ланцюги. А якщо вони потраплять до організму людини, то в майбутньому це може призвести до суттєвих проблем зі здоровʼям”, — пояснює керівниця відділу клімату «Екодії» Євгенія Засядько.
На Херсонщині виробництво зернових культур скоротилося на 37 відсотків
Посівна-2023 на деокупованій Херсонщині під загрозою: поля заміновані, техніка пошкоджена. Подекуди потреба в обстеженні сільськогосподарських угідь саперами сягає 95% від земель громад. Про це на брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ наголосив перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.
Він підкреслив, що не вся деокупована територія перевірена на міни і на нерозірвані боєприпаси, а це дуже великий ризик для людей, які працюють на земельних ділянках. Крім того, російські агресори пограбували все що змогли — вони вивозили сільськогосподарську техніку, виробничі лінії з обробки сільськогосподарської продукції. Матеріально-технічна база фактично знищена. Додав, що для того, щоб це відновити, потрібен час і потрібна підтримка з боку держави.
“За результатами 2022 року виробництво зернових культур на Херсонщині скоротилося на 37% в порівнянні з попередніми рекордними показниками 2021 року і становить близько 53,9 млн тонн. Всі ці негативні тенденції є наслідком розпочатої війни росії в Україні”, — зазначив Юрій Соболевський.
Про це повідомляють і мешканці регіону. На деокупованій території правобережжя, здавалося б можна було б вже займатися сільгоспроботами. Та землі переважно забрудненні металом, або заміновані, або наявні нерозірвані боєприпаси. Є, на жаль, випадки загибелі людей, які виїхали працювати в поле.
«У нас громада на лінії фронту, 7 кілометрів до лівого берега, де перебувають окупанти. Відповідно посівна на узбережній смузі, взагалі буде неможлива», — ділиться начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький.
Трактор, який підірвався на міні
Схожа ситуація й у Білозерській, Бериславській, Великоолександрівській та Високопільській громадах.
“Ми сільгоспгромада. Наша економіка в громаді базувалася саме на агросекторі. Зараз неможливо обробляти цю землю, бо теж вона зараз вся нашпигована вибухонебезпечними предметами. Тому працюємо над тим, щоб найшвидше розмінувати поля, щоб сільгоспвиробники вийшли в поле. Це і робочі місця, це й економіка, врожаї, бо всі відчули, що Херсонщина в цьому році не дала врожаї”, — зазначає очільниця Високопільській громади Ганна Шостак-Кучмяк.
На окупованій території лівобережжя Херсонщини відстежити стан справ неможливо. Все ж, у розмовах із керівниками сільгосппідприємств та фермерських господарств, з'ясувалося, що там декому поля все ж вдалося засіяти озимими культурами. А ось чи доведеться збирати — ніхто ствердно сказати не може.
Адже, мало того, що це лінія фронту й територія лівого берега Дніпра обстрілюється, російські окупаційні сили у захопленій частині Херсонської області розграбовують майно сільськогосподарських підприємств — забрали трактори, комбайни, машини. Проводять націоналізацію зерна, «перевірки» і вимагають перереєстрації за російським законодавством, погрожують конфіскацією майна тим, хто не виконає вимоги. Зафіксовано випадки, коли військові рф примушують фермерів скласти договір за яким до 70% майбутнього врожаю переходить окупантам. Непокірних відправляють на допити, забирають “на підвал”. Такі факти мають місце чи не в кожному населеному пункті лівобережної Херсонщини.
Зважаючи на таку ситуацію, більшість керівників сільгосппідприємств та фермерських господарств виїхали на підконтрольну територію, дехто призупинив діяльність. Дехто, попри тиск, намагався працювати.
“Я виїхав, а на господарстві залишився син, він намагається хоча б щось зробити, аби не втратити врожай, — поділився пан Степан, директор одного з фермерських господарств лівобережної Херсонщини. — Ми посіяли озимі в надії, що таки нашу територію визволять. Багато необробленої землі. Тепер там немає можливостей працювати повноцінно: не вистачає запчастин, насіння, добрив, засобів захисту рослин, продати врожай майже неможливо. Вони забрали майже всю сільськогосподарську техніку, повідкривали склади та вивезли зерно. Проводили декілька разів обшуки вдома, вимагають зареєструвати господарство за російським законодавством та сплачувати їм “податки”, погрожують. А ми все ж відчуваємо відповідальність перед орендодавцями — треба виплатити за паї”.
Про те, якою є ситуація в аграрному секторі на окупованій частині Херсонщини, розповів начальник Чулаківської СВА Скадовського району Олександр Мусієнко:
“У підприємства “Аделаїди” було близько 4 тис. га орендованої в пайовиків землі... 2022 року під час осінньо-польових робіт вони засіяли всього 300 га землі пшеницею, це про всяк випадок. Вся інша земля стоїть не оброблена і оброблятися, принаймні поки не буде територія деокупована, не планується. Що стосується інших, то десь приблизно в такому відсотку будуть оброблятися”, — зазначив Мусієнко.
Прогноз посівних площ зернових культур в 2023 році в Україні за розрахунками УКАБ
Недоотримані доходи агровиробників у понад п'ять разів перевищують розмір фізичної шкоди, яку завдав агресор. Порівняно з прямими збитками, які наразі складають 6,6 млрд доларів, непрямі втрати агросектору від війни аналітики KSE і Мінагрополітики оцінили у значно більшу суму — прямі збитки і непрямі втрати у сільському господарстві сумарно перевищили 40 млрд доларів.
Якщо в останні роки було засіяно близько 9 млн га озимих культур, то під урожай 2023 року — лише 4,4 млн га. Наближається посівна кампанія ярих культур, і якщо аграрії не знайдуть приводів для оптимізму — можемо очікувати на суттєве скорочення виробництва ще й в наступному році. наразі не можемо використовувати приблизно 25% площ через ведення бойових дій або тимчасову окупацію територій.
Та, попри всі виклики агросектор продовжує працювати. Багато сільгоспвиробників продовжують сіяти, збирати, підживлювати та працювати. Вони вже понад рік роблять все можливе, аби гарантувати продовольчу безпеку України та світу.
Приблизна оцінка екологічних збитків завданих внаслідок війни Україні
Схема впливу вибухів боєприпасів на довкілля
Загалом, за рік війни російська агресія завдала збитків довкіллю України на суму понад 1 трильйон 896 мільярдів гривень, — про це повідомила Держекоінспекція. Звісно, що вищевказана сума є приблизною, оскільки, враховуючи бойові дії, точний підрахунок наразі неможливий.
Зокрема, зниження виробництва сільгоспкультур спричинило збитки у розмірі 14,2 млрд доларів. Зменшення виробництва продукції тваринництва спричинили 348,7 млн доларів збитків. Йдеться про скорочення виробництва у живій вазі, а також річне зменшення виробництва молока, яєць та продукції бджільництва — очікуваний спад на рівні 10%.
За повідомленням Держекоінспекції за станом з 24 лютого 2022 року по 24 січня 2023 року повномасштабного вторгнення зафіксували кількісний показник шкоди, завданої окупантами: 280 904 м² — ґрунтів забруднено небезпечними речовинами; 12 277 512 м² — земель засмічено залишками знищених об’єктів та боєприпасів; 686 816 тонн — нафтопродуктів згоріло під час обстрілів, забруднивши атмосферне повітря небезпечними речовинами; 1 597 тонн — маса забруднюючих речовин, що потрапили у водні об'єкти; 2 903 513 кг — маса сторонніх предметів, матеріалів, відходів та/або інших речовин, які потрапили у водні об’єкти; 410 150 000,000 м³ — обсяг забраної/використаної води самовільно.
Післявоєнні дії
Післявоєнне відновлення окупованої території України та тієї частини, що перебувала в зоні активних бойових дій неможливе без участі профільних фахівців, зокрема ботаніків, професорів, екологів. Робота має бути комплексною і проводитиметься виключно після очищення територій від уламків та вибухонебезпечних предметів.
“Треба запрошувати вчених, які проведуть дослідження території. Вони мають все оглянути, дослідили. Для нас важливо розуміти, що росло на кожній понівеченій ділянці. Також треба буде складати план по відновленню на десятки років, бо не все так швидко як нам би хотілося”, — розповідає член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко.
Наприклад, якщо на території степів під час перебування окупанти вирили собі окоп або залишились ями від влучання ракет, снарядів, то треба вирівнювати територію, провести рекультивацію. Після рекультивації площі необхідно дати час на заростання. А потім вже наново висівають рослини. На це теж треба час.
“Наголошую на тому, що це не лише довгий, а й нелегкий та недешевий процес відновлення”, — додає Іван Мойсієнко.
Експерти з ”Екодія: Центр екологічних ініціатив” кажуть, що після закінчення війни, окрім документування всієї екологічної шкоди (щоб змусити росію заплатити за неї), важливо також включити відновлення та захист екосистем у план відновлення України, а також відбудову населених пунктів з акцентом на природні рішення для боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї.
Міністерство захисту довкілля та інші організації намагаються зафіксувати якомога більше злочинів російської армії щодо довкілля, аби мати докази в судах і отримати співмірні репарації від агресора. Допомогти у цій справі може кожен українець. Міністерство створило офіційний ресурс і мобільний додаток ”ЕкоЗагроза”, в якому користувачі можуть стати частиною “екобатальйону” і допомагати виявляти та фіксувати всі злочини проти довкілля, які чинить окупанти в Україні.
Авторка Любов Рудя
Проєкт “Екоцид в Україні: вплив на країни Чорноморського регіону, шляхи спільного вирішення проблем” створений за участю CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ, у рамках проєкту Hub Bucharest за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
