“На міжнародному трибуналі буде порушено питання не тільки України, а й Грузії — буде висвітлено той вандалізм і садизм, який вони вчинили в Грузії ще до вторгнення в Україну”.
В Грузії під час серпневої війни 2008 року російською стороною було спалено 950 гектарів лісів у долинах Боржомі та Атона. Пожежа тривала кілька тижнів і повністю знищила 250 гектарів хвойного лісу тільки в Боржомі. Також під час знищення військових кораблів у порту Поті в море навмисно вилили нафту та паливо чим забруднили воду.
Якої шкоди екології Грузії завдала війна в серпні 2008 року (окупація територій)? Чому не вдалося притягнути Росію до відповідальності за статтею про екоцид? Які кроки вживає грузинська сторона для ліквідації екологічної шкоди?
На ці запитання відповідає наш перший респондент — еколог Лаша Чхартішвілі.
За його словами, найбільшою екологічною шкодою є згорання понад 700 гектарів лісу в долині Боржомі, що є прямим наслідком російської агресії та бомбардувань:
“Сторона-окупант на сьогодні не отримала правової відповіді. Було багато суперечок з Москвою, але ніхто з влади не звернув уваги на статтю про екоцид. Це окрема проблема, тому що ми маємо справу з конкретним міжнародним злочином, не менш важливим, який Російська Федерація вчинила і продовжує вчиняти проти Грузії та України”.
Чхартішвілі каже, що згадана екологічна шкода є великою та тривалою, оскільки ліси були спалені, відновлювальні роботи дуже несуттєві та не зовсім успішні. За його словами, досі існує загроза, що окрім втрат, пов’язаних із виділенням кисню, очищенням повітря та іншими функціями лісу, існує реальний ризик прискорення та розвитку зсувних процесів на окремих територіях:
“Оскільки ліс, який там залишився, має символічний характер, бо складається переважно з поодиноких спалених дерев і, природно, вже не може виконувати функцію захисту ґрунту. Тому, якщо вчасно не провести відновлення, це може призвести до нової трагедії, таких же зсувів і жертв”.
Еколог пояснює, що масштабні пожежі в екосистемах Грузії виникали не лише внаслідок російської агресії та окупації:
2022 рік. Пожежа в Боржомській ущелині
“Масштабних пожеж за цей період у нас було не менше, а навіть більше. Приміром у 2017 році, а також минулого року. Ми маємо справу з серйозною проблемою як в період війни, так і після воєнний час. І Грузія до неї виявилася абсолютно неготовою. Це «відстрочене вимирання», що пов’язане з жертвами з боку окремих людей, а також підтримкою іноземних партнерів, таких як Туреччина. Адже часто про допомогу зверталися надто пізно”.
За його словами, в цьому контексті глобальні зміни клімату торкнуться і Грузії: “Все буде проявлятися у вигляді хвиль спеки, один за одним фіксуватимуться сухі і жаркі дні. Тим більше, що наша країна має бути готовою до прогнозованих результатів. Але ми навіть не наближаємось до стандартів Євросоюзу, і більше того — відстаємо від стандартів колишнього СРСР. На сьогоднішній день у нас немає ні спеціалізованих пожежних вертольотів, ні рятувальних і медичних вертольотів. Це призводить до трагедій не тільки на пожежах, а й в інших подібних випадках.
2022 рік. Лісова пожежа в гірській ущелині поблизу Боржомі
Згадаймо минулорічний випадок в Гудаурі, коли герої-льотчики та лікарі ризикували життям, бо не мали відповідної авіаційної техніки — гелікоптера, тож спроби врятувати людей були абсолютно невідповідними для цієї ситуації. Ми не завжди можемо покладатися на допомогу Бога та героїзм окремих людей”.
На запитання про те, які віддалені наслідки спричинив підпал Боржомського лісу в 2008 році та навмисний розлив палива в Чорному морі, Чхартішвілі відповідає, що, за його інформацією, додаткових досліджень з цього приводу не проводилося, тому важко говорити про повний розмір збитку:
“Звичайно, завдано великої шкоди. Повторюю, ми живемо не тільки в гарячій, а й у холодній війні. Ця війна триває з Росією і, на жаль, з власним урядом. Нинішня влада не витрачає кошти на такі дослідження, ту саму інвентаризацію лісів, яка до сьогодні не проведена. Без цього неможливо уявити країну зі статусом лісу. Бракує конкретних цифр і досліджень, це можна пояснити з одного боку, злочинною байдужістю, а з іншого — незацікавленістю. Може бути протилежний інтерес до розпорядження тими ж лісами під час будівництва ГЕС. Влада не любить мати чітку картину, оскільки це перешкоджає конкретним особисто-корупційним (лобістським) інтересам. Тому влада не зацікавлена знати наслідки збитків. Найважливіше те, що вона дуже мало робить для відновлення лісів.
Також не усуваються збитки від різних видів паразитів. Є проблеми у видобутку деревини та дров’яних матеріалів. Ліси нещадно експлуатуються, чи то для виробництва дров, чи то з точки зору отримання, виробництва та продажу дорогоцінної деревини. Натомість на відновлювальні роботи кошти майже не виділяються”.
Еколог наголошує, що в Грузії досі немає інвентаризації лісів, яка була однією з передвиборчих обіцянок “Грузинської мрії”:
“У 2012 році я був головним автором екологічного розділу їх передвиборчої програми. Однією з головних обіцянок була повна інвентаризація лісів Грузії, яку не провели. Вони захопили владу на третій термін. Також порушили обіцянку не будувати в країні великих ГЕС. Згідно з деякими теоретичними чи практичними дослідженнями самих лісівників (за прямим спостереженням), тільки завдяки заготівлі дров (це неминучий процес, оскільки влада не пропонує населенню інших альтернатив), лісів і дерев уп’ятеро більше вирубується, ніж відновлюється. Тобто в країні вирубують у п'ять разів більше дерев, ніж природа здатна відновити. З цією тенденцією ми повільно йдемо до катастрофи.
Хочу нагадати всім, що ліси виконують перш за все ґрунтозахисну функцію. Ми гірська країна і велика частина лісу знаходиться на схилах гір. Вирубування тут просто неможливо уявити, адже цей процес призведе до потенційних майбутніх зсувів. Частина лісу також виконує рекреаційні, туристичні, повітроочисні, киснегенеруючі функції”.
Чому Росію не вдалося притягнути до відповідальності за екоцид?
За словами Чхартішвілі, такого звинувачення і висновку з боку міжнародних судів не було. За його словами, ні попередня, ні нинішня влада не провели ґрунтовної роботи з цього приводу:
“Залишається тільки нарікати, чи це сталося через їхній непрофесіоналізм, чи через байдужість. Фактом є те, що Росія не була ні звинувачена в екоциді, ні остаточно засуджена у цій справі, що є результатом щонайменше неадекватного старання грузинської влади. У цьому випадку можуть бути ще гірші причини. Повторюю, це стосується обох урядів, суперечки з приводу цих питань були з ними обома. Кожен мав достатньо часу, щоб ґрунтовно попрацювати над притягненням окупантів до відповідальності”.
На запитання, чому заслуговує на критику процес відновлення Боржомського лісопарку після війни, еколог каже, що це все видно.
“Ви можете подорожувати та побачити долину річки Гуджарула, яка була пошкоджена під час війни. Ви побачите, що більшість лісів у вкрай поганому стані. Він обгорів і схожий на якісь сірники. Ознак нових посадок немає. Те, що зроблено, маломасштабне і недостатнє. Щоб оцінити це, потрібне окреме дослідження, яке також не проводиться. Ще багато чого потрібно зробити, і для цього потрібно багато грошей і ресурсів для інвестування. Залишення схилів цих лісів у такому стані не принесе нам хороших результатів, це навіть може стати передвісником серйозних трагедій”, — додає Лаша Чхартішвілі.
Гія Гачечіладзе, генеральний секретар “Партії зелених”, колишній парламентарій від “Грузинської мрії”, розповідає, що збитки від російської агресії мають як гуманітарний, так і матеріальний, а також геополітичний характер. За його власною оцінкою, це найбільша шкода в новітній історії Грузії, адже ми тимчасово втратили території — колись уже виведені військові бази були відновлені Росією:
“Ми вивели ці бази в результаті Стамбульських угод 1999 року, які підписали Шеварднадзе, Клінтон і Єльцин. Через війну 2008 року та реанімацію військових баз Грузія зіткнулася з серйозними проблемами в міжнародних відносинах. Тому що вступ до НАТО на якийсь час відкладено. Як відомо, НАТО не приймає країни, де розташовані бази ворогуючих країн.
Крім того, гуманітарна проблема пов’язана з переселенцями, які опинилися у складній ситуації. Їхні будинки та майно на окупованих територіях зрівняли з землею в Цхінвальському регіоні. Також росіяни знищують культурну спадщину Грузії на окупованих землях.
Шкода навколишньому середовищу також досягає серйозних масштабів. Як відомо, грузинські ліси були спалені під час війни. У Боржомському лісі спалахнула страшна пожежа, тоді вигоріло близько тисячі гектарів. Сьогодні процес реставрації розпочато, але він пов’язаний з великими витратами. Ті, хто останнім часом проїжджав долиною Боржомі, напевно бачили, що схили ліворуч і праворуч вкриті обгорілими деревами.
Крім того, внаслідок інтенсивних військових дій у Цхінвальському регіоні знищено біорізноманіття і, звісно, наявну там рослинність».
На запитання про наслідки розливу окупантами палива в Чорному морі Гачечіладзе каже, що це має катастрофічні наслідки для води та її біорізноманіття (риба, молюски тощо), і для відновлення моря потрібно багато часу: «Нафта є однією з найбільш токсичних речовин, що вбиває живі організми в морі. Разом з цим знищує і продовольчу базу, яка знаходиться на морському узбережжі”.
За його словами, внаслідок екологічної шкоди відповідальність окупаційної сторони поки не настала:
“Але все це, ймовірно, буде обговорюватися в загальному контексті через деякий час, коли постане питання оцінки Росії як окупанта і агресора. Це станеться після закінчення війни в Україні, і, сподіваюся, це все закінчиться перемогою України. Вже стоїть питання про формування нового міжнародного трибуналу. Я сподіваюся, що на цьому трибуналі буде порушено не тільки питання України, а й Грузії. Будуть оприлюднені факти вандалізму і садизму, які вони вчинили в Грузії, ще до вторгнення в Україну”.
Які кроки вживає грузинська сторона для ліквідації екологічних збитків?
Гачечіладзе нагадує, що в Абхазії і Самачабло відновлено чотири військові бази — там фактично правлять росіяни, і Грузія не може вплинути на вирішення екологічних проблем на цих землях: “Що стосується підконтрольних нам територій, міжнародні організації виділили досить великі гроші відновити знищені ліси (особливо в долині Боржомі)”.
За його інформацією, певна кількість лісу відновлена, хоча після війни були сильні пожежі в долині Боржомі, і, на жаль, постраждали і відновлені ліси.
Національний парк Боржомі
“Отже, роботу доводиться виконувати заново, що, природно, пов’язано з великими витратами. Відновлення — це дуже складний процес, тому що лісонасадження на схилах — найважчий процес. Крім того, з плином часу ґрунт, на якому має рости ліс, розмивається дощами та талим снігом, тому на цю проблему слід звернути першочергову увагу”, — каже Георгій Гачечіладзе.
Сумні наслідки російської агресії та окупації в Грузії (в тому числі з екологічної точки зору) очевидні. Відтоді путінське зло продовжилось у дружній Україні та набуло ще більш масштабних та деструктивних форм. Сьогодні весь західний світ об'єднався і корумпована імперія повинна відповідати за кожне зло. Грузинська сторона має бути належним чином представлена в цьому історичному процесі.
Автор Гела Мамулашвілі
Проєкт “Екоцид в Україні: вплив на країни Чорноморського регіону, шляхи спільного вирішення проблеми” створений за участю CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ, у рамках проєкту Hub Bucharest за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
