Оскільки війна продовжує вирувати на території України, все більше занепокоєння викликають екологічні проблеми спричинені бойовими діями. Зокрема, загрози внаслідок ракетних атак на стратегічно важливі об'єкти, а також масштабне замінування територій.
Найбільш небезпечна екопроблема — радіаційне зараження
Основною екологічною проблемою, яку може спричинити війна, при опитуванні в червні 2022 року українці вважали радіаційне зараження. Цей наслідок найбільш критичним для України тоді назвали 56,4% респондентів. Мінування сільськогосподарських земель і лісових насаджень лякали 39,5%. При цьому половина українців найбільше побоюються можливості радіаційної аварії через обстріли атомних електростанцій.
Відповідні результати опитування “Думки і погляди населення України щодо екологічних наслідків війни" презентували під час експертної дискусії в “Укрінформі” ще 10 червня 2022 року. Але, як показує практика, і через 9 місяців потому ці питання для населення залишаються актуальними. Адже війна не припинилася й несе нові загрози.
Російська федерація довела, що не планує дотримуватись правил ведення війни, встановлених міжнародним правом. Крім бомбардування житлових кварталів і цивільної інфраструктури, війська рф замахнулися на міжнародну безпеку і вдаються до ядерного тероризму. Окупанти перетворюють атомні станції на військові об’єкти, обстрілюючи їх та розміщуючи важке озброєння на їхніх територіях.
Так 24 лютого 2022 року війська рф взяли під контроль Чорнобильську АЕС. Опісля були захват Запорізької атомної електростанції та спроба захопити Південноукраїнську АЕС. До вторгнення росії людство ще не знало випадків, щоб території атомних станцій ставали майданчиками військових операцій.
Що відбувається на об’єктах атомної інфраструктури
Чорнобильська АЕС
У перший день повномасштабного вторгнення російські війська захопили Чорнобильську АЕС та зону відчуження — території, які десятиліттями залишалися закритими через свою небезпеку. Було втрачено контроль над радіаційно небезпечними об’єктами, розташованими в Чорнобильській зоні відчуження, а саме над: новим безпечним конфайнментом та об’єктом “Укриття”; сховищами відпрацьованого ядерного палива; заводами з переробки рідких радіоактивних відходів.
Чорнобильську АЕС росіяни захопили в перший день повномасштабного вторгнення
На захопленій території окупанти активно переміщалися важкою військовою технікою, окопувалися у Рудому лісі та навмисно підпалювали заражений деревостій. Це спричинило вивільнення в атмосферу радіоактивних речовин.
Військове захоплення Чорнобильської зони призвело до збільшення рівня радіації на окупованих територіях Полісся (причому це стосується не лише України, а й Білорусі). У результаті пересування російської бронетехніки територією зони відчуження було знято верхній шар землі на території розміщення радіоактивних відходів, що спричинило підвищення рівня радіаційного фону (24-25 лютого 2022 року — до 7,6 разів). У ці дні SaveEcoBot фіксував навіть стрибки радіації у 30 разів безпосередньо на території станції та навколо неї
Через пошкодження високовольтної лінії електропередачі, у березні три дні об’єкти в зоні відчуження ЧАЕС залишалися без зовнішнього електропостачання, що загрожувало порушенням радіаційної безпеки нового безпечного конфайнменту та сховища відпрацьованого ядерного палива.
Це захоплення стало не тільки злочином проти довкілля, а й проти сучасної науки. Адже росіяни знищили лабораторію, вивізши дороге обладнання, які містять дані щодо радіаційного контролю та обсягів радіоактивних відходів у зоні відчуження. Тим самим зупинили та поставили під загрозу зриву дослідження, які велися багато років у Чорнобильській зоні.
31 березня 2022 року окупанти покинули ЧАЕС, 5 квітня на Чорнобильську атомну електростанцію прибули підрозділи Національної гвардії України, вони взяли об’єкт під свою охорону.
Запорізька АЕС
Найбільша в Європі атомна станція — Запорізька (розташована в Енергодарі) вже понад рік захоплена і контролюється російськими військовими, які продовжують порушувати всі вимоги ядерної та радіаційної безпеки.
На ЗАЕС відбувається несанкціонована зміна проєктного стану ядерних установок. Окупанти незаконно втручаються в роботу систем теплопостачання та електропостачання і будують невідомі споруди біля резервної електростанції блока № 6 — про це повідомив голова Державної інспекції ядерного регулювання України Олег Коріков. Загарбники розміщують військову техніку в машинних залах енергоблоків, а на її території облаштовані кулеметні позиції.
На території найбільшої в Європі Запорізької АЕС, на майданчику біля першого енергоблоку, солдати російської армії 14 березня 2022 року здійснювали підриви використаних боєприпасів, що не розірвалися під час штурму станції 4 березня. В результаті цього сталася пожежа в адміністративній будівлі електростанції.
Запорізька атомна станція, захоплена російською армію. Фото від 19 серпня 2022 року (Maxar Technologies) Україна вважає захоплення АЕС актом ядерного тероризму
Останнім часом ситуація з безпекою на АЕС загострилася. Про це 6 березня 2023 року заявив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Зокрема, поблизу АЕС посилилися бойові дії, а на ній самій побільшало російських військових. 9 березня 2023 року внаслідок російських ракетних обстрілів відключилась остання лінія зв’язку окупованої Запорізької АЕС з українською енергосистемою. Станція була знеструмлена і вшосте за час окупації перейшла в режим блекауту. Увімкнулись 18 резервних дизель-генераторів, а за півдоби живлення станції з української енергосистеми було відновлено.
Нині окупанти перетворюють АЕС на військову базу, прикриваючись найбільшим ядерним об'єктом у Європі. За словами атомників, які лишаються в окупації, наразі росіяни укріплюють свої позиції на станції та продовжують мінувати територію навколо. У даний час станція не виробляє електроенергію. Через простій ЗАЕС та зупинку всіх її енергоблоків відбувається поступова деградація систем і обладнання, оскільки порушений необхідний температурний режим їхньої роботи, а блоки перебувають у неробочому стані.
Восени, 20 жовтня, стало відомо, що росіяни замінували дамбу та агрегати Каховської ГЕС, яка містить близько 18 млн кубометрів води. Якби її підірвали, Запорізька АЕС залишилася б без води для охолодження енергоблоків.
Харківський фізико-технічний інститут
Ще один факт: було здійснено масовані атаки на Національний Науковий центр “Харківський фізико-технічний інститут”, який обстрілювали з мінометів, артилерійських систем, “Градів”, “Ураганів”, “Смерчів” та самохідних гармат “Піон”.
Результати обстрілу російською артилерією Харківського фізико-технічного інституту
Той факт, що на території Центру знаходиться ядерна установка “Джерело нейтронів” та сховище ядерного палива, росіян не зупинив. Як і перспектива створити зону радіоактивного забруднення радіусом 10-15 км в одному з найбільш населених міст України.
Загрози для світу, внаслідок втручання в роботу АЕС України
Всі українські реактори знаходяться в зоні ризику, адже обстріл або ракетна атака на активну зону одного або кількох із 15 реакторів чотирьох діючих атомних електростанцій України може призвести до широкомасштабної ядерної катастрофи. Крім того, захоплення атомних станцій російськими військовими несе значну загрозу радіаційної безпеки.
Експерти говорять, що будь-яке втручання до Чорнобильської зони є радіаційно небезпечним.
“З перших днів повномасштабної війни Чорнобильська зона стала плацдармом для злочинів та ядерного шантажу російських окупантів. Вони вивезли й знищили 95% спеціальної техніки та обладнання, викрали усі паливно-мастильні матеріали. Зробили усе, аби наші працівники не могли ефективно боротися з пожежами у Чорнобильській зоні”, — зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
За словами Міністра, пожежі на цій території можуть не лише знищити місцеві види флори й фауни, а й стати причиною поширення небезпечних радіоактивних частинок по всій Україні, а також країнах ЄС.
Окрім шести енергоблоків на майданчику Запорізької АЕС знаходиться сховище відпрацьованого ядерного палива, пошкодження якого внаслідок обстрілів може призвести до радіоактивного викиду.
“Якщо буде пошкоджено працюючий реактор, може статись або витік радіації, або тепловий вибух. Або може статись ядерний вибух на ядерному реакторі. Такого ще ніколи не було і це буде більше чим Чорнобиль, Фукусіма і все разом взяте. Але це апокаліптичний маловірогідний сценарій, дуже маловірогідний, але не неможливий”, — говорить Олена Паренюк, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України.
Які можуть бути наслідки?
Радіаційна загроза — це загроза техногенного характеру, що може виникнути внаслідок ядерного удару або аварій (внаслідок обстрілів та ракетних ударів) на підприємствах, зокрема АЕС, транспорті. Вони супроводжуються викидом (виливом) до атмосфери і на прилеглу територію небезпечних речовин. У разі радіаційної — це радіонукліди. Це становить серйозну небезпеку для населення, адже заражене повітря вражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.
Небезпеку радіаційного забруднення досі важко передбачити. Вона може проявитися досить швидко, подібно до променевої хвороби, а може позначитися через роки, як відтворення ракових клітин.
Майже половина території України — мінне поле
Російсько-українська війна відрізняється особливою жорстокістю та мерзенністю. Наші вороги залишають по собі не лише тіла, а й “залізні пастки”. Російські військові знищують сільськогосподарське обладнання та засипають поля снарядами, мінують їх, щоб створити небезпеку, заморити українців голодом та зруйнувати аграрну галузь України.
Організація об'єднаних націй назвала Україну “однією з найбільш замінованих країн світу”. За попередніми оцінками (дані оприлюднили в міжнародній неурядовій організації Mines Advisory Group, яка займається гуманітарним розмінуванням), вибухонебезпечними предметами забруднено 40 % її території.
За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Росія вже залишила в Україні найбільшу у світі площу замінованих територій. Наразі йдеться про 250 тисяч квадратних кілометрів.
Скріншот. Державна служба з надзвичайних ситуацій Україна запустила інтерактивну карту замінованих територій. Скористатися сервісом можна на офіційному сайті.
“Наразі в Україні найбільше мінне поле у світі. Це не лише ускладнює пересування людей, а й викликає серйозні збої у сільському господарстві, яке є однією з наших основних галузей”, — сказав глава уряду.
У ДСНС вважають, що забрудненою залишається наразі третина території країни, розмінування може зайняти близько десяти років. Основні напрямки, за якими працюють зараз сапери — це Донецька, Миколаївська, Харківська, Херсонська області.
“Залишається замінованими 30% території України Це — понад 174 тисячі квадратних кілометрів. Щодня гинуть піротехніки, щодня отримують поранення, щодня вони працюють з військовими. Ця категорія людей — рятувальників, яка заходить на звільнені території зразу після військових для того, щоб забезпечити життєдіяльність. Близько 20 % від загальної кількості загиблих наших рятувальників — це саме піротехніки. І близько 40% — це поранені піротехніки від загальної кількості поранених наших колег”, — пояснює голова ДСНС Сергій Крук.
Український пес-сапер Патрон. Фото ДСНС
В Україні зараз можна виявити протитанкові й протипіхотні міни, міни-пастки, міни-розтяжки, касетні боєприпаси, велику кількість снарядів, що не розірвалися. А кількість небезпечних ділянок в Україні більша, ніж в Сирії та Афганістані. Як результат, на розмінування підуть роки.
Загрози та наслідки від мінування територій
Окрім того, що міни несуть небезпеку життю людей (за 2022 рік на мінах в Україні загинули 185 цивільних людей і кілька сотень отримали поранення), є ще декілька проблем пов'язаних із замінованими територіями. Розриви мін призводять до забруднення ґрунтів важкими металами — свинцем, стронцієм, титаном, кадмієм, нікелем. Це робить ґрунт небезпечним, а в деяких випадках — непридатним для подальшого сільськогосподарського використання. Також вибухи призводять до виникнення лісових пожеж.
Водночас головною проблемою для аграріїв залишаються заміновані поля. В Україні понад 5 млн га земель сільськогосподарського призначення неможливо засіяти через те, що вони заміновані, забруднені вибухонебезпечними залишками або ж на них тривають бойові дії. Про це повідомив голова Комітету з питань аграрної та земельної політики ВР України Олександр Гайду.
Він зазначив, що площа озимих культур через наслідки бойових дій скоротилася на 3,2 млн гектарів — всього засіяли на площі 4, 5 мільйонів гектарів, хоча минулого року ці культури висіяли на 7,7 мільйонах гектарів. Це напряму впливає на продовольчу стабільність України та світу.
Вибухонебезпечними предметами забруднено 40% території України. Фото ДСНС
Усього в Україні за попередніми оцінками потребують обстеження та розмінування майже 471 тисяча гектарів земель сільгосппризначення в 9 областях — на території Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Черкаської областей.
Приміром, у Миколаївській області потрібно обстежити на предмет мінування близько 288 тисяч гектарів сільськогосподарських земель.
“Підлягають аналізу 288 тисяч гектарів земель. Це фактично 20% ріллі. Тобто значну кількість землі потрібно дослідити, щоб зрозуміти, чи можна там працювати. Також важливо, що з цього числа фактично 85 тис. га потребують першочергового обстеження і розмінування”, — про це заявив голова парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду в ефірі телемарафону “Єдині новини” 3 квітня 2023 року.
Це підтверджують і сільгоспвиробники з Миколаївщини.
Розмінування: Миколаївська область. Фото ДСНС
Тетяна Давидчук, яка орендує паї для вирощування збіжжя, у розмові з автором цієї публікації, сказала, що нинішнього року немає можливості засіяти поля — все заміновано. Говорить, разом з військовими виїхали та оглянули поля на можливість розмінування. Але вона не сподівається, що це буде скоро — дуже багато роботи...
Потенційна небезпека заважає проводити посівну кампанію на Херсонщині
Щодо замінованих площ, то ситуація, за словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, залишається найбільш складною на Харківщині та Херсонщині — там заміновано понад 1 млн га території.
Хоча назвати реальну цифру замінованої території Херсонщини важко, адже велика частина Лівобережжя під окупацією і там, як свідчать повідомлення з тієї території, сільськогосподарські землі не лише заміновані, а й пориті окопами.
Цього сільськогосподарського сезону аграріям Херсонщини доведеться боротися з безліччю викликів, спричинених війною. Заміновані поля, потрощена техніка, викрадений посівний матеріал, нестача грошей. Саме через високу замінованість земель в Херсонській області цього року є проблеми із посівною кампанією. Про це повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
“У жодному регіоні ця проблема не стоїть так гостро, як у Херсонській області, де російські війська практично скрізь залишили вибухівку після того, як українські війська звільнили частину територій». Поки що з понад ніж 500 тис. га земель піротехніки ДСНС та Нацполіції розмінували лише трохи більше ніж 10%. На іншій частині територій посівну проводити не можна через високу мінну небезпеку”, — сказав Прокудін.
Про те, що фермери не можуть вийти в поля через міни, а великі агропідприємства навіть не починали посівну розповів 5 квітня 2023 року й учасник Всеукраїнської Аграрної Ради, Ігор Йосипенко, керівник агропідприємства в Херсонській області:
“Ситуація важка і критична, з усієї Херсонщини лише на Правобережжі є невелика кількість земельних угідь, яка не дуже замінована. Буквально у двох громадах фермери частково засіяли озимину, зовсім невеличкі ділянки, і за станом на зараз триває підготовка ґрунту під посіви соняшнику. Це вузька смужка полів, що межують із Дніпропетровською областю. На сьогодні принаймні великі агропідприємства взагалі не виходять в поля, не сіють. Невеличкі фермери, приватні господарства, в кого 10-15 га, пробують, ризикуючи власним життям розміновувати землі”.
Справді, сільгоспвиробники намагаються власними силами розміновувати поля під посів. Так, на території Станіславської територіальної громади, яка розміщена на деокупованій правобережній Херсонщині, понад 22 тисячі гектарів землі. За 4 місяці після звільнення вдалося розмінувати майже 3 тисячі гектарів, тож тут уже почали весняні роботи, — про це розповів голова громади Іван Самойленко. Він сподівається, що цієї весни загалом вдасться засіяти до 5 тисяч гектарів землі. За станом на 9 березня вибухотехніки знешкодили на території громади понад тисячу снарядів. Умовно виходить, що кожні 500 гектарів землі містять близько 150-160 мін та снарядів.
Кавуни — це бренд Херсонщини. Тож за будь яких обставин, фермери Херсонської області збираються засіяти “заміновані” поля кавунами — близько 2 тис. га — так заявив голова пресцентру Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков в ефірі телемарафону “Єдині новини”.
Слід ще нагадати, що на Херсонщині був найбільший в Європі овочевий ринок, адже овочі, кавуни, ягоди — все це садили саме на лівобережній частині регіону, яка до цього часу в окупації. Тож нинішнього року без херсонської агропродукції може залишитися не тільки Україна, але й Європа.
Що зроблено і скільки потрібно
Проблема замінування складна і для населення, і для економіки. Поки продовжується війна, важко казати про системне відновлення земель. Але те що на розмінування територій України потрібно буде не один десяток років — це вже підтверджено. Деякі території залишатимуться небезпечні і будуть виведені з використання.
Приміром, Албанія після югославських війн лише через десять років змогла розмінувати свою територію. Це при тому, що в цій країні небезпечними вважаються 15 тис кв. км — вдесятеро менше, ніж зараз в Україні.
Інший приклад — Хорватія. У 1990-ті роки там замінованими вважалися 13 тис. кв. км. Повністю очистити свою землю від вибухівки країна не може досі.
Припускають, для того, щоб повністю розмінувати територію України, може знадобитись 70 років роботи. Для цього Україні необхідна допомога західних партнерів. Про це заявила міністерка економіки Юлія Свириденко під час зустрічі з членом парламенту Канади Хізер Макферсон. Урядовиця вважає, що для розв’язання цієї проблеми в найкоротші терміни потрібна потужна фінансова, технологічна та організаційна підтримка міжнародних партнерів. Водночас, зазначила, що цей напрямок Україна вже опрацьовує з США та Євросоюзом. Раніше повідомлялося, що США допоможуть Україні навчити фахівців з розмінування.
За оцінкою Світового банку, вартість повного комплексу робіт з гуманітарного розмінування деокупованих територій України становить 37,4 мільярда доларів. Як повідомлялося, Євросоюз додатково виділить 1 мільйон євро на проведення розмінування в Україні.
За даними Міжнародного координаційного центру з питань гуманітарного розмінування ДСНС, з 24 лютого 2022 року до 8 березня 2023 року на території України знешкоджено 330 063 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2 191 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 801,9 кв. км. Всього потенційно небезпечних територій залишається 174 тис. кв. км, що становить 30% від загальної площі держави.
На Херсонщині частину територій розміновують за допомогою комплексу для механічного розмінування. Фото МВС
Слід додати, що на Херсонщині вже працюють два броньовані комплекси для механічного розмінування DOK-ING, виготовлені в Хорватії.
“Цей транспорт дозволяє в найкоротші терміни розміновувати великі території. Вдень ми можемо розміновувати до 2 тис квадратних метрів полів та інших територій”, — розповів Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко. У найближчі місяці Україна очікує на ще 6 таких комплексів.
А ось в Кривому Розі на базі екскаватора місцеві винахідники за американською технологією створили машину для розмінування — сухопутний тральник, та готуються до її серійного виробництва.
Мінний сухопутний тральник, який мінімізує ризики підриву людей на боєприпасах, зробили у Кривому Розі
Зараз машина проходить випробування та сертифікацією, і в разі їхнього успішного завершення винахід піде в серію та розміновуватиме українську землю.
...Ми впевнені що Перемога в цій війні буде за Україною. І повернуться всі наші території, і відбудуються наші міста і села. Розмінуємо території, відновиться і природа — та, на жаль, на це потрібно буде багато часу та сил. Щоб цей час настав раніше, ми продовжуватимемо говорити про екологію.
Авторка Любов Рудя
Проєкт “Екоцид в Україні: вплив на країни Чорноморського регіону, шляхи спільного вирішення проблеми” створений за участю CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ, у рамках проєкту Hub Bucharest за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
