“Кам’янська Січ” — унікальна місцевість з багатою історичною спадщиною та унікальними природними комплексами, що знаходиться на правому березі Дніпра в Бериславському районі Херсонської області. У першій третині 18-го століття тут був адміністративний і військовий центр Війська Запорозького Низового. Нині — це наймолодший на Херсонщині національний природний парк, який, як і його співробітники, перебував у заручниках російських окупантів.
“Кам’янська Січ” — це перший національний парк на Херсонщині, який повністю звільнили від російських окупантів.
Фотоколаж Нижні Сірогози.City
Територія нацпарку була під окупацією майже 9 місяців — з 8 березня по 11 листопада 2022 року. До сьогодні частина “Кам’янської Січі” є зоною бойових дій, адже по його водній межі — річці Дніпро проходить лінія фронту. Також росіяни постійно обстрілюють заповідник з лівобережжя, і дистанційно мінують мінами-пелюстками його території. Тому національний парк “Кам'янська Січ” знову потребує обстеження саперами на предмет наявності там вибухонебезпечних предметів.
Нацпарк “Кам’янська Січ” майже 9 місяців був окупований військами рф. Фото Олени Кравченко
Та попри це, вже вдруге після деокупації “Кам’янської Січі”, науковці Херсонського державного університету: професор і член правління Української Природоохоронної Групи (UNCG) Іван Мойсієнко та професор Олександр Ходосовцев, а також докторка біологічних наук Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного (Київ) Анна Куземко, спеціалістами МБО “Екологія-Право-Людина” — директоркою Оленою Кравченко і екологом Катериною Полянською, спільно зі співробітниками Національного природного парку “Кам’янська Січ” та знімальною групою документального фільму “Вода. Земля. Вогонь” Михайлом Богомазом і Сергієм Розовим побували на території нацпарку. Під час виїзду вони ідентифікувати вплив та пошкодження екосистеми парку внаслідок воєнних дій і зафільмувати польові дослідження степів.
Ось що розповів про експедицію професор Мойсієнко:
“Директор Нацпарку Сергій Скорик та співробітниками парку спільно зі спеціалістами ЗСУ та ДСНС проводять розмінування “Кам’янської Січі” та очищення її території від вибухонебезпечних предметів та решток згорілої техніки, численного сміття, залишеного на місцях базування окупантів.
Ситуація ускладнюється повторним дистанційним замінуванням. Однак роботи не припиняються, адже з часом міни стають все менш помітними і їхнє знешкодження вимагатиме більше зусиль. Обстріли території парку і навколишніх земель не припиняються.
Під час нашого перебування було постійно чути звуки вибухів. А чорний стовп від одного з них надовго прикував нашу увагу”.
Науковець розповів, що внаслідок бойових дій природні комплекси нацпарку зазнали суттєвих пошкоджень.
Нині їх зафіковано вже чимало. Зокрема, це:
— вирви від вибухів та пов’язаний з ним комплекс проблем — руйнування та пошкодження екосистем, забруднення природних комплексів;
— майже тотальне замінування та щільне забруднення території вибуховими пристроями;
— будівництво фортифікацій — окопи, бліндажі, капоніри тощо;
— вирубування дерев;
— численні пожежі;
— руйнування чи пошкодження природних екосистем у результаті проїзду важкої техніки;
— масштабне забруднення території твердими побутовими відходами, особливо у місцях тривалого перебування російських військових (місця проживання росіян зовні дуже схожі на стихійні сміттєзвалища);
— забруднення території та акваторії паливно-мастильними матеріалами;
— осушення прибережних екосистем унаслідок падіння рівня Каховського водосховища.
“В день нашого приїзду ми зустріли співробітників парку біля однієї з лісосмуг, яку вони чистили від решток стоянок окупантів. Ці стоянки є місцями стихійних сміттєзвалищ з тонами твердих побутових відходів, зрубаними деревами, пошкодженим ґрунтом, вирвами від снарядів тощо. Доводиться вивозити машини сміття, щоб воно не почало розкладатися та збільшувати рівень забруднення. Через обстріли також сталися численні пожежі, які суттєво знищили степову рослинність”, — поділився своїми спостереженнями науковець.
Він зауважив, що порівняно з експедиційним виїздом восени минулого року частину території парку очистили від сміття працівники установи. Вони щоденно здійснюють виїзди на власних машинах, бо техніка парку вкрадена окупантами (від редакції — катастрофічного впливу зазнала інфраструктура парку: офіс зруйнований, а техніка та обладнання викрадені окупантами). Наразі лише частина території парку розмінована. Адже ситуація з розмінуванням не проста: російські військові періодично дистанційно мінують територію парку з лівого берега Дніпра. Тому в деякі місця, які науковці досліджували в грудні 2022 році, цього разу вони не змогли потрапити.
“На жаль, правий берег Каховського водосховища добре проглядається загарбниками і постійно обстрілюється. Тож члени експедиції не змогли потрапити в прибережні райони парку через активність ворожих безпілотників, артилерії та авіації в день свого перебування на “Кам’янській Січі”, — зауважив Іван Іванович.
Далі він розповів, що в одній з оглянутих членами експедиції лісосмуг було зафіксовано вже більш масштабні пошкодження: риття екскаваторами капонірів та землянок, вирубані і пошкоджені дерева, рештки згорілої техніки та розлив паливно-мастильних речовин, які є дуже токсичними для довкілля, сліди проїзду техніки і понівечений ґрунтовий покрив.
Тож спеціалісти МБО “Екологія-Право-Людина” склали протоколи фіксації збитків природним територіям внаслідок військової агресії рф та взяли проби на аналіз в лабораторію. Також для полегшення роботи співробітників парку, які постійно фіксують пошкодження внаслідок впливу воєнних дій на екосистеми національного парку, юристи цієї екоорганізації розробили детальний протокол, що відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу.
Щодо подальшого обстеження території, то професор Мойсієнко розповів, що впливу зазнали не тільки наземні, але й водні екосистеми, зокрема акваторія річки Дніпро та його притоки.
Росіяни продовжують обстрілювати територію “Кам’янської Січі”. Фото Олени Кравченко
“Під час бойових дій снаряди потрапляють в річку, частина з них вибухає, знищуючи гідробіонтів та забруднюючи воду хімічними речовинами, які утворюються внаслідок вибуху та містяться у вибуховій суміші. Частина снарядів не вибухає та залишається на дні річки, створюючи загрозу на десятиліття, адже підводне розмінування є витратною і складною процедурою”, — зазначив науковець.
За підсумками наукової експедиції оцінити збитки, завдані агресією росії, зараз неможливо, каже професор, член правління Української природоохоронної групи, заслужений діяч науки й техніки України Іван Мойсієнко. Щоб їх порахувати треба провести розмінування. Проте, на жаль, навіть після розмінування і очищення територій від залишків “воєнного сміття” таким самими заповідним степ може не стати знову на пошкоджених землях “Кам’янської Січі”. Потрібно сотні років та зміна сукцесій, щоб досягти того стану ґрунтово-рослинного покриву, який є на недоторканих територіях.
