Російські окупаційні війська мілітарізували острів Джарилгач, що на Херсонщині. Вони його з’єднали з материковою частиною неподалік селища Лазурне. Зокрема, окупанти розмістили на острові близько 300 російських військовослужбовців та 15 човнів іноземного виробництва, що були викрадені у місцевого населення. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у вечірньому зведенні від 25 травня 2023 року. Чим така ситуація загрожує природоохоронній території читайте у дослідженні Нижні Сірогози.City.
Як острів Джа став заповідною територією
Національний природний парк “Джарилгацький” розташований у Херсонській області на межі з Кримом. Це найбільший чорноморський острів Джарилгач і затока, яка його омиває.
Скріншот google.com/maps
Довжина острова Джа, так останніми роками називають острів туристи — 42 км, а ширина 2,8 км. Це вузька смуга суходолу, яка раніше була просто піщаною косою. Коса відокремлена від берега протокою, яка влітку пересихає, перетворюючи острів на півострів.
Острів Джарилгач відокремлений від суходолу вузькою протокою
У 1923 році острів Джарилгач включили у склад заповідника “Асканія-Нова”, у 1927 році — до новоствореного Приморського заповідника загальною площею близько 32 тис. га. Тоді заповідною стала західна частина Джарилгацької затоки, обмежена зі сходу лінією, що проходить з півночі на південь на відстані 10 км від західного узбережжя затоки, і весь острів Джарилгач з смугою акваторії завширшки 1 км навколо нього.
1933 року зі складу Приморського заповідника виокремили Чорноморський заповідник, куди входив Джарилгач.
Через 4 роки, у 1937 році, більшу частину острова виключили з заповідника та передали колгоспам Скадовського району під випас худоби, а заповідною залишилась лише територія площею 982 га.
У 1951 році і ця ділянка втратила заповідний статус. А ось статус західної частини Джарилгацької затоки юридично не змінювався, але після ліквідації заповідного режиму на острові, охорону акваторії було важко здійснювати, з 1953 року вона перестала входити до складу Чорноморського заповідника.
Отже, після 1951 року острів фактично не охоронявся. При цьому процес деградації наземних екосистем розпочався у 1936 – 1937 роках, а антропогенна трансформація затоки — після початку функціонування у 60-х роках Червонознаменської зрошувальної системи. Випас великої рогатої худоби та овець на Джарилгачі призвів до перетворення острова на пустелю вже у кінці 50-х років
1960 року, щоб запобігти вимиранню флори і фауни, на острові створили лісгосп. Почали насаджувати дерева та чагарники, акліматизовувати мисливських тварин — оленів, ланей, муфлонів.
В 60-х роках на острові Джа провели акліматизацію копитних тварин. Фото nesen.livejournal.com
1974 року на острові відкрили Джарилгацький ботанічний заказник площею 300 га, основною метою якого було зберегти від вимирання рідкісний вид золотобородника цикадового, здатного утримувати сипучі піски.
Національний природний парк “Джарилгацький” створили 2009 року. Він поєднує приморсько-степові ландшафти, морські води Джарилгацької затоки, піщані пляжі, багатий рослинний і тваринний світ. Його територія є одним з 22 найбільш важливих та унікальних водно-болотних угідь планети, що охороняються Рамсарською конвенцією.
Заповідна площа “Джарилгацького” становить 10 тисяч гектарів. Тут налічується приблизно 500 видів рослин, десятки з яких занесено до Червоної книги України. У різні пори квітнуть: гірчиця, ковила, гвоздика бесарабська, волошка, цикорій, солонець, меч-трава.
На Джарилгачі налічується приблизно 500 видів рослин. Фото nesen.livejournal.com
У межах парку зустрічається сім видів плазунів, із них три занесено до Червоної книги. Із ссавців тут поширені переважно травоїдні — олені, муфлони, лані, трапляються також лисиці, єнотоподібні собаки. У прибережних водах водяться десятки видів риб, 5 видів крабів та 3 види китоподібних: афаліна, азовка і білобочка.
З ссавців на острові Джа переважають травоїдні. Фото nesen.livejournal.com
Окрім того, острів слугує однією з основних баз для перелітних птахів у Європі. Під час зимування їхня кількість сягає понад 150 тисяч особин.
Дорога на острів відкрита лише російським військовим
Від початку повномасштабного російського вторгнення на територію України (2022 рік), війська рф окупували територію національного природного парку “Джарилгацький”.
За інформацією Центру журналістських розслідувань вже за рік, у лютому 2023 року, окупанти незаконно зареєстрували парк “Джарилгацький за російським законодавством, як “державну автономну установу природний парк “Джарилгацький”. Про це свідчать документи в росреєстрі. А так зване “міністерство природних ресурсів і екології Херсонської області” призначило директором парку громадянина рф Сергія Страмнова.
У реєстраційних документах окупанти вказали, що основним видом діяльності нацпарку є “мисливство, відлов та відстріл диких тварин”. Також вони планували дозволити рибальство, видобуток глини й солі, будівництво, перевезення пасажирів водним транспортом, екскурсійні послуги та ресторанний бізнес.
Скріншот
Однак за дуже короткий проміжок часу плани окупаційної влади змінилися. І на острові Джарилгач вони облаштували військовий полігон. До того ж, навесні 2023 року, поблизу селища Лазурне військові рф зʼєднали насипом острів Джа з материковою частиною.
Скріншот google.com/maps
Скріншот google.com/maps
Про факт використання росіянами заповідної території у військових цілях повідомило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України на своїй сторінці у Facebook. Зокрема, пояснили, що такі дії можуть призвести до незворотних екологічних руйнацій. Перекриття промоїни призведе до замулення і деградації екосистем всієї затоки, порушення процесів міграції риб, якими харчуються водно-болотні птахи. Тож такі дії окупантів є прямим злочином проти природи.
А ось в Генштабі ЗСУ вважають, що все це зроблено з метою посилення використання природоохоронної території нацпарку у військових цілях.
Начальниця об'єднаного координаційного пресцентру сил охорони та оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону “Єдині новини” розповіла, що на острові Джа окупанти намагаються підготувати місця для навчання особового складу, навіть незважаючи на те, що там заповідна зона. Вони сподіваються, що сили оборони їх там не дістануть.
Міський голова Скадовська Олександр Яковлєв підтвердив, що окупанти з’єднали острів із сушею за допомогою піску. Про це він розповів у етері “Громадського радіо”.
За його словами, місцеві мешканці не мають можливості відвідати Джарилгач і достеменно розповісти, що там відбувається. Туди можуть потрапити лише російські військові. Також від початку повномасштабного вторгнення окупанти заборонили будь-яке судноплавство Джарилгацькою затокою.
“Місцеві кажуть, що туди їздила техніка, росіяни завжди туди щось завозили чи підвозили. Той перешийок завжди був невеликим і навіть, за необхідністю, раніше туди теж могла заїжджати техніка. А зараз росіяни збільшили ці можливості”, — проінформував мер окупованого міста.
Місцеві повідомляють, що з боку острова постійно чути постріли та вибухи.
“Напевно там проводяться так звані навчання”, — додав Яковлєв.
Якими можуть бути наслідки окупації найбільшого незаселеного острова Європи?
Про те, що знищення Лазурненської промоїни матиме жахливі екологічні наслідки та призведе до екологічної катастрофи, повідомив у щотижневому ефірі “Люди нашого краю” вчений, доктор біологічних наук Іван Мойсієнко.
За його словами, без природної промоїни не зможе відбуватися процес циркуляції води до затоки. Це призведе до погіршення якості води і вимирання багатьох червонокнижних видів тварин.
Більше того, приморські біотопи є всесвітньо важливими, оскільки вони занесені до резолюції Бернської конвенції 1979 року. У свою чергу постійне пересування військової техніки по нестійкій піщаній структурі тільки погіршує ситуацію.
“Що таке Джарилгач — українцю пояснювати не треба. Найбільший незаселений острів Європи. Крім того, води навколо острова — це акваторія, що є важливою для морських ссавців. Там живуть унікальні прибережні групи дельфінів – білобочок і афалін, там найвища щільність морських свиней в усьому районі моря”, — зазначає український зоолог Павло Гольдін.
Після розголосу подій і ситуації що склалася після окупації Нацпарку “Джарилгачцький” військами рф, у низці європейських міст відбулись акції в рамках кампанії #StopEcocideUkraine проти екоциду росіян на острові Джарилгач.
Про акції, що відбулися у Великій Британії, Німеччині, Іспанії, Норвегії та Чехії повідомила громадська організація UAnimals.
“Ми переконані, що Росія має відповісти за кожен свій злочин, і будемо робити для цього все можливе”, — зазначили в організації.
Акція протесту. Фото UAnimals
Екоактивісти наголошують на тому, що закриття протоки несе великий ризик для екосистеми Джарилгацької затоки.
Протест в Берліні. Фото UAnimals
Коли стало відомо, що росіяни засипали Джарилгацьку протоку, журналісти херсонського видання Кавун.City звернулись до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) за коментарем щодо можливих екологічних наслідків таких дій окупантів.
Роз’яснення їм надав в. о. начальника інспекції Олег Бігдан:
“Від початку повно масштабної збройної агресії російської федерації Національний природний парк “Джарилгацький” (НПП) знаходиться в тимчасовій окупації. Відповідно до положення про Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) основним завданням Інспекції є здійснення державного нагляду та контролю.
На цей час Інспекція не може здійснювати заходи державного нагляду (контролю) для підтвердження чи спростування даної інформації, оскільки лівобережжя Херсонської області знаходиться під тимчасовою окупацією.
Після появи публікацій у ЗМІ, співробітники Інспекції направили листа до Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України з метою збору додаткової інформації, зокрема підтвердження чи спростування, використовуючи дані систем супутникового моніторингу НПП із застосуванням методів розпізнавання зображень дистанційного зондування Землі.
В разі підтвердження інформації Державна екологічна інспекція Південного округу проведе розрахунки збитків, заподіяних державі в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
Варто зазначити, що з початку введення воєнного стану розроблені нові методики, які встановлюють єдиний підхід до розрахунку завданої шкоди атмосферному повітрю, ґрунтам, водам, морському середовищу, лісовому фонду та об’єктам заповідного фонду. Одна із найсвіжіших — це методика розрахунку збитків за самовільне користування надрами, повідомили в інспекції.
Всі розраховані збитки інспектори передають до Оперативного штабу при Держекоінспекції України, який створили за ініціативи т. в. о. голови Державної екологічної інспекції України Ігоря Зубовича спільно з Міндовкілля, Народною депутаткою ВР з питань екологічної політики та природокористування Оленою Криворучкіною у березні 2022 року, додають в інспекції. Метою є фіксація збитків завданих довкіллю та притягнення рф до відповідальності. Оперативний штаб у своїй роботі співпрацює із ДСНС, СБУ, органами прокуратури та територіальними органами Держекоінспекції”.
Джарилгач: можливі наступні негативні наслідки
А ось який подальший розвиток подій на Джарилгачі та прилеглій до нього акваторії прогнозують українські науковці та екоактивісти в разі підтвердження інформації щодо засипання росіянами Джарилгацької протоки:
1.Замулення і деградація екосистеми Джарилгацької затоки.
В результаті замулення тверді частинки знижують прозорість води, пригнічують розвиток водяних рослин, забивають зябра риб та інших водяних тварин, погіршують якості води, а іноді роблять її взагалі непридатною для існування водних біоресурсів.
Варто зазначити, що фауна Нацпарку налічує: 83 види морських безхребетних, 57 риби, 4 — амфібій, 7 — рептилій, 30 видів ссавців (з них є чимала кількість рідкісних і Червонокнижних).
2. Порушення міграції риб, ракоподібних, молюсків, якими живляться птахи, призведе до зменшення популяції.
Восени 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення, спостерігалося 150 тисяч пар коловодних птахів та 100 тисяч пар навесні. Під час міграції переважна кількість птахів концентруються на відкритій воді, прибережних мілинах, островах і солончаках. 115 видів птахів занесено до різних охоронних списків, 46 з них — до Червоної книги України.
3. Підняття рівня води у Джарилгацькій затоці може призвести до затоплення селища Лазурного. Крім цього, підйом рівня моря може призвести до сильніших штормів і засолення ґрунтів.
4. Порушення водообміну та течії в Джарилгацькій затоці призведе до опріснення, що може спричинити зникнення окремих видів рослин і тварин.
В інспекції зазначили, що після отримання результатів моніторингу Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України представники Державної екологічної інспекції готові надати більш детальний коментар щодо ситуації на острові Джарилгач.
