На окупованій Херсонщині сталася пожежа в унікальному біосферному заповіднику “Асканія-Нова”. Це вже сьома пожежа на заповідній території з часу її окупації росіянами. Заповідник “Асканія-Нова” є унікальним не лише для України, а й для всього світу. Це найбільший степовий заповідник Європи. Площа біосферного заповідника становить 33,3 тисячі гектарів, з них понад 11 тисяч гектарів – заповідна зона.
Окупація заповідника “Асканія-Нова”: хронологія основних подій
24 лютого 2022 року о дев'ятій годині ранку на кордоні Асканії-Нової і Чаплинки вже з'явилася російська техніка. Тож з першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну біосферний заповідник імені Ф. Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України “Асканія-Нова” перебуває в окупації. А в березні того ж року російські окупанти фактично взяли його під контроль.
З жовтня минулого року на території заповідника дислокується російська військова техніка і збройні формування, особовий склад, споруджуються фортифікації, а ще постійно пролітає авіація — для повітряного простору над подібними установами така активність суворо заборонена. Усе це створювало і продовжує створювати величезний фактор стресу для тварин та, звичайно, унеможливлює нормальну роботу природоохоронної установи.
Проте, попри окупацію, перші 13 місяців війни заповіднику вдавалося функціонувати як українській установі. Керівництво не пішло на угоди з росіянами, а заповідний степ, колекції тварин зоопарку та насадження дендропарку були збережені.
20 березня 2023 року окупаційна “влада” призначила власну адміністрацію та встановила фактичний контроль над Асканією-Новою. Відтоді ризиків для Асканії стало набагато більше, оскільки не залишилось реальних важелів впливу на перебіг подій в установі та процеси життєзабезпечення колекцій в українському нормативно-правовому полі.
Статистика пожеж за 2022-2023 роки
За час окупації з 24 лютого 2022 року на території заповідника “Асканія-Нова” було 7 пожеж.
Нагадаємо хронологію цих подій, їх локалізацію та яких збитків було завдано.
Перша пожежа
Дата: 29 липня 2022 року.
Локалізація пожежі: пожежа на околиці села Комиш, що межує з однойменним перелогом у складі заповідного масиву “Південний”.
Площа згарища: 2,08 га.
Друга пожежа
Дата: 10 серпня 2022 року.
Локалізація пожежі: масштабна пожежа у буферній зоні та антропогенних ландшафтів (прилеглі до заповідного степу сільськогосподарські угіддя.
Площа згарища: 1321,91 га.
Третя пожежа
Дата: 18 серпня 2022 року.
Локалізація пожежі: на ділянці “Північна” вигорів цілинний степ з виходом згарища на прилеглу стерню у буферній зоні.
Площа згарища: цілинного степу — 49,34 га, буферної зони — 7 га.
Четверта пожежа
Дата: 25 серпня 2022 року.
Локалізація пожежі: через загоряння узбіччя дороги в буферній зоні (район аеродрому).
Площа згарища: 21,86 га.
П’ята пожежа
Дата: 17 березня 2023 року.
Локалізація пожежі: пожежа в масиві “Південний” (зокрема, вигоріло 9 га абсолютно заповідної ділянки “Стара”).
Площа згарища: 23,03 га.
Шоста пожежа
Дата: 22 серпня 2023 року.
Локалізація пожежі: на території заповідної ділянки “Великий Чапельський під”.
Площа згарища: 344,53 га;
Сьома пожежа
Дата: 1 вересня 2023 року.
Локалізація пожежі: у межах масиву “Південний”.
Площа згарища: 1791,72 га.
Окупація, як фактор стресу та загроза знищення флори і фауни
“Пожежі у буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів відбувалися в агроценозах — це забур'янені перелоги та стерня сільгоспкультур, — розповідають в заповіднику. — Натомість усі згорілі площі в межах заповідної зони сталися саме в степових біотопах, які є головною природною цінністю Асканії-Нови та еталоном типчаково-ковилових степів причорноморського регіону”.
Таким чином, у заповідній зоні, де зростають формації рослинності, занесені до Зеленої книги України (це аналог Червоної книги, проте містить дані не про конкретні рослини, а про цілі угрупування), вигоріло 2208,62 га; сумарно на території заповідника — 3594,12 га.
Відповідальність за наслідки пожежі та завдані збитки екосистемі заповідного степу цілком лежить на окупаційній адміністрації.
Українська адміністрація заповідника на своїй офіційній сторінці у Facebook так коментує події, що сталися:
“Хоча остання пожежа викликана через удар блискавки, її поширенню міг запобігти достатній протипожежний прокіс, шириною у 200 м, передбачений протипожежними заходами (фактично, прокошено смугу шириною всього 100 м). Попередня пожежа у Великому Чапельському поді, за свідченням очевидців, спричинена запуском ракети військовою авіацією рф над заповідною територією, хоча окупаційна адміністрація оперативно відзвітувала про «знайдені уламки невідомої артилерійської системи» українського походження…”
За повідомленням “Української природоохоронної групи”, нових загроз додали серпнево-вересневі пожежі. Під час останньої, яка виникла 1 вересня через удар блискавки, згоріло 1790 гектар заповідного степу — про це свідчать дані супутникових знімків. Це сьома і найбільша пожежа, яка виникла у “Асканії-Нові” з моменту повномасштабного вторгнення РФ та тимчасової окупації.
Ділянки Асканії-Нови, де було виявлено пожежі. Фото: Фейсбук-сторінка “Асканія Нова Військова Адміністрація”
Постраждали абсолютно заповідні ділянки, що охороняються вже впродовж століття: “Стара”, що охороняється з 1898 року та “Успенівка”, яка під охороною з 1927-го. Крім того, вся ця територія входить до складу Смарагдової мережі України, має Сертифікат ЮНЕСКО в рамках Програми “Людина і біосфера”.
Пожежа в степу Асканії-Нової. 1 вересня 2023 року. Фото: пропагандистський Telegram-канал «Таврия. Новости Херсонской области»
Не менш жахливий наслідок — вогонь вразив Великий Чапельський під. Саме на цій ділянці, що навесні періодично заповнюється талими водами, зареєстрований найвищий показник різноманітності квіткових рослин у заповіднику. Територія настільки цінна, що була включена до водно-болотних угідь міжнародного значення та охороняється за Рамсарською конвенцією, а також включена до спеціальної Резолюції Бернської конвенції як новий тип біотопів.
“З огляду на дати останніх масштабних пожеж (кінець вегетаційного сезону), більшість однорічних рослин уже завершили вегетацію, значна частина багаторічних, зокрема рідкісні ефемероїди (тюльпани Геснера, скіфський), перебували у стані напівспокою. Окрім того, домінуючі види ковил, занесені до Червоної книги України, не були знищені, а лише втратили надземну частину”, — каже директор заповідника Віктор Шаповал.
За словами Віктора Шаповала, проблема вигорання рослинності — не найбільша проблема, яку несуть за собою пожежі. Зокрема, пожежі у Великому Чапельському поді несуть великі ризики для копитних. Саме тут утримується колекція тварин, що має статус Національного надбання України:
“Територія загороджена, і в разі її повного тотального вигорання, тварини не матимуть змогу для виходу і переміщень у безпечну зону”, — каже директор заповідника.
Від масштабних пожеж страждає й ентомофауна (види комах), яка не має змоги активно та завчасно уникати небезпечних ділянок, на відміну від птахів чи ссавців. Саме ця фауністична група страждає найбільше.
Велику шкоду завдають фортифікаційні спорудження, траншеї, вирви від вибухів й інші дії військових, які порушують ґрунтовий покрив та створюють белігеративні ландшафти (тобто ландшафти, створені внаслідок воєнних дій).
“Це те, що дійсно руйнує степ. Якщо не назавжди, то на десятиліття”, — каже Шаповал.
Науковці, що входять до складу Української природоохоронної групи вважають, що під час двох останніх пожеж — у кінці серпня та на початку вересня, фактично, найбільш постраждали угруповання ковили волосистої або тирси, що перебуває у фазі плодоношення. Внаслідок сильної пожежі частина дернин могли бути серйозно ушкодженими та цілком знищеними. Також завдано шкоди популяції вразливого рідкісного виду — волошки Талієва, поширеної у межах згорілої ділянки.
За їх твердженням, фактичне відновлення рослинності степу та кількість знищених рослин (не здатних до відновлення) можна буде визначити лише наступного року, після поновлення вегетації. Загалом, фрагментарні пожежі в асканійському степу не несуть катастрофічних наслідків, оскільки степові екосистеми адаптовані до цього фактора.
Відновлення асканійських степів справа часу чи цей процес незворотній?
“Насправді для степової екосистеми пожежа — це не катастрофа, коли не вигорає весь цілісний масив”, — коментує питання про небезпеку пожеж для екосистем заповідника Віктор Шаповал.
За його словами, пожежі — природне явище, яке в степах трапляється відносно часто. Вони можуть бути спричинені ударом блискавки, і степова екосистема до цього загалом адаптована.
По-перше, під час пожежі пошкоджується лише надземна частина рослин, і багаторічні види можуть відновитися з підземних органів.
По-друге, у ґрунті залишається банк насіння, який дає змогу рослинам продовжити існувати на території.
Тож і відновлювати цю рослинність спеціально — за наступного сприятливого перебігу подій немає потреби.
“За великим рахунком, відновлення буде мати спонтанний характер. Насправді і в доокупаційний період Асканія зазнала багатьох пожеж, і рослинність мала змогу відновлюватись”, — дає надію Шаповал.
Точні строки для відновлення назвати поки що неможливо — все залежить від безлічі факторів та їх взаємодії, проте в будь-якому випадку — рослинність відновиться. Детальну інформацію про напрямок та динаміку змін можна буде отримати лише наступного року, після поновлення вегетації.
Наслідки перелічених пожеж не вивчаються за результатами натурних обстежень, оскільки в заповіднику не залишилось спеціалістів, що забезпечували належний моніторинг та необхідні дослідження впливу пожеж на біоту степу.
Інформацію збирають дистанційно, за допомогою супутникових знімків, адже в заповіднику не залишилось спеціалістів, які могли б провести безпосередні візуальні обстеження згарищ.
