Чи можливо пристосуватись до зміни клімату, нових реалій життя і ведення господарської діяльності без Каховської ГЕС? Нижні Сірогози. City зібрали бачення науковців та експертів щодо перспективи відновлення зруйнованої окупантами Каховської ГЕС і водосховища, розбиралась, як змінилася екологія регіону.
Єдиної думки щодо відновлення Каховської ГЕС на сьогодні не існує
Підрив Каховської ГЕС 6 червня 2023 року наніс величезної шкоди населенню, екології, економіці України. Однак питання, чи будуть відновлювати гідроелектростанцію, залишається відкритим. У суспільстві триває дискусія стосовно того чи необхідно це робити, чи, можливо, краще зберегти Великий Луг. Адже за три місяці після підриву Каховської ГЕС дно спустошеного водосховища заросло молодими вербами і тополями.
Розділилися думки і в науковців стосовно цього питання. Одні з них вважають за потрібне відновити Каховську ГЕС і водосховище, інші підтримують ідею повернення річки Дніпро в її первісне русло і відновлення Великого Лугу.
Нагадаємо, що саме на місці Каховського водосховища колись був найбільший у степовій зоні України природний ліс — “Великий Луг” (від редакції: термін “луг” в українській мові раніше означав “заплавний ліс”).
Однак відповідь на злободенне питання, що стосується майбутнього Каховської ГЕС та Каховського водосховища, потребує ґрунтовного аналізу основних аспектів розв’язання цієї проблеми:
— енергетичного,
— транспортного,
— водогосподарського,
— екологічного.
Велика вода після Каховської катастрофи зійшла, проте із наслідками Україна буде розбиратися ще довгі роки. Окрім того, що тисячі тонн сільськогосподарської продукції півдня України було знищено через підтоплення, багато територій залишились без зрошення. Це неабияк вплине на фермерів Херсонщини, Миколаївщини, Дніпропетровщини та Запоріжжя.
Техногенна катастрофа зупинила водопостачання 31 системи зрошення. Фактично без води залишилось приблизно:
в Дніпропетровської області — 30% полів;
в Херсонської області — 94% полів;
в Запорізької області — 74% полів.
Якщо нічого не робити, територія колишнього водосховища може перетворитись на пустелю. Тоді нам доведеться зіткнутись зі зміною клімату регіону. Тож зважаючи на ці фактори, уряд почав діяти швидко і вже погодив експериментальний проєкт відновлення Каховського водосховища. Втім, існує багато противників такого рішення, які наводять логічні контраргументи на користь того, щоб не відновлювати ГЕС.
Нижні Сірогози.City зібрали судження чотирьох українських науковців стосовно того, варто чи все ж таки ні відновлювати ГЕС.
“Не потрібно відновлювати Каховське водосховище радянського зразка”
Георгій Веремійчик, експерт з питань зміни клімату Національного екологічного центру України.
Георгій Веремійчик висловлюється проти відновлення Каховської ГЕС і категорично проти відновлення Каховського водосховища в попередніх розмірах (за площею, об’ємом акумульованих запасів води).
“Ми підтримуємо ідею відновлення Великого Лугу, але є застереження деяких експертів, що відновлення стану земель Великого Лугу, який був до затоплення, неможливе. Потрібні дослідження та пошук оптимального рішення за сучасних умов — як і що можна відновити. Потрібно вивчити історичні пам’ятки, які виявлені після осушення Каховського водосховища”, — говорить науковець.
Він нагадав, що відповідно до заяви Міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, Каховська ГЕС більше не підлягає відновленню, тому маємо обговорювати доцільність будівництва нової Каховської ГЕС (з іншими характеристиками) за особливих умов і обставин.
“Закликаємо Прем’єр-міністра призупинити виконання рішення Кабінету Міністрів від 18 липня 2023 року № 730 та ініціювати його перегляд; створити робочу групу науковців, експертів громадськості для розроблення комплексного рішення відновлення постраждалої території; доручити робочій групі підготувати проєкт нового рішення щодо майбутнього зруйнованої Каховської ГЕС; провести процедури стратегічної екологічної оцінки та громадських слухань підготовленого рішення, а також оцінку впливу на довкілля розробленого проєкту”, — зазначив пан Веремійчик. — Вважаємо, що конструктивний діалог Уряду з громадськістю лише посилить легітимність ухвалених ним рішень”.
Варто пам’ятати одну дуже показову цифру — за часів існування Каховського водосховища дніпровськими “морями” були затоплені чудові землі, площа яких перевищує площу держави Чорногорія (13 812 км²).
“Якщо Кабінет Міністрів хоче увійти в історію як Уряд — рятівник річки Дніпро — не потрібно відновлювати Каховське водосховище радянського зразка. Таким рішенням річний стік Дніпра буде збільшено на 1,81 км³ і створено безпечні умови життя мешканцям пониззя Дніпра, — вважає Георгій Веремійчик. — Є погляд, що московські загарбники вчинили з Каховським гідровузлом подвійний злочин: перший — коли збудували його, другий — коли зруйнували його. Тож спільними зусиллями маємо знайти оптимальне рішення проблеми, і не в московській традиції”.
“Шанс відновити унікальний Великий Луг не можна втрачати”
Іван Мойсієнко, доктор біологічних наук, професор Херсонського державного університету.
Доктор біологічних наук, професор Херсонського державного університету Іван Мойсієнко найперше згадав про природоохоронну програму, яку ухвалив Євросоюз, і якою передбачено відновлення 25 тисяч км річок. Це стосується саме тих європейських водойм, які обмежені дамбами, греблями чи каналами.
“Це нормальна практика в Європі, коли вони почали відновлюють природність течії річок і руйнують дамби”, — каже біолог.
Він наполягає, що таким шляхом має піти і Україна, щоб відновити Великий Луг, знищений 70 років тому при будівництві Каховської ГЕС: “Я підтримую думку, що його (водосховище, — редакція) не треба відновлювати. Це був старий радянський проєкт, я думаю треба шукати альтернативні шляхи”.
На думку експерта, основні проблеми, а саме наповнення каналів для поливу сільгоспугідь, забезпечення достатньою кількістю води Запорізької АЕС, населення та підприємств Дніпропетровської області, можна вирішити або шляхом створення водосховищ в балках на менших річках, або збудувавши насосні станції на Дніпрі.
“Шанс відновити унікальний Великий Луг не можна втрачати, — зауважує професор Мойсієнко. — Через зникнення "Каховського моря" тут відкриються території площею майже 200 тисяч гектарів, де були екосистеми українського степу, луків і заплавних лісів. Природа сама відновиться, але якщо ми їй допоможемо, то це буде швидше”.
За його прогнозами, самостійне відновлення екосистеми займе близько 50 років, але за сприяння людини цей термін можна скоротити до 10 років.
“Західні країни і глобальні природоохоронні організації мають допомогти Україні. Знову звести ГЕС — це найпростіше рішення. Уряд має розглянути інші варіанти, які б враховували інтереси і природи, і промисловості”, — додав еколог.
“Наміри відновити ГЕС і водосховища відповідають інтересам населення і народногосподарського комплексу”
Сергій Шкарупа, начальник відділу рекреації і туризму Національного природного парку “Нижньодніпровський”.
“Ситуацію зі станом флори і фауни вище греблі Каховської ГЕС досліджують і контролюють фахівці природного парку “Кам'янська Січ”, — розповідає начальник відділу рекреації і туризму Національного природного парку “Нижньодніпровський” Сергій Шкарупа. — Там екологічна ситуація більш-менш стабільна. Щодо пониззя Дніпра, то наша екосистема зазнала значного підтоплення. На сьогодні у протоках і з островів вода відійшла. Флора поступово відновлюється. Нині осінь, і перелітні птахи збираються у вирій. Гірша ситуація з копитними. Чимало косуль і кабанів загинуло. На відновлення піде чимало років. Крім того, тривають постійні обстріли з обох боків. Тож поки йдуть військові дії, з відновленням тваринного і пташиного ареалу доведеться зачекати”.
На думку фахівця, відновлення дамби і водосховища буде позитивом у багатьох аспектах. Насамперед потрібне відновлення енерговузла.
“Навколо Нової Каховки уже сформувався енергетичний хаб, — зазначає Сергій Шкарупа. — І це не тільки гідроенергетика, а й сонячна, вітрова тощо. Усі використовували логістику відбору і перерозподілу енергії на потужностях акумуляції і лініях передач, побудованих для Каховської ГЕС. Ну а водосховище для агросектору та економіки півдня України і Криму було головним резервуаром води і для споживання, і для зрошення”.
Тому наміри відновити ГЕС і водосховища після перемоги цілком відповідають інтересам населення і народногосподарського комплексу, вважає фахівець. А враховуючи сучасні технології і бажання світової спільноти допомогти відновленню України, це займе не так багато часу.
“Без води на півдні ні туди, і ні сюди, — каже Сергій Шкарупа. — Бо це зона ризикованого землеробства. Саме зрошення у Херсонській, Запорізькій, частині Миколаївської областей дало змогу бути і населенню. А повернення людей, які виїхали під час війни, стане головною проблемою після закінчення бойових дій. Бо в тій же Новій Каховці й інших містечках і селищах залишилося в основному непродуктивне населення. Відновлення флори і фауни в пониззя Дніпра відбудеться досить швидко за людськими мірками : перший етап — 3-5 років, абсолютне відновлення екологічного біоценозу, який існував до затоплення, відбудеться максимум за 10 років”.
“За 70 років з'явилися нові технології, які можна застосувати для відновлення водозабезпечення”
Ольга Гелевера, кандидатка географічних наук, доцентки кафедри географії та геоекології ЦДПУ імені Винниченка.
На думку кандидатки географічних наук, доцентки кафедри географії та геоекології ЦДПУ імені Винниченка Ольги Гелевери, відновлювати водосховище не потрібно, адже вирішити велику кількість проблем із водозабезпеченням регіону можливо за допомогою інших, більш бюджетних способів.
Так, Кривий Ріг вже відновлює водозабезпечення завдяки воді з Кременчуцького водосховища, що надходить через річку Інгулець. Будується водогін від міста Запоріжжя до Марганця, Нікополя та Покрова. Ставок-охолоджувач ЗАЕС знаходиться на березі природного річища Дніпра, тому подати туди воду не так складно. За 70 років з'явилися нові технології, які можна застосувати для відновлення водозабезпечення. І тут є навіть плюси, адже оновлення та зміцнення системи водопостачання — важлива протидія терористичним загрозам.
Без Каховського водосховища кількість Дніпровської води не зменшиться. З Каховського водосховища середньорічні втрати на випаровування складали 1,81 кубічного кілометра. Тобто річний стік Дніпра збільшиться на цей об'єм води. Сезонні коливання стоку регулюють п'ять дніпровських водосховищ. Під час літньої межені (періоду, коли рівень води сягає найнижчої позначки, — редакція) вони мають “спрацьовувати корисний об'єм”, тобто спускати воду нижче за течією.
Що стосується зрошення, на думку пані Гелевери, основна проблема полягає у піднятті води з природного річища Дніпра на висоту близько 10-20 метрів до висоти наявних зараз каналів та водогонів (зокрема Північнокримського). Рішенням може стати встановлення сучасних насосних систем, і, можливо, мережі невеликих гідротехнічних споруд (ставків) тощо.
“Ріки води, які текли по степу (канали) призводили до заболочування і вторинного засолення ґрунтів. Сучасні технології зрошення (краплинний полив) потребують меншої кількості води й дають змогу розвивати інтенсивне землеробство (овочівництво, садівництво), яке є більш прибутковим, ніж вирощування зернових культур”, — написала вона.
Херсонщина — посушливий регіон з обсягом річних опадів менше ніж 450 мм. Це означає, що влітку, у спекотну погоду, оголене дно водосховища дуже швидко висихає. Піщані бурі із домішками, які містились у донних відкладеннях — це цілком реальний сценарій для регіону. Проте Ольга Гелевера запевняє:
“При річній кількості опадів близько 400 мм пустеля не утвориться. Територія колишнього водосховища у перші роки заросте бур'янами. Краще, щоб люди допомогли цьому процесу: засіяли/засадили ці землі рослинністю, наприклад, за допомогою дронів. У майбутньому, на частині цих земель можна вирощувати, наприклад, енергетичну вербу, зважаючи на близьке залягання ґрунтових вод”, — вважає науковиця.
Тож водозабезпечення та зрошення можливо поновити й без відновлення ГЕС: потрібні насосні станції, мережі невеликих гідротехнічних споруд та системи крапельного поливу
