Кабінет Міністрів України та ООН організували спільне дослідження з оцінки розмірів збитків від підриву Каховської ГЕС. Екологічну експрес-оцінку провели експерти з 13 установ у Києві та за кордоном. Для цього використовували офіційні дані, супутникові зображення та дистанційне зондування.
Оцінка загальних втрат
У ніч на 6 червня 2023 року російські війська підірвали дамбу Каховської гідроелектростанції та фактично знищили і Каховську ГЕС, і Каховське водосховище. Це стало не лише масштабною катастрофою, що призвела до загибелі людей і значних економічних збитків, а й актом екоциду, що завдав непоправної втрати природним екосистемам.
Різкий викид понад 18 кубічних км води протягом 4 днів призвів до скиду понад 14,7 кубічних км води з греблі. Це спричинило затоплення населених пунктів розташованих нижче за течією Дніпра, та позбавлення громад, розташованих вище за течією, води. А також вимагало термінової евакуації та надання гуманітарної допомоги населенню затоплених і зневоднених територій.
Руйнування греблі та гідроелектростанції призвело до:
— підтоплення 80 населених пунктів у чотирьох областях: Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій;
— приблизно 100 тисяч жителів безпосередньо постраждали від повені;
— втратили доступ до питної води близько 1 млн людей;
— позбавлені електропостачання 140 тисяч людей;
— порушено виробництво електроенергії,
— зруйновано систему зрошення, зокрема, 31 іригаційну систему в Дніпропетровській, Херсонській та Запорізькій областях;
— знищено річковий транспорт;
— пошкоджено житло, інфраструктуру;
— завдано непоправної шкоди навколишньому середовищу та культурній спадщині.
Як зазначила перша віцепрем’єр-міністерка — міністерка економіки Юлія Свириденко, терористичний акт держави-агресора на Каховській ГЕС завдав надзвичайної шкоди економіці країни та екології прилеглих регіонів.
“Без джерел води опинилися зрошувальні системи 5800 кв. км сільгоспугідь, на яких вирощувалося близько 2 млн т зерна на рік. Від дефіциту води потерпають і промислові підприємства регіонів. Втрачено 335 МВт потужностей відновлювальної електроенергії. Окрім того, без відновлення Каховського водосховища неможливе повноцінне відновлення роботи Запорізької АЕС після деокупації станції”, — зазначила Свириденко.
Речник Генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік розповів про спільну роботу уряду України та ООН з екологічної експрес-оцінки підриву російськими військовими дамби Каховської гідроелектростанції. Підсумком цієї спільної роботи став звіт “Оцінка потреб після катастрофи на греблі Каховської ГЕС” (PDNA).
“Прорив Каховської дамби в червні цього року є екологічною катастрофою далекосяжного масштабу, яка виходить за межі України, масштаби яких можуть бути незрозумілими через роки чи навіть десятиліття”, — зазначив він.
Відповідно до оцінки експертів, хоча повінь нижче за течією спричинила значні екологічні втрати та шкоду, ситуація вище за течією від дамби є ще більш важливою. Однак ці дослідження ускладнені через те, що значна частина постраждалої території перебуває в тимчасовій окупації Російською Федерацією.
“Події призвели до викидів хімічних забруднюючих речовин, у тому числі машинного масла та рідких добрив, оскільки значна кількість місць зберігання хімікатів розташована в зоні затоплення. Це може негативно вплинути на фауну та флору, а також на мешканців постраждалої території”, — додав Дюжаррік.
Економічні збитки та екологічні наслідки
За отриманими відомостями розмір прямої шкоди, завданої інфраструктурі та активам, внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС, становить 2,79 мільярда доларів США, а розмір збитків — понад 11 мільярдів доларів США.
Розмір прямої шкоди, завданої інфраструктурі та активам, був найбільшим в енергетичному та житловому секторах.
Енергетичний сектор зазнав шкоди на суму 1,26 мільярда доларів США, а сума шкоди у житловому секторі склала понад 1,1 мільярда доларів США. Далі йдуть культура і туризм (6%), муніципальні послуги та комунальна інфраструктура (5%), водопостачання і санітарія (3%) з фіксацією значних пошкоджень
До того ж найбільшою проблемою фахівці вважають тривалий вплив на довкілля.
Масової шкоди навколишньому середовищу завдано в заповідних та лісових районах. Катастрофа на Каховській греблі та спричинені нею повені посилили наслідки триваючої війни. Деякі з найбільш постраждалих районів знаходяться на лівому березі річки Дніпро в Херсонській області і перебувають під тимчасовим контролем Російської Федерації, що перешкоджає проведенню оцінки повного впливу.
Прорив греблі Каховської ГЕС спричинив екологічну катастрофу, в результаті якої було затоплено 620 км² суші, постраждало 333 тис. га природоохоронних територій і 11 294 га лісових територій, змінилась морфологія Дніпра, спричинивши хімічне забруднення та руйнування середовища існування.
Згідно з оцінкою експертів, втрати екосистемних послуг оцінюються у понад 6,4 мільярда доларів США (58% від усіх збитків) через вплив на природоохоронні території та ліси.
Потреби у відновленні довкілля становлять 59,5 мільйона доларів США, пріоритетними напрямками яких є розмінування, очищення, обстеження та оцінка забруднених територій.
Деякі екологічні наслідки є незворотними і можуть чинити каскадний вплив в інших секторах протягом десятиліть.
Після екології найбільш інтенсивного впливу зазнали енергетична інфраструктура та житловий сектор. Непоправне руйнування Каховської ГЕС оцінюється у 1,2 мільярда доларів США, а розмір загальної шкоди, завданої енергетичній інфраструктурі перевищив 1,26 мільярда доларів США.
Руйнування ГЕС також призвело до втрати доходів державного АТ “Укргідроенерго” у розмірі 96 мільйонів доларів США, тоді як, за оцінками, втрати доходів підприємства через втрату можливості продажу послуг з електропостачання та допоміжних послуг становлять 138 мільйонів доларів США.
Каховське водосховище було критично важливим для систем охолодження Запорізької атомної електростанції, найбільшої атомної електростанції України. Прорив греблі та осушення водосховища поставили під загрозу її роботу. Це означає втрату доходів державного оператора ЗАЕС “Енергоатом”, які оцінюються у понад 3,6 мільярда доларів США (ці розрахунки враховують період 18 місяців після руйнування греблі). Ринкова вартість річного виробництва електроенергії на Запорізькій АЕС становила приблизно 2 мільярда доларів США, що складає 2% ВВП України до вторгнення.
Більше 37 тис. будинків — переважно приватних будинків у приміських районах і сільській місцевості — постраждали від повені, а 15% були пошкоджені так, що не підлягають відновленню, що загалом спричинило шкоду у розмірі 1,1 мільярда доларів США. Збитки в житловому секторі оцінюються у 66 мільйонів доларів США.
Понад 1,5 мільярда доларів США необхідно для застосування “зеленого” підходу до відновлення житла, зосередженого на поверненні сімей до своїх домівок та відновленні засобів до існування та послуг.
Серйозно постраждали також системи охорони здоров’я та освіти у постраждалих районах: кілька медичних установ і 37 навчальних закладів були пошкоджені.
Збитки, пов’язані із терміновими заходами з відновлення безперервності надання медичних послуг та зменшення потенційних ризиків для здоров’я, оцінюються в 64,6 мільйона доларів США.
На відновлення надання послуг і відновлення після катастрофи системі охорони здоров’я знадобиться 30,9 мільйона доларів США протягом першого року і 69,1 мільйона доларів США в середньостроковій та довгостроковій перспективі.
Відбудова та відновлення пошкоджених навчальних закладів прогнозуються на рівні 62,37 мільйона доларів США.
Крім електропостачання, через прорив греблі було припинено роботу інших служб, які підтримують громади — питного водопостачання, каналізації, утилізації твердих відходів та надання інших муніципальних послуг.
Системи водопостачання та санітарії у постраждалих районах, які мали проблеми до катастрофи, через повінь зазнали подальших пошкоджень (65,92 мільйона доларів США) та збитків (82,82 мільйона доларів США).
Сектор водопостачання та санітарії потребує 700,92 мільйона доларів США, як витрати на відновлення та відбудову для задоволення потреб у воді у затоплених районах, розташованих нижче та вище за течією.
Муніципальні об’єкти та обладнання зазнали пошкоджень на суму 127,8 мільйона доларів США. А потреби з їх відновлення оцінюються в 292,6 мільйона доларів США.
Прорив греблі вплинув на сільське господарство, рибальство, торгівлю та промисловість, культуру, що мало наслідки для економіки регіону. І збитки в цих галузях також становлять сотні мільйонів доларів США.
Аналітики допускають, що зазначені цифри зростатимуть при отриманні детальніших оцінок. Адже значною проблемою при проведенні розрахунків завданих збитків внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС, є обмежений доступ до непідконтрольних уряду територій на лівому березі річки Дніпро. Це впливає на об’єктивний аналіз збитків і пошкоджень, визначення потреб та проведення об'єктивних розрахунків з відновлення.
