“Тузлівські лимани” — це єдиний не окупований росіянами Національний природний парк на чорноморському та азовському узбережжі. Однак він також постійно перебуває в зоні обстрілів військами РФ, що впливає, насамперед, на його орнітофауну. Про те, як війна вплинула на заповідну територію, як живе Тузла під час повномашстабної війни, позаяк розташована на півдні України, недалеко від фронту дізнавалися Нижні Сірогози.City
Пташиний піт-стоп на Тузлі
Національний природний парк “Тузлівські лимани” (Одеська область) є водно-болотними угіддями міжнародного значення. Це 13 лиманів уздовж Чорноморського узбережжя між Дунаєм та Дністром, які є частиною Рамсарських угідь України.
Вони мають особливий охоронний статус — це унікальні екологічні системи, що зберігають генофонд рослинного і тваринного світу та відіграють важливу роль у підтриманні екологічного балансу.
Лимани — місце зимування, гніздування, відпочинку і міграційний коридор для багатьох видів пернатих. Тут зустрічається 243 види птахів, з них 28 — внесено до Червоної книги України.
Навесні та восени мільйони пернатих роблять тут транзитну зупинку, щоб набратися сил для далекої мандрівки на шляху до Азії та Африки, деякі — гніздяться і зимують прямо тут, на лиманах.
А приваблює їх мілководдя водойм багате на мотиля, амфіпод, молюсків та черв'яків, яке здатне прохарчувати велику кількість птахів.
Однак з часу повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації Національний природний парк “Тузлівські лимани” потерпає від обстрілів зі сторони Чорного моря.
Іван Русєв, керівник науково-дослідного відділу Національного природного парку “Тузлівські лимани”. Фото: НП “Тузлівські лимани”
Ось що про це розповідає Іван Русєв, керівник науково-дослідного відділу Національного природного парку, доктор біологічних наук, професор:
— Азово-Чорноморське узбережжя України, де розташований наш парк, постійно обстрілюють з боку моря. На територію “Тузлівських лиманів” у перші дні вторгнення було випущено близько 200 бомб у різних місцях. Обстріли спричинили пожежі, вирви в землі, величезні шумові атаки на біорізноманіття. Частина снарядів, що не розірвалися, залишилася на дні лиману Бурнас.
Вирви, що утворилися внаслідок обстрілів “Тузлівських лиманів”. Фото: Івана Русєва
Русєв пояснив, що територію Нацпарку доведеться розмінувати, а в майбутньому це створить величезну проблему.
На території “Тузлівських лиманів” багато російських ракет та мін. Фото: Іван Русєв
Але не лише проблема в тому, що на заповідну територію потрапляють вибухонебезпечні предмети. Жертвами війни стають пернаті, які не витримують вибухів. Адже бомби і ракети створюють величезну перешкоду для мігруючих птахів, які зупиняються в нацпарку, щоб прогодуватися та відпочити. Приміром, навесні минулого і нинішнього років багато видів птахів, зокрема, кулики, ходулочники, шилодзьобки, які раніше зупинялися в Нацпарку на міграцію, почали облітати “Тузловські лимани”.
Війна створила й проблеми для птахів, що гніздяться. Налякані шумовими атаками і вибухами вони відлітають до інших більш безпечних і тихих місць. А ті пташенята, що все-таки встигли вилупитися, гинуть через те, що батьки не можуть їх годувати. Хоча до початку бойових дій лимани називали «пологовим будинком Чорного моря», оскільки тут зосереджені величезні ресурси для відтворення біологічного різноманіття.
Також Тузла має ще одну проблему, яка виникла задовго до війни. Пов’язана вона з порушенням циркуляції води між лиманами і морем.
Суть цієї проблеми в тому, що 36 кілометрів вузької піщаної коси-пересипу, що відокремлює мілководні лимани бессарабського узбережжя від Чорного моря, лиш де-не-де порізані вузькими вимоїнами-прорвами.
Для риби прорва — дорога життя, якою косяки щороку мігрують із моря в лиман і назад. Так, знаменита чорноморська кефаль влітку запливає з моря в неглибокі лимани, де може вдосталь наїстися і підрости. Восени, коли в лимані стає холодно, кефаль повертається в море. Тому їй необхідний постійний шлях для міграції. Так відбувалося і в “Тузлівських лиманах”. Але у 2014-2015 роках такий шлях — широку (близько 300 метрів шириною) прорву на 24-му кілометрі піщаної коси між лиманом Бурнас і Чорним морем — засипали (таке рішення прийняла місцева влада). Тоді ж з’явився інший канал, рукотворний — на 2-му кілометрі коси. Через цю гідроспоруду довжиною 200 метрів, яка має назву обловно-пропускний канал, почав відбуватися водообмін лиманів з Чорним морем, саме через нього кефаль для нагулу потрапляла в лимани. Восени підрослу кефаль, перегородивши їй вихід до моря гардами (спорудами з дерев’яною огорожею), виловлювали.
За словами Русєва, рибопромислова компанія “Граніт” засипала прорву й вирила канал, при цьому не мала дозволу ні на це, ні на вилов риби в заповідній зоні. Фото: Іван Русєв
Іван Русєв пояснює, що через війну працівники Нацпарку не можуть відкрити жодну прорву для водообміну Чорного моря з лиманами. Це унеможливлює міграцію великих зграй риби, зокрема, таких як атерини та кефалини, якими харчуються рибоядні птахи. Приміром, таку рибку полюбляють пелікани, чаплі, крячки, мартини та інші, а також хижі риби — бички і камбали.
“Атерина живе 4-5 років, і вже на другому році відправляється на нерест в лимани. Неможливість атерини відродитися спричиняє різке зниження запасів важливого рибного ресурсу на майбутнє, а це — падіння чисельності рідкісних видів птахів та інших риб”, — додає еколог.
Тож якщо немає прорви між лиманами та морем — немає корму для риби та птахів
Приміром, малі білі чаплі, які харчуються здебільшого атериною, ні минулого, ні цього року не змогли нормально загніздитися, адже відсутність риби змушувала їх далеко літати за кормом. Тому на Тузлах у колонії чапель залишилося кілька особин.
“Прикраса нашого парку — рожеві та кучеряві пелікани — до війни зустрічалися у кількості 1000 – 1500 особин”, — каже еколог.
Пелікати у Нацпарку “Тузлівські лимани”. Архівне фото Івана Русєва
Однак варто зауважити, що чисельність цих пернатих після повномасштабного вторгнення і активних обстрілів Нацпарку у 2022 році суттєво зменшилася.
Таким чином, війна призвела і до зниження загальної кількості птахів на Тузлі, і до зменшення їх видової різноманітності.
Тузла — “транзитний вокзал”, “їдальня” та місце гніздування пернатих
Нещодавно, наприкінці листопада, два потужних циклони вирували над територією Чорного моря. Внаслідок чого більша частина чорноморського узбережжя зазнала значних збитків і руйнувань. Проте для “Тузлівських лиманів” активна циклонічна діяльність стала розв’язкою відразу кількох проблемних питань, які адміністрація Нацпарку не могла вирішити через бюрократичні перепони органів місцевої влади та бойові дії в акваторії Чорного моря.
Перший циклон, що “накрив” чорноморське узбережжя 20-21 листопада, супроводжувався штормовим вітром, який мав швидкість близько 35 м/сек та пориви більше 59 м/сек.
Неймовірно енергійний циклон викинув на мілину Тузлівських лиманів та поверхню води багато їжі для птахів, особливо мотиля. Тож цей несподівано “щедрий раціон” привабив велику кількість пернатих на територію Нацпарку.
“Щедрий раціон” привабив птахів у заповідник. Листопад 2023. Фото: НП “Тузлівські лимани”
Лише на Кордоні Приморського природоохоронного науково-дослідного відділення “Тузлівська Амазонія” скупчилось більш 50 тисяч птахів: мартини, гуси, казарки, галагази, качки, лебеді, лиски та інш. Вони там зараз у безпеці і активно годуються.
На Кордоні “Тузлівська Амазонія” скупчилося близько 35 тисяч галагазів, і багато різних видів качок. Листопад 2023. Фото: НП “Тузлівські лимани”
“Неймовірна сила згінно-нагінних процесів з величезною енергією, “витягує" їжу з мулу лиманів на поверхню, особливо мотиля. Багато є і смачних для птахів рачків Артемія Саліна. І тому, після циклону, навколо Кордону і до лиману Алібей, завдяки наявності їжі зараз, як ніколи, біля 35 тисяч галагазів, і багато різних видів качок”, — розповідає Іван Русєв.
Дрібні ракоподібні приваблюють у “їдальню” Тузли пернатих. Листопад 2023. Фото: НП “Тузлівські лимани”
Також через згінно-нагінні процеси в одному місці піщаної коси-пересипі утворилася невелика але з потужною течією прорва.
“Нарешті природа сама розв’язала екологічне питання, вирішення якого блокували довгий час різні люди. Будемо сподіватися, що кефаль з лиманів ще зможе вийти у море на зимівлю, та і води трішки побільшає у лиманах”, — додав еколог.
Також Іван Русєв з радістю повідомив, що на Тузлу повернулися рожеві фламінго:
На Тузлу повернулися рожеві фламінго. Листопад 2023. Фото: НП “Тузлівські лимани”
— У природі в тилу військових дій, поступово продовжуються унікальне життя і розвиток. І ось декілька днів тому, у третій декаді воєнного листопада, ми провели обстеження деяких Тузлівських лиманів на наявність основного корму — їжі для рожевих фламінго, які незважаючи на потужний циклон над Чорним морем, що пронісся нещодавно, а також постійні шуми війни, все ще живуть у нашому Нацпарку. “Тримає” фламінго такий рачок, який має назву Артемія Саліна.
“Тримає” на Тузлі фламінго рачок Артемія Саліна. Листопад 2023. Фото: НП “Тузлівські лимани”
За інформацією Русєва вегетаційний сезон Артемії Саліни у Тузлівських лиманах у воєнний 2023 рік триває близько 220 діб — від середини березня до кінця листопада (ще в грудні буде обстеження та дослідження — може буде і більше діб). За цей період артемії імовірно дали не менш 3 генерацій. Чисельність та біомаса артемії є дуже непостійними величинами. Але можна стверджувати, що у нинішньому році артемія дала значущу продукцію на Тузлівських лиманах, яка є вкрай важливою для аборигенних видів риб, фламінго та ще десятків видів водно-болотних птахів, які використовують цей Нацпарк, як “транзитний вокзал”, “їдальню” та місце гніздування.
За забарвленням оперення можна визначити вік рожевих фламінго. Листопад 2023. Фото: НП “Тузлівські лимани”
За спостереженнями науковців “Тузлівських лиманів” нині в заповідній зоні вони нарахували 1520 дорослих особин рожевого фламінго, 170 молодих (від дорослих вони відрізняються сірим забарвленням) і 80 біло-сірих (таке оперення мають птахи 2-го року життя). Всі молоді фламінго, які народились в Нацпарку, вже піднялися на крило і мандрують по лиманам у заповідній зоні разом з дорослими птахами.
Описуючи нинішню ситуацію в Національному природному парку “Тузлівські лимани” Іван Русєв навів слова стародавнього філософа Арістотеля про те, що “природа не терпить порожнечі”. Адже в умовах війни та отриманого довоєнного “спадку” з порушеним водообміном між лиманами і морем — “включилися” природні важелі, які поліпшують екологічний стан Тузли.
Перший, — це утворення промоїни-вирви, що з’єднала лиман і море, і дає можливість мігрувати декільком видам риб в місця зимівлі.
Друге, — створилися позитивні умови для розвитку Артемії Саліни, що сприяло уперше гніздуванню рожевих фламінго на території Нацпарку.
Третє, — активна циклонічна діяльність “викинула” на мілину Тузлівських лиманів та поверхню води багато мотиля та артемії — смачної їжі, яка ще “тримає” фламінго та інших водоплавних птахів у Причорномор'ї України.
