Війна Путіна в Україні триває. У цьому матеріалі ми торкнемося конкретних загроз атомній енергетиці України з боку російських окупантів, а також розкажемо про можливі ускладнення для всього Чорноморського регіону, включаючи Грузію. Також розглянемо заходи щодо запобігання та недопущення зазначених загроз.
“Після вибуху на Каховській ГЕС ніхто ні від чого не застрахований, у нас залишається надія на нагляд і контроль міжнародної спільноти”
На передовій України активно точаться бої. Особлива увага приділяється Авдіївському та Запорізькому напрямкам. Аналітики “Резонансу” кажуть, що росіяни намагаються зміцнити лінію оборони там, де посилюється концентрація українських Збройних сил. За їхніми словами, найбільше військові РФ бояться втратити Авдіївку, адже це головна опора міста Донецька.
“Якщо її порушити, місто опиниться в небезпеці. Тому росіяни стараються стримати українців і намагаються провести контратаку на Авдіївку. Проте їх втрати дуже великі, приміром, за 6 днів, дорівнюють втратам українців за 3 місяці. З наближенням зими обидві сторони намагатимуться змінити свою тактику бою. Водночас Росія продовжує бомбити українські міста”, — пише газета “Резонанс” у статті під заголовком “”Росіяни втратили більше техніки за 6 днів, ніж Україна за три місяці” — Авдіївка, як ключ до Донецька.
“Росія продовжує контролювати територію лівобережжя Херсонської області від Херсона до Азовського і Чорного морів, де знаходиться Запорізька АЕС. Регіон є об’єктом постійних артилерійських і ракетних обстрілів. Також за інформацією Міненерго України, в районі Хмельницької АЕС впали уламки російських безпілотників, які спричинили вибух і пошкодили адміністративний і лабораторний корпуси атомного об'єкта. Усі 11 безпілотників, які вночі атакували Україну, були збиті, але вибухи сталися через падіння уламків на критичну інфраструктуру. За словами президента України Володимира Зеленського, Росія готується атакувати енергетичні об’єкти”, — зазначає видання.
“Україна буде не лише захищатися, але й відповідатиме Росії”, — сказав президент Зеленський у своєму щоденному відеозверненні. Тому росіяни з Криму спочатку вивели флот, а зараз авіацію відсувають далі від кордонів.
Наш перший респондент — аналітик з безпеки Заал Касрелішвілі. За його словами, російсько-українська війна увійшла в таку фазу, що і військове, і політичне керівництво знаходяться під повним контролем:
Заал Касрелішвілі, аналітик з безпеки (Грузія). Фото: kvira.ge
— Атомні реактори в Україні контролює Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), воно має своїх представників на місцях. Стратегічні об’єкти не покинуті долею. Адже Україна та Захід перебувають під безпосередньою загрозою цих ядерних об’єктів. Однак і прилеглі до України російські території також знаходяться в зоні ймовірного ураження. Щонайменше трьом районам (якщо не більше) доведеться розділити наслідки катастрофи, якщо така станеться. Тут мова лише про вибух, а й про руйнування після цієї катастрофи.
- прикладі Чорнобиля ми знаємо, що хоч вже минуло майже чотири десятиліття, загроза поширення радіації все ще існує. Ви знаєте, що радіонукліди мають період напіврозпаду понад 25 років. Тому в інтересах усієї міжнародної спільноти та військово-політичного керівництва Росії уникнути будь-яких інцидентів. Однак після вибуху на Каховській ГЕС ніхто ні від чого не застрахований. Тому перш за все, ми сподіваємося на нагляд і ефективний контроль з боку міжнародної спільноти.
Яке може бути рішення щодо Запорізької атомної електростанції, яка досі перебуває в окупації?
Аналітик починає з того, що ми маємо справу з війною в Україні, яка відрізняється від усіх інших воєн. За його словами, точних прогнозів і готових рецептів тут просто немає:
— Якби Росія пішла з оголошеним планом, то цієї загрози не виникло б і вона навіть не була б потрібна для “торгівлі”. Але процеси йдуть таким чином, що українська армія вже має перевагу на суші. Певну перевагу Київ отримав і на морі. Росія має єдиний привілей у повітряному просторі. Після того, як в Україну ввели (і мають ввести) системи ППО Patriot (укр. “Петріот”), а також «Ef-16» (укр. “Файтінг Фелкон”) і французькі Dassault Mirage 2000 (укр. “Міраж-2000”), це не менш потужні винищувачі з новими технологіями, перевага Росії в небі хоча б зрівняється.
Зараз ймовірність застосування ядерної зброї менша, ніж провокація на будь-якій АЕС. Це не означає, що все так і буде, ми просто хочемо правильно побачити ситуацію, що склалася.
Застосування ядерної зброї також має свої правила. Якщо держава не піддається ядерному удару, вона не має права застосовувати таку зброю. Якщо вона все ж застосує ядерну зброю, нехтуючи нормами міжнародного права, то отримає повну відповідь зброєю такої ж сили. Таким чином, загроза ядерного удару є більш вірогідною для контролю, ніж ядерні реактори. Бережи вас Бог, а коли трапиться біда, то треба розбиратися, хто перший організував провокацію.
На наше запитання, які можуть виникнути ускладнення щодо Чорноморського регіону, включно з Грузією, Заал Касрелішвілі каже, що ситуація в регіоні вже ускладнилася (мається на увазі перенесення військово-морської бази з України в Очамчире, — редакція), це просто поза нашим впливом і контролем. За його власною оцінкою, навіть якщо ми захочемо, ми не зможемо змінити ці процеси:
Очамчира — місто в самопроголошеній Республіці Абхазія, розташоване на південному сході республіки. Скріншот: google.com/maps
— По-перше, у нас недостатньо сили чи зброї. Навіть якщо це у нас є, все відбувається на окупованих територіях, тож наш вибір обмежений. Вірніше, сьогодні його майже немає. Або варто дочекатися розвитку подій і перейти в режим діалогу, але говорити мовою ультиматуму і почати війну. Повторюю, коли Росія перетне лінію окупації, тоді треба застосовувати силу, у нас цієї сили поки що немає...
Що стосується небезпеки, яка очікується від ядерних реакторів в Україні, то це факт, що ми не маємо багато інформації із окупованих територій. Але деякі знання прийшли з Чорнобиля, Фукусіми (катастрофа в Японії), де також стався витік радіації. Ми знаємо, що ґрунт, вода та повітря отруюються. Навіть за спеціальними японськими технологіями на очищення ґрунту та води потрібні роки. Я не можу точно сказати, що відбувається з повітрям, тому що людство ще не створило такої протизброї, яка б зменшувала період напіврозпаду урану. Вони можуть здійснювати певний тип локалізації, як ми бачили в обох наведених вище випадках.
Звичайно, будуть ускладнення і ця ситуація ні для кого не бажана. По-перше, це дуже небезпечно для країн Чорноморського басейну. Як відомо, Дніпро впадає в Чорне море.
Таким чином, те, що ми бачимо в обережності Заходу по відношенню до України (він постачає тільки ту зброю і коли вона потрібна українській армії), я вважаю, що це теж підтекст, щоб не заганяти російську владу в кут, щоб вона чинила зло як собі, так і іншим. Про них кажуть, що вони можуть нашкодити собі за рахунок інших. Це теж одна з причин обережності Заходу.
Які заходи можна вжити для запобігання та попередження зазначених загроз? За спостереженнями безпекового аналітика за поточними процесами (військові дії, політичні підтексти, заяви), реальний контроль і координація з Росатомом і Укратомом з боку кваліфікованих представників Міжнародного агентства з атомної енергії, мабуть, єдиний:
— Це бочка з порохом, а як нею можна керувати? З гармати не покеруєш, парасольку не зробиш, купол не побудуєш, бетоном не закриєш, а як інакше? Знову ж таки, треба впливати на свідомість людей. Поки що це єдиний шлях, а що буде далі, сказати не можу. Це стане більш зрозумілим, коли українська армія почне рішучий наступ на Запоріжжі…, — додає Заал Касрелішвілі.
Ніка Чітадзе, політолог (Грузія). Фото:radiotavisupleba.ge
Ніка Чітадзе, політолог:
— Головною небезпекою від об’єктів атомної енергетики України все ще може бути витік радіації та отруєння населення. Це вже було в Чорнобилі, де 26 квітня 1986 року сталася аварія на АЕС. Запорізька атомна електростанція потужніша, і, природно, витік радіації звідти може мати набагато гірші наслідки.
Інше питання, що Запорізька атомна електростанція розташована близько до території самої Росії. Чорнобиль був ближче до Білорусі, тоді ця країна постраждала більше, ніж сама Україна. Запоріжжя ближче до Росії, але ми добре знаємо, що там влада не дбає про власний народ і пожертвує ним теж для досягнення своїх цілей.
Тому небезпека, природно, існує і будь-який негативний сценарій може розвиватися під час військових дій. Скажімо, Росія під час відступу атакує Запорізьку АЕС і заявляє, що це все зробили українці. Ми знаємо, які масові вбивства вчиняла кремлівська сторона навіть серед мирного населення під час відступу. Візьмемо ті ж трагічні випадки у Бучі та на інших окупованих територіях. Тому з Москвою нічого не виключено.
Пам'ятаєте, як під час відступу росіяни підірвали Каховську ГЕС, що спричинило велику повінь. Цим вони також демонструють власну слабкість...
При цьому не варто забувати, що це зло, нечиста сила і їм не уникнути витоку ядерної радіації.
— Ми не можемо виключити пошкодження Запорізької атомної електростанції, яка й сьогодні перебуває в окупації…
— Це найгірший сценарій, хоч і найближче до території окупанта. З боку Москви не виключено, що такий крок може завдати додаткової шкоди населенню. Слід також врахувати, що Запорізька атомна електростанція є однією з найпотужніших в Європі і виробляє більше електроенергії, ніж тоді ЧАЕС.
— З огляду на існуючі ризики, яких ускладнень можна очікувати для всього Чорноморського регіону, включно з Грузією?
— У гіршому випадку може виникнути радіаційний дощ. Цілком можливо, що вітер принесе цю радіаційну хмару сюди в Грузію, це точно не виключений сценарій. Ми знаємо, що під час вибуху на Чорнобильській АЕС у Швеції навіть випав радіаційний дощ. Тому, якщо повітряні маси рухатимуться в південному напрямку, хмара може досягти нашої країни. Більше того, Грузію та Україну розділяє лише морський простір, це не так вже й далеко від нас. Як кажуть, обережність ніколи не завадить.
До речі, коли в Чорнобилі сталася атомна катастрофа, багато людей утрималися від відпочинку на Чорному морі. Говорили, що вже тоді існувала реальна загроза радіаційного забруднення нашого узбережжя.
— Які існують механізми попередження та зменшення зазначених вище ядерних загроз?
— По-перше, на Запорізькій АЕС постійно мають бути присутні представники Міжнародного агентства з атомної енергії, щоб на місці контролювати ситуацію. Це одне з головних питань. Природно, тиск на Росію має посилюватися. Ми знаємо, що готується дванадцятий пакет санкцій. Москву потрібно змусити піти на поступки, максимально використовуючи економічні важелі.
Загалом головною передумовою нейтралізації цієї загрози є виведення російсько-окупаційних військ з території України. Насамперед, із Запорізької області, і далі до державного кордону України. Таким чином, необхідні додаткові економічні санкції та активна діяльність Міжнародного агентства з атомної енергії. Експерти ООН також мають бути постійно закріплені за АЕС.
— Давайте оцінимо нинішню воєнну ситуацію в Україні, і що цьому всьому завадить?
— Тут я повторюся, що потрібно використовувати додаткові економічні важелі. Росія ще знайде ресурси. Хоча доходи Росії від експорту нафти та газу впали на 40% у 2023 році, деякі дивіденди все одно будуть отримані. Наприклад, минулого року, до того, як ці міжнародні санкції у сфері нафти були остаточно запроваджені, Росія ще отримала від цього близько 90 мільярдів доларів доходу. Тоді ви пам’ятаєте, що ціни на нафту виросли, і ембарго було введено в кінці 2022 року — на нафтопродукти на початку 2023 року. Тому Росія має певні кошти... Тим паче Росія приблизно втричі збільшила свій військовий бюджет і сьогодні на території України перебуває близько 400 тисяч російських військових.
Загалом Росію треба поступово виснажувати економічно, змушувати її відступати.
Що стосується військової складової, то ми все ще бачимо величезну концентрацію російських військ на окупованих територіях. Сьогодні вона контролює близько 18% території України, хоча раніше контролювала 28%. На цьому тлі, незважаючи на бюджетну кризу, військовий бюджет зростає. Тому Кремль треба виснажувати економічно. Звісно, Україна повинна отримати додаткове необхідне озброєння.
- хто припускав, що з боку України буде здійснено масований контрнаступ, і до кінця року, на початку наступного, російсько-окупаційні війська покинуть її територію. Поки що цього не відбувається, але Росія повинна потихеньку вичерпати цей ресурс, і це все ще відбувається.
Гела Мамулашвілі
Проект “Ядерна загроза для України та країн Чорноморського регіону: ризики, прогнози, фейкові новини, шанси на виживання” створено за участю CFI, французького агентства з розвитку ЗМІ, в рамках проекту Hub Bucharest. За підтримки Міністерства закордонних справ Франції
Оригінал статті можна прочитати на посиланням. Тисніть ТУТ
