Ради з питань внутрішньо переміщених осіб створені при багатьох місцевих адміністраціях та територіальних громадах у різних регіонах України, вони згуртовують вимушених переселенців, допомагають їм адаптуватися на нових місцях та залучають до ухвалення важливих рішень. Про участь у засіданні такої Ради при Миколаївській міській територіальній громаді, як член Ради, розповідає журналістка Любов Рудя.
Оновлений склад Ради з питань ВПО у Миколаївській тергромаді затвердили рішенням виконкому 10 січня 2024 року. Склад було оновлено через зміни у постанові Кабміну щодо нових вимог до її представництва.
— Ми вносимо зміни, тому що в грудні внесені зміни у постанову Кабінету Міністрів України № 812 від 4 серпня 2023 року. Згідно з новими вимогами Раду повинен очолювати хтось з внутрішньо переміщених осіб. Раніше її очолював заступник міського голови. До складу Ради мають увійти: 50 відсотків внутрішньо переміщених осіб, решта — представники громадських організацій, а також фахівці департаментів міськради, — пояснив директор департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради Сергій Василенко.
До складу Ради увійшли 21 особа, половина з яких — це, власне, внутрішні переселенці, які, як ніхто інший знають, чого потребують ВПО, та розуміють, як знайти підхід до кожного з них.
Під час знайомства з членами Ради, виявилося, що в її складі внутрішньо переміщені особи переважно з Херсонщини. Є й з інших територій. Ті, хто змушений був спакувати своє життя в одну валізу та виїхати з тимчасово окупованої території, хто перебував під обстрілами та позбувся житла, хто втратив своїх близьких на фронті. Кожна розповідь переселенців — то окрема історія... З усім цим болісним багажем минулого, вони намагаються будувати нове життя, у новому місті, з новим статусом — внутрішньо переміщена особа (ВПО).
І таких, як вони, тисячі. Безпосередньо у Миколаївській територіальній громаді, за словами Сергія Василенка, з початку повномасштабної війни вже видано 44 тисячі довідок ВПО. Проте точно сказати, яка кількість з них тут проживає, важко, пояснив посадовець. Відбуваються постійні міграційні процеси. Наприклад, люди виїхали з Херсонської області, отримали статус на території Миколаєва і поїхали далі. Багато було таких.
Але багато й залишилося, а херсонці все частіше повертаються навіть із-за кордону в Миколаїв, щоб бути ближче додому. Тож, коли є така велика категорія нових мешканців міста, їм потрібен певний голос, певний представницький орган, який міг би адвокатувати їхні інтереси.
Власне це і підштовхнуло владні структури організувати Ради, які займалися б виключно питаннями переселенців. Адже люди, які вирвані зі своїх домівок, все втратили і мають багато проблем. Це має бути майданчик, де люди можуть ділитися думками; приймати швидкі рішення; акумулювати всі ресурси навколо проблеми; сприяти забезпеченню прав та інтересів ВПО з питань соцзахисту, забезпечення житлом, зайнятістю, медичної та правової допомоги...
Словом, перелік завдань, які стоять перед створеною Радою чималий, про що свідчить Положення затверджене рішенням виконкому Миколаївської міської ради. Якщо заглянути у Положення, то мовою офіційних документів Рада є, так званим, тимчасовим консультативно-дорадчим органом.
Що це означає? Жодних додаткових ресурсів з бюджету на неї не витрачають, але і якихось управлінських рішень приймати ця Рада самостійно не може. Проте, ключове завдання такого органу — об’єднати на одному майданчику посадовців, благодійників, бізнес та переселенців навколо однієї проблеми. Рада ВПО має бути своєрідним адвокатом переселенців.
Головне, аби Рада була дієвою та допомагала долати проблеми переселенців — про це говорили всі, хто доєднався до обговорення. Наголошували, що в інформаційному просторі періодично з’являються якісь пропозиції для переселенців: пільги, гуманітарна допомога, актуальні вакансії… Проте зрозуміло, що все одно для повної адаптації цим людям треба ще більша увага та підтримка.
Адже не все так просто. Як приклад, на засіданні Ради, порушили питання житла. Якщо коротко, то на сьогодні ситуація з житлом для переселенців дуже складна. Адже вони самостійно винаймають житло, платять за нього, а компенсації отримати не можуть. Швидких шляхів, які б дозволили забезпечити переселенців власним помешканням, поки що немає.
— У Ради є можливість запросити на засідання посадовця будь-якого рівня, наприклад, зі сфери освіти, медицини чи інших структур, депутатів. І вже разом предметно чи спільно пошукати рішення для кожного окремого випадку, — запевнив директор департаменту праці та соціального захисту населення Сергій Василенко.
Членам Ради запропоновано надавати пропозиції щодо Стратегії та плану роботи. Але вже з обговореного на першому засіданні зрозуміло, що основними цілями на нинішній рік мають бути: житлові питання; працевлаштування та освіта; соціальний захист, психологічна підтримка та створення умов для інтеграції в міську громаду. Щодо довгострокової діяльності та перспективу, то тут згадували про сталі проєкти, такі як, приміром, з будівництва доступного житла для переселенців, можливість створення окремого хабу за донорські кошти.
Рада з питань ВПО розглянула організаційні питання. Головою Ради одноголосно обрано Юлію Покотило, заступником голови Ради — Надію Скопенко, секретарем — Тетяну Радченко.
Найближчим часом буде розроблено план діяльності Ради, напрацьована стратегія роботи та визначені зони відповідальності кожного члена ради.
Збиратиметься Рада приблизно раз на місяць. Для внутрішньо переміщених осіб — це той унікальний випадок, коли не треба ходити по владних кабінетах у пошуках відповідей, а достатньо прийти на одне засідання та озвучити свої запити.
Авторка Любов РУДЯ
