До болю втрат звикнути неможливо… П’ятого квітня минає третя річниця гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам'яті за Щур Сергієм Володимировичем. Це непоправна втрата для його дружини і доньки, які поминають рідну людину, і просять згадати всіх, хто знав і пам’ятає Сергія Володимировича добрим словом і тихою молитвою.
Щур Сергій Володимирович
10.11.1953 — 05.04.2021
В той день, коли весна буяла,
А серце так хотіло жити,
Тебе, наш дорогенький, не стало
І ми не в силах щось змінити…
Тяжка хвороба забрала Твоє здоров’я, а безжальна смерть вирвала з життя.
Ти вже ніколи не повернешся до рідної домівки, не переступиш свій поріг, не зустрінеш нас усмішкою чи порадою.
Зі слізьми на очах низько схиляємо голови над Твоєю могилою. Спи спокійно, наш рідний. Пам’ять про Тебе навіки залишиться в наших серцях.
Нехай земля буде Тобі лебединим пухом, а душі — вічний спокій і Царство Небесне.
Ми пам’ятаємо Тебе тільки найкращими спогадами. Пишаємося, що у нас був та залишається у пам’яті такий чоловік і батько.
Царство Небесне. Вічна пам’ять.
Сумуємо — дружина та донька.
