Тридцять вісім років тому сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Москва довго приховувала всю правду про її жахливі наслідки. А 24 лютого 2022 року російські окупанти захопили промисловий майданчик Чорнобильської АЕС — так весь світ дізнався про новий акт ядерного тероризму вчинений за наказом Кремля. Про аварію на ЧАЕС і те, як вона оговтується після окупації, читайте в дослідженні Нижні Сірогози.City.
Шлях невидимої смерті
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції стався вибух. Це призвело до викиду в атмосферу величезної кількості радіоактивних речовин і зростання рівня радіації.
Зруйнований вибухом четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС. Фото: УНІАН
Через два дні після аварії на ЧАЕС, система безпеки шведської атомної електростанції “Форсмарк” повідомила про високий рівень радіації у навколишньому середовищі. Однак спочатку шведи не розуміли, що було її джерелом. За напрямком вітру висунули припущення, що вітер приніс небезпечні частинки з Чорнобильської атомної електростанції, де ймовірно сталася аварія. Зауважимо, що атомна електростанція “Форсмарк” розташована від ЧАЕС на відстані приблизно в 1100 кілометрів.
Спроби шведів дізнатися про ситуацію на Чорнобильській станції офіційними каналами виявилися марними, оскільки радянська дипломатія категорично відкинула всі їх припущення. Тоді шведи пригрозили запитом до Міжнародного агентства атомної енергетики, і Москві не залишалося нічого іншого, як повідомити скандинавів про вибух на 4-му енергоблоці.
Тож коли за кордоном вже знали про ситуацію на Чорнобильській атомній станції, влада СРСР не лише продовжувала мовчати, а й робила все можливе, щоб люди не знали правди. Газети писали: ”В Чорнобилі все гаразд — рівень радіації не перевищує допустимі норми”.
Однак вже 27 квітня було повністю евакуйовано місто Прип'ять, що розташовано у 3 кілометрах від ЧАЕС.
Лише 28 квітня о 21:00 в телепрограмі “Время” ведуча повідомила про те, що ”на Чорнобильській атомній електростанції сталася незначна аварія, внаслідок якої один з реакторів пошкоджено, але жертв немає, постраждалим надається допомога. Спеціально створеній комісії належить з’ясувати причини цього інциденту”.
Багато людей, не довіряючи інформації влади про масштаби катастрофи, намагалися покинути Київ і прилеглі міста. Фото: USFCRFC
В ті дні рівень радіації в столиці України Києві, яка знаходиться від Чорнобиля на відстані більше 130 кілометрів, становив від 500 до 1050 мікрорентген (мкР) на годину, а в приміщеннях — до 100 мікрорентген на годину (від редакції — норма до 0,3 мкР/годину).
2 травня було прийнято рішення про евакуацію населення з 30-кілометрової зони ЧАЕС та інших населених пунктів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Згодом, до кінця 1986 року, із 188 населених пунктів (включаючи Прип'ять) було відселено близько 116 тисяч осіб.
Найбільший викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу тривав 10 днів, з 26 квітня до 6 травня, після чого знизився у тисячі разів.
За даними Українського інституту національної пам’яті в той час понад 2290 українських міст і селищ із тодішнім населенням приблизно 2,6 мільйонів осіб було забруднено радіоактивними нуклідами після катастрофи на ЧАЕС. Загалом близько 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, та Росії в перші дні після аварії отримали значні дози опромінення. Дія радіоактивного забруднення поширилися на територію близько 200 тисяч квадратних кілометрів, з яких 52 тисячі квадратних кілометрів — сільськогосподарські землі.
Вибух четвертого енергоблоку ЧАЕС став найбільшою техногенною аварією в історії людства. Це одна з лише двох ядерних аварій, які отримали максимальний сьомий ступінь тяжкості за Міжнародною шкалою ядерних подій (другою є катастрофа на АЕС Фукусіма в Японії в 2011 році, яку спричинили землетрус і цунамі).
Саркофаг
Одразу ж після аварії на ЧАЕС постало питання про довгострокову консервацію 4-го енергоблоку шляхом будівництва споруди, яка б обмежила вихід радіоактивних речовин та іонізуючого опромінення за межі зруйнованого енергоблоку.
29 травня 1986 року для “захоронения 4-го енергоблоку ЧАЕС та споруд, що до нього відносяться» прийняли рішення про будівництво об'єкту під назвою “Укриття 4-го блоку ЧАЕС», більше відоме як «Саркофаг”. Його збудували того ж року у рекордно короткий термін — 206 діб.
Ця споруда закрила зруйнований реакторний зал, пошкоджену частину машинну залу та інші суміжні приміщення. Експлуатація об’єкта була розрахована на 20-30 років, після чого станція потребувала б більш сучасного захисту. Та у лютому 2013 року старий бетон не витримав: над машинним залом енергоблоку обвалилися плити площею кілька сотень квадратних метрів. Стіну після цього зміцнили, а провал закрили металоконструкціями.
Новий безпечний “Саркофаг” Чорнобильська АЕС отримала в листопаді 2016 року. Це аркова споруда, яка накрила собою застарілий об’єкт “Укриття” і стала найбільшою у світі наземною рухомою конструкцією.
Ізоляційна аркова споруда над зруйнованим внаслідок аварії четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Фото: Tim Porter / wikipedia.org
Чорнобильська атомна електростанція остаточно перестала генерувати енергію понад два десятиліття тому: у 2000-му році зупинив роботу її останній енергоблок №3. Утім, остаточне виведення ЧАЕС з експлуатації має тривати щонайменше до 2065 року (включно з консервацією, а потім і демонтажем реакторних установок). Саме тому на станції досі працює і дбає про її безпеку чимала кількість персоналу.
Чорнобиль. Вторгнення. Окупація
24 лютого 2022 року, — в перший день повномасштабного російського вторгнення, Чорнобильську АЕС окупували війська Російської Федерації.
Проникнення на територію зони відчуження та безпосередньо на майданчик станції відбувалося з території республіки Білорусь, яка надала Росії свої землі як плацдарм для наступу на столицю України місто Київ.
Колона російської бронетехніки поблизу забрудненого радіацією Рудого лісу неподалік ЧАЕС. 16 березня 2022 року. Фото: RFE RL
На цей момент на промисловому майданчику ЧАЕС знаходилося 150 осіб оперативного та обслуговуючого персоналу станції, а також 178 військовослужбовців військової частини 3041 Національної Гвардії України, що охороняла об'єкт.
У зв'язку з наявністю у російських військ важкої військової техніки, здатної завдати значної шкоди будівлям і спорудам під час бойових дій, що могло спричинити ризик радіаційної аварії, військовими було ухвалено рішення не чинити опір.
Так ЧАЕС опинилися у заручниках російської армії, яка надалі використовувала цей ядерний об’єкт, як військову базу, на якій було розміщено військовослужбовців та військову техніку. Росіяни зберігали значну кількість боєприпасів поблизу атомної станції. Їх здетонування чи застосування могло призвести до пошкодження ізоляційних споруд над четвертим енергоблоком станції. Тоді в атмосферу могла би потрапити значна кількість радіоактивного пилу.
Окупація росіянами ЧАЕС. Фото Державного агентства України з управління зоною відчуження
Внаслідок постійних обстрілів території, прилеглої до ЧАЕС, та зони відчуження російські війська пошкодили лінії електропередач, і 9 березня ЧАЕС залишилася без електричного живлення. Численні спроби відновити електропостачання не мали успіху, оскільки пошкоджена ділянка знаходилась на тимчасово окупованій території. Для забезпечення власних потреб на ЧАЕС запасів дизельного пального вистачало на термін від 14 до 24 годин. Блекаут на ЧАЕС міг призвести до втрати контролю над системами безпеки станції, виходу з ладу насосів басейну-охолоджувача сховища ядерного палива, до неможливості постачання господарсько-питної води для персоналу. Через зупинку вентиляції “Укриття”, існувала загроза забруднення радіоактивним пилом не лише України, а й країн Європи.
14 березня енергопостачання на ЧАЕС відновили після підключення її до лінії 330 кВ “Мозир” (Білорусь).
Персонал станції, що заступив на зміну 23 лютого 2022 року, виявився заручником у російських військових і змушений був залишатися на робочих місцях у 50 разів довше, ніж передбачено — замість 12 годин цей персонал відпрацював зміну у понад 600 годин.
20 березня вдалося провести ротацію персоналу, що був у окупації на майданчику ЧАЕС. Усього за день було вивезено 106 осіб. Разом з працівниками ЧАЕС провели евакуацію інших осіб, які знаходилися на території окупованої станції, зокрема деяких службовців Національної Гвардії України та Державної служби надзвичайних ситуацій, а також нелегалів-сталкерів. На заміну евакуйованого персоналу ЧАЕС відправилося 46 добровольців-працівників станції для виконання службових обовʼязків та для забезпечення функціонування підприємства.
Наслідки окупації ЧАЕС
І хоча план окупантів здебільшого провалився, від самого початку вторгнення і до 31 березня 2022 року війська РФ утримували ЧАЕС, зробивши тут одну зі своїх баз на півночі України.
Російські окупанти окопалися у так званому Рудому лісі поблизу Чорнобильської АЕС. Це близько 10 квадратних кілометрів вкритої лісом території, прилеглої до станції. Тут осіла найбільша частка викиду радіоактивного пилу під час вибуху реактора 26 квітня 1986 року. Висока доза радіації призвела до загибелі дерев (переважно сосен) і забарвлення їх у специфічний рудий колір. У Рудому лісі можна безпечно знаходитись обмежений час. Але зариватися в землю, куди з кожним дощем змиваються і де стабілізуються радіонукліди — це дурість.
Генерал-майор армії РФ Бураков, перебуваючи безпосередньо на території Чорнобильської АЕС, віддавав накази своїм підлеглим облаштовувати вогневі позиції на території станції та за її межами. За таких обставин, рух ворожої військової техніки та живої сили, облаштування бліндажів та капонірів призводив до підвищення радіаційного фону на території АЕС та поблизу.
Рудий ліс
Ось що сказав з цього приводу міністр енергетики України Герман Галущенко:
— Невігластво російських солдатів зашкалює так само, як дозиметри, якими ми перевіряли радіаційний фон у місцях дислокації загарбників. Вони копали голіруч ґрунти, заражені радіацією, набирали радіоактивний пісок у мішки для укріплень, дихали цим пилом. Після місяця такого опромінення їм залишився максимум рік життя. Точніше, не життя, а повільного вмирання від хвороб.
Покинуті позиції російських військових у Рудому лісі. 16 квітня 2022 року. Фото: Максим Каменєв
Завдяки спостереженням з космосу, науковці вирахували, що окупанти нарили 6 гектарів окопів. Зараз спостерігають за тим, як вони заростають.
— Створення окупантами фортифікаційних споруд у Рудому лісі ніяк не вплинуло на радіаційну обстановку, оскільки там усе одно вищий у десятки тисяч разів рівень забруднення, ніж будь-де, ніж, наприклад, у Києві. Але якщо від окупації Рудого лісу постраждали тільки самі окупанти, то інші наслідки захоплення території ЧАЕС були суттєвими, — розповів заступник директора Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Сергій Паскевич
Як зазначив експерт, зріс радіоактивний фон під час руху важкої військової техніки росіян: тоді здіймався радіоактивний пил. Також виникли пожежі на понад 14 квадратних кілометрів на території навколо Чорнобильської АЕС, спричинені окупантами. В порівнянні із цим копання окопів у районі ЧАЕС не призвело до довготермінових наслідків.
За час окупації на території зони відчуження сталася велика пожежа. Фото Державного агентства України з управління зоною відчуження
— Навряд варвари усвідомлювали, що ставлять під загрозу все людство. Навряд вони розуміли, що роблять, коли знищують майже 100 одиниць коштовного аналітичного обладнання, аналогів якого немає у Європі. Коли пошкодили 133 джерела випромінювання. Навряд чи вони розуміли, як будуть використовувати награбоване обладнання, — прокоментував ситуацію на ЧАЕС Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
У результаті окупації промислового майданчика Чорнобильської атомної електростанції російськими військами персонал ЧАЕС не втратив контроль над ядерними матеріалами та зміг зберегти станцію у максимально безпечному стані. Однак солдати Росії викрали та знищили обладнання на мільйони гривень. Персонал, який перебував у заручниках, отримав значну шкоду психологічному та фізичному здоров'ю. Також було зірвано усі виробничі графіки, що матиме довготривалі наслідки для усіх процесів на ЧАЕС. Зокрема, це стосується перевезення відпрацьованого ядерного палива зі старого сховища відпрацьованого ядерного палива у нове.
31 березня російські війська, які отримали відсіч на підступах до Києва та не змогли за місяць захопити українську столицю, покинули промисловий майданчик Чорнобильської атомної електростанції.
Звільнена від російських окупантів Чорнобильська АЕС, 1 квітня 2022 року. Фото: з Facebook-сторінки “Генеральний штаб ЗСУ”
2 квітня персонал ЧАЕС урочисто підняв прапор України біля адміністративно-побутового корпусу ЧАЕС.
Офіційною датою деокупації ЧАЕС вважається 3 квітня 2022 року, коли командування Десантно-штурмових військ Збройних сил України заявило про взяття під контроль ділянки державного кордону України з республікою Білорусь.
Чорнобиль сьогодні
На території Чорнобильської зони відчуження наразі вже спокійно. Проте після деокупації місцева влада заборонила вʼїзд сюди навіть для волонтерів. Будь-яке пересування в зоні відтепер під суворим контролем військових, прикордонників та поліції.
Наразі рівень радіації у чорнобильській зоні таких самий, як був до вторгнення. Дощі, які пройшли минулого літа та восени змили всі радіонукліди підняті росіянами назад в землю.
Зона відчуження довкола Чорнобильської АЕС потроху оговтується від російської окупації. Триває інвентаризація та оцінка розміру завданих збитків. Офіс генерального прокурора України зареєстрував низку кримінальних проваджень за статтею “екоцид” через дії Росії на Чорнобильській АЕС.
За попередніми підрахунками, шкода завдана росіянами у Зоні відчуження вже становить майже 2,5 млрд гривень. Наразі проводяться роботи з ліквідації всіх слідів окупації військами РФ.
Також, варто зазначити, що зона відчуження завжди була режимним обʼєктам, пересуватись там без супроводу фахівців було заборонено, адже певні райони мають доволі високий рівень радіаційного забруднення.
Майбутнє за сонячною і вітровою енергетикою
— Сьогодні до Зони відчуження прикута увага всієї світової спільноти. І ми маємо всі шанси зробити її центром вивчення мирного атому, прийняття рішень і впровадження нових практик. Мова йде не просто про оновлення лабораторії, а про створення нової наукової платформи із сучасним обладнанням та фахівцями світового рівня. Сьогодні є всі інструменти для того, щоб це зробити, — розповідає Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Наразі Україна та Німеччина підписала Меморандум про будівництво вітрової електростанції навколо Чорнобильської АЕС. Це привітали експерти з ядерної енергетики та екологічні активісти. Адже Чорнобиль поступово перетворюється на символ відновлювальної енергетики майбутнього.
Нагадаємо, що в Чорнобилі, ще до повномасштабного російського вторгнення, у 2018 році, відкрили сонячну електростанцію, а тепер ще збудують і вітрову.
У Чорнобильській зоні відкрили сонячну електростанцію. Фото з Facebook-сторінки “Solar Chernobyl”
За словами Ольги Кошарної, незалежної експертки з ядерної енергетики, рішення про побудову вітрової електростанції в Чорнобилі “можна лише вітати”.
— Треба робити все, щоб розбити цей старий бренд катастрофи. Потрібен ребрендинг! Ребрендинг Чорнобильської зони. Ця зона є багатим майданчиком для наукових досліджень. І не лише в галузі радіоекології чи радіобіології, а взагалі в широкому науковому сенсі. Чорнобильська зона містить багатий науковий потенціал і не лише для України, а й для цілого світу, — каже Кошарна.
За її словами вітряки навряд чи варто будувати з безпосередній близькості до станції, бо там ще є забруднені площі.
— Звичайно, там є промислова зона і ще досі є досить забруднені площі, але це все в радіусі 10-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Все решта — це для наукових досліджень, для туризму, для чистої енергетики, — зауважує експертка з ядерної енергетики.
За словами заступника директора громадської організації “Екодія” Олексія Пасюка, роботи зі заведення вітрової електростанції мають відбуватися з розумінням ризиків для персоналу в плані впливу радіації на здоров’я.
Перший заступник міністра захисту довкілля Олександр Краснолуцький інформує, що плани побудови вітрової електростанції в Чорнобилі виношувались ще до широкомасштабного російського вторгнення в Україну. Це ширший план перетворення Чорнобильської зони в Зону відновлення — там, де буде діяти екологічно чиста енергетика.
Чорнобильська АЕС. Фото: з Facebook-сторінки “Державне спеціалізоване підприємство “Чорнобильська АЕС”
— Війна не змінила плани, а тимчасово призупинила… Зона відчуження приваблива та перспективна територія розвитку не лише відновлювальної енергетики, а й інших екологічно чистих технічних рішень, — заявив Краснолуцький.
*****
Сподіваємось, що Чорнобильська зона відчуження вже перегорнула ще одну важку сторінку у своїй історії. Однак нині українці і світ, який спостерігає за війною в Україні, стривожені через загрозу на іншому об'єкті ядерного тероризму росіян — Запорізькій АЕС, яка є найбільшою атомною станцією Європи з локальним сховищем зберігання відпрацьованого ядерного палива. У реакторах також завантажено паливо. Сценарії розвитку подій на ЗАЕС, яка вже більше двох років перебуває в російській окупації можуть бути різні. Вони залежать від того, на що наважаться окупанти.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
