Життя під російськими обстрілами, відбудова, гуманітарна допомога, життя в окупації — такими були основні теми херсонських гіперлокальних медіа у квітні. Український південь залишається прифронтовим регіоном, потерпає від бойових дій та окупації — це обумовило наповнення ЗМІ.
Частина аналізованих гіперлокальних видань, що працюють на правобережжі, мають краще кількісне і якісне наповнення, решта — видання лівобережжя задовольняються передруками та крупинками новин з окупації, як правило тими, які розповсюджують пропагандисти, телеграм-канали, український опір.
Протягом проаналізованого періоду (1 – 12 квітня 2024) бачимо, на жаль, сталу картину: нечисельні оригінальні публікації, жанрове домінування інформаційних повідомлень, вузька тематична направленість, передруки всеукраїнських видань та офіційних повідомлень. Відштовхуючись від окресленої загальної картини перейдемо до моніторингу гендерної чутливості.
Жінки у меншості: хто коментував та був героєм публікацій
Для моніторингу індексу гендерної чутливості медіа гіперлокальних видань Херсонської області у квітні 2024 року були обрані 9 інтернет-видань: “visti.ks.ua”, “Білозерка.info”, “Генічеськ.city”, “Район.Генічеськ”, “Нижні Сірогози.city”, “Нова Каховка.city”, “Район.Каховка”, “Район.Скадовськ”, “Скадовськ.city”. Загалом вони репрезентують видання 6 громад Херсонщини. При цьому сайти на домені “city” практично згорнули свою діяльність, зокрема “Скадовськ.city” та “Генічеськ.city” — тут мінімальна кількість новин. Натомість збільшилася кількість публікацій на сайтах “Район.Скадовськ” та “Район.Каховка” — понад 200. Тут вочевидь редакція пішла шляхом уніфікації стрічки новин на усьому домені. Відтак зменшилася кількість унікального контенту і збільшилися передруки всеукраїнських новин.
Загалом у межах моніторингу були розглянуто 882 публікації, з них 726 стосувалися теми війни, що склало близько 82% (у лютому — 84%). Це приблизно дорівнює показникам, які ми спостерігали у попередніх моніторингах 2023-2024 років. Як і раніше, більшість матеріалів складали інформаційні повідомлення, пресрелізи військових адміністрацій, частин ЗСУ, волонтерських фондів, місцевих посадовців, телеграм-каналів (в т. ч. з окупованих територій), повідомлень у соціальних мережах.
Як правило чоловіки в рази частіше присутні як експерти (кого цитують) та герої (кого лише згадують) публікацій. Зокрема, загальна представленість експерток та героїнь у гіперлокальних медіа склала — 36% та 32% відповідно. Беручи до уваги лише публікації на тему війни, ми отримали наступні відсотки — 26% та 25%. Що пояснюється, зокрема, і об’єктивною причиною – невисоким відсотком жінок у війську та відповідно тих, хто коментує цю тематику. Це один з найгірших показників за увесь час моніторингу у 2023-2024 роках, хоча в цілому співвідношення жінок до чоловіків завжди коливалося в межах від “¼” до “⅓”.
Кількісно на другому місці після військової тематики йдуть публікації на тему “кримінал / ДТП / НС» (0% — експерток, та 25% - героїнь). На третьому місці “культура / релігія” (50% — експерток, та 59% - героїнь). Наступні приблизно однаково представлені “політика / місцева влада” (0% — експерток, та 7% — героїнь), “соцполітика / соцзахист” (52% — експерток, та 100% — героїнь), “освіта / наука” (100% — експерток, та 17% — героїнь).
Значення на кшталт “0% — експерток” та “100% — експерток” не відображають вкрай погану чи протилежну їй картину. Усе це пояснюється навіть не відсутністю публікацій на інші теми, а радше їх специфікою. Це майже завжди безособові матеріали, які посилаються на повідомлення пресслужб, офіційних органів, силовиків тощо. Такі тексти переважно не містять згадок конкретних героїв чи експертів. 
Найбільш збалансованими за кількістю експерток стало видання “Район.Генічеськ”.
Фемінітиви — норма вжитку
Аналізовані видання використовували фемінітиви: підприємиця, пластунка, ректорка, зрадниця, колаборантка, фігурантка, речниця, лідерка тощо. Загалом відсоток вживання фемінітивів досить високий у всіх медіа. Рекордсменом за вживанням фемінітивів став сайт “Нова Каховка.city” — 32 випадки. Водночас це ж видання 6 разів вжило мускулінітивіви: “Юлія Федорова, повідомила прессекретар поліції”; “артистка-вокалістка, хормейстер та автор музичного оформлення”.
Жодного мускулінітивіва не використав сайт “Білозерка.info”. Вцілому, фемінітиви стали нормою вжитку як у оригінальних публікаціях, так і передруках. Усього в досліджених публікаціях ми знайшли 156 випадків вжитку фемінітивів та 12 випадків вживання мускулінітивів. Середній відсоток серед усіх медіа — 93%. Рейтинг видань за гендерною чутливістю очолили “Район. Каховка” та “Район. Генічеськ” — 58% та 57%. Найнижчий індекс — “Генічеськ.city” — 9%, що не є показовим через малу кількість публікацій протягом аналізованого періоду.
Ми не зафіксували стереотипних суджень, однак усім виданням слід звернути увагу на баланс між жінками та чоловіками серед залучених експертів, а також героями та героїнями публікацій.
Згідно з результатами моніторингу Індекс гендерної чутливості медіа Херсонщини у квітні 2024 року склав 54%. Це — один із найвищих показників по Україні. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу — Оксана Жіляєва
______________________
Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області, Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні (Internews).
