Громади, що їх відвідують журналісти в різних регіонах України, як правило, демонструють свої зусилля на підтримку військовослужбовців і соціальний захист вимушених переселенців та мешканців своїх населених пунктів. І на перший погляд, здається, що різниці між ними немає, адже під час війни у всіх в пріоритеті — безпека та оборона.
Однак, у кожної громади є свої родзинки. Як от у Барської, з якою медійники познайомилися під час престуру Вінниччиною. Здивувало й порадувало ще й те, що очільник Барської громади Володимир Саволюк не ховався за своїми заступниками, і не лише провів брифінг із журналістами, а й супроводжував їх на всі об'єкти, що були заплановані для відвідування.
Об'єднали зусилля для підтримки воїнів
Викладені на столі дрони — перше, що привернуло увагу журналістів при зустрічі з головою Барської міської територіальної громади Володимиром Саволюком. Голова пояснив, що це FPV-дрони – бойові пташки, зібрані Барською благодійною організацією “Ш-пак”, готові до відправлення на службу ЗСУ.
Голова Барської громади Володимир Саволюк
“Для захисників України на фронті дуже важлива підтримка з тилу, особливо технічна. Приміром, ось ці дрони, наявність яких допомагає в розвідці, коригує, збиває ворожі квадрокоптери та рятує життя військовослужбовців. Це дрони-камікадзе, бойові пташки, зібрані Барською благодійною організацією “Ш-пак”, вони вже ефективно тестовані, найближчими днями попрямують на службу ЗСУ”, — так розпочав розмову з журналістами голова міської територіальної громади.
Дрони-камікадзе скоро передадуть на фронт ЗСУ
Він додав, що це результат командної роботи Дмитра Степанкевича, фінансової підтримки організації Григорій Пуга ТОВ “Краєвид Поділля” у співпраці з Барською міською радою. Зокрема за кошти міського бюджету закуплені комплектуючі до пташок.
Барська громада найчисленніша на Вінниччині. Має 19 старостинських округів, 69 сільських населених пунктів та місто Бар, має 36,4 тисячі осіб. Тож роботи вистачає. За словами міського голови, якщо в громаді тривалий час розвивали місцевий туризм, напрацьовували звання спортивної столиці Поділля, шукали інвесторів і планували створити індустріальний парк — то з початком повномасштабного вторгнення багато що змінилося.
Перші дні війни, як і в інших громадах, були напруженими, а дії не типові мирному часу: потрібно було прийняти, поселити, одягнути та нагодувати переселенців; підготувати гуманітарну допомогу; облаштувати блокпости та захисні споруди, щоб вберегти від вибухів будівлі критичної інфраструктури; допомогти військовослужбовцям Через громаду тоді проїхало сотні тисяч людей, яких тимчасового поселяли переважно у в закладах освіти, місцеві люди брали приїжджих до себе на проживання.
Готували їжу для переселенців та військовослужбовців. Виготовили 76,5 тисяч банок тушонки, яку відправили гуманітарною допомогою на деокуповані міста і села та військовослужбовцям.
З громадою співпрацювали 22 благодійних фонди, які постачали різну продукцію. Міста-побратими надали чимало гуманітарної допомоги продуктами харчування, речами та технікою. Від своїх міжнародних та українських партнерів громада отримала 35 генераторів. Барська швейна фабрика організувала пошиття спальних мішків, одягу та речей для ЗСУ.
І сьогодні Барська громада об'єднує зусилля задля допомоги та підтримки військовослужбовців та їхніх родин. Допомагають пораненим та сім'ям загиблих. З громади мобілізовано понад 1,5 тисячі чоловіків. Мають 126 загиблих та 40 безвісти зниклі..
Демографічна ситуація складна і є труднощі з надходженням до бюджету. Адже окрім мобілізованих, сотні родин виїхали за кордон. Водночас близько 700 родин знайшли прихисток у громаді, які потребують житла та допомоги.
“Барська міська рада продовжує бути єдиним Координаційним штабом із гуманітарних і соціальних питань. Шукаємо можливості та продовжуємо всією громадою і меценатами працювати та допомагати нашим військовим. З бюджету Барської міської ради виділено на оборонну діяльність з початку повномасштабного вторгнення РФ 24,7 мільйона гривень”, — повідомив Володимир Саволюк.
І додав, що за 2 роки на ЗСУ спрямовано коштів зібраних з одноденного заробітку працівників міської ради майже три мільйони гривень. Придбавали для ЗСУ: тепловізори, супутникові системи Starlink, квадрокоптери DJI Mavic3, цифрові тактичні рації, моторний човен, комплекти шин та інше обладнання, оплачували послуги із ремонту двигунів до військової техніки,
Барська громада військовослужбовцям ЗСУ
Військовим передавали, доставляли та надсилали також комплекти форми, взуття, генератори, буржуйки, спальники, тактичні матеріали, турнікети, медикаменти, матраци, комп’ютер, принтер, приладдя, інструменти, маскувальні сітки та багато інших речей відповідно до потреб. Передали 355 вантажівок. Завдяки співпраці з волонтерами та міжнародними партнерами 29 автомобілів доставлено бійцям у різних напрямках.
Співпраця з міжнародними партнерами та містами-побратимами
Володимир Саволюк говорить, що значну роль у можливості надавати допомогу та підтримку військовим та громаді відіграє налагодження відносин та співпраця з міжнародними партнерами. Продукти харчування, медикаменти, генератори, речі для військових, засоби гігієни надали міста Остхайм (Німеччина); Квідзин, Рибнік та Люблін (Польща).
Окрім того, Міжнародні партнери допомогли у 2022 році забезпечити КП “Бар-благоустрій” сміттєвозом Mercedes через “Міст солідарності” Рибнік-Дорстен. Пожежна машина, яку передали в Калинівську громаду для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у Херсонській області та бус, що сьогодні здійснює перевезення дітей ДЮСШ, придбаний спільно з міською радою, отримані в допомогу від Квідзина.
Діти громади здійснюють туристичні поїздки до міст-побратимів. Заручившись довірою, Барська міська рада продовжує тісно співпрацювати з містом Дорстен (Німеччина)
Підтримують деокуповані громади реалізовують спільні проєкти. Задля цього у 2023 році підписали 5-ти сторонній Меморандум про співробітництво з Василівською, Новояворівською, Менською та Українською громадами.
Реалізують 12 проєктів з розвитку
“Поряд з цим, ми маємо завдання будувати життя тут у громаді, бо цю можливість виборюють ціною в життя на передовій. Тому, не зважаючи на обставини та можливості, незмінна основа нашої діяльності — люди та їхні потреби. А важливим фактором для сталого економічного зростання та підвищення рівня життя є розвиток бізнесу та надходження до бюджету”, — зазначив міський голова Володимир Саволюк.
Задля цього, 2023 року міською владою підготовлено та подано 37 проєктних заявок на розгляд донорів. 12 заявок підтримано, частина їх уже реалізована, а частина має реалізовуватися цього року.
Вже реалізовано проєкт Центр креативної економіки та “Створення умов для відновлення і безперервності мікро, малого, в т. ч. релокованого бізнесу” за підтримки програми, яку спільно фінансують Європейський Союз і уряд Німеччини — бюджет склав 1 307 250 гривень. Виграний проєкт із Барською швейною фабрикою по промоції професії швачка за фінансової підтримки Міжнародної організації міграції. Пройдено відбір по програмі “Енергоефективність громадських будівель в Україні» в рамках фінансової угоди між Україною та ЄІБ (позика) по об’єкту капітальний ремонт ДНЗ 2 “Сонечко”.
Соціальні та інфраструктурні об'єкти працюють на перспективу
Дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ), якій цьогоріч уже уже виповнюється 60 років, вразила не лише зовнішнім виглядом, а й повнотою спортивного життя.
Про успіхи Барської ДЮСШ свідчать кубки та нагороди
Після капітальної реконструкції 2019 року — це сучасна спортивна база, де ведуть навчально-тренувальний процес 16 тренерів-викладачів на 6 спортивних відділеннях. Тут 43 навчальні групи, в яких навчаються 650 дітей, з-поміж них значна частина діти ВПО та із сільської місцевості.
На другому поверсі знаходиться тренажерна зала, яка найпопулярніша з п'яти, що є у місті Бар. Тут послуги платні, тож це допомагає фінансувати спортивну школу. Однак, ті хто навчається в школі, мають змогу приходити сюди з тренерами безкоштовно.
Тренажерний зал Барської ДЮСШ
Є ще спортивний хостел, розрахований на 26 дітей, та тренерські кімнати. Проживати мають можливість у хостелі усі, хто приїжджає на змагання.
Про досягнення вихованців Барської ДЮСШ розповідає директор закладу Олег Голодюк
З гордістю розповідає про діяльність Барської ДЮСШ її директор Олег Голодюк, який працює тут 36 років. У громаді пишаються досягненнями своїх вихованців. Про успіхи закладу свідчать кубки та нагороди.
Інклюзивно-ресурсний центр обслуговує дітей Барської та Копайгородської громад. Близько 500 дітей з особливими освітніми потребами звернулися до інклюзивно-ресурсного центру. Тут вони отримують психолого-педагогічну оцінку, освітні та корекційно-розвиткові послуги. У центрі працюють також вчитель-логопед, дефектолог, практичний психолог та реабілітолог — їхні послуги безкоштовні.
На території громади створено 62 інклюзивних класи у 20 закладах загальної середньої освіти та 16 інклюзивних груп у 8 дошкільних закладах, де навчається близько сотні дітей. Всі спеціалісти проходили відповідне навчання і мають сертифікати.
Ресурсна кімната для занять з дітьми з інклюзією
“Діти дуже полюбляють спілкуватись під час ігор та занять. Вони здружились та чекають наступних зустрічей. А щасливі посмішки дітей — це і є основа наших занять”, — говорить директорка КУ “Інклюзивно-ресурсний центр”.
На базі інклюзивно-ресурсного центру протягом пів року реалізовували проєкт “Комплексна підтримка сімей з дітьми з інвалідністю, які Постраждали від війни в Україні”: діти у вихідні дні відвідували корекційні заняття, харчувалися, виїздили на екскурсії...
Ресурсна кімната для занять з дітьми з інклюзією
STEM-лабораторія та клас безпеки в ліцеї № 3
Про ці ноу-хау в освітньому закладі знайомили із захватом всі: і директор ліцею, і заступники, й самі учні, показуючи гостям наукові майстерні лабораторії, обладнані 3D-принтерами, метеостанціями, наборами роботизованих конструкторів, цифровими лабораторіями.
STEM-лабораторія в Барському ліцеї № 3
А створити сучасні кабінети вдалося завдяки виграному ґранту за швейцарсько-українською Програмою EGAPта IT-компанії EPAM Ukraine. Ліцей отримав обладнання на суму більше одного мільйона.
Заняття відбуваються двічі на тиждень, безкоштовно. Тут діти різного віку працюють з конструкторами, 3D-принтером, комунікують між собою та розвивають моторику рук. У закладі впроваджують у систему навчання новітні технології. Наприклад, уроки з історії діти можуть дивитись з повною візуалізацією на телевізорі.
Наразі ліцей бере участь у “STEM-тижні” — це свого роду обмін досвідом щодо розвитку напрямів STEM-освіти в Україні та участь у квітневих Європейських STEM-подіях.
Клас безпеки в Барському ліцеї № 3
У ліцеї створили Клас безпеки для профілактичної роботи учнів з отримання знань правил протипожежної та мінної безпеки, формування навичок домедичної допомоги, цивільного захисту тощо. На обладнання виділили понад 400 тисяч гривень з міського бюджету. Тут діти різних категорій можуть не лише вивчати теорію, а й на практиці набувати практичні навички.
У громаді навчилися не смітити
У Барській громаді вдалося владі привчити людей до порядку: сміття тут не викидають, куди заманеться, а у сміттєві баки.
“Сміття викидали, куди хотіли. Людей треба було привчати до порядку. Тож зібрав старост, щоб вирішити, як боротися зі стихійними сміттєзвалищами. Домовилися, що сміттєвози міського комунального господарства згідно графіку щотижня приїжджатимуть в кожен населений пункт та забиратимуть побутове сміття. А там, де були стихійні смітники, ми поставили металеві контейнери” — пояснює Володимир Саволюк.
Барському комунальному підприємству сміттєвоз подарували німецькі колеги з міста-побратима Дорстен (Німеччина)
Звісно, не просто було перелаштувати свідомість людей, то й не все відразу вдалося: багато хто не дослуховувався до вимог; дехто відмовлявся платити, хоча плата була символічна — 11 гривень з людини; крали контейнери для того, щоб там зберігати зерно. Були й такі, що сміття не виносили, а спалювали. Тож паліїв вираховували за допомогою дрона.
Довелося застосовувати різні форми і методи. Перевиховували людей майже два роки. Але результат є — у громаді тепер усі дбають про чистоту та довкілля. Допомогло й те, що громада має свій сміттєсортувальний комплекс КП “Бар-благоустрій”. На цьому об'єкті також побували журналісти разом з міським головою. І пересвідчилися, що досвід вартий уваги інших громад.
Сміттєсортувальний комплекс КП “Бар-благоустрій”
“Комунальники сортують та пресують окремо пластик і папір. Їх продають, від цього маємо у рік десь 300 - 400 тисяч. Але комунальне підприємство збиткове. Для рентабельності треба, щоб вивіз сміття був не 22 гривні, як нині, а хоча б5 гривень з людини”, — зазначає міський голова.
В Барській громаді для боротьби зі стихійними сміттєзвалищами організували полігон твердих побутових відходів
Наразі, збір та вивіз побутових відходів здійснюється у місті Бар та в усіх 19-ти старостинських округах, що охоплює понад 16 тисяч абонентів. Також не залишилася осторонь проблема стихійних сміттєзвалищ: всі вони ліквідовані.
Для організації збору твердих побутових відходів (ТПВ) з міського бюджету минулого року на майже 2,3 мільйони гривень закуплено та передано підприємству 304 пластикових сміттєвих контейнерів. На даний час в громаді встановлено вже 825 контейнерів, облаштовані 92 майданчики з твердим покриттям для збору відходів.
У місті Бар побувала Любов РУДЯ
Світлини авторки та колег по престуру
