Що значить бути волонтеркою, мешканка Нижніх Сірогоз Вікторія Нестерюк знає не так давно. Через півроку після повномасштабного вторгнення молодій жінці нарешті вдалося виїхати з тимчасово окупованого лівобережжя Херсонщини. Так доля привела її до Тернополя. Тут Вікторія активно включилася у волонтерську роботу, почала допомагати внутрішньо переміщеним особам. І ось вже майже півтора роки вона працює в команді благодійного фонду “Карітас Тернопіль”.
“Проіснувавши шість місяців в російській окупації, по іншому це складно назвати, зрозуміла, що так далі жити просто не можливо. Тому прийняла рішення про виїзд на підконтрольну територію України. Іншого виходу я для себе не бачила. Виїжджала попри всі страхи і невпевненість”, — пригадує не таку давню минувшину Вікторія Нестерюк.
Вже знаходячись майже за тисячу кілометрів від батьківщини, у тихому і затишному Тернополі, Вікторія усвідомила, що від війни нікуди не дінешся. Навіть тут — у глибокому тилу відчутний подих війни.
Тернопільській області, як і всім іншим західним регіонам України, довелося приймати величезний людський потік біженців, які втікали від російської навали. Хтось транзитом їхав за кордон, а хтось залишався тут. І всі ці люди потребували підтримки, співчуття, допомоги.
“В Тернополі я зрозуміла, що війна торкнулася нас всіх. Єдина думка, яка була на той момент в моїй голові, це те, що треба діяти! Я маю жити і бути корисною для інших. Саме тоді й було прийнято рішення стати волонтеркою, — продовжила свою розповідь Вікторія. — Тож я звернулася у тернопільський благодійний фонд “Карітас” і запропонувала свою допомогу. Тішуся, що до мого прохання поставилися з розумінням і прийняли до волонтерського гурту, адже роботи було чимало, і будь-якій допомозі тут завжди раді”.
Вікторія розповіла чому обрала саме “Карітас”, адже нині працює чимало різних громадських організацій і благодійних фондів, які опікуються внутрішньо переміщеними особами.
“Не лише я, а й чимало людей, яких надихнула ідея допомоги, часто замислюються про волонтерство, як спосіб внеску у майбутнє країни. Проте, процес вибору громадської організації або благодійного фонду стає складним через різноманітність ініціатив. Для мене головними критеріями вибору в такій ситуації стало те, що тернопільський “Карітас” дійсно працює над своїми місіями та цілями, демонструє чіткі результати роботи. А прозорість та відкритість є ключовими факторами, що вказують на надійність фонду”, — так пояснила свій вибір на користь “Карітасу” Вікторія Нестерюк.
Додала вона ще кілька цікавих фактів з історії появи “Карітасу” на теренах Тернополя і Тернопілля.
Тридцять років тому тернопільський Карітас заснував владика Михайло Сабрига. Також у фонду є ще один засновник — міжнародний благодійний фонд “Карітас України”. Цей фонд десятиріччями плекав свою гарну репутацію. Хоч це громадська, а не релігійна організація, її засновник — церква. Також тернопільський “Карітас” входить до світової мережі “Карітасу”, яка називається “Карітас інтернаціоналіс”. До речі, назва організації із латинської мови перекладається як “милосердна любов”. До того ж головне завдання “Карітасу” не змінилося з часу заснування — це турбота про людей, які потребують підтримки.
У 1994 році розпочав свою роботу благодійний фонд “Карітас Тернопіль”
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну роботу гуманітарного штабу при Тернопільському катедральному соборі організувала група волонтерів на чолі зі священниками Української греко-католицької церкви. Благословив їх на цю справу митрополит Василій Семенюк. Працює гуманітарний штаб під патронатом благодійного фонду “Карітас Тернопіль”, який є структурою соціального служіння Тернопільсько-Зборівської архиєпархії. Координує роботу штабу отець Роман Демуш.
Роман Демуш — митрофорний протоієрей, священник УГКЦ, заступник голови Патріаршої комісії у справах Молоді УГКЦ, священнослужитель Архикатедрального Собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці м. Тернополя, громадський діяч, волонтер, молодіжний працівник.
Вже в перший день повномасштабного російського вторгнення містяни почали приносити до катедрального собору їжу, засоби гігієни, одяг та інші речі. У священнослужителів ще не було повного розуміння що з тим усім робити, але вони достеменно знали, що це точно комусь знадобиться.
Невдовзі “Карітас” налагодив передачу гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також українським військовослужбовцям на фронт.
Перша акція з роздачі гуманітарної допомоги тернопільським “Карітасом” відбулася 16 березня 2022-го року. Тоді до катедри (Тернопільського катедрального собору — ред.) прийшло 350 переселенців. З кожним разом зверталося все більше людей, адже більшість з них евакуювалися до Тернополя без найнеобхідніших речей.
Біля катедри збираються внутрішньо переміщені особи, щоб отримати допомогу в гуманітарному штабі
На початку у “Карітасі” роздавали одяг та продукти щосереди і щосуботи, згодом — по суботах. Нині видають продуктові набори кожної другої суботи. Щоразу допомогу отримують понад дві тисячі внутрішньо переміщених осіб.
За слова Вікторії Нестерюк “Карітас Тернопіль” допомагає різним категоріям потребуючих людей. Відповідно для кожної категорії створено соціальні проєкти.
Потужну підтримку надавав “Карітас” внутрішньо переміщеним особам з Херсонської області. А після деокупації правобережної частини Херсонщини налагодили відправлення гуманітарної допомоги на звільнені території.
“Неодноразово ініціював і організовував збір гуманітарної допомоги для херсонців отець Роман Демуш, — продовжує розповідь Вікторія. — Ми збирали тонни продуктових наборів в Тернополі, які потім відправлялися на деокуповані території Херсонської області. І взагалі, я помітила таку річ, — на Тернопіллі щиро поважають та підтримують херсонців”.
Але не лише від тернополян надходять пожертви для ВПО і жителів деокупованих територій. У “Карітасу” передусім є партнери і добродії з різних країн та католицьких благодійних фондів і церковних структур з усього світу.
“На сьогодні довкола гуманітарного штабу при Тернопільському катедральному соборі згуртувалася дружня волонтерська команда, — розповідає Вікторія Нестерюк. — До речі, майже половина наших волонтерів — переселенці. Це дуже важливо, щоб розуміти ситуацію, вчитися співпрацювати. З іншого боку, це допомагає інтегруватися і бути корисними”.
“Карітас Тернопіль” згуртував дружню волонтерську команду. Вікторія Нестерюк на фото третя праворуч
А ще Вікторія поділилася, що окрім волонтерської роботи “Карітас” пропонує цілу низку різноманітних активностей, як для своїх прихожан, так і для волонтерів та внутрішньо переміщених осіб. До речі, вся робота проводиться з урахуванням віку людей. Є програми для дітей, молоді та осіб похилого віку.
“Кілька днів тому я взяла участь у роботі соціально-освітньої волонтерської академії “СОВА” для парафіяльних волонтерів, — ділиться Вікторія. — Дуже важливо було почути про те, для кого ми спрямовуємо допомогу, як у мережі “Карітас” організовано контроль та моніторинг. Для волонтерів провели екскурсію і показали локації Простору дружнього до дитини та Центру для дітей та молоді з інвалідністю. У нас була чудова нагода для спілкування, обміну думками та ідеями.
Парафіяльні волонтери, учасники соціально-освітньої волонтерської академії “СОВА”
Також ми зустрілися з представники молодіжної комісії Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ та лідером волонтерського лідерського руху Сергієм Кічулою. На завершення для нас організували майстер-клас з лозоплетіння, і ми своїми руками сформувати букет для освячення на Великдень”.
Майстер клас з лозоплетіння. Вікторія Нестерюк на фото праворуч
Також Вікторія розповіла, що у “Карітас Тернопіль” у квітні місяці стартував навчальний курс “Поверни собі своє”. Це заняття з української мови для внутрішньо переміщених осіб. Мовні курси від “Карітас” волонтерка відвідує як ВПО з Херсонської області.
Мовні курси. Вікторія Нестерюк на фото в центрі
“Мова — дуже динамічна. Вона навіть за останні кілька років зазнала трансформації та змін. Тож “освіжити” знання, якщо випадає така нагода, звісно ж варто”, — впевнена Вікторія.
В березні нинішнього року Вікторія Нестерюк в числі 40 волонтерів стала учасницею реколекції в межах проєкту “Духовна формація волонтерів”. Під час якої волонтерів навчали, як говорили про емоційне вигорання, як не втратити контакт із собою та протидію емоційному вигоранню та інше.
Реколекції проєкту “Духовна формація волонтерів”. Свою історію розповідає Вікторія Нестерюк
“Це лише невелика частина активностей, які “Карітас. Тернопіль” організував для волонтерів. Я перелічила лише ті, що були проведені навесні нинішнього року, — зауважила Вікторія. — А щодо волонтерства, то хочу сказати, що для мене це не робота, за це не платять грошей, це внутрішня потреба допомагати іншим людям і бути корисною суспільству. Українці сильний та незламний народ! І сила наша в згуртованості. Слава Україні!”
Вікторія Нестерюк (перша праворуч) з колежанками з волонтерського штабу
