Неконтрольоване зростання популяції вовків через військовий стан і заборону полювання відбивається на житті українців. У пошуках безпечного місця та їжі, ці розумні хижаки залишають ліси та виходять до населених пунктів. Місцеві мешканці фіксують сліди вовків неподалік своїх домівок, а мисливці б’ють на сполох, зазначаючи, що баланс дикої природи порушено.
Нашестя вовків: як військові дії і заборона полювання змінили поведінку хижаків
Вовк (Canis lupus) є одним із найбільших хижаків, поширених в Україні
Вовки почали досить часто навідуватися до міст і сіл України. Все частіше в новинах з’являється інформація про появу цих хижаків неподалік населених пунктів, а їхні сліди місцеві жителі знаходять навіть біля своїх будинків.
До такої ситуації призвели бойові дії на території України та заборона на полювання, яку запровадили по всій країні відразу після повномасштабного вторгнення армії Російської Федерації.
“Ситуація із хижаками, м’яко кажучи, не дуже хороша. Оскільки, у зв’язку з військовим станом, вже третій рік нема регуляції чисельності дикого звіра. Тож вовки почали неконтрольовано розмножуватись”, — розповідає пан Андрій з Херсонщини, мисливець з 30-річним досвідом.
Вовк (Canis lupus) є одним із найбільших хижаків, поширених в Україні. Його ареал включає лісові та степові зони, включно з південними регіонами.
Ареал розповсюдження вовків в Україні включає лісові та степові зони, включно з південними регіонами
За інформацією Державної служби статистики України протягом 20 років відбулося скорочення популяції вовків: у 2000 році в Україні їх налічували 2800 голів, у 2005 році — 2600, в 2017 році — 2300, у 2018 році — 2100, у 2020 році — тільки 2000 вовків.
У 2022 році чисельність цих хижаків не змінилася, їх залишилося орієнтовно 2 тисячі.
Тож незважаючи на інтенсивне регулювання популяція вовка, його чисельність була стабільною і коливалася в межах 2 тисяч голів. Але за останні роки заборони полювання чисельність хижака збільшилась на 50% і відповідно таксації 2024 року досягла майже 2900 особин.
Динаміка зміни чисельності вовків в Україні
Варто зауважити, що на території природно-заповідного фонду та тимчасово окупованих регіонах обліки не проводяться, тому ми не знаємо скільки ще там мешкає вовків. Хоча голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль назвав орієнтовну кількість вовків в Україні — близько 4 тисяч особин. І при цьому він зауважив, що їх стає дедалі більше. Оптимальна ж чисельність вовків в Україні, на думку вчених, має становити від 500 – 600 до 1500 тварин.
Нагадаємо, що за Законом “Про приєднання України до Бернської Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі” Україна приєдналася до цього документа із застереженнями яке ВИКЛЮЧАЄ ЗАБОРОНУ регулювання чисельності вовка.
Враховуючи високу екологічну пластичність, потенційну здатність вовків до розмноження, їх сучасну фактичну і розрахункову чисельність за останнє десятиріччя в Україні, науковці вважають, що для недопущення різкого збільшення популяцій вовка потрібно щорічно вилучати понад 60% його дорослого поголів’я. При вилученні щорічно до 50% дорослих вовків не зачіпається репродуктивне ядро і чисельність вовків стабілізується або зростає. Адже за рік одна вовчиця може народити до 15 вовченят. А це означає, що кількість звірів, які були пораховані під час останнього обліку, до кінця цього року буде в рази більшою. І якщо не втрутитися, неконтрольоване розмноження хижаків може призвести до трагедії.
“Цей вибух популяції стався саме на тлі широкомасштабної агресії. Причому основний приріст припав на області, де тривають бойові дії: Херсонську, Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, куди ми не маємо доступу”, — констатував Віктор Смаль, і додав, що засобом регуляції чисельності тварин є відстріл там, де це можливо, щоб не порушити баланс дикої природи.
Що змушує вовків шукати нові місця для полювання
Вовки тримаються неподалік поселень людей
Взагалі то вовки живуть по всій території України, але найбільше їх фіксують на півночі та заході країни. Зграї цих хижаків тримаються неподалік поселень людей, там де є дороги, там вовкам легше пересуватися.
Мисливські угіддя зграї вовків мають площу 30-60 квадратних кілометрів. Якщо дичини не вистачає, вони змушені шукати нове місце для полювання. Ці звірі можуть переходити з одного джерела корму на інший, тривалий час голодувати, мігрувати. Також вони добре пристосовані до життя поруч з людиною.
“Важко вполювати вовка, бо він є дуже розумним, хитрим хижаком, — розповідає мисливець з Херсонщини Андрій. — В раціоні вовка “свіжина” мусить бути щотижня. Коли м’яса немає, тварини мігрують туди, де є що їсти”.
Вовки, які живуть у степовій зоні, зазвичай ловлять мишоподібних гризунів, ховрахів та зайців. У літній період їх видобутком стають водоплавні птахи, домашні гуси. У поодиноких випадках вовк нападає на лисиць. А зменшення популяції копитних тварин (олені, дикі кабани) внаслідок бойових дій також може змушує вовків активніше полювати на домашню худобу — овець, кіз, телят. Коли вовків забагато — вони винищать усе, навіть домашніх собак повиїдають. Також хижаки до раціону включать поранених чи ослаблених тварин.
“Вовків називають санітарами лісу, вважають, що природа сама все регулює, — каже пан Андрій. — Проте коли вовків стає багато, тут природні регулятори не спрацьовують і потрібен дозвіл на їх відстріл. Проте під час воєнного стану, який нині діє по всій Україні, не можна полювати на тварин. Тож ми спостерігаємо зростання чисельності вовків, зокрема, на тимчасово окупованих територіях”.
Порушення екосистеми через війну
Вовки залишили місця свого існування і перемістилися подалі від зони бойових дій
З початком російсько-української війни у 2014 році, і зокрема після активних бойових дій на сході України, відбулися зміни в поведінці диких тварин. Підвищений шум, вибухи та людська активність порушили природне середовище існування багатьох видів тварин, і вовків, зокрема, які змінили свої міграційні маршрути і залишили місця проживання.
Повномасштабне російське вторгнення у 2022 році знову спричинило міграційні процеси популяції вовків. Хижаки залишили місця свого існування і перемістилися подалі від зони бойових дій. Також у цей період спостерігався суттєвий приріст їх поголів’я.
“Причина зростання чисельності хижаків — у обмеженні полювання в багатьох регіонах України. Окремі випадки браконьєрства не є тим чинником, який істотно впливає на приріст поголів’я. Практично не впливає на розмноження тварин і кількість населення в тому чи тому регіоні. Люди здебільшого проживають у містах і не чинять істотного впливу на тварин у природному середовищі існування”, — розповів голова Держагентства лісових ресурсів України.
Вовки в степах Херсонщини: від пошуку їжі до адаптації в умовах війни
Вовки мігрують в пошуках нових територій, особливо якщо наявні ареали були зруйновані або забруднені бойовими діями
Херсонська область є важливим перехрестям для міграцій вовків, оскільки регіон з'єднує степові зони півдня з лісовими масивами на півночі та сході. Вовки мігрують в пошуках нових територій, особливо якщо наявні ареали були зруйновані або забруднені бойовими діями.
До 2014 року популяція вовків у степовій зоні, включно з Херсонщиною, була досить стабільною, але невеликою. Це пов'язано з недостатньою кількістю лісів і природних укриттів для цих тварин.
Вовки зазвичай зустрічалися у прикордонних зонах між степами та лісами, таких як Олешківські піски, Азово-Сиваський національний природний парк, регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса». Вони мігрували на півдні України в пошуках їжі та безпечних місць для виведення потомства.
“Чисельність вовків на Херсонщині почала зростати після 2014 року. На це вплинули бойові дії на сході України, які спричинили міграцію хижаків у південні регіони. Це призвело до зростання чисельності вовків у лісових зонах і появі невеликих зграй у херсонських степах, — розповідає пан Андрій. — Друга хвиля міграції вовків на території Херсонської області пов’язана з повномасштабним вторгнення російської армії. На лівобережжі області звірі почали переміщатися туди, де тихо, де не стріляють, де не літають бомби. Їм так комфортніше: є що їсти, їжу добути легко. Адже основний ареал існування вовків у межах Херсонської області — Олешківський ліс та Кінбурн — стали зоною активних бойових дій. Тому на території кількох лівобережних громад — Генічеської, Верхньорогачицької, Нижньосірогозької, Новотроїцької і частково Каховської та Скадовської спостерігається збільшення чисельності вовків”.
Також міграційна активність тварин зросла через відсутність людської активності на окремих територіях. Вовки зазвичай уникають людей, але у випадках, коли населені пункти були евакуйовані або зруйновані через бойові дії, хижаки повертаються до таких місць у пошуках їжі. Наприклад, у Херсонській області деякі сільськогосподарські території, які були залишені людьми, стали притулками для вовків.
Однак мінні поля та інші небезпечні території можуть обмежувати їхні природні маршрути, змушуючи мігрувати в інші, безпечніші зони.
Наприклад, у 2023 році кримські ЗМІ повідомляли, що у тимчасово окупованому Криму місцеві жителі все частіше зустрічаються з степовими вовками. Навіть фото вовків, сфотографованих на галявинах та у виноградниках Бахчисарайського району викладали в соцмережах.
Вовки, що були помічені у виноградниках Бахчисарайського району
Експерти схиляються до того, що це вовки зі степів Херсонщини, які фактично в період російсько-української війни, що третій рік триває в Україні, вимушені мігрувати та шукати кращої місцевості для подальшого свого існування.
Історія повторюється: чому зростання чисельності вовків вимагає державного регулювання
Ситуацію з хижаками в Україні прокоментував еколог, секретар комісії сталого ведення мисливського господарства Громадської ради при Держлісагентстві Василь Новицький: “З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні заборонено полювання і вже третій рік ми спостерігаємо зростання чисельності хижаків. Воно досить суттєве. Йдеться не лише про вовків, чисельність якого зросла на 50%. І динаміка така, що зростання триває і триватиме надалі, якщо не буде вжито відповідних заходів”.
За словами Василя Новицького разом зі зростанням кількості хижаків бачимо зростання числа і копитних, зокрема дикого кабана. Це призводить до ускладнення ситуації з розповсюдженням африканської чуми свиней, що є загрозою, зокрема, для продовольчої безпеки нашої країни.
Повертаючись до хижаків, варто зауважити, що в Україні у 2023 році у заклади охорони здоров'я з спокусами диких тварин звернулось на 30% більше людей, ніж у 2022 році. А це – 54 000 осіб. Отримали вакцину від сказу на 17000 людей більше.
Тим часом пероральна імунізація диких м'ясоїдних тварин в Україні у 2022 році зазнала цілковитого згортання, у 2023-му вона відновилась, але в порівнянні з довоєнним періодом стала у 3,5 рази меншою.
Загальновідомо, що сплески вовчої чисельності збігалися з негараздами в суспільстві. Так було після обох світових воєн. Після Другої світової війни питання регулювання чисельності вовків взяла на себе держава і змогла в цей період впровадити мережу дії єгерів-вовчатників. Тому в наш час це питання також має ставитися на державному рівні.
“Потрібно аналізувати ситуацію, робити висновки (в жодному випадку не засуджуючи до смертної кари вовка, як мисливського виду) та не тішити себе дешевими проєктами та ініціативами, — таку думку висловлюють у Всеукраїнській асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь. — Збитки, яких завдає вовк громадам — колосальні. Окрім джерела інфекційних хвороб, шкоди мисливському та сільському господарству, існує потенційна небезпека безпосередньо для людини, про що не можна забувати. Вовк негативно впливає на чисельність популяцій диких ратичних звірів. Збільшення вовчого поголів’я на тлі зменшення загальної чисельності диких ратичних ще раз підтверджує, що вовки сучасного ареалу значною мірою живляться за рахунок популяцій кабана, оленів та козулі, а також інших диких тварин”.
В Асоціації вважають, що стан популяції вовків в Україні вивчено недостатньо: невідомі регіональні особливості формування сучасної статево-вікової структури популяцій вовка, їх вплив на стан популяцій “основних видів” мисливських тварин, величина втрат. Також до нині науково невизначено, якою має бути оптимальна чисельність вовка в Україні. Гострота цієї проблеми у національному мисливському господарстві потребує проведення загального “круглого столу” всіх зацікавлених професійних сторін, щоб прискорити її розв’язання.
Європа переосмислює захист вовків: фермери та політики прагнуть нових рішень
Експерти підрахували, що в 27 країнах-членах ЄС може мешкати до 19 000 вовків
Європейський Союз рухається до скасування захисту вовків, оскільки їх популяція зростає
Посли 27 країн ЄС 25 вересня нинішнього року досягли більшості, щодо послаблення захисту, яке нині передбачено Європейською конвенцією про збереження дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі.
Рішення очікується в грудні, хоча міністри ЄС повинні офіційно проголосувати за позицію блоку в найближчі тижні.
Фермерів у багатьох країнах-членах дедалі більше обурюють напади вовчих зграй на їх худобу, оскільки кількість хижаків у лісах і полях, поблизу сільськогосподарських угідь, лише збільшується.
Проблема була винесена на Раду Європи два роки тому.
25 вересня середу Комісія привітала попереднє голосування та заявила, що “адаптація охоронного статусу буде важливим кроком для вирішення проблем, пов’язаних зі збільшенням популяції вовка, зберігаючи при цьому загальну мету досягнення та підтримки сприятливого природоохоронного статусу для цього виду”.
Експерти підрахували, що в 27 країнах-членах ЄС може мешкати до 19 000 вовків. Найбільші їхні популяції знаходяться на території Болгарії, Греції, Італії, Польщі, Румунії та Іспанії.
Вовки залишаються «строго охоронюваним» видом у більшій частині Європи, але, за оцінками, їх чисельність зросла на 25% за останнє десятиліття.
Відповідно до планів, які підтримує ЄС, статус вовків буде знижено зі “суворо охоронюваних” до “захищених”, дозволяючи вживати більше заходів регулювання та управління популяцією, щоб зменшити тиск на фермерів та населення.
Минулого місяця голландська влада терміново попередила батьків не брати маленьких дітей до популярного лісу поблизу міста Утрехт після двох останніх близьких зустрічей з вовком, який демонстрував «нетипову та тривожну» поведінку.
“Шкода, завдана вовками худобі та скотарству в Європі, стала справді нестерпною”, — наголошує один із євродепутатів П’єтро Фіоккі.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
