Після тяжкої і невиліковної хвороби на 65-му році життя перестало битися серце шановної та поважної людини, неординарної особистості, талановитого педагога і відданого справі громадського діяча, жительки Нижніх Сірогоз Гладун Людмили Миколаївни, яка за час своєї трудової діяльності зробила чимало для розвитку та процвітання Сірогозщини.
Гладун Людмила Миколаївна
09.08.1959 – 17.11.2024
Великий слід в житті ти залишила
І скільки всім добра зробила.
Любила людей, любила життя,
Пішла достойно в небеса.
Тобі не буде забуття –
Жива ти будеш в душах і серцях.
Людмила Миколаївна народилася і виросла в Нижніх Сірогозах, де здобула шкільну освіту і зробила перші кроки у своєму професійному становленні.
Закінчивши Бериславське педагогічне училище та Сімферопольський державний педагогічний університет, вона присвятила своє життя справі, що любила найбільше — навчанню та вихованню молоді.
Працювала в Нижньосірогозькій середній школі, спершу піонервожатою, згодом — учителем української мови та літератури. Її внесок у розвиток освіти продовжився на посаді методиста з бібліотечних фондів Нижньосірогозького районного відділу народної освіти.
У 1998 році Людмила Миколаївна стала секретарем, а згодом і заступником голови Нижньосірогозької районної ради, працювала заступником голови Нижньосірогозької райдержадміністрації.
Високі посади, які обіймала Людмила Гладун, її не лякали, бо Нижньосірогозький район вона знала дуже добре. Тут народилася, тут працювала і знала кожен його сегмент, як свої п’ять пальців. З багатьма мешканцями Сірогозщини Людмила Миколаївна була знайома, і її багато хто знав. Тому зі своїми проблемами і питаннями жителі райцентру та навколишніх сіл зверталися саме до Людмили Гладун, як до людини і як до заступника голови райдержадміністрації.
Звісно, знати всі сфери — освіту, культуру, сільське господарство, економіку досконало — неможливо! Та на це є спеціалісти, які за порадою Людмили Миколаївни допомагали людям вирішувати нагальні питання. А багатьом відвідувачам, які побували на особистому прийомі в жінки-заступника, вистачало просто по-людськи поговорити, пояснити, чому і чим вони невдоволені. Адже, по суті, людям не так уже й багато треба! Іноді просто доброго слова співчуття й розуміння. І Людмила Миколаївна підтримувала і словом, і ділом, і слушною порадою.
Навіть вийшовши на пенсію, вона залишалася активною, очоливши організацію ветеранів районних органів влади та місцевого самоврядування Сірогозщини.
Людмила Миколаївна Гладун була людиною з великим серцем і щирою любов’ю до життя. Вона була не лише професіоналом своєї справи, а й гарною колегою, турботливою матір’ю, бабусею й вірною дружиною. Її доброта, самовідданість і любов до людей залишаться у серцях тих, хто її знав.
Сьогодні, у цей важкий час, висловлюємо співчуття і розділяємо біль непоправної втрати з родиною померлої. Сумуємо та підтримуємо рідних Людмили Миколаївни у важку годину скорботи.
Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати найдорожчої для вас людини, а наші молитви та щирі співчуття полегшать родинне горе.
Світлий спомин про Людмилу Миколаївну Гладун та ї внесок у розвиток Сірогозщини завжди житиме в серцях усіх, хто її знав, любив і поважав та назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, учнів.
Хай душа покійної знайде вічний спокій!
Світла пам’ять Людмилі Миколаївні…
В глибокій скорботі — друзі, колеги, колишні учні
