Українські природоохоронні території стали заручниками російської агресії. Знищені ліси, забруднені ґрунти, вивезення тварин до зоопарків РФ — це лише частина наслідків окупації.
Як війна перетворила Національний природний парк “Святі Гори”, що на Донеччині на зону екологічної катастрофи — читайте у дослідженні Нижні Сірогози.City.
Заповідники в зоні бойових дій: знищення природи триває вже 10 років
Ще з 2014 року українські природоохоронні території опинялись у зоні бойових дій чи в окупації. І нині на сході України під контролем росіян перебувають чотири частини Луганського природного заповідника “Провальський степ” у Луганській області, що на кордоні із Росією. Також у зону окупації або воєнних дій потрапили філіали Українського степового природного заповідника, національні природні парки “Святі гори” та “Меотида”, регіональні ландшафтні парки “Донецький кряж” і “Зуївський”, що на Донеччині.
26 серпня 2024 року, на території парку “Святі гори” сталася масштабна пожежа. Фото: Facebook-сторінка НПП “Святі гори”
Від вибухів боєприпасів і пожеж, що виникають через бойові ді: горять ліси і степові трави. Як наслідок, тваринам бракує їжі, а ще вони гинуть від мін і обстрілів, їх убивають російські браконьєри і викрадають із українських заповідних територій до російських зоопарків. Також росіяни нещадно експлуатують природно-заповідний фонд України для військових потреб, що є їх цілеспрямованим знищенням.
26 серпня 2024 року масштабна пожежа охопила площу в 4 гектари нацпарку “Святі гори”. Фото: Facebook-сторінка НПП “Святі гори”
Навіть польоти ракет над заповідними і природоохоронними територіями впливають на їх екологічний стан, тому що виділяється токсичне ракетне паливо.
Олексій Василюк, еколог. Фото: Facebook-сторінка Олексія Василюка
“Найбільшу загрозу для заповідного фонду в умовах бойових дій та окупації несуть вибухи боєприпасів”, — вважає еколог Олексій Василюк.
За його словами 100% хімічного вмісту боєприпасів залишається в грунті, що впливатиме на навколишній світ.
Однак вплив війни на навколишнє середовище досліджений не повністю. І до війни в Україні не було належної системи моніторингу довкілля. А зараз ще і доступ до великої частини території відсутній. Більшість досліджень робиться точково і проводити аналіз можна лише з огляду на досвід минулих війн.
“Святі гори” в окупації
Погляньмо на національний природний парк “Святі гори” на Донеччині, який пробув в окупації з лютого до осені 2022 року.
Цей національний природний парк завжди був гордістю України. Його мальовничі ліси, багаті флора та фауна приваблювали туристів з усіх куточків світу. Однак після вторгнення Росії в Україну парк зазнав значних втрат.
“Святі Гори” з березня по вересень 2022 року знаходилися в районі ведення активних бойових дій. Фото: Facebook-сторінка НПП “Святі гори”
Через бойові дії та масові пожежі, що їх супроводжували, велика частина лісів парку згоріла, як і більша частина інфраструктури та техніки.
Сергій Приймачук, директор національного парку “Святі гори”. Фото: Суспільне Донбас
За словами директора Нацпарку Сергія Приймачука, за ці місяці росіяни знищили близько 5 тисяч гектарів лісу. Також природоохоронну територію активно мінували, і вибухи мін досі призводять до пожеж.
Довідка: Національний природний парк “Святі гори”
Карта НПП “Святі гори”. Скриншот: google.com/maps
Національний природний парк “Святі гори” лежить у північній частині Донецької області, розташований у Краматорському і Бахмутському районах Донецької області. Це найбільший природний парк у Європі.
Територія заповідника — 44 тисячі гектарів. З них понад 40 тисяч гектарів лісів. На території парку розташовані крейдяні гори, на яких збереглися рідкісні рослини, наприклад, сосна крейдяна, що розповсюджена у цьому регіоні з дольодовикового періоду.
НПП “Святі гори”. Фото: Донецька ОДА
Загалом кількість видів рослин, що зростають на території парку, сягає 943, з них 48 занесені в Червону книгу України.
Крім того, на території “Святих гір” живуть 256 видів тварин, з них 50 — “червонокнижні”. У річці Сіверський Донець водяться десятки видів риб.
У парку налічується 129 об'єктів археології — від палеоліту до середньовіччя, а також 73 пам'ятники історії.
Ще парк відомий тим, що тут розташована Свято-Успенська Святогірська Лавра — одна з трьох православних лавр, що нині діють в Україні.
Наслідки бойових дій у “Святих горах”
Національний парк “Святі гори” лежить у прифронтовій зоні. Ще у 2014 році понад 100 гектарів парку згоріли внаслідок обстрілів під час боїв за Слов’янськ (бої відбувалися у квітні – липні 2014, коли росіяни та бойовики вторглися у місто. Окупація міста тривала три місяці — ред.).
12 жовтня 2022 року 95 % території парку було деокуповано. І вже за кілька днів на Facebook-сторінці нацпарку “Святі гори” з’явився перший пост про те, яким є стан інфраструктури нацпарку після бойових дій, а також інформація про шкоду завдану довкіллю.
В результаті артилерійського вогню зруйнована значна частина адміністративних та робочих приміщень парку «Святі гори», знищено всю автомобільну техніку, пожежне обладнання і робочий інвентар. Жовтень 2022 року. Фото: Facebook-сторінка НПП “Святі гори”
“Хоча природа схильна до самовідновлення, однак коли 2014 року градами накрили ділянку в лісництві — 8 років там навіть трава не росла. Частково це тому, що там піщаний ґрунт, однак усе ж вражені галявини потерпали дуже й дуже довго”, — розповідає про наслідки війни для природи директор парку “Святі гори” Сергій Приймачук.
Нині територією парку пересуватися заборонено, ходити можна суто по асфальту в дозволених місцях. Про наукову чи дослідну роботу наразі не йдеться — парк потроху приходить до тями та передусім забезпечує виживання людей, які тут лишилися (парк охоплює територію довкола сіл і міст Святогірської громади — ред.). Разом із місцевою владою парк організовує розмінування, готує документи та забезпечує рубки в господарській зоні, щоб люди мали чим обігріти домівки.
Та навіть після деокупації парк “Святі гори” в Донецькій області все ще потерпає від російських обстрілів.
Після деокупації продовжуються обстріли парку “Святі гори” росіянами. Фото: Facebook-сторінка ДСНС Донеччини
“Протягом березня-вересня 2022 року “Святі гори” були в окупації — і зараз перебувають під постійними обстрілами з боку росіян, які призводять до пожеж», — йдеться в повідомленні на сайті Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
За останніх півроку знищено тисячі гектарів лісу, забруднені ґрунти, води. Крейдяні схили, які є унікальні для всієї Європи, понівечені. Вони всіяні, як і інша територія парку, нерозірваними снарядами та «небезпечними подарунками» від окупантів. Але оцінювати збитки, завдані фауні та флорі, мають спеціалісти.
В НПП “Святі гори” небезпечно через велику кількість вибухонебезпечних предметів. Фото: Facebook-сторінка ДСНС Донеччини
Наукова експедиція до “Святих гір”
Члени наукової експедиції по дослідженню “Святих гір”. Жовтень 2024 року. Фото: Facebook-сторінка Kateryna Polyanska
Науковиця МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська спільно з колегами з Українського степового заповідника “Крейдова флора” Сергієм Лиманським та Національного природного парку “Святі гори” Сергієм Курмазом на початку жовтня 2024 року провели дослідження впливу воєнних дій на природні комплекси “Крейдової флори” та “Святих гір”.
Катерина Полянська розповіла про обстеження окремих ділянок нацпарку “Святі гори”. Маршрут наукової експедиції пролягав по розмінованих ДСНС територіях. Адже нацпарк забруднений вибухонебезпечними предметами та потребує перевірки спеціалістами з розмінування, саме з цієї причини повне обстеження “Святих гір” не є можливим.
Маршрут наукової експедиції пролягав по розмінованих ДСНС територіях. Жовтень 2024 року. Фото: Facebook-сторінка Kateryna Polyanska
“Під час виходу виявлено зламані та пошкоджені внаслідок обстрілів дерева, сліди низових пожеж. Територія є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами та потребує перевірки спеціалістами з розмінування. Також обстежено місце зростання сосни крейдяної в заповідній зоні та зоні регульованої рекреації парку. На цій території проходила лінія фронту, відбувалися пожежі внаслідок обстрілів, територія теж забруднена вибухонебезпечними предметами. Повністю знищене місце зростання сосни крейдяної — виду, занесеного до Червоної книги України та Резолюції 4 Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Дерева загиблі та всохлі та не здатні до природного відновлення”, — зазначила Полянська.
Фортифікаційні споруди росіян. Фото: Facebook-сторінка Kateryna Polyanska
Науковиця дослідила ґрунти у вирвах, утворених від попадання ворожих снарядів, на наявність важких металів та інших небезпечних речовин. Вона відібрала зразки ґрунтів, де це було можливо, а також зібрала уламки снарядів, оскільки вони також можуть бути джерелом забруднення ґрунтів. Також зафіксувала наявність лісових пожеж на території парку, низових та верхових, ушкодження дерев під час вибухів, пошкодження ґрунтового покриву через проїзд воєнної техніки, зведення фортифікаційних споруд, забруднення паливно-мастильними речовинами та продуктами згоряння техніки. Поспілкувалася з директором нацпарку щодо фактів загибелі риби та амфібій у річках та озерах парку внаслідок підриву в них різних вибухових предметів.
Внаслідок обстрілів росіян в “Святих горах” тривають пожежі. Жовтень 2024 року. Фото: Facebook-сторінка Kateryna Polyanska
Вогонь і війна: шкода природі “Святих гір” оцінена в мільярди гривень
У Департаменті екології Донецької ОВА розповіли, що нині із загальної площі національного природного парку “Святі гори” 40,6 тис. га наразі деокуповано 38,6 тис. га або 95% його території, з яких обстежено на наявність вибухонебезпечних предметів лише 462 га або 1,2 %.
Такий вигляд мають ділянки лісу в НПП “Святі гори”. 2024 рік. Фото: Facebook-сторінка НПП “Святі гори”
Також про шкоду завдану національному парку “Святі гори” йдеться в повідомленні на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. В ньому зазначено, що 80% лісових насаджень національного парку “Святі гори” знищено через повномасштабне вторгнення РФ, а шкоду завдану довкіллю нацпарку попередньо оцінили у близько 16 млрд гривень.
Ліквідація пожежі в парку “Святі гори”. Фото: Facebook-сторінка НПП “Святі гори”
За словами заступниці міністра захисту довкілля Олени Крамаренко, вогнем випалено близько 9,5 тисяч гектарів лісу ”Святих гір”. Ще 10 тисяч гектарів — потребують обстеження та знешкодження вибухонебезпечних предметів.
Проте постійні пожежі від атак не дають відновитись лісу. Вогонь завдає і збитків. Наприклад, лише 7 травня 2024 року згоріло понад 470 гектарів лісу, цю шкоду Державна екологічна інспекція оцінила в понад 2,6 мільярда гривень. Оцінку довелося проводити дистанційно, спираючись на звіти пожежників і геопросторові дані, адже територія парку замінована.
Також природоохоронні території потерпають від забруднення російськими мінами та боєприпасами, що не розірвалися.
Детонація вибухонебезпечного предмету в НПП “Святі гори”. Фото: Facebook-сторінка ДСНС Донеччини
“Вибухові речовини забруднюють ґрунти — це утруднює проростання рослин і загалом негативно впливає на відновлення флори. Наразі природоохоронці самотужки проводять розмінування, — зазначила заступниця міністра. — Розміновано вже близько 100 км лісових доріг та під'їзди до пожежних водойм”.
Ліси “Святих гір” під ударом: довгострокові наслідки війни для природи
Вогняна стихія не лише знищила величезні ділянки зелених масивів, але й поставила під загрозу існування багатьох видів тварин і рослин. Дерева, які росли десятки, а то й сотні років, були знищені за лічені години. Втрата природного середовища мешканців лісу має довгострокові наслідки, адже відновлення лісів вимагатиме багато часу та зусиль.
Директор парку “Святі гори” Сергій Приймачук каже, що 80% лісу — це спалені сосни. Про долю червонокнижних тварин, риб, птахів поки достеменно невідомо.
В НПП “Святі гори” знищується унікальна крейдова флора. Жовтень 2024 року. Фото: Facebook-сторінка Kateryna Polyanska
“Знищена в нас реліктова сосна на схилах крейдових гір. Полягла вся. Сосна крейдова, вона ж тільки на крейді зростає, якщо тут ще стоять згорілі дерева, вони будуть ще стояти довго, поки не впадуть, а там все лежить. Гайки дубові теж постраждали дуже сильно”, — розповідає Приймачук, і зауважує, що працівники досліджують лише ту територію парку, де попередньо провели розмінування. Але більша частина лісу досі замінована.
В НПП “Святі гори” знищується реліктова сосна, що росте на схилах крейдових гір. Жовтень 2024 року. Фото: Facebook-сторінка Kateryna Polyanska
“Деякі наукові дослідження ми ще не проводили, тому що немає такої можливості. Все це будемо досліджувати та давати оцінку. Безумовно, тому що на Святогірськ, на наші ліси падали фосфорні боєприпаси. Ми не знаємо в повній мірі, якими є наслідки для лісів навіть після ударів “Градів”. Знаю, що в 2014 році, коли ми обслідували ліси в Ямполі, там на галявинах від ударів “Градів” і трава не росла кілька років”, — розповів Сергій Приймачук.
Але найгірше те, що парк “Святі гори” залишається вразливим перед новими пожежами. Парк дуже потребує сучасного пожежного обладнання, щоб мати змогу оперативно та ефективно реагувати на надзвичайні ситуації.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
