Україна, Румунія та Болгарія узгодили на рівні міністерств спільні кроки для взаємодії з міжнародними інституціями щодо моніторингу і запобіганню масштабної екологічної катастрофи в Чорному морі, спричиненої забрудненням мазутом. Протягом місяця з часу аварії міністри довкілля цих краї вже провели дві онлайн зустрічі з даного питання.
Інформаційний вакуум керченської аварії
На карті позначене ймовірне місце аварії танкерів “Волгонефть-212” і “Волгонефть-239”. Скриншот
Аварія двох російський танкерів з витіканням значної кількості нафтопродуктів, що сталася 15 грудня 2024 року, а також відсутність верифікованих даних щодо наслідків цієї аварії та подальшого поширення мазуту в акваторії Чорного моря стало предметом обговорення міністрів довкілля трьох країн Чорноморського регіону.
Так як аварія сталася на ділянці чорноморської акваторії, яка контролюється Російською Федерацією, тож дізнатися про те, що там відбувається, можна лише з кримських і російських локальних медіа та обмеженої кількості супутникових знімків.
16 грудня 2024 року: зустріч міністрів довкілля Болгарії, Румунії, України
Відеоконференція міністрів довкілля Болгарії, Румунії, України. 16.12.2024. Фото: з Facebook-сторінки Міністерства навколишнього середовища і води Болгарії
Відеоконференція за участі Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук, Міністра довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Мірчо Фекета та в. о. Міністра навколишнього середовища і води Болгарії Петара Дімітрова відбулася 16 грудня.
“Колеги підкреслили, що наша кооперація — це не послуга для України, а спільна відповідальність. Чорне море об’єднує низку європейських держав. Попри те, що математичні моделі не демонструють рух плями на захід, наслідки аварії російських танкерів несуть ризики для всього Чорного моря. Йдеться про десятки кілометрів мазутної плівки на поверхні води вглиб Чорного моря, тисячі кілометрів забрудненого узбережжя, тисячі загиблих птахів та десятки дельфінів, порушені харчові ланцюги в екосистемах. За попередніми підрахунками екоінспекторів, витік мазуту наніс екосистемі Чорного моря матеріальної шкоди на суму понад 14 млрд доларів США. Окремо домовилися координувати спільні зусилля щодо обмеження виходу у Чорне море застарілого флоту рф, який створює потенційні загрози для морської екосистеми”, — повідомила Світлана Гринчук.
“Відповідно до поточної інформації, з наслідками затоплення двох російських кораблів, що сталося у грудні 2024 року, важче впоратися, ніж передбачалося спочатку. Забруднення вже перетнуло кордони російських регіонів Краснодарського і Ставропольського країв, досягнувши України. Плями і викиди мазуту зафіковано вздовж східного і західного узбережжя Кримського півострова, йдеться про Ялту, Севастополь, Євпаторію. Також забруднення досягло району Бердянська, окупованого Росією після початку повномасштабної агресії.
Навіть на основі супутникових знімків з високою роздільною здатністю важко змоделювати реакцію на всю площу забруднення М100 (мазут), і так само важко передбачити території, куди цей важкий нафтопродукт може потрапити.
Справа в тому, що досі відбуваються постійні витоки нафтопродуктів із затонулих суден, а це означає, що мова йде про більш тривалий період забруднення, відповідно, і його дезактивація буде тривалішою.
Біологи оцінюють, що наслідки екологічної катастрофи в Чорному морі будуть відчуватися в довгостроковій перспективі. Є фахівці, які говорять, що це триватиме чотири роки, тому що такі нафтопродукти поступово розкладаються. Мазут, що витік у море, губить все живе: опускаючись на дно, він отруює рибу, дельфінів, молюсків і планктон; піднімаючись на поверхню, забруднює птахів.
Я стурбований бездіяльністю російської влади, відповідальної за цю екологічну катастрофу”, — сказав Мірча Фекет.
“Мінприроди та водних ресурсів Болгарії моніторить ситуацію з розливом нафти біля Керченської протоки після інциденту за участю двох російських танкерів. За словами експертів, немає ризику того, що значне забруднення досягне західної частини Чорного моря та поставить під загрозу води та узбережжя Болгарії.
Басейнова дирекція Чорноморського регіону продовжує моніторинг морських вод, у разі потреби проводитимуться позачергові дослідження. Команда Національного інституту метеорології та гідрології (NIMH) готова використовувати моделі для прогнозування розливів.
Мінприроди та водних ресурсів підтримує контакти з Україною, Румунією, Туреччиною та Грузією та інформуватиме громадськість, якщо з’явиться нова інформація”, — зазначив Петар Дімітров
13 січня 2025 року: зустріч міністрів довкілля Болгарії, Румунії, України
Відеоконференція міністрів довкілля Болгарії, Румунії, України. 13.01.2025. Фото: з Facebook-сторінки Міністерства навколишнього середовища і води Болгарії
“Росіяни повинні понести відповідальність за масштабну екологічну катастрофу в Керченській протоці”, — про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук заявила під час онлайн зустрічі з Міністром довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Мірчою Фекетом та в. о. Міністра навколишнього середовища та води Болгарії Петаром Дімітровим. Вони обмінялися наявною інформацією та скоординували подальші дії.
“За попередніми підрахунками ДЕІ, витік мазуту орієнтовно наніс екосистемі Чорного моря шкоди на понад 14 млрд доларів США. Вона точно буде змінюватися після уточнення даних катастрофи”, — повідомила Світлана Гринчук.
Відеоконференція міністрів довкілля Болгарії, Румунії, України. 13.01.2025. Фото: з Facebook-сторінки Міністра довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії
Міністри екології Румунії та Болгарії поділилися своєю інформацією щодо наслідків аварії. Зараз чекаємо на покращення погодних умов для отримання якісних супутникових знімків, необхідних для аналізу ситуації та більш детального моделювання.
Відеоконференція міністрів довкілля Болгарії, Румунії, України. 13.01.2025. Фото: з Facebook-сторінки Міністерства навколишнього середовища і води Болгарії
Цього ж дня відбулась міжвідомча нарада за участю фахівців Міндовкілля, Мінінфраструктури, МЗС, Мін'юсту, Українського наукового центру екології моря, Державна екологічна інспекція України, Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, ДП “Адміністрація морських портів України”.
“Кожен із залучених органів активно працює над формуванням доказової бази та оцінкою масштабів екологічної катастрофи. Основні зусилля спрямовані на документування фактів забруднення, моделювання поширення забруднення та оцінку його впливу на екосистеми”, — зазначила Світлана Гринчук.
Міжнародні інституції розглянуть наслідки забруднення Чорного моря: Україна ініціює позачергові засідання
Учасники відеоконференції. 13.01.2025. Фото: mepr.gov.ua
За словами Міністра Світлани Гринчук, Україна вже звернулася до відповідних секретаріатів конвенцій ООН, UNEP, ЮНЕСКО, Європейського Союзу, Міжнародної морської організації (IMO). Отримали фідбек від Секретаріату Комісії із захисту Чорного моря від забруднення щодо необхідності проведення позачергового засідання для розгляду цього кейсу. Також 27 січня цього року справа буде розглянута на засіданні Підкомітету ІМО з питань запобігання забрудненню.
“Продовжуємо наші спостереження, готуємо звернення до Європейської Комісії та чекаємо на жорстку реакцію світової спільноти. Це вже не перша схожа ситуація з російськими танкерами. рф ігнорує міжнародне морське право. Тож проігнорувати цю аварію зараз — означає дозволити її повторення у майбутньому”, — зазначила Світлана Гринчук.
Катастрофа з російськими танкерами виявила серйозну загрозу для екосистем Чорного моря. Україна, Румунія та Болгарія активно співпрацюють, залучаючи міжнародні інституції для боротьби з наслідками аварії. Проте подальші дії мають включати посилення превентивних заходів, контроль над джерелами ризиків та зміцнення екологічної відповідальності усього Чорноморського регіону.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції Начало формы
