Аварія двох російських нафтових танкерів у Керченській протоці стала причиною масштабного забруднення Чорного моря. Румунія вже розпочала термінові екологічні дослідження, щоб оцінити загрозу для свого узбережжя.
Як російська агресія блокує морський екологічний моніторинг
Через активні бойові дії, які тривають внаслідок російської агресії, Україна стикається з серйозними труднощами у проведенні екологічного моніторингу своїх морських акваторій, які нині окуповані Росією.
Війна унеможливила доступ дослідницьких суден до азово-чорноморського басейну, знищила інфраструктуру екологічного моніторингу. Наразі стан Азовського і Чорного морів оцінюється лише за супутниковими знімками та інформацією з відкритих джерел: дописів в соціальних мережах і російських ЗМІ. Про стан тамтешньої природи можна хіба що здогадуватися. Проте беззаперечним фактом є те, що мілітарізація регіону поставила під загрозу унікальні природні ресурси всього морського басейну.
Днями Міністерство навколишнього середовища Румунії повідомило про початок проведення 21 січня цього року екологічного моніторингу акваторії Чорного моря біля берегів Румунії.
Морська експедиція румунських екологів. Фото: з Facebook-сторінки Mircea Fechet
Потреба у проведенні дослідження виникла після того, як у Керченській протоці, що з’єднує Азовське і Чорне моря, 15 грудня 2024 року сталася аварія двох російських танкерів, внаслідок чого у воду потрапила значна кількість нафтопродуктів.
Танкерна катастрофа: ключові аспекти
Ймовірне місце аварії судна (15.12.2024 12:00). Карта: sea.gov.ua
За інформацією з російських джерел у воду вилилося 4300 тонн мазуту з кожного танкеру, що є надзвичайно значною кількістю. І паливо продовжує витікати в море принаймні з одного судна.
Мазут, як важкий нафтопродукт, повільно розчиняється у воді, утворюючи щільну плівку. Вона поширюється великими площами та перешкоджає доступу кисню до морського середовища.
Крім цього, стався витік дизельного пального, яке використовується при роботі двигунів танкерів. І можливо цього пального вилилася достатньо велика кількість.
Також є вірогідність, що в танкерах містилися інші нафтопродукти, наприклад, легкі дистиляти. Тож за цих обставин токсичність розливу значно зростає. Легкі фракції нафти більш леткі та проникають у водну товщу, що впливає на флору, фауну та питну воду.
Анапа (Росія). Зона забруднення мазутом після аварії танкерів у Чорному морі. Фото: соцмережi
Увесь цей “коктейль” з нафтопродуктів становить екологічну загрозу для всіх країн Чорноморського регіону. Зокрема, високими є ризики забруднення узбережжя Румунії, зважаючи на температуру та солоність води, а також специфічний рух течій, що спрямований проти годинникової стрілки по всьому периметру Чорного моря і утворює два замкнутих, величезних за площею круговороти. Ці кільцеві потоки переміщують велетенські маси води.
Тому існує ймовірність, що мазутне забруднення з району аварії танкерів в Керченській затоці може досягти румунського узбережжя в районі Дельти Дунаю та Констанци.
Моніторинг ризиків: морська експедиція румунських дослідників
Міністр навколишнього середовища Румунії Мірча Фекет вважає вірогідним, що хвиля забруднення досягне узбережжя Румунії.
— Кадри, які я бачу чи не щодня в місцевих ЗМІ, зокрема, про стан в регіоні Кримського півострова, абсолютно тривожні. Ми вже говоримо про сотні загиблих дельфінів, про тисячі загиблих птахів, про десятки кілометрів забрудненої берегової лінії, у контексті затоплення двох кораблів у Керченській протоці. Мова йде про екологічну катастрофу. І все це дуже хвилює.
Пан Фекет зазначив, що наслідки забруднення вуглеводнями набагато серйозніші, ніж визнає російська влада, і що Румунія повинна вжити швидких заходів для захисту узбережжя. Тому він особисто взяв участь в акції моніторингу водних ресурсів разом із фахівцями Прибережного водного управління Добруджі (ABADL) з відбору проб для оцінки ступеня забруднення води в Чорному морі.
Міністр навколишнього середовища Румунії Мірча Фекет (на фото праворуч) долучився до моніторингу Чорного моря. Фото: з Facebook-сторінки Mircea Fechet
— Ми розглядаємо Чорне море як під мікроскопом після екологічної катастрофи, викликаної аварією в Керченській протоці. Її наслідки були недооцінені російською владою і які, за останніми даними, будуть довготривалими. Тому я супроводжував колег з Прибережного водного управління Добруджі на борту корабля “Марина I”, в першій цьогорічній кампанії з моніторингу Чорного моря, — розповів пан міністр.
Міністр навколишнього середовища Румунії Мірча Фекет (на фото ліворуч) долучився до моніторингу Чорного моря. Фото: з Facebook-сторінки Mircea Fechet
Під час досліджень, які триватимуть кілька днів, будуть взяті проби з 18 або 16 точок у Чорному морі, з глибин 5 та 20 метрів, на відстані 12 миль від берега (орієнтовно 22 кілометри, — ред.).
Моніторинг Чорного моря біля узбережжя Румунії. Фото: з Facebook-сторінки Mircea Fechet
Для цього були створені ділянки моніторингу як для прибережних вод (від базової лінії берега до морської милі між Перебійною та Вама Веке), перехідних морських вод (Чілія — Перебійна), так і для територіальних вод (до 12 морських миль) відповідно 15 (поперечних) ділянок моніторингу. На цих ділянках встановлено 27 точок моніторингу на різних глибинах, з яких 18 точок відбору знаходяться глибше 5 метрів (для них використовується судно для відбору проб).
Моніторинг Чорного моря біля узбережжя Румунії. Фото: з Facebook-сторінки Mircea Fechet
Найпівнічніша ділянка — від затоки Мусура до Бара Суліна, а в південній частині — ділянка від Вама Веке. У північній частині, в бік України, моніторинг проводиться на ділянці Гофул Мусура — Бара Суліна в прибережній зоні, та на глибині 5 м на відстані 12 морських миль від берега.
Моніторинг Чорного моря біля узбережжя Румунії. Фото: з Facebook-сторінки Mircea Fechet
— Це стандарта процедура, під час якої роблять багато досліджень. У контексті морської аварії, найважливішими є визначення вмісту вуглеводів у воді Чорного моря, — сказав Фекет. — Наша мета — з’ясувати, який фізико-хімічний стан чорноморської води, ми матимемо всі дані щодо найважливіших параметрів, від рівня оксигенації, кількості поживних речовин до ступеню солоності, та індексів, пов’язаних із забруднювачами, включаючи нафтові вуглеводні, важкі метали та органічні мікрозабруднювачі.
“Краще бути напоготові, ніж отримати будь-який сюрприз”
Нині румунські фахівці, на основі оцінки математичного моделювання розповсюдження хвилі забруднення від Керченської протоки до узбережжя Румунії, схиляються до думки, що ці ризики мінімальні. Однак міністр навколишнього середовища вважає, що загроза все ж існує. Аргументує це тим, що нафтове забруднення вже дісталося Кримського півострову. Плями мазуту винесло на узбережжя Севастополя і Ялти. А ці території знаходяться десь на півдорозі між Керченською протокою і Констанцею.
Міністр навколишнього середовища Румунії Мірча Фекет (на фото праворуч) долучився до моніторингу Чорного моря. Фото: з Facebook-сторінки Mircea Fechet
— Я просив своїх колег з Прибережного водного управління Добруджі та інститутів Констанци посилити моніторинг вимірювання рівня вуглеводнів у морській воді. Це для того, щоб мати ранні сигнали у разі виявлення нафтопродуктів у прибережних водах Румунії. У нас має бути час на прийняття певних рішень, якщо того вимагатиме ситуація. На даний момент ми ведемо моніторинг і діємо за принципом, що краще бути напоготові, ніж отримати будь-який сюрприз, який може поставити під загрозу туризм або стан румунського узбережжя, — пояснив він.
Зразки води з різних глибин. Моніторинг Чорного моря біля узбережжя Румунії. Фото: з Facebook-сторінки Mircea Fechet
Пан міністр зазначив, що профілактика є найнадійнішим способом гарантувати, що морське узбережжя Румунії залишиться поза будь-якою небезпекою після екологічної катастрофи в Керчі. Проте він розуміє, що внаслідок бездіяльності російської влади щодо ліквідації наслідків танкерної катастрофи, ризики забруднення нафтопродуктами зростають.
Зразки донних відкладень. Моніторинг Чорного моря біля узбережжя Румунії. Фото: з Facebook-сторінки Mircea Fechet
— Я стурбований тим, що вже понад місяць після затоплення двох 50-річних російських нафтових танкерів, які перевозили більше 9600 тонн М100 (мазуту), паливо продовжує витікати в море принаймні з одного судна. І що з кожним новим днем, коли Росії не вдається зупинити забруднення біля джерела витоку, ризики для Чорного моря зростають, — говорить пан Фекет. — Мазут уже довів свою токсичність як для здоров’я людини, так і морських мешканців та навколишнього середовища. На даний момент більше 150 волонтерів, які були мобілізовані для очищення прибережних територій, потребували медичної допомоги через вдихання токсичних парів (також є смерть на південному курорті Анапа, причини якої, правда, неясні), десятки дельфінів були знайдені мертвими, і майже половина з понад 6000 птахів, врятованих волонтерами, загинула. Немає сумніву, що збитки завдані цією екологічною катастрофою у найближчий час зростатимуть.
Дивує румунського міністра й реакція російської федеральної влади, яка, з одного боку, перекладає відповідальність за аварію в Керчі на так званих приватних осіб, а з іншого — хоче стерти всі сліди екологічної катастрофи, оголосивши, що один із танкерів буде розрізаний на шматки там, де він є, і піде прямо на металобрухт.
Міністр навколишнього середовища Румунії Мірча Фекет (на фото ліворуч) долучився до моніторингу Чорного моря. Фото: з Facebook-сторінки Mircea Fechet
— За відсутності міжнародної комісії незалежних експертів для визначення точних причин аварії, я очікую, що замість зусиль з очищення забруднених територій ми побачимо все більше зусиль приховати докази з найвищого рівня російської держави. За цих обставин, я хочу переконатися, що ми робимо все можливе, щоб Чорне море та прибережні території постраждали якомога менше, — сказав пан Фекет.
Зразки донних відкладень. Моніторинг Чорного моря біля узбережжя Румунії. Фото: з Facebook-сторінки Mircea Fechet
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції Начало формы
