Попри зусилля міжнародної спільноти щодо безпеки Чорнобильської атомної електростанції, російська агресія ставить під загрозу нове захисне укриття над зруйнованим реактором, і ЧАЕС залишається вразливою мішенню навіть через майже чотири десятиліття після аварії.
Аварія, що перетворилася на глобальну трагедію
Аварію на Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася 26 квітня 1986 року, верхівка компартії СРСР намагалася приховати не лише від своїх людей, а й від світу. Вибух, що зруйнував четвертий енергоблок, спричинив потужний викид радіоактивних речовин, які швидко поширилися територією колишнього Радянського Союзу та Європи.
І вже 29 квітня високий радіаційний фон зареєстрували у Польщі, Німеччині, Австрії, Румунії, 30 квітня — у Швейцарії та Північній Італії, 1-2 травня — у Франції, Бельгії, Нідерландах, Великій Британії, північній Греції. 3 травня — в Ізраїлі, Кувейті, Туреччині. Далі були Японія, Китай, Індія, а 5 і 6 травня — США та Канада.
Менше тижня знадобилося, щоб Чорнобиль став проблемою цілого світу — найбільшою за всю історію ядерної енергетики катастрофою, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічними збитками. Аварія назавжди змінила ландшафт величезної території, яка постраждала від радіоактивного забруднення стронцієм, цезієм, плутонієм та іншими радіонуклідами, частина з яких на сьогодні вже розпалися. Людей із цієї території відселили, а землі переважно законсервували. Цей досі знелюднений регіон, відомий як Чорнобильська зона відчуження. Однак здебільшого він не має нічого спільного з ядерною пустелею, адже за відсутності антропогенного впливу дика природа стала відвойовувати колись густозаселені землі, на яких велося інтенсивне сільське господарство.
“Арка безпеки” з гарантією 100 років
За кілька місяців після аварії над четвертим реактором Чорнобильської станції збудували об'єкт “Укриття”, який з часом почали називати “Саркофаг”.
Будівництво «Саркофага» над ЧАЕС. 1986 рік. Архівне фото: chernobil.info
Планувалося, що він слугуватиме 30 років, і в подальшому запобігатиме витоку радіоактивних речовин. Але виявилося, що навіть “Саркофаг” не є повністю герметичним та вкривається щілинами і шпаринами, загальна площа яких з часом сягнула понад тисячі квадратних метрів.
Тому 2007 року після тривалих переговорів із європейськими партнерами уряд України, Європейський банк реконструкції та розвитку, а також консорціум французьких компаній “Новарка” підписали угоду про будівництво нового укриття.
Його спорудження розпочали у 2012 році після завершення підготовчих робіт. Майданчик розташували на безпечній відстані він старого “Саркофагу” з огляду на високий радіаційний фон навколо нього.
По спеціальних рейках гігантську споруду просували у напрямку старого укриття зі швидкістю 6 метрів на день. Спеціально створені надпотужні крани закріпили її над четвертим реактором.
Захисна арка над саркофагом. Фото: picture-alliance/dpa/EBRD
Конфайнмент заховав під собою щонайменше на 100 років четвертий реактор ЧАЕС, а разом із ним 200 тонн залишків ядерного палива, 43 тисячі кубометрів високорадіоактивних та 630 тисяч радіоактивних відходів і чотири тонни радіоактивного пилу.
Повністю завершили роботи з встановлення Арки Нового безпечного конфайнменту “Укриття” в 2019 році.
Нова загроза старій рані
Захисну споруду розробили таким чином, щоб вона була дуже надійною під час екстремальних погодних умов, і зберігала залишки старого зруйнованого реактора та забезпечувала можливості довгострокового виведення з експлуатації четвертого енергоблока ЧАЕС. На ракетні удари вона не розрахована.
Тому суспільство сколихнув інцидент про атаку Арки Нового безпечного конфайнменту російським дроном “Герань-2” типу “Shahed” із фугасною бойовою частиною, котра сталася 14 лютого цього року. Удар припав на приміщення технологічного обладнання системи основних кранів, яке в дистанційному режимі забезпечує функціонування конфайнменту і спричинило значні ушкодження зовнішньої та внутрішньої оболонок Арки. На місці удару утворився отвір розміром близько 6 метрів.
Пошкодження в саркофазі над четвертим блоком ЧАЕС. Фото: ГУ ДСНС України
Пожежні, що прибули, гасили відкрите полум’я на площі близько 40 квадратних метрів. На щастя, масштабного загоряння не сталося, бо відразу після влучання, рятувальники зуміли його локалізувати. Проте зовнішня обшивка конфайнменту ЧАЕС продовжувала диміти — тлів утеплювач, що знаходиться під металевими конструкціями арки.
Експерти запевнили, що витоку радіації внаслідок атаки безпілотника по Арці ЧАЕС не зафіксували, однак ситуація була доволі критичною. Було пошкоджено систему вентиляції та ізоляції небезпечних матеріалів, а також гараж системи основних кранів і болтові з'єднання конструкцій Арки.
Протягом майже трьох тижнів підрозділи ДСНС приборкували горіння та тління у міжоболонковому просторі Нового безпечного конфайнменту. Лише о 12 годині 7 березня цей процес вдалося зупинити.
Другий ядерний шантаж ЧАЕС за останні три роки
Атака російського безпілотника по Арці Нового безпечного конфайнменту стала другою спробою ядерного шантажу влаштованого РФ на території Чорнобильської АЕС за останні три роки.
Окупанти атакували ЧАЕС дроном-камікадзе під назвою «Герань-2». Фото: СБУ
Нагадаємо, що на самому початку великої війни російські війська окупували Чорнобильську атомну електростанцію та прилеглі території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Окупація тривала з 24 лютого по 31 березня 2022 року. Як наслідок — майно й обладнання ЧАЕС було пошкоджено або знищено, а територія досі замінована. Через це будь-які роботи в чорнобильській зоні проводити вкрай складно та небезпечно.
Моніторинг 24/7: що показує радіаційна система Чорнобильської АЕС після атаки
Рівень радіації на Чорнобильській АЕС з 14 лютого не змінився. Радіаційна ситуація перебуває під постійним контролем. Заміри проводять за допомогою автоматизованої системи моніторингу ЧАЕС, що працює у цілодобовому режимі. До спеціального диспетчерського пункту результати моніторингу надсилаються щогодини, а у разі надзвичайних подій похвилинно. Обладнання аналізує 39 показників, ці цифри оприлюднює Державне агентство з управління зоною відчуження.
Вимірювання радіації. Фото ілюстративне: unsplash
Показники радіаційного фону у Зоні відчуження моніторять також і незалежні від держави фахівці. І вони також підтверджують — ситуація під контролем. Зокрема, виміри проводить “Saveecobot — найбільший агрегатор інформації про радіаційний фон в Україні.
До речі, в Україні діє система моніторингу радіаційного фону зі 153 автоматизованими приладами, 40 із яких розташовані в зоні відчуження. Дані з них надходять Центру прогнозування радіаційних аварій Гідромедцентру та МАГАТЕ, тож, “навіть якби хтось хотів приховати якісь цифри, це не вдасться.
400 тисяч євро для дослідження пошкодження Арки НБК
Наразі процес аналізу збитків завданих внаслідок удару безпілотника по Арці Нового безпечного конфайнменту ЧАЕС ще не завершився. На позачерговому засідання Асамблеї Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (це спеціальний фонд, створений Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), — ред.) вирішили виділити 400 тисяч євро з адміністративного бюджету на дослідження пошкодження Арки НБК.
Це рішення прийняли спільно із Європейським банком реконструкції та розвитку, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Державним агентством з управління зоною відчуження. Кошти спрямують на експертну оцінку пошкоджень Арки, щоб розпочати процес її відновлення як можна швидше і якісніше. Проте є ймовірність, що усунення наслідків російської агресії потребуватиме більше коштів, аніж сьогодні є на рахунку спецфонду.
Напередодні 39-х роковин аварії на ЧАЕС зону відчуження та об’єкти ЧАЕС відвідали представники дипломатичного корпусу та міжнародних організацій. Фото: Державне агентство України з управління зоною відчуження
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
