Освіта для дітей, які живуть на тимчасово окупованих територіях України, поступово опиняється у зоні ризику. Російська влада нав’язує власні освітні стандарти, обмежує доступ до українських ресурсів і посилює контроль над школярами. Попри це тисячі дітей намагаються зберегти зв’язок із українською освітою, часто ризикуючи безпекою та долаючи численні бюрократичні й фінансові бар’єри.
Тривожна тенденція в сфері освіти
Про проблеми доступу до освіти для дітей із тимчасово окупованих територій, зокрема, про організацію вступної кампанії для абітурієнтів із ТОТ вели мову 10 березня на розширеному засіданні експертної ради з прав громадян, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України. У дискусії взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки, Міністерства соціальної політики, громадських організацій та керівники переміщених університетів. Адже Україна зацікавлена у поверненні молоді з тимчасово окупованих територій і створює для цього всі можливі умови.
Розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Дмитро Лубінець / Facebook
Обмеження доступу до української освіти для дітей, які живуть на тимчасово окупованих територіях України стало фактом, як і те, що їх змушують навчатися за російськими освітніми стандартами, а будь-який зв’язок із українською системою освіти може бути для них небезпечним. Попри це, частина учнів продовжує здобувати освіту онлайн в українських школах, розраховуючи в майбутньому продовжити навчання в Україні. Хоча для них це часто пов’язано із серйозними фінансовими, бюрократичними та безпековими труднощами.
На сьогодні точної інформації про кількість дітей шкільного віку, які залишаються на ТОТ, держава не має. Однак відомо, що лише частина з них підтримує зв’язок із українськими школами. За даними Міністерства освіти і науки України, на початок 2025-2026 навчального року такий зв’язок зберігали 35 361 школяр — ті, які навчаються за програмою українознавчого компонента.
“Якщо в 2024 році з тимчасово окупованих територій переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то в 2025 році — 9 418. Тобто тенденція є на зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал”, — зазначив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Причини цього — як зовнішні, так і внутрішні. З одного боку, Росія посилює контроль над інформаційним простором та ускладнює виїзд молоді з окупованих територій. З іншого — українська система вступу досі немає стабільних і зрозумілих правил. Однією з ключових проблем омбудсмен назвав те, що правила вступної кампанії щороку затверджуються із запізненням.
“Уявіть собі: дитина на ТОТ хоче вступити до українського вишу. Сьогодні вже 10 березня, а у нас досі немає правил цьогорічної вступної кампанії. І так кожного року”, — наголосив Лубінець.
Чому правила вступу надходять із запізненням?
Хоча за законом «Про вищу освіту» умови прийому мають бути затверджені не пізніше 15 жовтня року, що передує вступу. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).
Про це розповів представник Міністерства освіти і науки державний експерт Андрій Охрімовський. Зокрема повідомив, що МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.
“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту”, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.
Втім, громадські організації зауважують, що відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками.
“Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності”, — зауважила Валентина Потапова, керівниця напрямку національної адвокації Центру громадянської просвіти “Альменда”.
І додала, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд дитини набагато раніше, ніж це відбувається на підконтрольній території, для яких, як правило, крайнім терміном є лютий. Тому невизначеність змушує вступників з ТОТ у більшості випадків відмовлятися від планів навчатися в Україні.
Уповноважений із захисту прав людини зауважив, що офіс омбудсмена регулярно надсилає рекомендації Міністерству освіти і науки з цього питання, але ситуація не змінюється.
“Ми як по колу бігаємо. Кожного року порушуємо одні й ті самі питання і нічого не змінюється, — сказав він. — Така невизначеність суттєво ускладнює прийняття рішення для майбутніх абітурієнтів”.
Моніторинг показує проблеми системи
Розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Дмитро Лубінець / Facebook
З 2023 року інституція омбудсмена проводить регулярний моніторинг роботи освітніх центрів “Донбас – Україна” та “Крим – Україна”, які допомагають абітурієнтам з окупованих територій вступати до українських закладів освіти.
Лише у 2026 році було проведено 191 моніторинговий візит, під час яких надано 591 рекомендацію щодо покращення роботи центрів.
“Станом на сьогодні 75% наданих рекомендацій уже виконано. Це свідчить про результативність цього інструменту та готовність закладів освіти вдосконалювати свою роботу, для підтримки вступників з ТОТ, — зазначив Лубінець. — Водночас проблеми залишаються”.
Однією з найбільших перешкод він вважає відсутність системної інформаційної кампанії для молоді на окупованих територіях.
“Значна частина потенційних вступників просто не має достатньої інформації про можливості вступу до українських вишів. Держава досі не визначила чітко, хто саме має відповідати за таку комунікацію”, — наголосив омбудсмен.
Після ліквідації окремих державних структур повноваження щодо роботи з внутрішньо переміщеними особами та жителями ТОТ неодноразово передавалися між міністерствами.
“Коли повноваження перекидаються з міністерства в міністерство, ми втрачаємо час. А найголовніше — ми втрачаємо наших громадян”, — підкреслив Лубінець.
Проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти”
Проте на сьогодні Уряд намагається розширити можливості вступу для молоді з окупованих територій. Зокрема, у грудні 2025 року було запроваджено експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти”.
За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:
— безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
— безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
— отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).
Розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Дмитро Лубінець / Facebook
Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії, яка у більшості випадків була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах.
“Ми розміщуємо банери на пункті пропуску, проводимо інформаційні кампанії, консультуємо вступників. Але це мала б робити держава”, — зазначили громадські активісти.
Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною, і за словами експертів вона може бути недостатньою для проживання студента.
“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо”, — обурилася Валентина Потапова.
Квоти для абітурієнтів з ТОТ
Розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Дмитро Лубінець / Facebook
Також представники “Донбас SОS” порушили проблему квоти-2, яка на сьогодні об’єднує вступників з ТОТ і вступників з територій активних бойових дій, які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл. І вимагають розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто виїхав з окупації, та вести чітку статистику бюджетних місць.
Однак МОН змінити цей механізм самостійно, без рішення Мінфіна не може. Так як Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот.
Квота-1 — передбачає підтримку для абітурієнтів, які опинилися у складних життєвих обставинах або мають визначений статус, та надає перевагу при вступі на бюджетну форму навчання.
Квота-2 — розрахована на абітурієнтів з окупованих територій і зон активних бойових дій або деокупованих територій, передбачає для них від 10 до 40%, бюджетних місць при вступі до вишу, дозволяє вступати на базі співбесіди чи творчого конкурсу замість НМТ.
“Ми не повинні втратити нашу молодь”
Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив, що без системної державної політики Україна ризикує втратити зв’язок з молоддю, яка живе на окупованих територіях. За його словами, необхідно затверджувати правила вступу заздалегідь, запустити системну інформаційну кампанію, забезпечити фінансову підтримку студентів з ТОТ і покращити координацію між міністерствами.
“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас”. Ви тільки зрозумійте, що якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”, — казав Лубінець, і додав, що за результатами засідання буде сформовано офіційний протокол та направлено окремий лист за його підписом безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.
