На тимчасово окупованій частині Херсонської області російська адміністрація продовжує впроваджувати рішення, які несуть потенційну загрозу як довкіллю, так і здоров’ю місцевого населення. Під прикриттям проведення весняної посівної кампанії аграріїв змушують використовувати небезпечні хімічні речовини, частина з яких заборонена в країнах Європейського Союзу через токсичність і можливу канцерогенність.
Хімічний терор
За інформацією активістів “Жовта стрічка”, фермери на лівобережжі Херсонщини перебувають під постійним тиском окупаційної влади. Вони змушені застосовувати російські гербіциди та інсектициди, щоб уникнути репресій.
Скриншот Telegram-каналу “Жовта стрічка”
Йдеться, зокрема, про препарати на основі ацетохлору та прометрину. Ацетохлор — ґрунтовий гербіцид, заборонений у ЄС ще з 2012 року через високу токсичність. Він здатний забруднювати водні ресурси, негативно впливати на риб, земноводних, бджіл та навіть викликати подразнення шкіри і дихальних шляхів у людей.
Прометрин, який належить до помірно небезпечних речовин, також становить загрозу. Він може спричиняти інтоксикацію, забруднювати підземні води та впливати на якість питної води у сільській місцевості.
Окрім цього, аграріям нав’язують використання неонікотиноїдів — зокрема імідаклоприду та тіаметоксаму. Ці інсектициди відомі своєю високою токсичністю для запилювачів, особливо бджіл. У країнах ЄС їх використання суттєво обмежене або заборонене через доведений негативний вплив на екосистеми.
Фермерів на ТОТ Херсонщини зобов’язують обробляти поля пестицидами та гербіцидами, які можуть становити загрозу для здоров’я людей та довкілля. Скриншот окупаційного медіа
Ці препарати є потенційно канцерогенними та негативно впливають на репродуктивне здоров’я людей. Вже зафіксовані випадки загибелі диких тварин, зокрема косуль, через безвідповідальне використання таких отрут.
Фахівці наголошують, що такі речовини здатні накопичуватися у ґрунті та воді, порушуючи природні ланцюги живлення та створюючи довготривалі екологічні ризики.
Хімобробка поля в Генічеському районі. Скриншот окупаційного медіа
Активісти зазначають, що головна мета подібних рішень — штучне підвищення показників урожайності. Це дозволяє окупаційній владі демонструвати “ефективність” управління регіоном, ігноруючи реальні наслідки для людей і довкілля.
Амбітні плани на фоні минулих невдач
Паралельно з цим так звана «влада» заявляє про амбітні плани засіяти у 2026 році понад 991 тисячу гектарів сільськогосподарських земель. Про це повідомила Аліме Заредінова, яка виконує функції “міністра АПК” в окупаційній структурі.
Скриншот окупаційного Telegram-каналу
Серед заявлених цілей — завершення посівної кампанії, збільшення обсягів виробництва та залучення до обробітку раніше невикористаних земель.
Попри заяви про розвиток аграрного сектору, ситуація виглядає суперечливою. Минулого року окупаційна влада сама визнавала, що врожайність зернових була у 2,5 раза нижчою за очікування. Водночас це не завадило активному вивезенню продукції за кордон.
За словами колаборанта Володимир Сальдо, продукцію з лівобережжя планують експортувати навіть до Афганістану.
Скриншот окупаційного медіа
Також відомо про поставки до Білорусі, Казахстану, Узбекистану, а також у країни Азії — зокрема В’єтнам, Індію та Китай.
Нові плани окупаційної влади
Згідно з повідомленням Korea JoongAng Daily від 18 квітня, посадовці тимчасово окупованої Росією Херсонської області нещодавно провели переговори з послом Північної Кореї в Москві щодо встановлення прямої співпраці.
Окупаційна влада тимчасово захопленої частини Херсонської області провела переговори з послом КНДР у Москві щодо налагодження прямої співпраці, зокрема в аграрній сфері. Скриншот koreajoongangdaily.joins.com
Переговори були зосереджені переважно на торгівлі сільськогосподарською продукцією. Сальдо заявив, що сторони обговорили взаємні інтереси, підкресливши, що гостра потреба Північної Кореї в продуктах харчування нібито добре узгоджується з аграрними можливостями Херсонщини.
Володимир Сальдо поділився фотографіями зустрічі, яка відбулася в посольстві КНДР у Москві з послом Сін Хон Чхоль. Фото з окупаційного Telegram-каналу
Серед потенційних експортних товарів називалися рослинна олія, борошно та інші перероблені продукти. Окрім цього, Сальдо заявив про наміри розширювати ділові контакти та ініціювати гуманітарні обміни у сферах культури, спорту та освіти, а також запросив північнокорейського дипломата відвідати тимчасово окуповану територію.
Експерти розцінюють ці контакти як частину ширшого процесу поглиблення співпраці між Росія та Північна Корея, який активізувався на тлі війни проти України.
Запропонована торгівля сільськогосподарською продукцією з окупованої Херсонщини є ще одним свідченням системного вивезення українських ресурсів та їх використання для підтримки російської економіки й військових потреб.
Найвищим проявом цинізму є те, що при масштабах експорту продовольчої пшениці та борошна, у багатьох населених пунктах окупованої Херсонщини спостерігається гострий дефіцит соціального хліба для місцевих жителів.
Таким чином, окупанти використовують ресурси української землі для власного збагачення та зовнішньої політики, залишаючи людей в окупації на межі голоду.
Наслідки для екології та людей
Екологи попереджають: масове використання небезпечних хімікатів може мати довготривалі наслідки. Йдеться не лише про забруднення ґрунтів і води, а й про ризики для здоров’я людей — від алергічних реакцій до потенційних онкологічних захворювань.
В Україні вже фіксувалися поодинокі випадки негативного впливу подібних речовин — зокрема загибель диких тварин. У зв’язку з цим екологічні організації закликають відмовлятися від використання токсичних препаратів і дотримуватися безпечних агротехнологій.
