Окупований Крим залишається одним із головних логістичних центрів російського угруповання на півдні України. Через півострів проходить постачання пального, боєприпасів, військової техніки та особового складу для російських військ, що діють на Запорізькому, Херсонському та Одеському напрямках. Саме тому останнім часом Сили оборони України послідовно нарощують удари по транспортній інфраструктурі, намагаючись не лише завдати противнику локальних втрат, а й системно паралізувати його логістику.
Крим — логістичний вузол армії РФ
Крим є півостровом, тому його транспортні комунікації мають обмежену кількість маршрутів. Традиційно експерти згадують два основні шляхи сполучення півострова з територією Росії та окупованими районами України — сухопутний коридор через північ Криму та Керченський міст.
Однак фактично існує третій маршрут, який останніми роками набув особливого значення для окупаційних військ — через Арабатську стрілку тимчасово окупованої Херсонської області.
Саме ці три логістичні гілки забезпечують життєдіяльність російського військового угруповання на півострові.
Півострів Крим на карті. Скриншот / google.com/maps
Перший маршрут: Перекоп і Чонгар
Головний сухопутний шлях до Криму проходить уздовж узбережжя Азовського моря через тимчасово окуповані території Донеччини, Запорізької та Херсонської областей. Росіяни активно використовують трасу Р-280, яка з'єднує Ростов-на-Дону з Кримом через Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь і далі виходить до Кримського перешийка. На території України цей маршрут відповідає трасі М-14.
Поблизу Криму цей транспортний потік розділяється на дві гілки — Перекопську та Чонгарську.
Перекопська гілка проходить через район Армянська. Саме тут розташований один із головних автомобільних в'їздів на півострів. Облаштований автомобільний КПП.
Чонгарська гілка — це шлях через Чонгарську протоку, яка з’єднує Азовське море і Сиваш. Тут розташовані автомобільний та залізничний мости. Знаходиться автомобільний КПП. Цей напрямок довгий час був одним із найважливіших для перекидання вантажів до Криму.
Обидва маршрути сходяться у районі Джанкоя — ключового транспортного вузла півострова, і який фактично є “серцем” кримської логістики. Саме сюди надходять вантажі, після чого вони розподіляються автомобільним та залізничним транспортом по всьому Криму.
Не випадково удари ЗСУ регулярно спрямовуються як по самих мостах і дорогах, так і по районах Джанкоя, складах, станціях та військових об'єктах поблизу нього.
Другий маршрут: Керченський міст
Після окупації Криму Росія побудувала Керченський (Кримський) міст через Керченську протоку, який став стратегічною артерією постачання півострова.
Проте за роки повномасштабної війни цей маршрут зазнав серйозних ударів з боку України. Внаслідок кількох атак були пошкоджені автомобільні та залізничні конструкції мосту, а окремі прольоти навіть обвалювалися.
У результаті росіяни змушені постійно вводити обмеження руху, проводити тривалі перевірки транспорту та періодично повністю перекривати сполучення. Великогабаритні перевезення значно ускладнені, а будь-яка загроза нових ударів змушує окупантів витрачати додаткові ресурси на охорону та протиповітряну оборону.
Залізничний рух через Керченським мостом також функціонує зі значними обмеженнями, але періодично призупиняється через військову небезпеку та загрозу ударів. Через безпекові вимоги російська окупаційна адміністрація заборонила проїзд пасажирських поїздів у нічний час, перевівши їх у світлий період доби, а вантажні потяги (зокрема цистерни з пальним) практично не курсують мостом з кінця 2022 року. Тож фактично Керченський міст уже не може виконувати функцію безпечного та стабільного маршруту постачання у тому обсязі, який планувався Росією.
Третій маршрут: Арабатська стрілка
Найменш згадуваним, але надзвичайно важливим маршрутом є Арабатська стрілка. До 2022 року саме вона залишалася єдиною частиною географічного Криму, яка не перебувала під постійною російською окупацією після подій 2014 року. Проте після початку повномасштабного вторгнення ситуація змінилася.
Арабатська стрілка — це понад 115 кілометрів вузької піщаної коси між Азовським морем і Сивашем. Через свою віддаленість від основних районів бойових дій вона перетворилася для російських військ на відносно захищений логістичний коридор між Кримом та окупованою частиною Херсонської області.
Російські війська закрили колишню курортну територію для цивільних, переобладнали бази відпочинку під казарми, створили склади боєприпасів, полігони, вертолітні майданчики та інші військові об'єкти. Після відступу з Херсона тут навіть тимчасово розміщувався адміністративний центр окупаційної влади Херсонщини. Саме тому Арабатська стрілка стала важливим резервним маршрутом, який дозволяв до подій останніх днів обходити вразливий Чонгарський напрямок.
Удари ЗСУ по Чонгару
За останні дні українські сили неодноразово атакували мости через Сиваш у районі Чонгара. Для ударів застосовувалися новітні українські безпілотники літакового типу FP-2 та “Бегемот”.
Удар по Чонгару став першим відомим випадком бойового застосування дрона-камікадзе “Бегемот”, який був уперше представлений наприкінці травня.
“Бегемот” належить до класу middle strike-дронів і призначений для ураження цілей на ближніх та середніх дистанціях. Заявлений радіус його дії становить до 300 км.
Безпілотник має розмах крил 2,28 м, довжину 2,2 м та висоту 0,5 м. У носовій частині апарата розміщено осколково-фугасну бойову частину масою 40 кг, за якою встановлено термобаричну бойову частину вагою 35 кг.
Дрон підтримує три режими керування: повністю автономний, напівавтоматичний та FPV. Однією з його ключових особливостей є можливість польоту на надмалих висотах, що суттєво ускладнює його виявлення та перехоплення засобами протиповітряної оборони.
Ураження здійснили підрозділи центру мультидоменних операцій “Фаланга” 1-го окремого штурмового полку та 475-го окремого штурмового полку CODE 9.2.
Момент ураження мосту через Чонгар дроном FP-2. Фото: 1-й ОШП / Facebook
Нагадаємо, удар по мосту було завдано в ніч на 7 червня. За повідомленнями українських військових та російських джерел, автомобільний міст через Сиваш зазнав значних пошкоджень, а рух на цьому напрямку був серйозно ускладнений.
Чонгар є одним із ключових вузлів сухопутного коридору до Криму. Будь-які перебої на цій ділянці змушують росіян шукати обхідні маршрути та збільшують час доставки вантажів.
Окупанти в соцмережах пропонують нові маршрути для руху транспорту в Крим. Скриншот окупаційних соцмереж
Удари ЗСУ по Арабатській стрілці
10 червня гауляйтер Херсонщини Володимир Сальдо повідомив про ракетний удар по одному з мостів з Генічеська на Арабатську стрілку. Найвірогідніше йдеться про автомобільний міст через протоку Тонку, який веде з Генічеська на Арабатську стрілку.
Скриншот Telegram-канал Владімір Сальдо
Цей міст має особливе значення, оскільки забезпечує вихід на альтернативний маршрут постачання через Арабатську стрілку. Ще у серпні 2023 року Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що по ньому завдавали ударів крилатими ракетами Storm Shadow/SCALP, тоді було пошкоджено конструкції мосту та газопровід.
Хоча після останньої атаки міст залишився частково придатним для руху, сам факт регулярних ударів змушує російське командування враховувати ризик його втрати та перекидати додаткові сили для охорони цього напрямку.
Скриншот Telegram-канал Владімір Сальдо
Удари по Перекопу та Армянську
У ніч на 11 червня українські безпілотники здійснили масовану атаку на північний Крим.
За повідомленнями російської сторони, удари були завдані по мостах через Північно-Кримський канал у районах Преображенки та Мирного, по автомобільному мосту на напрямку Перекоп — Армянськ, а також по мосту біля населеного пункту Ставки.
Скриншот Telegram-канал Владімір Сальдо
Також за інформацією російських пабліків, у районі Армянська працювали засоби протиповітряної оборони. Після цього з'явилися повідомлення про пошкодження автомобільного мосту та загоряння вантажівок в районі Армянська та Красноперекопська.
Тим часом мешканці Армянська повідомляють у соцмережах, що через міст на в'їзді до Армянська пропускають тільки легкові автомобілі. Сам міст обстежують щодо його придатності. Також поруч із автомобільним мостом є пішохідний міст, по якому прокладено дві труби метрового діаметру, якими подавалася вода до Армянська, і вони пошкоджені внаслідок вибухів.
Якщо ці дані підтвердяться, то фактично всі основні сухопутні підходи до Криму опинилися під ударами українських сил.
Вогневий контроль над маршрутом Мелітополь — Чонгар
Окремим напрямком української кампанії стала боротьба не лише з мостами, а й із самим транспортним потоком. Так, 3-й окремий полк Сил спеціальних операцій імені князя Святослава Хороброго повідомив про встановлення фактичного вогневого контролю над частиною маршруту Мелітополь — Чонгар.
За даними підрозділу, оператори безпілотників систематично знищують транспортні засоби противника та порушують рух колонам, які прямують до Криму. У результаті вже фіксуються труднощі з доставкою пального, боєприпасів та інших матеріальних ресурсів на півострів.
Для України руйнування кримської логістики має значення не лише для самого півострова. Крим є головною тиловою базою російського угруповання на півдні. Через нього проходять резерви, паливо, боєприпаси та техніка, які потім спрямовуються на фронт. Тому навіть часткове порушення транспортних маршрутів призводить до накопичення затримок, збільшення витрат на перевезення та зниження оперативних можливостей противника. Чим складніше Росії забезпечувати свої війська через Крим, тим менше ресурсів вона може швидко концентрувати для наступальних дій.
Саме тому удари по Чонгару, Перекопу, Армянську, Арабатській стрілці та маршруту Мелітополь — Чонгар сьогодні формують єдину системну кампанію, спрямовану на поступове ізолювання Криму від основних каналів постачання. Якщо ця тенденція збережеться, російське командування буде змушене дедалі більше покладатися на вразливі та перевантажені альтернативні маршрути, що суттєво послаблюватиме його можливості як на самому півострові, так і на всьому південному театрі бойових дій.
