Миття рук водою з милом — одна з ключових практик охорони здоров'я, яка може значно уповільнити розповсюдження пандемії та обмежити кількість інфекцій. Як і чому працює мило — пояснюють у The New York Times. Публікуємо переклад статті
Як це працює
Ймовірно, все почалося з випадку, який стався тисячі років тому. Згідно легенди, дощ змив жир і попіл від частих жертвоприношень тварин в сусідню річку. І там вони утворили мильну піну з чудовою здатністю очищати шкіру і одяг. Можливо, вся справа була в рослинному походженні пінистих розчинів, які отримували в результаті варіння або розтирання певних рослин. Як би там не було, відкриття мила змінило історію людства. Хоча наші предки не могли цього передбачити, мило в кінцевому результаті стало одним з найефективніших захистів від невидимих патогенних мікроорганізмів.
Люди зазвичай думають про мило як про ніжний і заспокійливий засіб, але для мікроорганізмів воно часто надзвичайно руйнівне. Краплі звичайного мила, розведеного у воді, досить для знищення багатьох видів бактерій і вірусів, включаючи новий коронавірус, який в даний час поширюється по всій земній кулі. Секрет вражаючої сили мила — в його гібридній структурі.
Мило складається з молекул в формі шпильки, кожна з яких має гідрофільну головку, яка легко зв'язується з водою, і гідрофобний хвіст, який уникає води і вважає за краще зв'язуватися з маслом та жирами. У воді ці молекули взаємодіють з іншими молекулами і збираються в маленькі бульбашки, так звані міцели.
У деяких бактерій і вірусів є ліпідні мембрани, які усіяні важливими білками. Вони дозволяють вірусам заражати клітини та виконувати життєво важливі завдання для бактерій. До таких належать коронавіруси, ВІЛ, віруси, що викликають гепатит В і С, герпес, лихоманку Ебола, Зика, Денге і численні бактерії, що вражають кишечник і дихальні шляхи.
Коли ви миєте руки з милом і водою, то оточуєте будь-які мікроорганізми на шкірі молекулами мила. Гідрофобні хвости молекул мила намагаються уникати води і в процесі вклинюються в ліпідні оболонки деяких мікробів і вірусів, відриваючи їх один від одного. Мило руйнує оболонку, вбиває збудника — і він більше не може завдати шкоди організму. Крім того, молекули мила руйнують хімічні зв'язки, які дають можливість вірусам, бактеріям і бруду прилипати до поверхонь. Тому під час полоскання рук всі мікроорганізми, які мило пошкодило або вбило, змиваються.
Чому мило краще, ніж антисептик
Товари та послуги для рук не так надійні, як мило. Засоби, що містять не менше 60 відсотків спирту, знищують бактерії і віруси шляхом руйнування їх ліпідних мембран. Але вони не можуть так легко змити мікроорганізми з поверхні шкіри. Є також віруси, що не залежать від ліпідних мембран для зараження клітин, а також бактерії, які захищають свої тонкі мембрани за допомогою міцних щитів білка і цукру. До таких, наприклад, належать бактерії, які можуть викликати менінгіт, пневмонію, діарею і шкірні інфекції, а також вірус гепатиту А, поліовірус, риновіруси і аденовіруси (часті причини застуди).
Ці більш стійкі мікроби, як правило, менш сприйнятливі до хімічного впливу спирту і мила. Але енергійне очищення з милом і водою все ще може видалити ці мікроби, тому почасти миття рук більш ефективне, ніж дезінфікуючий засіб. Дезінфікуючий засіб на основі спирту є хорошим альтернативним засобом, коли мило і вода недоступні.
Протягом дня ми збираємо всі види вірусів і мікроорганізмів від об'єктів і людей у навколишньому середовищі. Коли ми ненавмисно торкається очей, носа і рота — ми таким чином відкриваємо потенційно небезпечним мікробам портал в наш організм. Відповідно до одного з досліджень, відбувається це кожні 2,5 хвилини.
Трохи історії
У повсякденну гігієну миття рук увійшло відносно недавно. У 1840-х роках угорський доктор Ігнац Земмельвейс виявив, що якщо лікарі миють руки, то набагато менше жінок вмирає після пологів. У той час мікроби не були широко визнані в якості переносників хвороб, і багато лікарів висміювали ідею про те, що відсутність особистої гігієни може бути причиною смерті їхніх пацієнтів. В результаті лікаря загнобити його ж колеги, відправили в психіатричну лікарню, де він був жорстоко побитий охоронцями і помер від заражених ран.
Англійська медсестра Флоренс Найтінгейл також пропагувала миття рук в середині 1800-х років, але тільки в 1980-х роках Центри з контролю і профілактики захворювань випустили перші в світі керівництва з гігієни рук, які були схвалені на національному рівні.
Миття з милом і водою може значно уповільнити пандемію і обмежити число інфекцій, запобігаючи катастрофічним навантаженням на лікарні та клініки. Але ця техніка працює тільки в тому випадку, якщо всі часто і ретельно миють руки.
Навіть люди, які відносно молоді і здорові, повинні регулярно мити руки, особливо під час пандемії, тому, що вони можуть поширити хвороби серед тих, хто більш вразливий. Пам'ятайте про це наступного разу, коли у вас з'явиться бажання пройти повз раковини: життя інших людей знаходиться в ваших руках.
