По 200 гривень на бджолосім’ю і по 100 гривень на бджолину матку можуть отримати власники пасік. Та щоб одержати ці кошти, по-перше, пасіка повинна мати ветеринарно-санітарний паспорт, а по-друге, бути зареєстрованою у державному реєстрі
Вагомі аргументи щодо реєстрації бджолосімей
Першим кроком до отримання безпечної та якісної продукції бджільництва є зареєстрована пасіка, що надає ряд переваг для успішного розвитку.
По-перше, оскільки головною проблемою масової загибелі бджіл є використання аграріями пестицидів для оброблення сільськогосподарських угідь, у разі реєстрації пасіки її власника заздалегідь попереджають про початок обробки.
По-друге, щоб продати мед, пергу чи маточкове молочко на ринку потрібна довідка із місцевої ветеринарної лабораторії ринку про якість продуктів бджільництва. Пасічники, які зареєстрували бджолосім’ї, без зайвих труднощів пройдуть цю процедуру й на законних підставах зможуть реалізовувати мед.
Крім того, якщо пасіка зареєстрована, то відповідний документ точно фіксує кількість бджолосімей. Якщо вулики із їх мешканцями не занесені до реєстру, то юридично їх немає. А значить у випадку крадіжки, стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин довести розміри шкоди та претендувати на відшкодування збитків буде дуже складно.
Преференції зареєстрованих пасік
Олексій Глущенко, Віктор Мінець, Сергій Чебукін, Олександр Лобачук
Виконуючий обов’язки начальника Нижньосірогозького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області Сергій Чебукін розповів, які преференції отримує бджоляр, який зареєстрував пасіку.
Зокрема, це:
— ветеринарне обслуговування. Пасіка отримує регулярний професійний догляд, що дозволить вирішити проблему захворювання бджіл, тим самим не впливаючи на якість та безпечність продукції бджільництва;
— своєчасне попередження при обробці сільськогосподарських угідь. Фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, згідно зі ст. 37 Закону України “Про бджільництво”, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ;
— доступ до ринку збуту.
Також, реєстрація пасіки — це прямий шлях самостійного виходу на ринок експорту, але тільки тоді, коли сам бджоляр буде гарантом якості та безпечності власної продукції. Все це можливо лише у зацікавленому тандемі виробника та держави. Має бути стандартизований сам шлях виходу з «тіні» малого виробника, що змусить бджоляра відповідати за здоров’я бджіл та безпеку продукції.
— Реєстрація потужностей здійснюється на безоплатній основі. Оператору ринку необхідно лише подати заяву до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування потужностей та детальну інформацію про вид діяльності, — зазначив Сергій Чебукін. — Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності.
З оформленням документів допоможе Держпродспоживслужба
На пасіці голови спілки бджолярів Сірогозщини Олексія Глущенка
Начальник Нижньосірогозької районної лікарні ветеринарної медицини Віктор Мінець проінформував, що у заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей.
Також власнику пасік необхідно отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку, що видається на підставі письмового звернення до районного управління Держпродспоживслужби з обов’язковим проведенням епізоотичного обстеження.
У паспорті мають бути відображені: характеристика пасіки, її ветеринарно-санітарний стан, епізоотична обстановка, дані лабораторних досліджень, результати проведених лікувально-профілактичних заходів.
Щоб усе дізнатися з перших вуст, бджолярам необхідно звертатися у районне управління Держпродспоживслужби. Там роз’яснять стосовно всіх процедур і оформлення документації.
