Чи потрібна бібліотека на селі? Це питання дуже болюче, насамперед, для бібліотекарів та активних читачів. На жаль, в нашій країні все ще існує стереотип про те, що сільські люди не читають і бібліотека їм не потрібна… З іншого боку зараз бібліотеки презентують як сучасні освітні центри. Однак знову виникає питання: чи стосується це сільських книгарень?
Найкраще знає чим нині живе бібліотека, людина, яка працює в бібліотеці. Тож Нижні Сірогози.City поспілкувалися з завідувачкою Нижньоторгаївською сільською бібліотекою Тетяною Шпак. Вона розповіла про минуле і розповіла про найближчі перспективи роботи книгарні.
В історичне минуле бібліотекарка не стала занурюватися адже Нижньоторгаївській бібліотеці в офіційному статусі сільської книгарні вже 68 років. З них 41 рік — вона входить до централізованої бібліотечної системи Нижньосірогозького району.
Розповіла вона про кардинальні зміни, що відбулися в сільській книгозбірні 8 років тому.
У рамках програми «Бібліоміст» встановили комп’ютерне обладнання
— Ми взялися за написання проєктів і стали учасниками трьох етапів конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» у рамках програми «Бібліоміст». Це партнерський проєкт Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів «IREX» агентства США і Міністерства культури і туризму України, — ділиться завбібліотекою. — Нижньоторгаївська книгарня перемогла в цьому конкурсі. Тож в рамках реалізації проєкту ми отримали набір обладнання для організації безкоштовного доступу до Інтернету для користувачів бібліотеки — 2 комп’ютери з програмним забезпеченням, принтер, сканер та набір мережевого обладнання. Все це необхідне насамперед для того, щоб сприяти розвитку інноваційних бібліотечних послуг, і краще задовольняти інформаційні потреби місцевого населення та посилити роль бібліотек, як важливого осередку громади.
Пані Тетяна додала, що до партнерства запросили органи місцевої влади. Гарантійний лист на співучасть у фінансуванні проєкту «Бібліоміст» Нижньоторгаївській бібліотеці надали Нижньосірогозька районна державна адміністрація та Нижньоторгаївська сільська рада. Також за кошти сільської ради в бібліотеці зробили ремонт: утеплили стіни, побілили, пофарбували, проклали нову електропроводку, встановлили сучасні металеві двері. Також розділили бібліотеку перегородкою на два окремих кабінети. Придбали два електрорадіатори для обігріву приміщення. До того ж сільська рада взяла на себе оплату за підключення до мережі інтернет та щомісячну абонентську плату.
— Звичайно зараз майже в кожній родині є сучасні гаджети. Тож комп'ютером та інтернетом нікого не здивуєш. А 8 років тому нові послуги в рамках проєкту «Бібліоміст» стали дуже затребуваними. Люди приходили сюди щоб поспілкуватися з рідними і друзями по Skype. Це було в новинку. Бо на той час комп'ютерів вдома ще майже ні в кого не було. Та й телефони були не в кожного. Дзвонили в Іспанію, Туреччину, Узбекистан, Росію та інші країни. Потім все пішло на спад. Бо в багатьох почала з'являтися сучасна техніка вдома. Людям стало зручніше дзвонити не з сільської бібліотеки, а з дому.
Завбібліотекою зауважила, що вже 8 років тому сільські бібліотеки спізнилися з комп'ютеризацією. Їх оснащення було б більш ефективним 10 років тому. Хоча нові послуги стали затребуваними серед населення.
— Зараз все частіше звучить фраза, що книги нам не потрібні, адже є інтернет, — сміючись зауважує пані Тетяна. — Однак, як тільки вимкнуть світло біжать саме сюди за книгами. Тож вже не раз бібліотека виручала місцевих школярів коли потрібно було підготувати реферат чи інформаційне повідомлення.
Тетяна Шпак працює бібліотекаркою вже більше сорока років. І майже увесь час, за виключенням двох років, — завідуючою Нижньоторгаївської сільської бібліотеки.
Тетяна Шпак
— Спочатку закінчила Херсонське культосвітнє училище за спеціальністю бібліотекар. Потім вступила на заочне відділення Харківського державного інституту культури на спеціальність бібліотекар-бібліограф. Працювати почала в Нижньосірогозькій центральній районній бібліотеці. Тож я все життя працюю з книгами, — продовжує розповідати пані Тетяна. — Всі трансформації бібліотечної справи відбуваються у мене на очах.
Бібліотекарка зауважує, що книг нині приходить набагато менше, ніж було раніше. Їх централізовано розподіляють по бібліотечній мережі району. Якщо ще в 2018 році отримали 50-60 примірників, то в 2019 — нові надходження можна на пальцях перелічити. Хоча серед читачів є такі, які б читали і читали щось нове.
Нові книжкові надходження
— На мою думку, — ділиться бібліотекарка, — проблема з новими книгами набагато глибша — мало сучасних авторів, твори яких хотілося б прочитати і потім ще раз перечитати. Людей старшого покоління, а вони зараз найактивніші читачі, важко зацікавити новинками сучасної літератури, а також «перевиховати» їх читацькі інтереси. Вони не завжди сприймають і розуміють твори сучасних авторів. Хоча у свій час непогано сприйняли появу сучасних жіночих романів і детективів. Наприклад в цьому році ми отримуємо по передплаті літературний альманах «Дебют», в якому публікуються сучасні українські поети і прозаїки. Я читаю цю збірку з задоволенням. А люди старшого покоління не в захваті від написаного.
Також пані Тетяна зауважила, що читачі нині серйозну літературу беруть до рук неохоче. Перевагу надають більш легким жанрам. Однак основною проблемою бібліотекарка вважає популяризацію книг серед дітей і молоді. Адже не секрет, що нині переважна більшість дітей взагалі не читає.
— Щомісяця я організовую для школярів заходи різного формату. Тісно співпрацюю з школою, дитячим садком, Будинком культури. Дітям такий бібліотечний формат подобається, але читачами стають одиниці, — стверджує Тетяна Шпак.
Також вона розповіла ще про одну цікаву тенденцію, яка з’явилася кілька років тому:
— Активність юних читачів в нашій бібліотеці зростає влітку. Це пов’язано з тим, що на канікули в село приїздить дітвора з міста. Бабусі та дідусі приводять їх у бібліотеку. Тож моє завдання за списком рекомендованої для прочитання літератури підібрати все необхідне. Можуть взяти за один раз по 30-40 книг. Адже бабусі й дідусі також отримали літнє завдання — тримати на контролі процес читання онуків. Тож хотілося щоб дитячої літературу надходило більше. Бо кожного разу коли приходять такі відвідувачі хвилююся, чи вся література є в наявності.
Формуляр активного читача сільської бібліотеки
Однак є ситуації, коли бібліотекаря виручає інтернет. Це буває в тих випадках, коли потрібну книгу все ж таки не знайшли на полицях сільської бібліотеки. В таких ситуаціях бібліотекарка шукає потрібний твір в інтернеті, якщо він невеликий — роздруковує і дає читачу. Або ж дає посилання на необхідну книгу чи пропонує сісти почитати за монітор. Адже головне завдання бібліотекаря, як стверджує пані Тетяна, щоб людина не пішла без інформації за якою вона приходила.
Стосовно майбутнього бібліотека пані Тетяна налаштована оптимістично.
— Сьогодні світ заполонили комп’ютери. Та книга звичайно залишиться і в майбутньому, її статус не скасує навіть цифрова епоха глобальної мережі Інтернет. Адже бібліотека є тим місцем, де ні гігабайти, а тони матеріальної інформації від початку писемності до сьогодні ретельно зберігаються і оберігаються для наших нащадків. А сучасна людина повинна читати книги і повинна знати комп’ютер. Бібліотека завжди була і надалі збережеться, як інтелектуальний та інформаційний центр. Це буде популярне місцем для спілкування людей.
