Весна — це перехідний сезон між зимою та літом. Саме тому в середніх широтах, до яких належить і Сірогозщина, березень інколи буває схожий на зиму, а травень — на літо. То якою ж буває весна Сірогозька?
КОЛИ ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА?
Початок весни — це пробудження природи
На це питання хтось навіть не задумуючись відповість — першого березня, і буде правий. Так, саме 1 березня починається календарна весна. Та існують ще такі поняття, як астрономічна весна, яка починається в день весняного рівнодення, 20 або 21 березня. Кліматична весна починається коли середньодобова температура починає перевищувати нуль градусів. А початок фенологічної весни пов’язують з пробудженням природи, – початком вегетації, цвітінням весняних квітів, прильотом перелітних птахів, тощо. Зрозуміло, що кліматична та фенологічна весна не мають постійної дати їх початку.
Ми ж поговоримо про календарну сірогозьку весну, яка щорічно починається 1 березня, а закінчується 31 травня. Середня температура весни останнього п’ятнадцятиріччя (2006 – 2020 роки) становила +10,7 С. Та для допитливих людей найбільш цікавим є все незвичайне, найбільш відхилене від норми, тобто аномальне.
ВЕСНЯНІ АНОМАЛІЇ
З трьох весняних місяців найбільш непередбачуваним є березень
В Інтернеті можна відшукати деякі показники метеорологічних спостережень метеостанції Нижні Сірогози. Їх аналіз показує, що найтеплішою була весна 2016 року з середньою температурою +12,0. А найхолодніша весна була 34 роки тому, в 1987 році з середньою температурою +4,9 градуса. З трьох весняних місяців найбільш непередбачуваним є березень.
ПРИМХИ БЕРЕЗНЯ
Для березня характерне коливання температур
Середня температура березня за останні 15 років склала +4,3 градуси. Дуже холодним був березень 1985 року. Та найхолоднішим березень виявився в 1987 році, відхилення температури від норми становило 10 градусів. В другій декаді березня 1987 року було встановлено 8 рекордів мінімальної температури, від 11,9 до 20,4 градуса морозу, які й до сьогодні не побиті.
А ось в березні минулого 2020 року було встановлено 6 рекордів уже максимальної температури від +16°С до +22,9°С. Якщо порівняти аномальні температури 4 березня 1985 року (-17,3°С) та 4 березня 2020 року (+22,9°С), то побачимо, що різниця температур становить аж 40,2 градуса. Це ще одна найбільша березнева аномалія.
І останнє, логічно вважати, що весняний березень тепліший за зимовий лютий. Та очевидно сам березень не знайомий з логікою. В таблиці середньомісячних температур я виявив аж 6 років, де березень був холоднішим за лютий. Причому в 1952, 1955, 1957 та 1987 роках різниця температур сягала від 1,4 до 1,9 градуса. Звичайно ж весна, як і будь-яка пора року, це не тільки температура повітря.
ПОВІНЬ 1985
Березень 1985. Нижні Сірогози, вулиця Суворова
Повінь 1985 року мало назвати аномальною. Точніше за все тут підійде слово «катаклізм», яке з грецької перекладається – повінь, потоп, а тлумачиться як руйнівний переворот, катастрофа. Саме така біда сталася на Сірогозщині в березні 1985 року. Взагалі то, весняні повені в минулому траплялися не так уже й рідко, та масштаби повені 1985 року були вражаючими.
Березень 1985. Нижні Сірогози, вулиця Суворова, садиба Седиха А.А.
Ще в середині лютого, після невеликого дощу вдарили сильні морози. В другій половині місяця на мерзлу землю випав сніг. Під час снігопаду вітру майже не було, тому сніг вкрив всю територію району рівним шаром товщиною 15 – 20 сантиметрів. В лютому того року було встановлено 12 рекордів мінімальної температури від 17 до 23 градусів морозу. Більше того, в першій декаді березня також було встановлено 7 рекордів мінімальної температури.
Березень 1985. Нижні Сірогози, вулиця Суворова
Березневі дні часто бувають такими, що вдень тепло, а вночі мороз. Саме таким нам запам’ятається березень нинішнього року. А ось весною 1985 року морози скінчились миттєво – в п’ятницю, 15 березня. А далі пішли досить високі плюсові температури як вдень, так і вночі. Почалося інтенсивне танення снігу та повінь небувалих масштабів. Величезних збитків нанесла ця стихія жителям Сірогозщини. Пригадую, мова тоді йшла про 800 домівок сірогозців, які після потопу знаходились в аварійному стані.
Березень 1985. Новоолександрівка
Вже в квітні мені вдалося на літаку АН-2 облетіти значну частину території району. Враження були незабутніми, під крилом літака була країна озер. Всі степові поди, а їх на маршруті було більше десятка, були залиті водою. А на новостворених озерах ходили хвилі з білими бурунами.
ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ
Пилові сугроби
Великою бідою степових регіонів є пилові або чорні бурі. Пилові бурі виникають весною, після сухої осені та безсніжної зими, при сильному вітрі. Східний вітер швидкість якого від 15 до 40 метрів за секунду, видуває верхній шар ґрунту та переміщує його в інші затишні місця, або ж відносить його за сотні кілометрів на захід, в Прикарпаття, Румунію, Польщу.
На моїй пам’яті дуже сильна пилова буря була на Сірогозщині в 1948 році. Вдень сонця зовсім не було видно. Люди ходили з майже закритими очима. По закінчені бурі, всі лісосмуги, яких на той час було дуже мало, були засипані буграми землі висотою до півметра і більше. Через такі ж бугри доводилось переходити по шляху до школи. Всього з 1950 по 1990 роки пилові бурі в Україні повторювались 16 разів.
Самим дієвим засобом захисту від чорних бурь — є створення системи лісосмуг.
Від пилових бурь степ захищають лісосмуги
Так склалася доля, що свого часу я працював в лісомеліоративній станції, силами якої на Сірогозщині, при створенні лісосмуг, було посаджено та вирощено більше двох мільйонів дерев. Це дуже багато, та як видно, я недооцінив можливості та нахабство «дров’яних бізнесменів». Лісосмуги зараз вирубуються значно швидше, ніж вирощувались.
ЗОРІ ЯК ОЧІ
Спостерігати зоряне небо можливо лише в безхмарну ніч
Хто ж з нас, шановні, не вдивлявся в захваті в зоряне небо? На зорі, як і на полум’я та на дзвінкі ручаї, можна дивитися вічно. Та спостерігати зоряне небо можливо лише в безхмарну ніч. Тому мова йде не про астрономію чи астрологію, а про хмари. Хмарами постійно покрито більше половини поверхні Землі. Вони утримують в собі і водяну пару, і мілкі краплинки води, сніжинки та цілі кристали льоду. З хмар випадають на землю дощ, сніг та град. В теплу пору року хмари вдень захищають землю від перегріву. А ось вночі вони виконують функцію одіяла, тобто утримують тепло в приземних шарах атмосфери і захищають землю від переохолодження. Якщо порівняти дві суміжні ночі, хмарну та зоряну, то зоряна ніч буде градусів на 8 – 10 холоднішою. Тому сірогозьким Джульєтам, щоб помилуватися травневим зоряним небом, не завадить тепленька кофтина.
ВЕСНА ІДЕ, КРАСУ НЕСЕ
Весняне пробудження
Хоча березень нинішнього року був не надто привітним, та щоб там не було, весна завжди залишається найбільш очікуваною порю року. Глибоко усвідомлюючи, що весняний день — рік годує, трудящі люди радіють весняним турботам, бо лише труд є надійним джерелом достатку та благополуччя. Весна — це завжди неперевершене диво. Разом з пробудженням природи, буйним цвітінням садів та різнобарв’ям весняних квітів, пам’ятними датами та святами, вона завжди бажана для всіх людей, і не тільки. Як співається в народній пісні «Весна іде, красу несе, а тій красі радіє все».
З весною вас, дорогі сірогозці!
