Майже через рік після окупації Курахового Донецької області, яке до війни було важливим енергетичним центром, місцеві мешканці залишаються без централізованого опалення та. Попри звіти окупаційних адміністрацій про “допомогу”, реальна відповідальність за виживання повністю лягає на плечі людей.
Як повідомляє Волноваха.City з посиланням на окупаційні джерела та свідчення евакуйованих осіб, нещодавно “керівник” самопроголошеної «ДНР» Денис Пушилін оголосив про доставку всього 27 балонів зі скрапленим газом для мешканців багатотисячного Курахового. Паралельно пропагандистські канали розповідають про роздачу “гуманітарки” у сусідній Великій Новосілці, де люди роками живуть без стабільного тепло- та водопостачання.
Зруйнована інфраструктура: місто без тепла та води
До повномасштабного вторгнення Курахівська ТЕС була критично важливим об’єктом — вона забезпечувала теплом не лише саме місто, а й навколишні населені пункти. Сьогодні станція зруйнована, а місто залишається без централізованого опалення.
Тривалий час у Кураховому також не було води. Лише восени, майже через рік після окупації, російська адміністрація почала говорити про “спроби відновлення” водопостачання. Проте питання тепла навіть не наблизилося до вирішення.
27 балонів газу на місто: чому це не вихід
Постачання кількох десятків балонів виглядає швидше пропагандистським жестом, ніж реальною допомогою. Досвід українських родин під час блекаутів показує, що обігрів житла скрапленим газом — надзвичайно дорогий і малоефективний спосіб.
Евакуйована родина з Волноваського району ділиться власним досвідом використання 5-літрового газового балона для обігріву кімнати у 12 кв. м:
“Ми придбали балон на 5 літрів… На день потрібно було 5 літрів, у місяць — 150 літрів. Це приблизно 200 гривень на добу, плюс доставка. За місяць виходило близько 7000 гривень. Звісно, ми відмовилися — централізоване опалення коштувало до півтори тисячі”.
Враховуючи, що в окупації ціни встановлюються у російських рублях, обігрів газом залишається не менш невигідним.
Скільки коштує обігрів у Кураховому: реалії 2025 року
Газовий балон: При ціні газу від 30 рублів/літр на місцевих АЗС, необхідні 150 літрів на місяць коштуватимуть 4500 рублів.
Вугілля: Коштує 11 000 рублів за тонну. Окупаційна адміністрація сама розраховує потребу 3 тонни на родину на сезон. Це 33 000 рублів на сезон або приблизно 11 000 рублів на місяць (при тримісячному сезоні).
Дрова: При ціні 2500 рублів за кубометр, щомісячна потреба становить 4 куби, що також дорівнює 10 000 – 11 000 рублів.
Централізоване опалення (теоретично): На окупованій Донеччині тариф встановлено 38,04 руб. за 1 кв. м. Тобто, мінімальна “однушка” коштувала б до 1000 рублів на місяць, якби теплопостачання функціонувало.
Навіть за мінімуму газовий обігрів — неоптимальний та фінансово виснажливий варіант, тоді як тверде паливо залишається дорогим і фізично важким у використанні.
Невидима загроза: чадний газ та вибухи
Умови окупації змушують людей самостійно встановлювати буржуйки, використовувати газові балони чи імпровізовані печі. Експерти наголошують: такий обігрів створює реальну загрозу життю.
Основні ризики:
Вибух газу — балони мають бути встановлені лише поза житловими кімнатами.
Отруєння чадним газом (CO) — генератори, печі та газові прилади у погано вентильованих приміщеннях виробляють токсичний CO, який не має запаху і може спричинити смерть у лічені хвилини.
Симптоми отруєння CO (за даними МОЗ): головний біль, нудота, прискорене дихання, слабкість, втома, запаморочення, сплутаність свідомості. Гостре отруєння викликає гіпоксію та може призвести до незворотних пошкоджень мозку чи серця.
Перша допомога: негайно викликати 103, винести людину на свіже повітря, розстебнути тісний одяг
Курахове, яке до війни було серцем енергетичної системи регіону, сьогодні бореться за елементарне тепло. Окупаційна адміністрація декларує “допомогу”, але реальні масштаби цієї підтримки не витримують критики. Люди залишаються сам на сам з холодом, фінансовими витратами та небезпечними способами обігріву, які становлять загрозу для життя.
