Український борщ сьогодні підкорює не лише українські кухні, а й європейські. У литовському містечку Трокай, де нині живе як внутрішньо переміщена особа редакторка великолепетиської газети “Таврійські вісті” (Херсонська область) Світлана Павліченко, у місцевих кафе дедалі частіше замовляють саме цю страву. Спостерігаючи за таким інтересом до української кухні, авторка ділиться роздумами про борщ — його регіональні особливості, традиції та значення для українців, а також розповідає про свій, рідний херсонський рецепт цієї автентичної української страви.
А чи знаєте, що я помітила? У кафе Литви останнім часом збільшився попит на український борщ. І при кожному замовленні у мене виникає питання, чи це земляки мої тут на екскурсії чи причина популярності цієї страви інша? Втім, не важливо, чому головна українська страва стала популярною в Європі. Думаю, багатьом буде цікаво дізнатися трохи більше про нашу національну страву, а хтось захоче приготувати борщ по-херсонськи.
Чому по-херсонськи? Чи знаєте ви, що в Україні існує понад 70 рецептів традиційного борщу, але насправді їх набагато більше, оскільки майже в кожній родині існують унікальні нюанси приготування.
Наприклад, мешканці Західної України закидали б мене капцями, якби спробували мій борщ із томатною заправкою. І дуже дивно б для них виглядав борщ моєї бабусі, у якому варилася велика грудка тіста (галушка), з товченим старим салом. Вони пишаються борщами із грибами, копченими грушами, чорносливом. Але і для них, і для нас, жителів півдня, дуже дивно виглядає борщ із сушеною в печі річковою рибою або з ягодами.
Якщо характеризувати борщ за складовими інгредієнтами, відповідно до регіонів приготування, то існує полтавський (з галушками), чернігівський (з яблуками чи ягодами), галицький (без картоплі), поліський (з в'юнами), київський (з трьома видами м'яса), херсонський (з помідорами).
Так-так, у коду ідентифікації української нації — борщу, безліч образів. За однією з версій названа страва на честь борщівника, листя якого за старих часів було головним інгредієнтом (не плутати з борщівником Сосновського, отруйним видом, поширеним у Європі). Але існує й інший варіант, згідно з яким борщ варили ще за часів Київській Русі і назва походить від старослов'янського “бору” — “червоний”. До слова, “червоний” у нас означає не лише колір, а й є синонімом прикметника “красивий”.
Зараз важко назвати продукт, без якого борщ не зварити, наскільки різноманітними є його види. До складу класичного борщу обов'язково входить буряк, картопля, капуста, м'ясо. Під час постів м'ясо замінюють на гриби, або квасолю. Капусту кладуть як свіжу, так і кислу, буряки салатні або борщові. А щодо м'ясного бульйону — жодних обмежень вашої фантазії. Але класикою вважається борщ на цукровій яловичій кісточці, на свинячих реберцях, з домашнього півня, чи з того, що є в холодильнику.
Але не варто думати, що борщ — страва повсякденна. З давніх-давен українські господині варили борщ тільки по неділях, після служби у храмі. Це й зрозуміло, адже борщ — це селянська їжа, а вони мали лише один день, вільний від робіт.
А ще борщ завжди готували на поминки, бо українці вважають, що саме з парою від борщу душа покійного летить у небеса.
Борщ можна їсти вранці, в обід та на вечерю. І смачнішою вважається страва, яку приготували вчора, щоб вона як слід настоялася.
До речі, перше, що готувала молода дружина після весілля родичам чоловіка — борщ. Саме він був ідентифікатором господарювання молодої дружини.
Ну і окремо треба сказати про багатовікові традиції подачі борщу. У кожній українській хаті поряд з тарілкою наваристого борщу були присутні пампушки з часником та сало. У моїй родині сало подавали до вчорашнього борщу, а свіжозварений їли з м'ясом.
2022 року культуру приготування українського борщу офіційно внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це рішення підтверджує українське походження страви та невід'ємну частину життя кожного українця. А головне борщ — це ще один доказ самостійності нашої нації. Ми не малороси, ми — українці — народ зі своїми віковічними традиціями і не вкраденим у сусіднього народу, а власною багатою культурною спадщиною.
На фото: мій херсонський борщ із квасолею, помідорами, трьома видами м'яса та пампушки в цибульно-часниковій заливці.
