Хто з отримувачів субсидій підпадає під перевірку соціальних інспекторів

На виплату соціальної допомоги населенню в бюджеті України в 2018 році заклали близько 130 мільярдів гривень, що складає 5% ВВП. Якщо розділити цю суму на кількість тих, хто працює офіційно і сплачує податки — вийде близько 8000 гривень на особу щороку. Дуже важливо, щоб ці кошти потрапляли за адресою.

Аналіз надання соціальної допомоги за останні роки, результатів вибіркових перевірок та дзвінків на “гарячу лінію” дали змогу з'ясувати: серед тих, хто отримує соціальну допомогу від держави, чимало заможних людей, які купують дорогі авто, володіють елітною нерухомістю, а часом ще і здають її в оренду.

Для того, щоб соціальна допомога надавалася саме тим, хто її потребує, потрібно створити ефективні механізми контролю та соціального інспектування. Над їх розробкою і впровадженням нині працюють фахівці Мінсоцполітики спільно з експертами Світового банку. Мета цих зусиль — забезпечити адресний справедливий розподіл соціальної підтримки в інтересах усього суспільства.

Соціологічні дослідження, які навесні цього року провело Мінсоцполітики за сприяння Світового банку, показали, що переважна більшість наших громадян нетерпимо ставиться до тих, хто отримує кошти соціальної допомоги незаконно, і підтримує заходи з контролю у цій сфері.

67,2% опитаних висловили негативне ставлення до тих, хто навмисне надає недостовірні дані з метою отримання допомоги від держави. Лише 5,9% не засуджують або ставляться з розумінням, а 18,2% ставляться до таких громадян байдуже.

Також більшість населення (67,4%) — згодна з тим, що потрібно притягувати до матеріальної відповідальності осіб, які навмисно приховують або фальсифікують дані для незаконного отримання соціальної допомоги.

А 40,7% опитаних — підтримують створення незалежної служби контролю у цій сфері.

Опитування охоплювало 3005 домогосподарств і є репрезентативним для всього населення України.

Контроль за використанням коштів, призначених на соціальну допомогу, покладений на соціальних інспекторів. Їх діяльність започаткували ще у 2001 році, і з того часу цей інститут суттєво не реформувався.

Розширення обов'язків соціальних інспекторів при їхній незмінній чисельності призвело до невиконання однієї із основних функцій — контролю за правильністю наданням соціальних виплат на рівні місцевого управління.

Цьогорічна перевірка 80% справ отримувачів лише одного виду соціальних виплат — державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, виявила, що спеціалістами управлінь соціального захисту при наданні такої допомоги було допущено порушення в обсязі близько 6 мільйонів гривень, з них 1,3 мільйона гривень отримувачам не доплатили. Це, насамперед, стосувалось осіб з інвалідністю та матерів з дітьми, у тому числі у випадках неотримання аліментів на утримання дітей.

Поряд з цим були виявлені факти безпідставного завищення розміру допомоги для осіб, які декларували відсутність доходів протягом року чи навіть більше.

Моніторингові дослідження, які проводило Міністерство соціальної політики України за підтримки Світового банк, показали: соціальні інспектори в таких умовах не мають змоги забезпечити контроль при наданні соціальної підтримки повною мірою, менше 1% перевірок є результативними.

Виявили і причини такого стану:

1. Контроль за призначенням соціальної допомоги здійснюють ті ж органи, які її призначають. Підпорядкованість соціальних інспекторів керівникам на місцях не дає їм змогу належним чином виявляти порушення. Насамперед, з боку посадових осіб, відповідальних за призначення державної підтримки.

2. Соціальні інспектори завантажені іншими функціями, які важливі і потрібні але не пов'язані з контролем. Попри міфи, що інспектори перевіряють геть чи не всіх отримувачів, насправді, вони перевіряють здебільшого тих, хто не відповідає встановленим критеріям отримання субсидії чи іншого виду допомоги і у той самий час на неї претендує. Тобто такий заявник сам погоджується на відвідування інспектора для вивчення реальної ситуації за місцем проживання, бо хоче довести, що реально потребує допомоги від держави. Водночас на соціальних інспекторів покладено ще чимало інших функцій, тому у їхньому робочому графіку бракує місця для, власне, заходів з контролю.

3. Наявні ресурси і методики не дають змогу здійснювати контроль ефективно. Перевірки проводяться без врахування ступеню ризику — ймовірності вчинення порушень тими чи іншими громадянами. Соціальний інспектор часто не має доступу до наявних баз даних, не озброєний сучасними технологіями і методиками, які дають змогу його європейським колегам успішно виявляти порушення.

Фахівці Мінсоцполітики провели аналіз програм та критеріїв надання соціальної допомоги. Він виявив: критерії надання деяких видів підтримки потребують вдосконалення.

Приміром, на рішення щодо призначення та розміру житлових субсидій та інших видів соціальної підтримки можуть впливати такі чинники:

— неофіційне працевлаштування (робота без трудового договору, за кордоном, підприємницька діяльність без реєстрації);

— неофіційний дохід (здача в оренду майна, реальна заробітна плата вища за офіційну, наявність доходів у неформальному секторі, які не декларуються);

— встановлення/підтвердження батьківства особи, що проживає разом з одинокою матір'ю;

— невідповідність складу сім'ї складу домогосподарства (члени однієї родини оформляють по кілька субсидій);

— невідповідність реального способу життя задекларованому (наявність великих об'єктів нерухомості, нових транспортних засобів, купівля дорогих речей тощо).

Критерії надання соціальної підтримки, насамперед, житлових субсидій, що діяли попередніми роками, не завжди дозволяли врахувати усю сукупність цих чинників. З огляду на це їх було доопрацьовано.

Цього року змінилися правила отримання субсидій. Тепер більшою мірою враховується матеріальний стан, реальна зайнятість та фактичний склад домогосподарства. Усе це покликане сприяти підвищенню адресності та ефективності розподілу коштів платників податків і водночас захистити тих, хто справді опинився у скруті.

Для забезпечення прозорості цього процесу з липня всім бажаючим надали можливість відкритого доступу до централізованого електронного реєстру одержувачів субсидій. За інтернет-адресою subsidii.ioc.gov.ua кожен громадянин, громадська організація, засіб масової інформації мають змогу ввести адресу проживання і в режимі реального часу з'ясувати, чи отримує допомогу той, хто там зареєстрований. При цьому інші персональні дані, зокрема, ім'я та прізвище, у реєстрі не відображаються.

В Україні діє урядова “гаряча лінія” 15-45, на яку можна звернутися з проблемними питаннями, зокрема, щодо житлових субсидій.

Водночас за сприяння Світового банку в нашій державі вперше запроваджено “гарячу лінію” з питань порушень при наданні соціальної підтримки. За безкоштовним телефоном 0-800-50-27-57 (з 9:00 до 18:00 по буднях) можна повідомити про факти порушень та корупції при наданні соціальних виплат та соціальних послуг з боку посадових осіб, а також про випадки незаконного одержання такої підтримки з боку громадян.

За неповні два місяці роботи “гарячої лінії” на неї надійшло близько 4000 дзвінків. З них — близько 500 повідомлень про порушення, що нині перевіряються. До цього числа входять понад 100 повідомлень щодо осіб, що отримують субсидії і водночас здають помешкання в оренду.

Нині у Мінсоцполітики працюють над зміною підходів до проведення перевірок. Вони мають стати вибірковими і “ризикоорієнтованими”. Тобто здійснюватися лише по відношенню до осіб, з боку яких існує ризик скоєння порушень. Також на часі запровадження інших ефективних механізмів соціального інспектування, які вже успішно діють у переважній більшості країн Європи.

На думку більшості експертів, в Україні назріла потреба створення незалежного професійного органу, який буде здійснювати соціальне інспектування і комплексно займатися питаннями контролю під час надання соціальної підтримки. Головне завдання — розділити функції призначення соціальної допомоги і контролю за її наданням. А також — запровадити нові засади соціального інспектування. Передбачено, що нові соціальні інспектори:

— будуть незалежними від місцевої влади і ефективно перевірятимуть посадових осіб, відповідальних за надання соціальної підтримки;

— матимуть повноваження при виявленні порушень — вимагати від посадових осіб їх виправлення та сприяти притягненню таких осіб до відповідальності;

— виконуватимуть лише функції контролю;

— перевірятимуть якість соціальних послуг, які надаються людям похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам у закладах соціального захисту, зокрема, в інтернатах, територіальних центрах. Адже, на сьогодні держава має недостатньо інструментів для такого контролю.

Також йдеться про нову філософію контролю, зміну підходів та механізмів виявлення порушень. У її основі — довіра до чесного отримувача.

Увага нових соціальних інспекторів буде сфокусована саме на потенційних порушниках, а не на всіх отримувачах підтримки від держави.

Методики контролю передбачають, що вже на етапі звернення за соціальною допомогою — на підставі аналізу практики порушень попередніх років — виявлятимуться категорії заявників із найбільшою імовірністю скоєння порушень або шахрайських дій.

Усіх інших одержувачів соціальної підтримки не перевірятимуть. Адже переважна більшість людей надають правдиву інформацію і не шахраюють.

Запровадження нових засад соціального інспектування в Україні потребує вдосконалення законодавства. Фахівцями Мінсоцполітики за участю експертів Світового банку розроблено законопроект “Про забезпечення державного контролю при наданні соціальної підтримки”, який нині очікує на розгляд у Верховній Раді.

У більшості європейських країн інститути соціального інспектування вже давно підтвердили свою ефективність. Заходи з дієвого контролю надання державної підтримки роблять систему соціального захисту адресною, прозорою і справедливою для громадян.

Як оформити субсидію онлайн: покрокова інструкція