Враження і корисні поради про особливості проїзду в громадському транспорті столиці Грузії
Чим добратися до Грузії
Дорога до Тбілісі — задоволення дороговартісне. Авіаквиток економ класу обійдеться більше ніж у 3 тисячі гривень. Можна скористатися послугою “раннє бронювання” і знайти білет за 2200-2300 гривень, однак доведеться доплачувати за багаж. Тож переліт в обидві сторони обійдеться майже в 7 тисяч гривень на людину.
Пором Чорноморськ-Батумі (його ще називають паром Одеса-Батумі, паром Іллічівськ-Батумі) — відмінна альтернатива літаку. Звичайно, морський шлях займає більше часу, ніж політ. В дорозі ви проведете 2-3 доби в залежності від погоди. Ціна квитка на пором майже не відрізняється від ціни на авіабілет.
В два рази дешевше коштуватиме автобус. Однак дорога на автобусі, як і на поромі, триватиме дві з половиною доби.
Грузинська валюта
Грузинська валюта — ларі. Її офіційний курс коливається в межах 10-11 гривень. Невеличка порада: аби швидко зорієнтуватися, можна додавати до грузинських цінників нулик.
Міняти гривню на ларі або гривні на долари, а потім на ларі – рівнозначно. У Тбілісі пунктів обміну валюти дуже багато. Звичайно, в обмінниках, що знаходяться в аеропорту та історичному центрі міста, курс не надто вигідний. Тож ліпше піти пошукати далі. При обміні питайте про розмір комісії, і не забувайте поторгуватися у вуличних обмінниках. Бо коли ми почали міняти гривні на ларі в одному з таких обмінників неподалік Авлабарського ринку нам спочатку запропонували за 100 гривень 6 ларі, а після 10 хвилинної торгівлі за 100 гривень ми отримали 9 ларі. У Bank of Georgia обміняють валюту за офіційним курсом.
Квиток на проїзд в громадському транспорті
Квиток на одну поїздку в громадському транспорті Тбілісі коштує 50 тетрі (100 тетрі = 1 ларі), тобто 5 гривень.
Для більш вигідних поїздок по столиці Грузії рекомендую придбати проїзний Metromoney, яким можна оплачувати проїзд на автобусі, метро, канатній дорозі та фунікулері. Проїзний продається біля входів до станцій метро і канатну дорогу й коштує 2 ларі (20 гривень). Карту можна поповнити на будь-яку суму в будь-якому платіжному терміналі банку Bank of Georgia.
Залишок коштів на карті можна дізнатися в офісах продажів, платіжних терміналах, а також на зчитувальному пристрої при вході в транспорт. Карта Metromoney неіменна, тобто нею може користуватися будь-яка людина.
До речі, їздити з карткою Metromoney в міській підземці або автобусах після першої оплати квитків протягом 1,5 годин (90 хвилин) можна абсолютно безкоштовно. Ви кожен раз прикладаєте картку до апарату, але він нічого не списує. Особливо це зручно для активних туристів.
До речі, з однією цією карткою може подорожувати вся туристична група, незалежно від кількості людей — картку просто передають і прикладають її по черзі при проходженні турнікетів.
При поверненні додому можна здати карту Metromoney, i вам повернуть залишок коштів на карті та її вартість — 2 ларі.
Міські автобуси
У Тбілісі курсують комфортабельні жовті та блакитні автобуси, а їх зупинки обладнані електронним табло із зазначенням зупинок і часу приїзду автобуса. Номер автобуса вказується на лобовому склі.
До речі, автобусний парк Тбілісі поповнився 90 новими автобусами Isuzu (виробництва “Богдан” Україна), які використовуються для внутрішньо міських рейсів. Всього в 2018-2019 роках у Тбілісі поставлять 510 нових українських автобусів, з них 360 машин середнього розміру і 150 — великих автобусів. Мерія Тбілісі на ці придбання влітку 2018 року виділила зі свого бюджету 30,4 млн доларів. Такий великий контракт дозволить «Богдану» наростити виробничі потужності і вперше освоїти настільки великий бюджет за межами України. Схоже, що Грузія стане другим ринком для українських “богданів”.
З початку 90-х років до 2003 року в Тбілісі пересування пасажирів здійснювалося переважно на приватних мікроавтобусах, маршрутних таксі, а також тролейбусах і метро. Тоді в місті було лише кілька десятків внутрішньо міських автобусів. З 2004 по 2006 роки мерія Тбілісі придбала в Нідерландах близько 300 вживаних голландських автобусів і 90 нових українських автобусів “Богдан”, про які сказано вище.
За проїзд в міському автобусі можна розрахуватися картою Metromoney. Достатньо її прикласти до верхньої частини пристрою, що зчитує. Якщо у вас немає такої карти, вкладіть 50 тетрі (5 гривень) в розташований в автобусі автомат і візьміть квиток. Автомат в автобусі не здає здачі, тому знадобляться дрібні монети для оплати проїзду.
Тбіліське метро
Тбіліське метро залишає про себе гарне враження. Не дивлячись на те, що нових станцій тут не будують вже років двадцять, всі станції та платформи ретельно прибрані, а навігаційна інформація дублюється англійською мовою. Вагони тбіліського метро ще радянські, частина їх модернізована — розфарбовані в біло-червоні кольори і замінено сидіння.
Ходять вагончики часто. Очікувати їх доведеться від 2,5 до 10 хвилин в залежності від часу доби. До речі, метро в Тбілісі працює з 6 ранку і до півночі.
Проїзд на метро обійдеться всього в 50 тетрі (5 гривень, тоді як в Києві проїзд на метро коштує 8 гривень).
Канатна дорога
Канатна дорога починається в парку Ріке, проходить над старою частиною міста і веде до оглядового майданчику біля фортеці Нарікала. Її протяжність — 600 метрів. Дорога до фортеці Нарікала забере близько 2 хвилин, а квиток обійдеться у 5 ларі — 50 гривень (в обидві сторони). Також не забувайте про обов’язкову наявність картки Metromoney.
Канатна дорога нова, сучасна і абсолютно безпечна. Запущена вона в 2012 році, і за час свого існування перетворилася на популярний і недорогий атракціон. У 2017 році на канатці замінили кабінки на комфортабельні капсули з автоматичними дверями і м'якими сидіннями. Вся система складається з 7 скляних кабінок, місткістю по 8 чоловік кожна. Переміщаються капсули безперервно, пригальмовуючи на станціях посадки і висадки пасажирів. Черга зазвичай просувається швидко і непомітно.
На самому верху канатної дороги розмістився оглядовий майданчик. З нього гості Тбілісі милуються панорамними видами. До того ж, від оглядового майданчика туристи можуть відправитися до розташованої поблизу фортеці Нарікала або в інший бік — до статуї Деда Картлі (Мати Грузія), 20 метрового пам'ятника, який вважається символом грузинської столиці.
Фунікулер
Фунікулер має три зупиночних станції: Нижня, Пантеон, Мтацминда та ходить кожні 10-15 хвилин. Йти на фунікулер краще у першій половині дня, коли буде не так багато туристів. У часи пік кабінки переповнені людьми. Мені проїхатися на фунікулері не вдалося. Але, як розповідали місцеві, коштує він дорожче за «канатку» — 3 ларі (30 гривень) в один бік, і для проїзду потрібна картка Metromoney.
Вагончики фунікулеру виглядають сучасно, оснащені всіма зручностями, дуже комфортні. В кабінку може вміститися до 8 осіб. Туристам дозволяють фотографуватися. Швидкість руху невелика, всього 2 метри в секунду, але це не заважає насолодитися усіма красотами, які відкриває для тебе гостинний Тбілісі. Довжина шляху становить 500 метрів, кут нахилу 35 градусів.
Рухаючись по маршруту, ви побачите храм Святого Давида і Пантеон. На вершині гори знаходяться затишні кафе, ресторани і чудовий парк розваг для дітей.
Трохи про дороги
Тбілісі — це щось середнє між Києвом і Львовом: тут широкі вулиці і столичний розмах гармонійно переплітається зі старовиною та традиціями. Помітно, що місцева влада намагається осучаснити та розвивати Грузію: багато новобудов, модернова архітектура, відреставровані старі квартали, аеропорти, дороги, мости, весь список вийде надто довгим.
До речі, замість звичного для нас асфальту грузини використовують бетонне покриття. Центральні вулиці Тбілісі оздоблені та відбудовані не гірше європейських столиць. Але достатньо відійти в перший бічний провулок і побачимо вже зовсім іншу картину.
Місцеві автомобільні дороги комфорті для пересування, багато машин (дається взнаки відсутність збору на авто). Проте, правила дорожнього руху писані не для грузин і перейти вулицю, навіть на пішохідному переході доволі проблематично.
Та все це не псує загальне враження від Грузії та її столиці — міста Тбілісі.
*Лайфхак (від лайфхакінг, англ. Life hacking) – на сленгу означає «хитрощі життя», «народну мудрість» або корисну пораду, допомагає вирішувати побутові проблеми, заощаджуючи тим самим час.
