24 серпня рівно два місяці з того часу, як Дмитра Такаджи представили громадському активу Нижньосірогозького району. Традиційно новопризначені посадовці звітують про підсумки двох місяців перебування на посаді. Тож ми вирішили не змінювати традиціям, і поспілкуватися з головою Нижньосірогозької районної державної адміністрації Дмитром Такаджи. Розпитати про його враженні після знайомства з районом, та про бачення розвитку Сірогозького краю з ключових напрямків
“Район працює за простим алгоритмом: посіяли, зібрали, продали. І ніякої переробки!”
Зустріч Дмитра Такаджи з директором ТОВ “Анатолівське” Петром Яворським
Після проходження співбесіди, коли я вже знав, що вирішується питання про моє призначення на посаду очільника Нижньосірогозького району, я прочитав в інтернеті чимало інформації про Сірогозщину. Зокрема дізнався, що в районі функціонували потужні підприємства — харчосмакова фабрика, завод масла і сухого молока, нафтобаза, хлібопекарня та інші. Чимало підприємств спеціалізувалися на переробці продукції агросектору. Адже в районі створена потужна мережа сільськогосподарських формувань різних форм власності.
Для мене неочікуваним стало те, що на сьогодні, на жаль, в районі нічого з промислової інфраструктури не залишилося. І нині на Сірогозщині розвивається тільки сільгоспвиробництво. Точніше — рослинництво, бо тваринництва теж немає.
Район працює за простим алгоритмом: посіяли, зібрали, продали. І ніякої переробки! Для мене це доволі дивно. В якому сенсі: складно розвивати економіку району якщо немає промислового сектору.
Зауважу, що свого часу рішення про закриття цих підприємств позбавило Сірогозщину багатьох робочих місць. Люди, яких звільнили, змушені були змінити місце проживання на інший район, область, або країну в пошуках роботи.
Тому одним з напрямків діяльності, на посаді очільника району, я визначив відродження переробного виробництва. Нині веду перемовини з нашими сільгоспвиробниками та підприємцями про можливість створення переробних підприємств та відродження вівчарства, свинарства та скотарства. Адже для цих галузей тваринництва є кормова база, зокрема, чудові пасовища.
За два місяці з часу призначення я побував в усіх населених пунктах району. Не буде новиною, що нині в районі склалася катастрофічна ситуація з утриманням великої рогатої худоби. До прикладу, жителі Першопокровки розповіли, що донедавна в приватному секторі утримували 700 корів, а зараз — лише 74. Звичайно, що на це є як об'єктивні так і суб'єктивні причини. Але за умови приватно-державного партнерства скотарство не була б таким вразливим.
Знову ж таки був прикро здивований, що в районі немає жодної власної хлібопекарні. Хліб лише привозний. Хоча кілька таких підприємств донедавна працювали на Сірогозщині. З яких причин вони припинили свою діяльність потрібно ще з’ясувати, а також провести глибокий аналіз цієї ділянки економічного сектору.
Вважаю, що в перспективі зі створенням ОТГ, ці питання можна буде вирішити значно простіше. Адже новоствореній громаді потрібно буде розвивати свій економічний потенціал і створювати умови для розвитку підприємств.
“Великий потенціал для району — люди, які розвивають свій бізнес”
На пекарні у приватного підприємця Олександра Жиліна
У мене була зустріч з представниками малого й середнього бізнесу. А саме з тими, хто має невеликі магазини і торгові місця на ринку. Почув від них чимало претензій щодо діяльності органів влади. Тож хочеться у вирішенні цього питання досягти консенсусу. Адже великий потенціал для району — це люди, які розвивають свій бізнес.
На жаль, громадська організація, яка об’єднує підприємців району функціонує формально. І в такому форматі, як на сьогоднішній день, вона не спроможна координувати співпрацю підприємців Сірогозщини та місцевих органів влади.
Тож я запропонував представникам бізнесу один раз на квартал проводити широкоформатні зустрічі за участі фахівців управління соціального захисту населення, пенсійного управління, податківців. Щоб не лише вирішувати нагальні питання, а й отримувати фахові роз’яснення та консультації.
На жаль, є деякі підприємці, які тільки досягнувши пенсійного віку розуміють, що вони все життя пропрацювали, а при виході на пенсію у них зовсім немає страхового стажу. А все тому, що свого часу вони не оформилися належним чином і не платили податки. Молоді теж варто над цим замислитися, адже час летить швидко.
“Три великих проблеми району — стан доріг, водозабезпечення і депресивні села”
Ремонт дороги в Першопокровці
На Сірогозщині на сьогодні проживає приблизно 15 тисяч населення. Є одне селище міського типу, а решта по статусу — сільські населені пункти. Градація сіл значна. Вони різняться не лише за розміром території та кількістю населення, а й за рівнем соціально-економічного розвитку. Кілька сіл взагалі підпадають під визначення депресивні. Це такі як Догмарівка та Дем'янівка. Здається, що життя на їх територіях взагалі зупинилося. Робочих місць немає. Молодь виїхали в пошуках кращого життя. Тож наразі нам потрібно думати, як оживити ці населені пункти.
Однак на фоні занепаду окремих сіл є й такі, що приємно вразили рівнем інфраструктуру та соціально-культурної сфери. Особливо багатонаціональне село Нижні Торгаї. Навіть на фоні існуючих проблем тут вирує життя. Місцева громада з ентузіазмом реалізовує проєкти спрямовані на підвищення рівня життя населення і якість надання послуг.
Приємні враження залишилися після відвідин Першопокровки. Зауважу, що буваю тут щотижня. Адже місцева громада нині реалізує амбітний проєкт національної програми “Велике будівництво” — реконструюють гуртожиток під дитячий садок на 40 місць. Також розпочато ремонт вїздної дороги до села.
Сподобалося селище Сірогози. Сільський голова, виконком і депутатський корпус добре знають, чого вони прагнуть досягти і над чим їм потрібно працювати найближчим часом. Є конструктивний підхід до організації роботи місцевого комунального підприємства. Зокрема, 90 відсотків зношеного водоводу замінили на новий пластиковий, що дає можливість утримувати зростання тарифів на воду і подавати її цілодобово.
Щодо стану доріг в районі, скажу лише одне — вражений тим, що такі дороги взагалі існують. Я приїхав з Волноваського району Донецької області. Частина цього району знаходиться в зоні проведення Операції об'єднаних сил. Однак навіть на лінії зіткнення стан автошляхів кращий, ніж на Сірогозщині. І це одна з серйозних проблем, яка на сьогодні є в районі.
“Самостійно амбітні проєкти район не реалізує, для цього потрібні інвестиційні капіталовкладення”
Нижньоторгаївська амбулаторія
Ми говорили про те, що Сірогозщина — сільськогосподарський район, і що вся економіка обертається навколо агросектору. Тому потрібно переглянути наші ресурсно-економічні можливості, і переконати не лише місцевих підприємців розвивати нові напрямки господарської діяльності, а й залучати інвесторів до розвитку території району.
Історично так склалося, що Сірогозщина знаходиться на розв'язці дорожніх шляхів. У нас непогана логістика, і це дає нам низку переваг порівняно з сусідніми територіями. Також є потенціал для розвитку системи зрошення і реалізації проєктів з альтернативної енергетики.
Однак самостійно такі амбітні проєкти ми не реалізуємо, для цього потрібні інвестиційні капіталовкладення. Адже на сьогодні районний бюджет не дозволяє виділяти великі кошти на розвиток району. Так, на початку року в бюджеті району було 3 мільйони гривень вільних залишків. На сьогодні їх вже розподілили. Однак це зовсім маленька сума, яка йде фактично на реалізацію невеликих проєктів на «латання дір» в соціальній сфері району.
“Джерелом додаткового наповнення місцевих бюджетів є сплата земельного податку”
Візит Дмитра Такаджи у Верхньосірогозьку сільраду
Зараз активно працюємо над наповненням і виконанням всіх бюджетів району. Приміром робоча група з легалізації трудових відносин моніторить заборгованість по виплаті заробітної плати, нарахуванню мінімальної зарплати.
Також в райдержадміністрації провели зустрічі з колективами сільських рад району. Заслухали звіти очільників сільських рад про виконання бюджетів. Провели детальний аналіз по кожній сільській раді щодо заборгованості зі сплати місцевих податків і зборів. Розглянули можливості додаткового наповнення бюджетів. Приміром, на сьогодні, таким джерелом додаткового наповнення селищного і сільських бюджетів є сплата земельного податку. У разі виконання всіх зазначених заходів це може збільшити районний бюджет плюс на 7 мільйонів гривень.
Звісно, що це дуже кропітка робота по наповненню бюджету. Виконати її можна лише скоординувавши роботу органів місцевого самоврядування, районної державної адміністрації податкової та всіх контролюючих служб.
Насамперед, організація цього процесу потребує проведення роз'яснювальної роботи. Особисто я прибічник того, щоб всі були в рівних умовах і всі платили податки в бюджет. А вже тоді прийматиметься рішення на яку статтю видатків їх ліпше спрямувати — на ремонт клубів, амбулаторій чи доріг.
Всі питання щодо розподілу коштів вирішуватимуться абсолютно прозоро і спільно. Я не прибічник “перетягування ковдри один на одного”. У нас в районі чимало об'єктів на утримання, ремонт або реконструкцію яких потрібні кошти. Однак робити це потрібно пропорційно, з урахуванням інтересів усіх населених пунктів Сірогозщини.
“В ЦНАПІ можна буде отримати всі адміністративні послуги без втручання чиновників”
Дмитро Такаджи
На сьогоднішній день районні структури надають жителям Сірогозщини низку адміністративних послуг. Однак в цьому напрямку роботу організовано ще за старим форматом. Нині, всі послуги які надає влада мають бути максимально відкриті, прозорі та доступні.
Центр надання адміністративних послуг, який нині функціонує при районній державній адміністрації буде трансформований і функціонуватиме на базі Нижньосірогозької селищної ради. Його відкриття передбачає створення 8 робочих місць.
Також плануємо в новому ЦНАПІ розмістити районний сектор Державної міграційної служби, щоб в одному місці отримувати і адміністративні послуги, і при потребі оформити внутрішній або закордонний паспорт громадянина України.
В перспективі адміністративний центр надаватиме до 300 видів послуг. А це значить, що не потрібно буде їхати в район (від редакції — за новою адміністративно-територіальної реформою Сірогозщине увійде до складу Генічеського району), ні в область. Всі послуги можна буде отримати на місці і без втручання чиновників.
“Удосконалення та спрощення процесів спонукає районні органи впроваджувати діджиталізацію у свою діяльність”
Дмитро Такаджи
Зараз вся наша держава активно рухається в напрямку діджиталізації. Низку послуг населення Нижньосірогозького району вже може отримати на місцях. До прикладу, жителі Вербівської ОТГ, Вільненської, Новоолександрівської та Анатолівської сільських рад віднедавна отримують онлайн-консультації фахівців управління соціального захисту населення райдержадміністрації. Щоденно у другій половині дня у відео-чаті по Skype громадяни можуть отримати відповіді на запитання щодо призначення всіх видів державних соціальних допомог або інших питань соціальної підтримки.
Також цього тижня ми провели першу нараду по Skype з сільськими головами. Думаю, що це не лише дуже зручно, а й раціонально. Адже не потрібно витрачати час і пальне на поїздки в район. А обговорити проблемні питання можна і в такому форматі.
Чимало мешканців району, які повернулися із-за кордону, вже перевірили на собі новий мобільний додаток у смартфоні “Дія”. За його допомогою контролюють обов’язкову самоізоляцію з метою запобігання розповсюдження коронавірусної інфекції. Це свого роду альтернатива обов’язковій обсервації. Адже людям комфортніше перебувати вдома, ніж на ізоляції в лікарні, А поліціянтам і лікарям легше контролювати тих осіб, які приїхали з-за кордону.
Тож процес діджиталізації в районі набирає обертів. Нині активно впроваджують цифрові інструменти, а установи переводять свою діяльність в онлайн і розширюють можливості завдяки масовому використанню людьми сучасних ґаджетів. Саме удосконалення та спрощення процесів спонукає районні органи впроваджувати діджиталізацію у свою діяльність.
“Інтеркультурне середовище може стати родзинкою нашого району, і вигідно вирізняти його з поміж інших територій”
Ярмарок у Нижніх Сірогозах
Зараз більшість районів та об’єднаних громад працюють над тим, щоб зробити привабливими і впізнаваними свої населені пункти. Розвивають “зелений” туризм, започатковують проведення фестивалів і конкурсів. До речі, ситуація з коронавірусом навіть сприяла розвитку туризму в Україні. Мандрувати рідними просторами стало модно. Тож чому в переліку туристичних маршрутів не може бути Сірогозщини?
Звісно, можна почути у відповідь, що у нас навіть водойм немає, проте є чималі проблема з наповненням водою русла балки Великі Сірогози. Однак я вважаю, що при нормальному підході це питання можна вирішити. Після чого облаштувати невеликі зони відпочинку на берегах балки, щоб на вихідні можна було виїхати сюди відпочити, порибалити і влаштувати пікнік. При цьому не забути після себе прибрати на цій території.
Приємно вражений добросусідськими відносинами, що склалися в районі між представникам різних народностей та віросповідань. Сірогозщину по праву можна назвати інтеркультурним краєм. Адже тут вже протягом кількох сотень років проживають українці, росіяни, поляки, білоруси, молдавани і кілька десятків років турки-месхетинці та курди.
В районі є два діючих костьоли – у Верхніх Торгаях та Новопетрівці, мечеть в Нижніх Торгаях, греко-католицька церква в Нижніх Сірогозах та православні церкви практично на території усіх сільських рад.
У кожної етнічної спільноти, що мешкає на території Нижньосірогозького району свої неповторні звичаї проведення святкувань, своя кухня, традиції та обряди.
І ось таке інтеркультурне середовище може стати родзинкою нашого району, вигідно вирізняти його з поміж інших територій.
“Криміногенна ситуація підштовхує нас до пошуку альтернативних підходів про власну та громадську безпеку”
Зустріч з правоохоронцями
Сучасний світ швидко змінюється. А отже правила для безпечного існування в ньому теж. В останні роки в Україні загострилася проблема поширення наркотиків, погіршилась криміногенна ситуація, збільшилась кількість крадіжок, ДТП на дорогах та відчутно зріс рівень міграції. І за таких обставин навіть віддалений сільський район не виключення. Тож ці та багато інших проблем підштовхують нас до пошуку альтернативних підходів про власну та громадську безпеку.
Зауважу, що нині відповідно до нового законодавства один дільничний інспектор поліції обслуговує територію де проживає 5 тисяч населення. Відповідно до цих вимог населені пункти Нижньосірогозького району обслуговує лише три дільничних інспектори. Безумовно, що вони не тільки не встигають займатися профілактикою злочинів, тобто, своєю безпосередньою роботою, а й реагувати на всі виклики про правопорушення і кримінальні події. Адже відстань від райцентру до більшості сіл району становить кілька десятків кілометрів.
Коли тільки розпочиналася реформа правоохоронних органів, багато експертів наголошували, що не тільки майбутня поліція, але й сама громада має піклуватися про безпеку своїх мешканців. І реформа охорони правопорядку передбачає взаємодію поліції та органів місцевого самоврядування. Тож нині, коли ми стоїмо на порозі створення об’єднаної територіальної громади, потрібно думати вже сьогодні над тим, як створити безпечне середовище для мешканців Сірогозщини. Адже окрім злочинності існують ще такі негативні суспільні явища, як самогоноваріння та стихійна торгівля. На їх прояви також потрібно оперативно реагувати і запобігати їх появі та розповсюдженню.
Вже сьогодні ми маємо задуматися про своє майбутнє, чітко розуміти, яку громаду ми створимо для себе. Чи буде вона безпечною та комфортною для наших співгромадян.
“Майбутнє громади Сірогозщини визначить команда робота за всіма напрямками”
Об’єкт “Великого будівництва” в Першопокровці
Вже в жовтні місяці, після проведення виборів до місцевих рад, розпочнеться процес створення об’єднаної громади на Сірогозщині. Однак об’єднання не зробить громаду автоматично заможною. Звісно, у нас з’явиться більше повноважень і грошей, але це ще не означає розвиток. Так як можливості районного бюджету дещо обмежені. Тому ми не можемо низку питань вирішити оперативно. Хоча в громаді фінансових можливостей буде дещо більше.
На мою думка, в Нижньосірогозькому районі трохи упущений момент створення ОТГ. Можна було цей процес ініціювати раніше, адже першопрохідці отримали серйозну державну підтримку і реалізували масштабні проєкти.
Один з моментів розвитку ОТГ — використання можливостей державної підтримки. Уточню, що на сьогодні ми отримуємо таку підтримку у вигляді проєктів, які реалізуємо. Це будівництво в рамках національної програми “Велике будівництво” Першопокровського дитсадка, Вербівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, капітальний ремонт ділянки дороги Нижні Сірогози — Дем'янівка — кордон з Запорізькою областю.
Результат об'єднання громади теж буде видний не відразу. І світле майбутнє не наступить після створення ОТГ. Такого не буде. Будьмо реалістами і оцінюймо ситуацію об’єктивно. Адже повинен бути підготовчий етап під час якого визначать шлях і напрямки, за якими розвиватиметься ОТГ. Також потрібен Перспективний план розвитку громади з урахуванням тих проєктів, які нині реалізують у населених пунктах району. Додам, що досвід роботи органів місцевого самоврядування передбачає розвиток ініціативи на місцях. Тож майбутнє громади Сірогозщини визначить команда робота за всіма напрямками.
