Міфи про радіацію: перевірте свої знання та розвінчайте стереотипи

Помилаяєтеся! Це неправда. Радіація має природне походження. Приміром, сонячне випромінювання теж породжує радіаційний фон. У південних країнах, де дуже яскраве і гаряче сонце, радіаційний природний фон досить високий. Він, звичайно, не згубний для людини, але він вищий, ніж в північних країнах. Крім цього, існує й космічне випромінювання, яке від далеких космічних об'єктів доходить до нашої атмосфери.

Тобто існує природний радіаційний фон. Колись він стає жорсткішим за рахунок більш яскравого сонця або випромінювань від зірок, колись меншим. Буває, що людина підвищує радіаційний фон, побудувавши реактор або прискорювач.

Це суцільна неправда. Радіація має природне походження. Приміром, сонячне випромінювання теж породжує радіаційний фон. У південних країнах, де дуже яскраве і гаряче сонце, радіаційний природний фон досить високий. Він, звичайно, не згубний для людини, але він вищий, ніж в північних країнах. Крім цього, існує й космічне випромінювання, яке від далеких космічних об'єктів доходить до нашої атмосфери.

Тобто існує природний радіаційний фон. Колись він стає жорсткішим за рахунок більш яскравого сонця або випромінювань від зірок, колись меншим. Буває, що людина підвищує радіаційний фон, побудувавши реактор або прискорювач.

Це твердження лише частково є правдою. Тут потрібно розібрати два моменти. Перший — те, що існує кілька видів радіації, пов'язаних з різними типами випромінюваних частинок.

Існує альфа-випромінювання — це ядра атомів гелію-4 (He-4). Вони дуже ефективно іонізують все навколо. Але їх зупиняє навіть одяг. Тобто якщо перед вами джерело альфа-випромінювання і ви в одязі, в окулярах, то нічого поганого вам не буде.

Існує бета-випромінювання — це електрони. У електронів іонізуюча здатність нижча, однак це більш глибоко проникаюче випромінювання. Проте його можна зупинити, наприклад, невеликим шаром алюмінієвої фольги.

І нарешті, існує гамма-випромінювання — електромагнітне випромінювання, яке має, якщо порівнювати при однаковій інтенсивності, найменшу іонізуючу здатність, але кращі проникаючі здатності і тому представляє найбільшу небезпеку. Тобто в який би захисний костюм ви не закутались перед гамма-джерелом, ви все одно отримаєте дозу радіації. Саме захист від гамма-випромінювання асоціюється зі свинцевими погребами, бункерами і так далі.

При однаковій товщині шар свинцю буде трохи ефективнішим, ніж такий же шар, наприклад, бетону або спресованого ґрунту. Свинець дещо чарівний матеріал. Важливий параметр — це щільність, а у свинцю вона висока. Саме через щільність свинець дійсно часто використовувався в захисних цілях в середині XX століття, на початку ядерної епохи. Але свинець має певну токсичність, тому сьогодні для тих же цілей використовують, наприклад, просто більш товсті шари бетону.

Це твердження є лише частково неправдою. Тут потрібно розібрати два моменти. Перший — те, що існує кілька видів радіації, пов'язаних з різними типами випромінюваних частинок.

Існує альфа-випромінювання — це ядра атомів гелію-4 (He-4). Вони дуже ефективно іонізують все навколо. Але їх зупиняє навіть одяг. Тобто якщо перед вами джерело альфа-випромінювання і ви в одязі, в окулярах, то нічого поганого вам не буде.

Існує бета-випромінювання — це електрони. У електронів іонізуюча здатність нижча, однак це більш глибоко проникаюче випромінювання. Проте його можна зупинити, наприклад, невеликим шаром алюмінієвої фольги.

І нарешті, існує гамма-випромінювання — електромагнітне випромінювання, яке має, якщо порівнювати при однаковій інтенсивності, найменшу іонізуючу здатність, але кращі проникаючі здатності і тому представляє найбільшу небезпеку. Тобто в який би захисний костюм ви не закутались перед гамма-джерелом, ви все одно отримаєте дозу радіації. Саме захист від гамма-випромінювання асоціюється зі свинцевими погребами, бункерами і так далі.

При однаковій товщині шар свинцю буде трохи ефективнішим, ніж такий же шар, наприклад, бетону або спресованого ґрунту. Свинець дещо чарівний матеріал. Важливий параметр — це щільність, а у свинцю вона висока. Саме через щільність свинець дійсно часто використовувався в захисних цілях в середині XX століття, на початку ядерної епохи. Але свинець має певну токсичність, тому сьогодні для тих же цілей використовують, наприклад, просто більш товсті шари бетону.

Ні, це не так! Це — неправда. Як такий йод або його сполуки абсолютно ніяк не можуть протистояти негативним ефектам радіації. Справа в тому, що якщо в атмосферу або у воду потрапляє радіоактивний йод-131, він дуже швидко потрапляє в організм людини і накопичується в щитовидній залозі, різко підвищуючи ризик розвитку раку та інших захворювань цього “ніжного” органу. Заздалегідь “заповнивши під зав'язку” йодне депо щитовидної залози, можна знизити потрапляння радіоактивного йоду і таким чином “захистити” її тканину від накопичення джерела радіації.

Про те, що прийшов час масово прийняти йод, наприклад, у зв'язку з аварією на АЕС або загрозою ядерного вибуху, громадянам має повідомити МНС. На цей випадок краще мати очищений калію йодид у таблетках по 200 мкг. Якщо немає загрози надходження у навколишнє середовище радіоактивного йоду-131, самостійно приймати йод в жодному разі не можна, оскільки він, прийнятий у високій дозі, може завдати серйозної шкоди тканині щитовидної залози. Це, до речі, стосується й інших радіопротекторів.

Таке твердження — суцільна неправда. Як такий йод або його сполуки абсолютно ніяк не можуть протистояти негативним ефектам радіації. Справа в тому, що якщо в атмосферу або у воду потрапляє радіоактивний йод-131, він дуже швидко потрапляє в організм людини і накопичується в щитовидній залозі, різко підвищуючи ризик розвитку раку та інших захворювань цього “ніжного” органу. Заздалегідь “заповнивши під зав'язку” йодне депо щитовидної залози, можна знизити потрапляння радіоактивного йоду і таким чином “захистити” її тканину від накопичення джерела радіації.

Про те, що прийшов час масово прийняти йод, наприклад, у зв'язку з аварією на АЕС або загрозою ядерного вибуху, громадянам має повідомити МНС. На цей випадок краще мати очищений калію йодид у таблетках по 200 мкг. Якщо немає загрози надходження у навколишнє середовище радіоактивного йоду-131, самостійно приймати йод в жодному разі не можна, оскільки він, прийнятий у високій дозі, може завдати серйозної шкоди тканині щитовидної залози. Це, до речі, стосується й інших радіопротекторів.

Це твердження є лише частково правдивим. Пов'язане з радіоактивністю світіння називається словом “радіолюмінесценція”, і не можна сказати, що це дуже поширене явище. Більше того, воно викликане зазвичай не світінням самого радіоактивного матеріалу, а взаємодією випромінюваної радіації з навколишнім матеріалом.

Цілком очевидно, звідки взялось це уявлення. У 1920-1930-і роки, коли був пік публічного інтересу до радіоактивних матеріалів у різних побутових приладах, ліках та іншому, фарбу з радієм використовували для стрілок і цифр годинників. Найчастіше ця фарба була на основі сульфіду цинку в суміші з міддю. Домішки радію, які випромінювали радіацію, взаємодіяли з фарбою і вона починала світитись зеленим.

Значна кількість тих годинників і декоративних предметів, які дійшли до нас, продовжували світитись зеленим, оскільки залишались радіоактивними. Вони були досить поширені, особливо в США і Європі.

В цілому феномен радіолюмінесценції, по-перше, не настільки розповсюджений, по-друге, люмінесценція буває і зовсім іншої природи. Біолюмінесценція — це окремий випадок люмінесценції, як і радіолюмінесценція. Світлячки або рослини, які світяться в темряві, — це люмінесценція, яка ніяк не пов'язана з радіацією.

Також можна згадати, що ряд солей урану, який нарівні з плутонієм в суспільній свідомості асоціюється з поняттям радіоактивності, мають зелений колір. Але це ніяк не пов'язано з утворенням зеленого світіння. У переважній більшості випадків видиме світло в процесі радіоактивного розпаду не випромінюється. А “зелене світіння” зазвичай пов'язане не з світінням самого радіоактивного матеріалу, а з взаємодією радіації з навколишнім матеріалом.

Це твердження є лише частково неправдою. Пов'язане з радіоактивністю світіння називається словом “радіолюмінесценція”, і не можна сказати, що це дуже поширене явище. Більше того, воно викликане зазвичай не світінням самого радіоактивного матеріалу, а взаємодією випромінюваної радіації з навколишнім матеріалом.

Цілком очевидно, звідки взялось це уявлення. У 1920-1930-і роки, коли був пік публічного інтересу до радіоактивних матеріалів у різних побутових приладах, ліках та іншому, фарбу з радієм використовували для стрілок і цифр годинників. Найчастіше ця фарба була на основі сульфіду цинку в суміші з міддю. Домішки радію, які випромінювали радіацію, взаємодіяли з фарбою і вона починала світитись зеленим.

Значна кількість тих годинників і декоративних предметів, які дійшли до нас, продовжували світитись зеленим, оскільки залишались радіоактивними. Вони були досить поширені, особливо в США і Європі.

В цілому феномен радіолюмінесценції, по-перше, не настільки розповсюджений, по-друге, люмінесценція буває і зовсім іншої природи. Біолюмінесценція — це окремий випадок люмінесценції, як і радіолюмінесценція. Світлячки або рослини, які світяться в темряві, — це люмінесценція, яка ніяк не пов'язана з радіацією.

Також можна згадати, що ряд солей урану, який нарівні з плутонієм в суспільній свідомості асоціюється з поняттям радіоактивності, мають зелений колір. Але це ніяк не пов'язано з утворенням зеленого світіння. У переважній більшості випадків видиме світло в процесі радіоактивного розпаду не випромінюється. А “зелене світіння” зазвичай пов'язане не з світінням самого радіоактивного матеріалу, а з взаємодією радіації з навколишнім матеріалом.

На жаль, це — правда. Насправді радіоактивне випромінювання може призводити до різних ушкоджень спіралі ДНК, при цьому якщо одночасно виявляються пошкодженими обидві її нитки, то генетична інформація може бути повністю втрачена. Для відновлення цілісності генів система репарації ДНК може заповнити пошкоджену ділянку випадковими нуклеотидами. Це один із шляхів появи нової мутації. Якщо пошкодження ДНК масштабне, то клітина може “вирішити”, що з такою кількістю мутацій їй не вижити, тому вона зважується на самогубство шляхом апоптозу. На цьому, до речі, частково базується ефект променевої терапії злоякісних новоутворень: навіть ракові клітини можна “переконати” почати апоптоз при внесенні до їх ДНК великої кількості пошкоджень.

Але потрібно пам'ятати, що люди досить добре захищені від наслідків фонового радіоактивного випромінювання, яке було присутнє протягом всієї історії Землі. Фонова радіація рідко призводить до пошкоджень спіралей ДНК, а якщо один з двох ланцюгів пошкоджено, то його завжди можна відновити з використанням резервного другого ланцюга. Значно більшої шкоди організму може завдати ультрафіолетове випромінювання, пряме потрапляння якого на незахищені шкірні покриви може викликати малігнізацію (тобто вступ на шлях “ракового переродження”) клітин шкірного епітелію. У гіршому випадку це може призвести до розвитку меланоми, яка ще зовсім недавно (до відкриття імунотерапії) вважалась “королевою пухлин” через дуже поганий прогноз.

Це твердження — суцільна правда. Насправді радіоактивне випромінювання може призводити до різних ушкоджень спіралі ДНК, при цьому якщо одночасно виявляються пошкодженими обидві її нитки, то генетична інформація може бути повністю втрачена. Для відновлення цілісності генів система репарації ДНК може заповнити пошкоджену ділянку випадковими нуклеотидами. Це один із шляхів появи нової мутації. Якщо пошкодження ДНК масштабне, то клітина може “вирішити”, що з такою кількістю мутацій їй не вижити, тому вона зважується на самогубство шляхом апоптозу. На цьому, до речі, частково базується ефект променевої терапії злоякісних новоутворень: навіть ракові клітини можна “переконати” почати апоптоз при внесенні до їх ДНК великої кількості пошкоджень.

Але потрібно пам'ятати, що люди досить добре захищені від наслідків фонового радіоактивного випромінювання, яке було присутнє протягом всієї історії Землі. Фонова радіація рідко призводить до пошкоджень спіралей ДНК, а якщо один з двох ланцюгів пошкоджено, то його завжди можна відновити з використанням резервного другого ланцюга. Значно більшої шкоди організму може завдати ультрафіолетове випромінювання, пряме потрапляння якого на незахищені шкірні покриви може викликати малігнізацію (тобто вступ на шлях “ракового переродження”) клітин шкірного епітелію. У гіршому випадку це може призвести до розвитку меланоми, яка ще зовсім недавно (до відкриття імунотерапії) вважалась “королевою пухлин” через дуже поганий прогноз.

Це неправда! Міф про те, що червоне вино допомагає вивести радіацію, виник ще за радянських часів. Насправді вино містить антиоксидант ресвератрол, який дійсно допомагає зменшити пошкодження клітин, але його доза в напої недостатня для ефективного захисту. Алкоголь не лише не захищає від радіації, а й може послабити імунітет, посилюючи негативний вплив випромінювання.

Це твердження суцільна неправда! Міф про те, що червоне вино допомагає вивести радіацію, виник ще за радянських часів. Насправді вино містить антиоксидант ресвератрол, який дійсно допомагає зменшити пошкодження клітин, але його доза в напої недостатня для ефективного захисту. Алкоголь не лише не захищає від радіації, а й може послабити імунітет, посилюючи негативний вплив випромінювання.

Таке твердження — часткова правда! Не кожна доза радіації є критичною. Все залежить від її рівня.

Низькі дози: не мають серйозних наслідків для здоров'я, а організм може самостійно відновлюватися. Високі дози: викликають гостру променеву хворобу, рак та інші ускладнення.

Сучасна наука здатна контролювати та оцінювати ризики, пов’язані з радіацією.

Таке твердження — часткова неправда! Не кожна доза радіації є критичною. Все залежить від її рівня.

Низькі дози: не мають серйозних наслідків для здоров'я, а організм може самостійно відновлюватися. Високі дози: викликають гостру променеву хворобу, рак та інші ускладнення.

Сучасна наука здатна контролювати та оцінювати ризики, пов’язані з радіацією.

Це твердження — лише частково правдиве. Не обов’язково вплив радіації спричинить рак, адже багато що залежить від того, яку саме дозу опромінення ви отримали, протягом якого часу і ще від низки факторів. Отож заявляти щось категорично та робити прогнози — абсолютно некоректно.

Є така фраза: ми всі помремо від раку, але не всі до нього доживуть. Сучасні методи лікування раку дуже розвинулись. Зокрема, бо відомі наслідки бомбардування Хіросіми та Нагасакі.

Так, ризики в окремих випадках можуть підвищитись. Але варто пам'ятати, що після чорнобильської катастрофи довели лише підвищення ризику раку щитоподібної залози у дітей.

Рак виникає через певну генетичну мутацію в клітині. І радіація — це один з факторів. Але і куріння — це один з факторів.

Це твердження — лише частково неправдиве. Не обов’язково вплив радіації спричинить рак, адже багато що залежить від того, яку саме дозу опромінення ви отримали, протягом якого часу і ще від низки факторів. Отож заявляти щось категорично та робити прогнози — абсолютно некоректно.

Є така фраза: ми всі помремо від раку, але не всі до нього доживуть. Сучасні методи лікування раку дуже розвинулись. Зокрема, бо відомі наслідки бомбардування Хіросіми та Нагасакі.

Так, ризики в окремих випадках можуть підвищитись. Але варто пам'ятати, що після чорнобильської катастрофи довели лише підвищення ризику раку щитоподібної залози у дітей.

Рак виникає через певну генетичну мутацію в клітині. І радіація — це один з факторів. Але і куріння — це один з факторів.

Правда, це не найкраща ідея порятунку!

По-перше, не лише вам прийде це в голову. Ми вже знаємо, як це — стояти в заторі після початку повномасштабної війни.

По-друге, важко зрозуміти, а куди саме їхати. Напрямок вітру може змінитися, і ось вам вже треба змінювати напрямок евакувакуації.

А якщо така ситуація трапляється влітку, подумайте, як довго можна пробути в машині без кондиціонера?

Також машину неможливо герметизувати. Тому є ризик проникнення радіації в середину транспортного засобу. 

Найкраще все ж таки залишитися вдома хоча б протягом наступних 24 годин, якщо немає інших офіційних рекомендацій.

Це неправда, бо виїзд на авто — не найкраща ідея.

По-перше, не лише вам прийде це в голову. Ми вже знаємо, як це – стояти в заторі після початку повномасштабної війни.

По-друге, важко зрозуміти, а куди саме їхати. Напрямок вітру може змінитися, і ось вам вже треба змінювати напрямок евакувакуації.

А якщо така ситуація трапляється влітку, подумайте, як довго можна пробути в машині без кондиціонера?

Також машину неможливо герметизувати. Тому є ризик проникнення радіації в середину транспортного засобу. 

Найкраще все ж таки залишитися вдома хоча б протягом наступних 24 годин, якщо немає інших офіційних рекомендацій.

Помиляєтеся! Бо це правда! Природний засіб, за допомогою якого можна успішно вивести радіацію, це їжа. Особливо корисно вживати овочі та фрукти. Вони містять велику кількість природної клітковини. 

Продукти що виводить з організму стронцій-90: молочні та кисломолочні продукти невисокої жирності, насіння сезаму, капуста, зелені листові овочі, томати, болгарський перець, лимон.

Продукти, що виводить цезій-137: калій і незамінні амінокислоти метіонін та цистин, які є в м’ясі, рибі, різного роду бобових, яйцях, куразі, печеній картоплі, арахісі, динях, бананах, мигдалі.

Продукти, що виводять йод-131: свіжа та морожена морська капуста, банани, хурма, фейхоа, лимони, лайми, яблука, креветки, йодована сіль.

Антиоксиданти нейтралізують активність радіонуклідів, тобто перешкоджають потрапляння їх до систем організму і захищають клітини організму від внутрішніх мутацій. До таких антиоксидантів належить зелений чай, суниця, полуниця, малина, ожина, чорниця.

Продукти, які містять велику кількість пектинів та клітковини теж здатні виводити радіоактивні речовини з організму — смородина, яблука, гарбуз, буряк, морква, абрикоси, білокачанна капуста, листкова зелень, гриби, редис, томати, кабачки, цибуля-порей, персик, кавун, кокоси, гранат, авокадо, ананас, ківі, малина, ожина.

Помиляєтеся! Бо це правда! Природний засіб, за допомогою якого можна успішно вивести радіацію, це їжа. Особливо корисно вживати овочі та фрукти. Вони містять велику кількість природної клітковини. 

Продукти що виводить з організму стронцій-90: молочні та кисломолочні продукти невисокої жирності, насіння сезаму, капуста, зелені листові овочі, томати, болгарський перець, лимон.

Продукти, що виводить цезій-137: калій і незамінні амінокислоти метіонін та цистин, які є в м’ясі, рибі, різного роду бобових, яйцях, куразі, печеній картоплі, арахісі, динях, бананах, мигдалі.

Продукти, що виводять йод-131: свіжа та морожена морська капуста, банани, хурма, фейхоа, лимони, лайми, яблука, креветки, йодована сіль.

Антиоксиданти нейтралізують активність радіонуклідів, тобто перешкоджають потрапляння їх до систем організму і захищають клітини організму від внутрішніх мутацій. До таких антиоксидантів належить зелений чай, суниця, полуниця, малина, ожина, чорниця.

Продукти, які містять велику кількість пектинів та клітковини теж здатні виводити радіоактивні речовини з організму — смородина, яблука, гарбуз, буряк, морква, абрикоси, білокачанна капуста, листкова зелень, гриби, редис, томати, кабачки, цибуля-порей, персик, кавун, кокоси, гранат, авокадо, ананас, ківі, малина, ожина.

На жаль, це правда! Одна зі складових ядерного вибуху — потужний електромагнітний імпульс. Він вбиває всю електроніку у радіусі дії ядерного удару. Для здоров'я людини він не несе загрози, а для приладів від телефона до електростанцій — може бути катастрофічний.

Після ядерного вибуху телефони і телевізори працювати не будуть. Тому експерти радять мати аналоговий радіоприймач і батарейки до нього, чи дротовий телефон.

На жаль, це правда! Одна зі складових ядерного вибуху — потужний електромагнітний імпульс. Він вбиває всю електроніку у радіусі дії ядерного удару. Для здоров'я людини він не несе загрози, а для приладів від телефона до електростанцій — може бути катастрофічний.

Після ядерного вибуху телефони і телевізори працювати не будуть. Тому експерти радять мати аналоговий радіоприймач і батарейки до нього, чи дротовий телефон.

Ви помиляєтеся, бо це правда! Після ядерного вибуху потрібно якомога довше перебувати в ізольованому приміщенні. Заздалегідь варто подивитися, де у приміщенні є вентиляційні отвори. Але безпосередньо вже після ядерного вибуху, треба заклеїти їх харчовою плівкою або скотчем. Також можна заклеїти щілини і стики на вікнах, щоб повітря не заходили у квартиру. Але робити це треба тільки, якщо станеться вибух. Наперед можна купити скотч і харчову плівку. Також можна покласти вологі ганчірки на вікна і двері, щоб радіація не розносилася разом з пилом.

Ви помиляєтеся, бо це правда! Після ядерного вибуху потрібно якомога довше перебувати в ізольованому приміщенні. Заздалегідь варто подивитися, де у приміщенні є вентиляційні отвори. Але безпосередньо вже після ядерного вибуху, треба заклеїти їх харчовою плівкою або скотчем. Також можна заклеїти щілини і стики на вікнах, щоб повітря не заходили у квартиру. Але робити це треба тільки, якщо станеться вибух. Наперед можна купити скотч і харчову плівку. Також можна покласти вологі ганчірки на вікна і двері, щоб радіація не розносилася разом з пилом.