З огляду на події, що розгортаються в Нижньосірогозькому районі з приводу гендерних квот Нижні Сірогози.City пропонує прочитати статтю своїх колег – з Біляївка.City, які пишуть матеріали на гендерну тематику. Зокрема, про гендер у політиці. Ймовірно, ви чули, що цього року однією з новацій місцевих виборів є запровадження гендерних квот. Розповідаємо, що це таке, і чому це важливо
Після ухвалення нового Виборчого кодексу голова правління, координаторка виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час Українського жіночого конгресу "Нова реальність — нові можливості!", відзначила:
—Уперше в історії України, вперше в історії українських виборів гендерна квота є не формальною, а реально захищеною. І серед переліку документів, серед вимог для реєстрації виборчого списку є врахування 40-відсоткової квоти представництва різних статей як найменша пропорція. Тобто в кожній п'ятірці серед кандидатів до місцевої ради у громадах від 10 тисяч виборців має бути збережена пропорція двоє до трьох: або три чоловіка і дві жінки, або три жінки і два чоловіка.
Здавалося б, навіщо на законодавчому рівні доводиться закріпляти право жінок бути обраними до органів місцевого самоврядування та Верховної Ради України? Відповідь на це питання дуже проста.
Якщо подивитися, як розподіляється населення України за статтю, то з’ясуємо, що жінок на 2,7 мільйонів більше. Це дані останнього електронного перепису, що відбувся у 2020 році. По суті, жінки роблять вагомий внесок у розвиток економіки України, тож заслуговують на те, щоб їхні інтереси, їхні потреби були максимально враховані при розподілі бюджетних коштів, формуванні інфраструктури.
Водночас в Україні абсолютно нерівномірно жінки представлені на всіх щаблях влади. І чим вище рівень, тим менше там жінок. Так, видання “Слово і діло” візуалізували гендерний склад Верховної Ради України з 1990 по 2020 рік.
Лише одиниці жінок представлені у ньому. І хоча напрямок до збільшення є, але він занадто повільний, щоб говорити про гендерну рівність та рівноцінне представництво двох статей.
20,6% жінок у Верховній Раді останнього скликання – це все ще один із найнижчих показників у Європі, і далеко від середньостатистичного світового показника в 24%.
Серед Європейських країн, до яких належить і Україна, є чимало тих, де більше 40% парламентарів - це жінки. Це Швеція (47%), Бельгія (40,7%), Португалія (40%), Норвегія (41,4%), Іспанія (44%), Швейцарія (41,5%).
Жінки мають в Україні доступ до влади там, де немає реальних ресурсів. Чим скромніше виборна посада, тим більше там жінок. Після виборів 2015 року, наприклад, було 5,6% жінок серед голів міст обласного значення, 9,6% - серед голів міст районного значення, 19,3% - серед голів селищних рад, 32,1% - серед голів сільських рад.
Але цей гендерний дисбаланс погіршується, як тільки на якийсь рівень держава передає повноваження та фінансові ресурси. Після реформи адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, статистика на рівні сільських, селищних рад, міст районного значення змінилася не на користь жіночого представництва.
Так, за інформацією гендерного моніторингу місцевих виборів в ОТГ 2015, 2016 та 2017 роках: кількість жінок серед голів постійно зменшувалася навіть там, де раніше посади займали жінки. Відповідно їх ставало: 18,9%, 14,5% та 14,3% відповідно.
Є ради, де у керівному складі немає жодної жінки, а посаду голови, секретаря та заступників займають чоловіки, або жінкам віддають повноваження займатися освітою, культурою та соціальною сферою. Тими напрямками, де є безліч проблем, але майже немає фінансів.
Водночас, є чимало досліджень, які свідчать про те, що відсутність жінок у владі погано впливає на ситуацію в різних сферах життя. Згідно зі статистикою ООН, якщо в парламенті менше 20 відсотків жінок - то в країні не вирішуються проблеми дітей, якщо менше 30 відсотків - не вирішуються проблеми самих жінок.
Жінки та чоловіки по-різному сприймають корупцію. 58% жінок та 52% чоловіків називають корупцію найважливішою проблемою, але жінки у більшій мірі відчувають на собі її наслідки. Такі результати дослідження «Корупція очима жінок і чоловіків», яке проводилося Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
Такі корупційні бар’єри, як “скляна стеля” та існування чоловічих корпоративних мереж, обмежують доступ жінок до управлінських посад та рівня прийняття рішень. Про один із таких прикладів ми писали у матеріалі про поліцейську з Біляївки, яку через стать позбавили права зайняти посаду, яка відповідала її професійній кваліфікації та підготовці.
Водночас, так само на прикладі Біляївської громади, де частково збережений баланс в управлінні громадою, а серед представниць депутатського корпусу протягом кількох останніх скликань був гендерний баланс (голова – чоловік, секретар міськради – жінка, 2 заступниці, 1 заступник, голови ключових комісій - бюджетної та земельної – жінки), вдалося реалізувати настільки багато програм у сфері захисту дитинства, молоді, соціальному захисті населення, інфраструктурних проєктів з врахуванням потреб різних соціальних груп, що громада отримала статус кандидата на звання “Громада, дружня до дітей та молоді” від Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ).
Гендерна квота якоюсь мірою забезпечує право жінок бути обраними та впливати на ухвалення рішень. Вона є можливістю для жінок бути у виборчих списках. Далі все буде залежати від самих виборців. На заваді для обрання жінок у владу часто стають гендерні стереотипи. Виборець стереотипно може думати, що жінкам була важче відстоювати інтереси громади, або ініціювати якісь зміни.
Під Верховною Радою нещодавно встановили лабіринт, який відтворює шлях жінок у політику. Усередині лабіринту є 8 інтерактивних кімнат. Усі вони знайомлять відвідувачів зі складнощами та стереотипами, з якими стикаються політикині на початку професійного шляху.
Серед стереотипів і бар’єрів, що висвітлені в лабіринті, є, зокрема, такі: “головне покликання жінки — бути берегинею”, “жінки — окраса сесійної зали”, “жінки — слабка стать”, “політика — це чоловічий клуб”.
Відео Повага. Кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці
Тож не бійтеся довіряти жінкам, яких зустрінете у виборчих списках. Варто оцінювати попередній життєвий досвід. Користуйтеся інструментами, які дають змогу більше дізнатися про кандидатів та кандидаток. Обирайте не стать, а людину.
Якщо Ви – кандидатка, теж не здавайтеся, попри несприйняття, стереотипи і сексизм. Нещодавно жіночі громадські організації презентували незалежний моніторинговий проєкт #вибориБЕЗсексизму, в рамках якого буде працювати електронний помічник.
Так виглядає Facebook чат-бот #вибориБЕЗсексизму
Крім фіксації випадків сексизму, Facebook чат-бот також надаватиме безкоштовну юридичну та психологічну допомогу жінкам, які братимуть участь у виборах.
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews
