До незаконного захоплення та розкрадання національного заповідника “Кам’яна Могила”, що під Мелітополем, причетні “культурний комендант” Мелітополя, його поплічники з місцевих зрадників та гастролери з Росії.
Хто повідомляє: Головне управління розвідки України оприлюднило їх імена. А журналісти РІА Південь зібрали докладне досьє на кожного.
Після окупації території російська адміністрація не просто встановила контроль над заповідником, а почала системно вбудовувати його у власну музейну систему. “Кам’яну Могилу” незаконно включили до структури музею-заповідника “Херсонес Таврійський” Це відкрило шлях до вивезення експонатів, внесення українських артефактів до російських державних каталогів і демонстрації їх на виставках в окупованому Криму.
Далі — про кожного з них окремо.
Рязанський гастролер і “культурний комендант” Мелітополя
Одним із головних координаторів захоплення заповідника став Юрій Кованов — рязанський гастролер, який раніше виконував обов’язки заступника міністра культури окупаційної ВЦА Запорізької області.
Юрій Кованов. Фото з російського ресурсу
Саме він відкрив на території колишнього заводу «Продмаш» мультимедійний парк у рамках проекту “Росія — моя історія”. Він особисто керував вивезенням експонатів “Кам’яної могили” до окупованого Севастополя під прикриттям “музейного обміну”.
Крім того, Кованов дарував собаку військовослужбовиці ЗСУ, взятій у полон на “Азовсталі”, Рамзану Кадирову, давши їй ім’я Борз (“вовк”).
Сьогодні сім’я Кованова фігурує у гучному скандалі, який яскраво показує, як працює окупаційна система “нових господарів”. Будинок у Чкалово, де мешкала сім’я гастролера, належить громадянину України А.І. Воєводі, який після 2022 року залишив окуповану територію. Кованові за погодженням із місцевою окупаційною адміністрацією просто вселилася в чуже житло. 28 січня 2026 року до будинку приїхали співробітники поліції разом із представницею власника, яка пред’явила рішення мелітопольського суду про виселення. Суд визнав право українського власника вимагати повернення житла через довірену особу.
І тут почалося найцікавіше: замість того щоб мовчки залишити чуже майно, Кованови здійняли галас про “несправедливість”, “зраду” і навіть звернулися до Путіна. Детальніше про цей скандал — у нашому матеріалі.
Директор, який став провідником окупаційної експансії
Ключова фігура вже всередині самого заповідника — Ярослав Михайлов, багаторічний директор “Кам’яної Могили”, який після 2022 року перетворився на провідника російської культурної експансії на Мелітопольщині.
Ярослав Михайлов (обведений червоним). Скрин з сюжету окупантів
У російських медіа він фігурує як керівник філії державного музею-заповідника “Херсонес Таврійський” і водночас директор “Кам’яної Могили”.
Михайлов також є членом комісії з благоустрою та екології так званої “Громадської палати Запорізької області”, де представляє “Кам’яну Могилу”. За інсайдерською інформацією РІА Південь, Ярослав Михайлов з перших днів пішов на співпрацю з окупантами, не чинив жодного спротиву вивезенню музейних фондів і водночас певний час продовжував отримувати зарплату з українського бюджету.
Саме за його керівництва:
— фонди заповідника стали доступними для російських делегацій з Криму;
— експонати масово вивозилися до Херсонесу;
— “Кам’яну Могилу” було оголошено філією кримського музею-заповідника — рішення, ініційоване на рівні Кремля та особисто підтримане Путіним.
За словами нашого анонімного джерела, яке особисто знає Михайлова, його проросійські погляди були очевидними задовго до повномасштабної війни. Показовий і контраст у родині: старший син виїхав з окупації й нині живе в Європі, тоді як сам Михайлов із дружиною залишилися й почали співпрацю з РФ.
Від учительки історії до федеральної “туристичної пропагандистки”
Колишня вчителька історії з Мелітополя Олена Фролова після окупації зробила стрімку кар’єру на службі країні-агресору. Зараз її завдання — просувати туристичний потенціал окупованих територій, зокрема й Мелітополя.
Олена Фролова. Фото з російського ресурсу
До окупації Фролова викладала історію України у мелітопольському медколеджі. Після захоплення міста добровільно перейшла на бік окупантів, брала участь у роботі приймальної комісії викраденого навчального закладу й закликала абітурієнтів вступати за стандартами РФ.
В окупації вона:
— організовувала “патріотичні” заходи;
— представляла ТОТ на виставках у Москві;
— стала обличчям проєкту “Майстри гостинності”;
— проводила “Диктант Побєди” у Мелітополі;
— агітувала людей до псевдовиборів і очолювала ТВК.
Особливу увагу вона приділяє роботі з дітьми — через екскурсії та “краєзнавчі лекції” нав’язує російське трактування історії й стирає українську спадщину.
Чиновник “культурної спадщини” з риторикою про “відродження”
Сергій Данченко — спеціаліст відділу культурної спадщини окупаційного “міністерства”, який публічно просуває ідею “відродження” Кам’яної Могили під контролем РФ.
Сергій Данченко. Скрин з сюжету пропагандистів
Пропагандистам Данченко розповідає про “капітальний ремонт”, “реконструкцію огорожі” та “облаштування території”, називаючи заповідник “візитною карткою регіону”.
Науковий фасад окупаційного музею
До окупації Ольга Заматаєва була заступницею директора заповідника. Сьогодні вона фігурує як завідувачка науково-фондового відділу.
Ольга Заматаєва. Скрин з сюжету пропагандистів
Голос заповідника в російській пропаганді
Колишній науковий співробітник, учасник археологічних розкопок, Віктор Джос після окупації став завідувачем відділу охорони культурної спадщини “Кам’яної Могили”.
Віктор Джос. Фото з соцмережі чоловіка
Він активно співпрацює з пропагандситськими медіа, де просуває тези про те, що “музей ніхто не грабував”, а експонати нібито лише “возять на виставки”.
Рядові виконавці “екскурсійної нормальності”
Про Анну Кравченко майже немає відкритої інформації — вона фігурує як співробітниця заповідника в окупаційний період.
Ірина Зикова ж працює екскурсоводкою й бере участь у створенні “картинки мирного туризму”: проводить екскурсії для дітей, організовані окупаційними структурами.
Ірина Зикова та Анна Кравченко. Фото з сайту ГУР
Кримський “виставковий менеджер” награбованого
Окремий місток до Криму — Павло Хлєбовський, завідувач експозиційно-виставкового відділу “Херсонесу Таврійського”.
Павло Хлєбовський. Скрин з сюжету пропагнадситів
Саме він є одним із організаторів виставок із експонатами, вивезеними з “Кам’яної Могили”, і відвідував заповідник під час його незаконного “приєднання” до кримського музею.
Викрадені експонати з “Кам’яної Могили” на виставках
Із 2023 року, окупанти вже неодноразово відкривали експозиції, сформовані з фондів “Кам’яної Могили”— петрогліфи, чуринги, зооморфні скульптури, кераміка та знаряддя кам’яного віку віком до 22 тисяч років. Пропагандисти розповідали про тимчасові виставки, однак це націоналізація української культурної спадщини, що прямо порушує норми Гаазької та Женевської конвенцій.
Перша виставка з вкраденими артефактами. Фото джерел окупантів
У 2023 році 37 експонатів музею “Кам'яна Могила” вивезли до музею “Херсонес Таврійський” під приводом тимчасової виставки. Окрім цього, понад 140 артефактів було викрадено в Криму під час незаконних розкопок на об’єктах Піонерного передмістя Херсонеса Таврійського, городища Кадиківське (римський табір) та пам’ятки візантійської архітектури «Церква Іоанна Предтечі».
У 2025 на виставці у Криму окупанти показали викрадені з Мелітопольщини піктографічні символи епохи неоліту і бронзи, нанесені на священні предмети - чуринги.
Виставка у 2025. Фото: “Крымский ветер”
А у серпні 2025-го в “Херсонесі” демонстрували зооморфні скульптури, чуринги і копії стародавніх петрогліфів епохи неоліту і бронзи.
Як окупанти розграбовували “Кам’яну Могилу”
Історико-археологічний заповідник “Кам’яна Могила”— одна з головних культурних та археологічних пам’яток Мелітопольщини. До повномасштабного вторгнення сюди з’їжджалися туристи з усього світу, а після 2022 року окупанти повністю взяли комплекс під свій контроль.
Вже у травні 2022 року окупанти почали створювати видимість “мирного життя”. Місцевих жителів запрошували на прогулянки заповідником, надавши можливість “погодувати котів і собак”. Пропагандисти показували, як нібито розміновують територію, насправді ж саме російські загарбники її замінували.
Паралельно проводилися “екскурсії” для російських військових. Навіть під час заходу вони озброювалися, надягали бронежилети й каски, а обличчя ховали під балаклавами.
Військові на території заповідника. Скрин з сюжету пропагандистів
У січні 2023 року окупанти вивезли значну частину експонатів до Севастополя, у музей-заповідник “Херсонес Таврійський”. Там відкрили виставку зі 120 археологічними артефактами з Кам’яної Могили.
Як повідомляла археологиня Евеліна Кравченко, Росія робить це під виглядом організації виставок чи реставрацій, але фактично краде українські культурні цінності. Місцева пам’ятка перетворилась на філію російського музею, а частина колективу заповідника брала участь у цих заходах.
Крім вивезення експонатів, окупанти нищили територію заповідника:
— рили окопи та траншеї на степових масивах, пошкодивши майже 160 курганів;
— завдали збитків на суму понад 200 млн грн, повідомляв Владислав Мороко, тодішній очільник департаменту культури Запорізької ОДА;
— стародавні кургани руйнувалися під приводом “підготовки до контрнаступу ЗСУ”, хоча насправді це було масштабне знущання над спадщиною.
На території заповідника окупанти створили дерев’яні доріжки, встановили намети для “екскурсій” і майстер-класів. Це нібито “покращувало доступність”, але фактично слугувало ширмою для вивезення експонатів і маскування руйнувань.
У 2024 році окупанти почали активно “шукати стародавнє святилище” та ритуальний вівтар на території заповідника.
Місцеві мешканці повідомляли, що на території немає цивільних, працюють лише озброєні люди з лопатами. Фактично, ці “дослідження” нагадують практику нацистського інституту «Аненербе», який під час Другої світової війни намагався привласнити сакральні та археологічні об’єкти.
Насправді Кам’яна Могила втратила більшість цінних артефактів, а місцева природна та культурна спадщина перебуває під постійною загрозою через бойові дії та окупаційні “реставрації”. Так зараз виглядає заповідник.
