Другий місяць осені розпочинається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений з 1991 року Генеральною Асамблеєю ООН, а в Україні це також і День ветерана
Є в нашому житті свята, які торкаються кожного з нас. На початку жовтня відзначається одне з таких свят — День людей похилого віку. Воно стало традиційним для жителів Нижньосірогозького району. В райцентрі та всіх селах Сірогозщини цього дня проходять урочисті збори, “вогники” та концерти.
1 жовтня в Нижньосірогозькому районному будинку культури зібралися на святкові заходи представники ветеранських організацій району. Звісно, що карантин вніс певні обмеження у святкування. Адже сидіти в залі довелося з дотриманням соціальної дистанції, а пенсіонерам дуже хотілося спілкуватися в більш тісному колі. Однак ці маленькі незручності не применшили гарного настрою, який панував цього дня в залі Будинку культури.
В центрі уваги цього дня були найшанованіші люди району — ветерани, які чимало років розбудовували рідний край — Сірогозщину. Навіть на заслуженому відпочинку чимало з них активно займаються громадською діяльністю. Найактивніших з нагоди Дню людей поважного віку та Дня ветерана відзначили Почесними грамотами і подяками.
Цього дня на адресу людей поважного віку надійшло чимало привітань: від представників органів влади, самоврядців, правління районної ветеранської організації, голів ветеранських первинок.
Дмитро Такаджи, голова Нижньосірогозької райдержадміністрації
Іван Яців, голова Нижньосірогозької районної ради
Анатолій Шокарєв, голова Нижньосірогозької районної ветеранської організації
Людмила Гладун, голова первинної організації ветеранів органів влади
Слова подяки від новоолександрівської “Степовички”
Продовженням святкової програми став концерт за участі аматорських колективів Сірогозщини. Особливо тепло зустрічали глядачі виступи школярів, які зворушили всіх присутніх до глибини душі та подарували приємні емоції.
Незважаючи на поважний вік, ветерани завжди випромінюють життєву енергію та оптимізм. Коли життя йде на схил, найпростіші радощі стають найдорожчими. Тож звичайна турбота про людей похилого віку не повинна мати епізодичний характер, адже вона необхідна щодня, щохвилини, щомиті.
