Карантин виявив вразливе місце української освіти — неготовність працювати дистанційно. З якими викликами довелося зіткнутися педагогам при переході на віддалене навчання? Чи проведено напередодні нового навчального року “роботу над помилками”? Відповідь на ці та інші запитання в інтерв’ю з Юрієм Кононенком, начальником головного управління шкільної освіти Міністерства освіти та науки України
Дистанційне навчання проти соціалізації. Який з цих аспектів важливіший?
Поспілкувалися з високопосадовцем з Міністерства освіти журналісти з Херсонської, Одеської та Миколаївської областей мали нагоду під час зустрічі організованої Українським кризовим медіа-центром в рамках проєкту “Сучасні регіональні медіа — запорука якості у медіакомпетентній демократичній Україні”.
Інтерв’ю Юрія Кононенка з журналістами Херсонської, Одеської та Миколаївської областей в Українському кризовому медіа-центрі
Саме освітній галузі довелося зіткнутися з ситуацією, яку неможливо було передбачити ще кілька місяців тому — організувати навчальний процес, а потім завершити 2019/2020 навчальний рік в умовах пандемії COVID-19. Наразі розпочався новий 2020/2021 навчальний рік. Однак через коронавірус навчальним закладам ймовірно знову доведеться переходити на змішану чи дистанційну форми навчання.
— На моє переконання, враховуючи думку фахівців-освітян, дистанційне навчання ніколи не замінить той реальний формат спілкування, який є в очній формі навчання, — зауважує Кононенко. — Школа не може постійно працювати і вчитися дистанційно. Є певні питання пов’язані з соціалізацією та взаємодією між учнями і вчителями.
Юрій Кононенко: Дистанційне навчання ніколи не замінить реальний формат спілкування
Нагадав Кононенко, що до карантину в Україні вже практикували використання в освітньому процесі дистанційної форми навчання. Навіть є затверджене ще в 2013 році Положення про дистанційну форму навчання. Адже саме така структура організації навчання дає можливість створити гнучку і індивідуальну програму для кожного учня та студента. При дистанційній роботі вибудовується значно більш продуктивна комунікація: консультації з усіх виникаючих питань, допомога в опрацюванні складної теми, додаткова інформація за обраним напрямом, та інше.
Однак посадовець зауважив, що під час карантину освітні заклади України не перейшли на дистанційне навчання в класичному розумінні цього поняття, а використали лише його елементи в освітньому процесі.
— За оперативною інформацією Міносвіти до введення в березні 2020 року карантину, з 14 тисяч 800 українських шкіл, лише 152 школи мали право на впровадження дистанційної освіти. Для цього місцеві управління освіти надали їм відповідні дозволи та підтвердити наявність необхідної техніки для організації навчального процесу.
Від редакції. Коли готувалася ця публікація вже набуло чинності Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти (16 жовтня 2020 року). Воно розширює можливості для дистанційного навчання учнів — як за дистанційною формою здобуття освіти, так і при використанні технологій дистанційного навчання в інших формах здобуття освіти. Нове Положення затверджено наказом Міністерством освіти та науки.
Цифрову нерівність в освітньому процесі може здолати лише державницький підхід
Організація дистанційного навчання стала великим викликом для більшості вчителів впевнений Юрій Кононенко. Деякі з них мали певний досвід у цьому питанні або ж швидко змогли опанувати потрібні навички.
Юрій Кононенко: Організація дистанційного навчання стала великим викликом для більшості вчителів
— Якщо говорити про підготовку до нового 2020/2021 навчального року, то певну роботу проведено інститутами післядипломної освіти Одеси, Миколаєва та Херсона. Однак не можу з упевненістю сказати, що всі вчителі готові й надалі впроваджувати елементи дистанційного навчання. Це не так! — зауважує Кононенко. — Їм потрібна системна допомога у роботі з сучасними технологіями.
Наразі необхідною умовою для цього має бути наявність у кожного вчителя і учня комп’ютера та іншої навчальної техніки, а також доступного усім інтернету. Але є реалії життя.
— Міністерство освіти отримало безліч листів від учителів та батьків школярів. Щодня їх надходило більше сотні. В них йдеться про типові ситуації, що не дають можливості вчитися дистанційно. Приміром чимало батьків пишуть про відсутність інтернету, та про те, що у сім’ях, де є двоє і більше дітей, не у всіх є комп’ютери, планшети, телевізори, за допомогою яких одночасно могли б дистанційно навчатись діти. Або ж є техніка, проте вона застаріла. Також батьки не завжди можуть пояснити навчальний матеріал і допомогти дітям його опанувати. Крім того у кожного є своя робота.
За таких обставин Уряду давно пора розробити заходи щодо скорочення цифрової нерівності. Найкраще — у вигляді окремої державної програми. Потрібні стандарти освітнього середовища, яких дотримуватиметься кожна школа. Однак нині в Міністерстві освіти і науки навіть немає достовірної інформації щодо забезпечення навчальних закладів інтернетом.
Дискусія херсонських журналістів і Юрія Кононенка стосовно інтернет покриття в школах Херсонщини
Так, стосовно наявності інтернет покриття в школах Херсонської області начальник головного управління шкільної освіти Міністерства освіти та науки України Юрій Кононенко розповів, що згідно з оперативною інформацією Міносвіти з 441 загальноосвітніх шкіл Херсонщини тільки один загальноосвітній навчальний заклад немає доступу до інтернету. Хоча посадовець погодився з коментарями херсонських журналістів, що ця інформація дещо декларативна, і наразі таких шкіл значно більше.
— Сфера освіти дуже консервативна. Справді, іноді бюрократичні моменти дещо спотворюють реальну картину. Розумієте, як виникають такі цифри? Якщо у них там у школі на хвилинку з’явився інтернет, а потім зник на день, то пишуть, що інтернет є. Чимало ще залежить від конкретних керівників, від адміністрації шкіл на місцях.
Кононенко додав, що всього в Україні третина шкіл (понад 6 тисяч) не мають доступу до швидкісного Інтернету, а в 74-х школах його взагалі немає з різних причин. А ось забезпечити підключення шкіл до швидкісного Інтернету, — це завдання держави.
Ситуація зі швидкісним інтернет покриттям в школах Херсонщини і Нижньосірогозького району
За інформацією заступника голови Херсонської облдержадміністрації з питань діджиталізації Андрія Богдановича, яку він озвучив на селекторній онлайн-нараді Херсонської облдержадміністрації напередодні нового навчального року, мова йде про сто шкіл області які не мають доступу до високошвидкісного інтернету.
— Нещодавно ми проводили тестування швидкості інтернету в освітніх закладах, яке показало, що близько 100 шкіл в області не мають доступу до високошвидкісного інтернету. Наразі спільно з місцевою владою ми шукаємо шляхи вирішення цієї проблеми, щоб школи отримали високошвидкісний інтернет.
Про наявність інтернет покриття в школах Нижньосірогозького району прозвітував напередодні нового навчального року начальник районного сектору освіти Леонід Стадніченко. Він зазначив, що в районі 11 закладів загальної середньої освіти, Братська школа-сад і Нижньосірогозький опорний заклад повної загальної середньої освіти, до складу якого входить Степненська філія. Всі вони підключені до швидкісного Інтернету:
— 100 Мбіт/с — у Верхньосірогозькій, Нижньоторгаївській, Новоолександрівській загальноосвітніх школах І-ІІІ ступенів та Нижньосірогозькому опорному закладі повної загальної середньої освіти;
Нижньосірогозьку школу підключено до швидкісного інтернету
— 30 Мбіт/с — у Вільненській, Сірогозькій, Першопокровській, Новопетрівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, Анатолівській, Верхньоторгаївській, Дем’янівській ЗОШ І-ІІ ступенів, Вербівському закладі повної загальної середньої освіти, Степненській школі-філії.
За результатами тестування швидкості Інтернету встановлено, що в 13 закладах освіти зафіксована швидкість відповідає умовам договору. Лише у Братській школі-садку швидкість Інтернету становила 7 Мбіт/с.
Начальник сектору освіти проінформував, що досягнуто домовленості про виділення коштів з бюджету Братської сільської ради для підключення школи-садка до швидкісного Інтернету в 30 Мбіт/с.
Організація освітнього процесу в умовах пандемії потребує удосконалення
Підсумовуючи обговорення роботи шкіл в умовах карантину Юрій Кононенко назвав головне завдання, яке стоїть перед педагогічними колективами — мінімізувати негативний вплив дистанційного навчання на якість освіти. Адже не лише школи, а й навіть окремі класи вийшли з карантину з різним рівнем навчальних досягнень. Потрібно провести моніторинг знань, аби зрозуміти, скільки учні втратили під час карантину. І, відповідно, наскільки інтенсивно їм треба навчатися.
Юрій Кононенко: Не лише школи, а й окремі класи вийшли з карантину з різним рівнем навчальних досягнень
Кононенка додав, що після завершення осінніх канікул учні 5–11-х класів навчатимуться в змішаному або дистанційному форматах залежно від епідемічного рівня. Учні початкової школи продовжать відвідувати заклади освіти.
— Діти мають навчатися в повноформатному режимі та здобувати якісну освіту. Особливо це стосується учнів початкових класів. Їм дуже важко навчатися дистанційно, тому за першої можливості 1-4 класи мають вчитися очно. Тоді як учні 5-9 класів можуть навчатись як очно, так і дистанційно. Залежно від епідемічного кольору регіону дехто розпочне очне навчання, дехто, якщо це буде “червона” зона, залишиться на дистанційному. Остаточне рішення про перехід на дистанційне навчання прийматиме Державна комісія з техногенної безпеки. Адже у нас немає повноважень для того, щоб приймати такі рішення. Тож міністерство планує систематизувати дистанційний освітній процес та оновити законодавство, щоб учням, вчителям і директорам було зрозуміло, як працювати під час карантину та в умовах пандемії. Адже вимушений перехід на дистанційний формат під час пандемії COVID-19 показав нам слабкі місця у шкільній освіті. Тож зараз ми працюємо над тим, щоб дистанційна освіта відповідала реальним потребам і можливостям учнів та педагогів. Це стосується організації освітнього процесу, розвитку вчителів і, найголовніше, технічних можливостей учнів та педагогів.
Матеріал створено в рамках проєкту “Сучасні регіональні медіа – запорука якості в медіакомпетентній демократичній Україні”, який реалізує Український кризовий медіа-центр за фінансової підтримки Міністерства іноземних справ Норвегії в особі Посольства Королівства Норвегії в Києві
