Карантинні обмеження, викликані COVID-19, і, зрештою, локдаун чи не найбільше завдали клопоту освітній галузі. Важко, зокрема, від того, що успіх навчання та викладання залежить від купи сторонніх факторів, як-то швидкість інтернету чи справність гаджетів. Нижні Сірогози.City розповідає, як із новою реальністю впоралися у Нижньосірогозькому опорному ліцеї.
Нарешті, після тривалої перерви, учні Нижньосірогозького опорного ліцею повернулися за парти. Тепер уроки проходять у звичайному для всіх форматі — із відповідями біля дошки та жвавими обговореннями шкільного матеріалу із вчителями й однокласниками. Школярі зізнаються: саме за цим під час локдауну сумували найбільше.
Як все організували в 2020-му
Повернення до традиційних занять у школі чекали з нетерпінням не тільки діти, але й самі їхні батьки та педагоги. Однак і часу, поки школа була порожньою, освітяни не гаяли — навчилися, зокрема, організовувати дистанційне навчання для учнів всіх класів.
— Карантин поставив перед вчителями нові виклики, але разом з тим мотивував усіх нас не боятися перейти на "ти" з сучасними освітніми технологіями. У 2020 році ми запровадити електронні журнали та щоденники. Я впевнена, що з організацією дистанційного навчання під час локдауна ми впоралися, — ділиться директорка Нижньосірогозького опорного ліцею Ольга Клочко. — Спробували нові форми роботи через гейміфікацію (навчання як гру), зареєструвалися на спеціальних платформах, створили групи у Viber, планували завдання на тиждень, обговорювали хід виконання у спільних чатах, робили прямі трансляції, переглядали відео уроки на YouTube і в подальшому обговорювали. Крім того, працювали на онлайн-платформі "Всеукраїнська школа онлайн", на якій викладають відеоуроки для кожного класу відповідно до навчальної програми.
Ольга Клочко, директорка Нижньосірогозького опорного ліцею: “Карантин для дітей — це теж стрес. Ми маємо допомогти їм його подолати”
Директорка розповідає, що у Нижньосірогозькому ліцеї особливу увагу приділили організації роботи не лише вчителів, які викладають окремі дисципліни, а й педагога-організатора, соціального педагога, практичного психолога, вихователя групи продовженого дня.
Окремо працювали й з учителями, які викладають образотворче мистецтво, художню культуру, мистецтво і фізкультуру — ці дисципліни мають свої особливості у плані підготовки та проведення уроків.
Іван Федорець, вчитель музики і співів: “Дистанційне навчання привчає дітей до більшої самостійності, а педагогу допомагає проявити свою креативність”
Приміром, для уроків фізичного виховання добре підходить формат коротких відеозаписів елементів уроку. Ці відео з покроковим виконанням фізичних вправ чи елементів гри, вчителі відправляли учням, і мали з ними зворотній зв’язок — отримували відеозвіти про виконання вправ.
Виховні заходи і група подовженого дня
Під час дистанційного навчання не зупиняли у ліцеї і виховні заходи. Педагог-організатор разом із заступником директорки з навчально-виховної роботи та класними керівниками організовували проведення виховних годин до тематичних і пам’ятних дат.
Юлія Кишкань, заступник директора школи з навчально-виховної роботи: “Дистанційне навчання відкрило перед викладачами можливість експериментувати, впроваджувати нові форми навчання, допомагати дітям їх опановувати”
Також під час дистанційного навчання працювала онлайн група продовженого дня, яку школярі "відвідували" за бажанням. Вони спілкувалися за допомогою чату у додатку Viber з вихователем, який надавав допомогу у засвоєнні навчального матеріалу. Під його керівництвом вони брали участь у руханках, віртуальних майстернях із виготовлення творчих робіт, організували пізнавальні флешмоби.
У Viber разом з вихователем групи продовженого дня вони виконували домашнє завдання. Вихователь давав додаткові пояснення, в Viber групі І діти, і батьки оцінили переваги та зручність такої форми роботи.
Вихователь групи продовженого дня Ольга Хатунцова: “Жодна дистанційна освіта не замінить живого спілкування”
З дітьми, які навчаються в інклюзивних класах, постійно були на зв’язку соціальний педагог і практичний психолог. Під час дистанційного навчання вони також надавали консультації дітям, які жалілися на роздратованість, безсоння та поверхневий сон, погіршення пам’яті, на те, що важко сконцентруватися, на постійне відчуття втоми, нав’язливі думки, апатію тощо. Вони давали їм поради як справитися з ознаками тривоги під час карантину.
Viber, Telegram і Zoom
Директорка школи розповідає, що нині всі вчителі Нижньосірогозької школи забезпечені ноутбуками і планшетами. Тож вони мають можливість не лише поспілкуватись в Viber групі, Telegram, чи зателефонувати учням, а й організувати роботу в режимі онлайн-конференції в Zoom.
Вчителька початкових класів Тетяна Кальян разом з асистенткою вчителя Дар’єю Шокарєвою проводять урок “Я досліджую світ” в 1А класі: “Для першачків готуємо уроки насичені інтерактивними ігровими елементами, щоб зробити їх максимально цікавими”
— Для вчителя важливо бачити очі дитини під час спілкування, — зауважує директорка, і додає, — Навесні в Zoom ми взагалі не працювали. А ось під час дистанційного навчання після зимових канікул цю платформу педагоги використовували доволі активно. До речі, Zoom має функцію відеозапису трансляції. Тож за потреби діти робили відеозапис уроку, аби пізніше, для кращого засвоєння нового матеріалу, переглянути цей урок ще раз.
Директорка звертає увагу ще на таку складову онлайн-навчання — тривалість уроків.
Урок української літератури в 4Б класі проводять вчителька початкових класів Наталія Полєжаєва і бібліотекарка Тетяна Куца: “Успіх роботи в умовах карантину залежить від активної взаємодії всіх учасників освітнього процесу та технічних можливостей”
— Ми керувалися вимогами нового Санітарного регламенту для шкіл. Він визначає, як безпечно організувати освітній процес та роботу з технічними засобами, щоб не завдавати шкоди здоров’ю дітей безперервною роботою з гаджетами під час уроку, — пояснює Ольга Клочко. — Онлайн-урок для учнів 1 класів тривав не більше 10 хвилин; для 2-4 класів — не більше 15 хвилин; для 5-7 класів — не більше 20 хвилин; для 8-9 класів — 20-25 хвилин; для учнів 10-11 класів — не більше 25-30 хвилин.
Учні 4Б класу дистанційно вивчають творчість Тараса Шевченка
Розповідає директорка ще про одну особливість організації дистанційного навчання — роботу в асинхронному і синхронному режимах навчання.
Вчителька початкових класів Олена Смірнова проводить дистанційний урок математики в 3А класі: “Пам’ятайте, що готуючи онлайн-уроки, ви маєте дати дітям лише найголовніше. Все другорядне треба відкинути”
— Вперше асинхронний режим навчання, — розповідає Ольга Анатоліївна, — коли спілкування між учителем та учнями відбувається з затримкою у часі, ми спробували під час весняного карантину. Наприклад, вчитель відправляв на електронну пошту учня або у Viber группу завдання для опрацювання навчального матеріалу (відео, аудіо, презентації, тощо).
Учні вивчали та виконували їх у зручний для себе час, у власному темпі, після чого комунікували з вчителем різними способами. Синхронний режим — це коли вчитель та учні спілкуються у режимі реального часу під час відеозв’язку — Skype чи Zoom. Вони бачать і чують один одного, коментують, запитують, спілкуються у “прямому ефірі”. Тобто йде звичайний онлайн урок.
Досвідом організації проведення уроків в синхронному режимі ділиться вчителька англійської мови Лариса Кичук.
Лариса Кичук, вчителька англійської мови: “Вчителям треба йти в ногу з часом. Вони не можуть бути гірше обізнані в питаннях користування гаджетами ніж школярі”
— Синхронний режим важливий для організації навчального процесу у початкових класах. Адже маленькі діти потребують безпосереднього контакту з вчителем. Їм треба вивчати і засвоювати новий матеріал під безпосереднім керівництвом учителя, так як навичок самостійної роботи вони ще не мають. Та й не всі батьки можуть надати компетентну допомогу дітям при засвоєнні навчальної програми.
Лариса Кичук зауважує, що під час дистанційного навчання вона проводила уроки на Zoom-платформі з використанням традиційних елементів освітнього процесу — роботу з підручником і у зошитах. А ось для перевірки знань надавала перевагу проведенню тестування за допомогою сайту "На урок".
— Освітній проект "На Урок" надав вчителям можливості роботи онлайн: від створення тесту до перевірки його результатів. Все доволі просто: ви створюєте тест, поширюєте його серед учнів за допомогою посилання та коду. Діти виконують завдання, після чого система швидко проводить підрахунки, які визначають реальний рівень знань дитини і виставляє їй оцінку. Вчителю залишається тільки перенести ці оцінки в журнал.
Яким буде навчання далі
Разом із цим, ситуація з дистанційним навчанням не лише у Нижньосірогозькому ліцеї, а й в інших загальноосвітніх закладах така, що не у всіх школярів є, на чому вчитись. Адже дистанційна освіта передбачає наявність у кожної дитини особистого комп'ютера чи ноутбука, а також безперебійного підключення до мережі інтернет.
Любов Герасимова, вчителька української мови та літератури: “Багаж знань потрібно постійно оновлювати, інакше важко буде наздогнати стрімкий перебіг життя”
— Особливо гостро цю проблему відчувають багатодітні родини, — долучається до розмови вчителька української мови та літератури Любов Герасимова. — В умовах, які склалися, велике навантаження лягло на батьківські плечі. Оскільки діти молодшої та середньої школи ще не в тому віці, коли здатні самоорганізовуватись й всю роботу потрібно контролювати батькам. Також тут є й інша проблема — часто батьки не є досить авторитетними у плані освіти. Коли батьки кажуть дітям йти робити уроки, то це сприймається не так серйозно, ніж коли каже вчитель.
Вчителька початкових класів Галина Чебукіна та асистентка вчителя Наталія Мізюк проводять урок читання в 1Б класі: “На сьогодні технічного дискомфорту під час проведення уроків вже не виникає, а ось духовний є. Жодна дистанційна освіта не замінить спілкування “вживу”
За словами директорки ліцею Ольги Клочко майбутнє шкіл — за змішаним навчанням. Адже його дуже легко перемикати в різні режими: офлайн, або онлайн. До того ж змішане навчання є найкращою світовою практикою. Воно дозволяє і розробляти індивідуальні навчальні програми, і розвиватися у напрямку живого спілкування.
