Одному рятувальному підрозділу тримати під контролем виникнення надзвичайних ситуацій в районі, через значну віддаленість населених пунктів, доволі складно. Рятувальники хочуть, щоб дослухалися до їх порад і в кожному населеному пункті Сірогозщини відновили пожежно-сторожові депо
Тут господарюють справжні чоловіки
На подвір’ї Нижньосірогозького районного сектору Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій чисто та охайно: новенький забор, його поставили нещодавно, доглянутий сад, виноградник, клумби з квітами. Все побілено і пофарбовано, як то кажуть – під шнурочок. Не віриться, що тут господарюють лише чоловіки.
У приміщенні теж чисто й комфортно.
“Це у нас зараз затишно, – каже Андрій Конюх начальник Нижньосірогозького районного сектору Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Херсонській області, підполковник служби цивільного захисту, показуючи приміщення. – Ось караульне приміщення.
А тут у нас кухня та їдальня.
Поряд – душова і туалет.
Нещодавно встановили бойлер і насос, щоб безперебійно подавати воду. Плануємо поставити ще й пральну машину, аби після чергування хлопці могли випрати свої спецовки. До речі, на зиму паливними брикетами ми вже запаслися, а ближче до літа підключимо кондиціонер. А ремонти проводимо власними силами, разом із хлопцями”.
Також головний рятувальник Сірогозщини розповів, що протягом останнього часу їх підрозділ доукомплектували технікою та спецобладнанням: “Отримали, правда старенький, пожежний автомобіль. Радіємо, що в нас тепер, вже аж три автотранспортних засоби.
Є похідна кухня, що працює на дровах і солярці. З Генічеська передали беушний компресор.
Ми його вже встановили в спеціальній кімнаті. Недавно приїздив майстер, налаштував компресор і підключив.
Рятувальники забезпечені противогазами і балонами для дихальних апаратів зі стислим повітрям.
Таке обладнання використовували ще в 80-ті роки минулого століття. Але донедавна ми й цього не мали. До речі, стандартне спорядження пожежника важить близько 30 кілограмів. А з ним потрібно спускатися по спеціальній жердині до машини, швидко пересуватися, маневрувати під час пожежі, самотужки підніматися на дах, або верхні поверхи будівель”.
Чому так довго не їдуть пожежні?
Часто, особливо жителі віддалених сіл, обурюються, що довго доводиться чекати на рятувальників. Найчастіше такі запитання виникають під час пожежі, коли полум’я за лічені хвилини знищує на своєму шляху майно, нажите роками.
Невже наші рятувальники так довго не їдуть, бо їм байдуже до чужої біди? Ні! Не байдуже. І вони завжди готові прийти на допомогу. Однак через низку об’єктивних обставин вчасно це зробити вони не можуть.
“Наша техніка експлуатується дуже давно, – зазначає головний рятувальник Сірогозщини Андрій Конюх. – “Найстаршій” пожарці вже більше сорока років, а “наймолодшій” – двадцять п’ять. Вони вже своє відпрацювали. Та завдяки водіям – Олександру Мучичку та Миколі Агеєнку, працюють справно.
Також на роботу рятувальних служб вплинув розвал колгоспів і радгоспів у 80-ті роки. При них було створено пожежно-сторожову охорону (ПСО), що цілодобово чергувала та гасила пожежі за місцем своєї дислокації. Тож у разі виникнення пожежі повідомлення надходило до пожежної частини району, яка переадресовувала його до пожежно-сторожової охорони відповідного населеного пункту, і за лічені хвилини пожежна машина приїжджала до місця виникнення лиха.
“В 90-ті роки під час реформування аграрного сектору депо пожежно-сторожової охорони пропонували передати на баланс сільських рад, щоб уникнути розпаювання, – продовжує розповідь Андрій Конюх. – Однак мало хто дослухався до тих порад і замислився про те, до яких негативних та непоправних наслідків призведе такий розподіл майна”.
А призвело це до того, що на сьогодні на території району ліквідацію надзвичайних ситуацій, у тому числі пожеж, здійснює лише 16-та державна пожежно-рятувальна частина.
І вчасно прибути на місце виникнення пожежі, у зв’язку зі значною відстанню населених пунктів від місця дислокування частини, рятувальники не можуть.
“Також бувають випадки, коли на території району виникають одночасно декілька надзвичайних ситуацій у різних населених пунктах, – зауважує рятувальник. – А згідно зі штатним розписом чергування особового складу частини здійснюється з розрахунку один черговий караул, і саме це не дозволяє робити кілька виїздів одночасно. І якщо, приміром, пожежа виникла в с. Дем’янівка, а через 10 хвилин – у смт Нижні Сірогози, то допоки її наслідки не буде ліквідовано в Дем’янівці, рятувальники не приїдуть ліквідовувати надзвичайну ситуацію в райцентр”.
Якщо ж подивитися на карту Нижньосірогозького району стає зрозуміло, що швидко приїхати на місце надзвичайної події рятувальники не зможуть через значну відстань. Приміром, найвіддаленішим населеним пунктом є село Анатолівка, до якої аж 54 кілометри!
Цю відстань пожежно-рятувальний патруль по нашому бездоріжжю здолає як мінімум за півтори години. Ще до кількох сіл добиратися потрібно близько години.
Сірогозькі рятувальники вже неодноразово ініціювали створення місцевих пожежних команд, які б працювали в цілодобовому режимі та здійснювали гасіння пожеж.
Зокрема, на території Новоолександрівської та Вербівської сільських рад. Однак дана структура у цих селах донині не створена. Хоча деякі зрушення вже є у вербівчан.
“Тому сільським громадам я б порадив створити власні пожежні команди на території своїх населених пунктів, – зауважує головний рятувальник району. – Щоб у разі надзвичайної ситуації не чекати на допомогу з райцентру і не запитувати «Чому так довго не їдуть пожежники?”.
Статистика надзвичайних ситуацій
Виїздити ж на місце надзвичайних ситуацій сірогозьким рятувальникам доводиться доволі часто.
“Найчастіше доводилося ліквідовувати пожежі, – констатує події головний рятувальник Сірогозщини. – На жаль, їх причиною в більшості випадків стає людська безпечність у поводженні з вогнем. Так, з початку року на території району виникло 53 пожежі, внаслідок яких загинуло 3 особи. Прямі збитки від пожеж становлять більше 600 тисяч гривень, побічні – більше 2,5 мільйонів гривень. Проте особовому складу частини вдалося врятувати матеріальних цінностей на півмільйона гривень А ще в травні місяці наш підрозділ гасив масштабну лісову пожежу в Олешківському лісі”.
Також на території району з початку року виявили і ліквідували 5 вибухонебезпечних предметів – снаряди часів Другої світової війни.
В січні нинішнього року, під час хуртовини, рятувальники двічі витягали зі снігових заметів машину швидкої допомоги і перевозили фельдшера до хворої. Також пожежні автомобілі підрозділу витягали із заметів автівки на 345 кілометрі траси М-14, між селами Братське та Степне.
За словами підполковника Конюха в пожежно-рятувальній частині встановлено відеокамери та ведеться онлайн-трансляція на Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області.
Також у цьому році для пункту зв’язку частини закупили архіватор мови. Тож відтепер усі телефонні дзвінки записуються і архівуються в комп’ютері, аби їх можна було прослухати за потреби.
“Все це зроблено для того, щоб уникнути непорозумінь під час чергувань і оперативно ліквідувати надзвичайну ситуацію”, – резюмує Андрій Конюх.
