Учні Першопокровського ліцею, які відвідують туристичний гурток, 2 серпня вирушають у Карпати, у категорійний туристичний похід ІІІ рівня складності. За 8 ходових днів вони мають пройти 77 кілометрів. Тож нині гуртківці активно тренуються, опановують навички перебування в гірській місцевості та виживання в екстремальних умовах
Для керівників туристичного гуртка, вчителів Першопокровського ліцею, подружжя Юрія та Олександри Сидоренків це вже не перший похід в Карпати. Тож вони розуміють, що безпечне перебування туристичної групи в горах залежить від ступеня підготовки до походу всіх учасників групи.
Юрій та Олександра Сидоренки
— Цього разу в гори вирушає 11 дітей, — розказує Юрій Сидоренко. — З поміж них є досвідчені туристи. Наприклад, колишній учень Першопокровської школи Владислав Токар і випускник нинішнього року Володимир Нестерюк. Та є діти, які підуть в гори вперше. До того ж група різновікова, від 12 років і старші. Тому поки ми “на березі”, то маємо відпрацювати техніку пішохідного туризму, орієнтування на місцевості за допомогою карти, компаса та навігатора. А ще засвоїти такі необхідні навички походного життя, як розпалювання вогнища і приготування їжі, встановлення палатки, облаштування бівуаку, надання першої медичної допомоги, і навіть як правильно скласти рюкзак, що одягнути та взути вирушаючи у похід.
Керівник групи зауважив, що чим краще всі ці моменти діти відпрацюють під час гурткових занять, тим краще підготовленими фізично і морально вони будуть під час походу в гори.
Карта тренувального пішохідного маршруту
— Окрім навчально-тренувальних занять, які ми проводили на спортивній базі Першопокровської школи та у парковій зоні Першопокровки, ми здійснили два тренувальних піших походи протяжністю 16,4 та 14 кілометрів. До того ж вибрали дощові дні, аби погода і умови пересування були максимально наближені до карпатських, — розповідає далі Юрій Сидоренко. — У гуртківців, які вперше вирушають у похід, та ще й у гори, викликало здивування чому під час походу ми тестуємо взуття? Яка в цьому необхідність? Тож довелося безпосередньо під час марш-кидка пояснювати, що під час походу краще зосереджувати увагу на мальовничих краєвидах, а не на мозолях, які натерли гарними новими кросівками.
Якщо Юрій Сидоренко під час інтерв’ю більше уваги приділяв фізичній підготовці гуртківців до походу, то його дружина Олександра пояснила, як вчили школярів правильно збирати спорядження в похід.
— В гори не варто брати нічого зайвого, навіть якщо це продукти харчування і вода. Однак потрібно врахувати скільки енергії необхідно людині, щоб вона не втратила сили і активно рухалася за визначеним маршрутом. Адже через значну фізичну активність в горах енергозатрати зростають, — інформує Олександра Сидоренко. — Тому від тривалості походу та висоти сходження залежатиме кількість і калорійність їжі, яку треба взяти з собою.
Керівниця групи зауважила, що продукти не повинні переобтяжувати наплічник, перетворюючи його на такий собі непідйомний мініхолодильник. На щастя, сьогодні можна легко придбати сублімовані продукти, що дозволяють значно знизити вагу рюкзака, а також зекономити час на приготування їжі. Також потрібно пам’ятати про важливість достатньої гідратації в гірських умовах, оскільки потреба у воді на висоті тільки зростає. Тому на етапі планування маршруту керівники групи вже визначили де і скільки буде джерел, аби можна було своєчасно поповнювати запаси води.
— Розповідати про те, як ми проводили підготовку до походу можна чимало, — каже керівник туристичної групи Юрій Сидоренко. — Адже дітей довелося вчити, приміром, як розпалити вогнище, зварити обід на десятьох осіб, висушити взуття, скласти речі у наплічник, аби вони не муляли спину та ще чимало іншого. Я вже не зупиняюся на питаннях туристичної техніки та особливостях фізичної підготовки до походів у гірську місцевість. Скажу лише, що мандрівка у гори — це завжди пригоди та купа вражень. Однак щоб вона пройшла безпечно і принесла очікувані позитивні емоції, варто як слід готуватися до подорожі. Гори полюбляють сміливих, але не пробачають необачних. Тому ми тренуємося і плануємо подорож заздалегідь, дбаємо про якісне спорядження та харчування. А про те, наскільки ми добре підготувалися до походу розкажемо уже після повернення з Карпат.
