Практично на території всіх населених пунктів Нижньосірогозької громади, після того, як зібрали урожай ранніх зернових почалося спалювання стерні на полях. Яка статистика пожеж на полях громади? Які є важелі впливу на паліїв? Якими є наслідки підпалів для навколишнього середовища? І чи існує альтернатива спалювання пожнивних решток? Про все дізнавався Нижні Сірогози.City
Ситуація з підпалами стерні на Херсонщині
Красномовно про ситуацію з підпалами стерні на Херсонщині свідчать відомості Головного Управління ДСНС України у Херсонській області. Післяжнивні рештки спалюють по території всієї області. Зауважимо, що з полів, де вже скошено зернові, полум’я перекидається на природні екосистеми — горять лісосмуги, узбіччя доріг та ін.
Ось яка статистика пожеж в Херсонській області за останні три дні липня.
29 липня на відкритих територіях області зафіксовано 19 випадків пожеж в екосистемах. Горіли сухостій, сміття, стерня та поживні залишки.
Для ліквідації загоряння довелося залучати рятувальників з усіх районів області. Адже 5 пожеж сталося у Херсонському районі, 4 — у Каховському, 6 — у Бериславському, 3 — у Генічеському та 1 — у Скадовському районі. Загальна площа гасіння склала понад 14 га.
30 липня на відкритих територіях Херсонщини зафіксовано 6 пожеж на площі 1,25 га .
Тож у Херсонському районі силами пожежно-рятувальних підрозділів ліквідовано 5 пожеж на площі 1,05 га та у Каланчацькій об’єднаній територіальній громаді (Скадовський район) — 1 пожежу на площі 0,2 га.
31 липня на відкритих територіях Херсонської області зафіксовано 14 пожеж на площі 4,6 га. У Херсонському районі силами пожежно-рятувальних підрозділів ліквідовано 7 пожеж, у Скадовському районі — 3, у Бериславському — 1, у Каховському — 1, у Генічеському — 2 .
Фото Головного Управління ДСНС України у Херсонській області
Чи горить стерня на Сірогозщині?
А яка ж ситуація з підпалами стерні та загорянням в природних екосистемах Нижньосірогозької громади?
У відкритих інформаційних джерелах, тобто на сайті Нижньосірогозької селищної ради розміщена інформація про факти фіксації двох пожеж, що сталися на території громади . Це задокументували члени селищної мобільної групи разом з представниками правоохоронних органів та ДСНС.
26 липня о 21:10 надійшов дзвінок від старости Вільненського старостинського округу Світлани Куріної, яка повідомила, що горить стерня на полі, яке знаходиться на відстані 1-го кілометра від с. Вільне. Розмір земельної ділянки, що охопило полум’я приблизно 14 гектарів.
Селищна мобільна група виїхала на місце пожежі, і в телефонному режимі викликали власника земельної ділянки, мешканця с. Вільне. Однак, як йдеться в повідомленні селищної ради, він байдуже поставився до факту загоряння стерні та на зауваження не реагував.
27 липня о 14:20 мобільна група разом з представниками правоохоронних органів та ДСНС виїхала на поле, розміром приблизно 100 гектарів.
На жаль, в інформації селищної ради не вказано біля якого населеного пункту сталося це загоряння. Однак зауважено, що в процесі розслідування буде встановлено це був умисний підпал стерні чи необережне поводження з вогнем.
Ще одна офіційна інформація по факту горіння післяжнивних решток розміщена 27 липня на сторінці Новоолександрівського старостинського округу.
Далі мовою оригіналу: “Новоолександрівський старостинський округ (с. Новоолександрівка, с. Верхні Сірогози, с. Сірогози) інформує, що в с. Новоолександрівка поблизу житлових будинків було виявлено факт підпалу стерні на земельних ділянках (паях), що належать Діденко Олександру Івановичу, які він використовує одноосібно. По факту підпалу було викликано пожежну охорону та Національну поліцію, по даному факту проводиться розслідування, встановлюються особи, які вчинили підпал”.
Скріншот зі сторінки Новоолександрівського старостинського округу
Як бачимо, офіційно зафіксовано лише одиничні факти горіння стерні та перекидання полум’я з сільськогосподарських угідь на природні екосистеми. Принаймі ми виклали інформацію про всі офіційно підтверджені факти горіння стерні та післяжнивних решток. А ось жителі громади чи не щодня бачать дим, що піднімається над полями, а в темний час доби — заграви над сільгоспугіддями. Також скаржаться на задимлення, що утруднює дихання і попіл, який осідає на подвір’ях.
Такі факти небайдужі жителі громади фотографують і фільмують. Приміром 1 серпня на адресу редакції надійшли фото і відео про факти загоряння на території прилеглій до селища Нижні Сірогози. Горіло не лише поле, а й лісосмуга.
Горить стерня. Що робити?
Насамперед, викликати поліцію, яка згідно зі ст. 77-1 Адміністративного кодексу України, має прийняти виклик і скласти протокол.
Не варто забувати, що контроль за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, відповідно до ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, покладено на місцеву владу – сільські, селищні та міські ради. Тобто староста села також має першим втрутитися у ситуацію і провести роз’яснювальну роботу серед місцевих жителів.
В Нижньосірогозькій громаді розпорядженням селищного голови створена мобільна група з фіксації фактів випалювання стерні, поживних залишків, сухої трави, розведення вогнищ та недотримання заходів пожежної безпеки при проведенні збирання врожаю.
Для паліїв Закон передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність
Згідно зі ст. 77-1 КУАП випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю або з порушенням умов дозволу передбачають штраф для громадян від 3 060 до 6 120 гривень, для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 гривень. За ті самі дії, вчинені в межах природно-заповідного фонду, громадяни заплатять від 6 120 до 12 240 гривень штрафу, посадові особи — від 21 420 до 30 600 гривен.
Ст. 245 Кримінального кодексу передбачає за знищення або пошкодження довкілля у результаті пожежі штраф від 91 800 до 153 000 гривень або обмеження/позбавлення волі на термін від 2 до 5 років. При повторному вчиненні злочину, якщо він спричинив загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, передбачене позбавлення волі на термін від 5 до 10 років.
Вплив пожеж на довкілля
Спалювання соломи та стерні жодної користі для ґрунту чи майбутніх врожаїв не дає.
За температури вище 100°С спалюється гумус, особливо коли солома лежить у валках або копицях. При цьому відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю і азоту та різко погіршуються водно-фізичні властивості ґрунту. Гинуть корисні мікроорганізми, водорості, мезофауна, особливо дощові черв’яки та інша біота ґрунту, яка відіграє важливу роль в утворенні органічної речовини, формуванні структури ґрунту. Знищуються також корисні комахи і птахи.
При спалюванні стерні озимої пшениці на одному гектарі знищується така кількість органічної речовини, яку можна компенсувати лише внесенням 40 т/га мінеральних добрив.
Саме через випалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж — аналогічним чином існує загроза і лісових пожеж. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х км за годину, а у вітряну — до 30 км. При цьому висота полум’я досягає 2-х метрів.
Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь за відповідних умов здатні стати причиною короткого замикання ЛЕП, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів.
Пожежі і здоров’я населення
Під час спалювання рослинних решток, стерні та листя у повітря вивільняються небезпечні канцерогенні речовини — сполуки свинцю, ртуті та інші важкі метали. Вони викликають подразнення та опіки дихальних шляхів, підвищення рівня цукру в крові, діють на вуглеводний обмін, спричиняють головний біль і втому, викликають захворювання дихальних шляхів, онкологічні захворювання, знижують імунітет людини.
Особливо небезпечний дим маленьким дітям, людям хворим на бронхіти, астму, риніти, тонзиліти.
Сучасні агрономи стерню не палять!
Економічно обґрунтована доцільність приорювання залишків соломи всіма наявними засобами. Цей захід не складний, простіший і значно дешевший, ніж перевезення соломи, до того ж потребує менших затрат часу.
Економічна ефективність такої технології є дуже високою. Одна тонна соломи зернових культур за вмістом органічної речовини, азоту, фосфору і калію рівноцінна 3-5 тоннам гною вологістю 75%.
Щоб перевести діючі речовини соломи та стерні у грошовий вираз, скористаємося простим порівнянням. Добриво нітроамофоска — 16:16:16 коштує у середньому 11 000 грн/тонна, сума поживних речовин у тонні добрива дорівнює 480 кг. Щоб дізнатися скільки коштує 1 кг діючих речовин добрива, потрібно 11 000 грн поділити на 480 кг і виходить 22,9 грн/кг.
Це означає, що кожний кілограм діючої речовини добрива коштує 22,9 грн, а на гектарі, де переорано 4 тонни соломи та стерні, до ґрунту надходить усіх елементів живлення (за діючими речовинами) не менше 60 кг (!). Їхня ринкова вартість становить 1374 грн/га (60 кг×22,9 грн).
Якщо у господарстві зернових колосових у структурі сівозміни 100 га, то економія в разі заорювання соломи й стерні становить 137 400 грн за діючими речовинами.
Альтернативою бездумному спалюванню соломи може стати виробництво солом’яних пелет для одержання теплової енергії, як це роблять у розвинених країнах Європи, зокрема у Польщі.
Тож агровиробники, які господарюють за сучасними технологіями і вміють рахувати гроші — стерню не палять, бо це економічно не вигідно.
