Пройде якийсь час і ми усвідомимо, що епідемія коронавірусу підштовхнула українське суспільство зробити колосальний стрибок у напрямку діджиталізації суспільства. Якщо до карантину ми не розуміли навіщо всі ці новації пов’язані з послугами та документообігом у смартфоні, то зараз з’явилося усвідомлення, що це не примха і не данина моді, а нормальна модель розвитку сучасної держави, яка хоче стати простою і доступною для своїх громадян, насамперед, зменшити бюрократію та корупційні ризики. Українська держава прагне забезпечити людей доступними та зрозумілими послугами й сервісами і працює над реалізацією цих завдань. Як саме — розповів в інтерв’ю директор Директорату регіональної цифровізації Вадим Бортник.
Формується репутація України, як держави високої цифрової культури
Вадим Бортник
Свого часу Вадима Бортника надихнув досвід Естонії та Швеції з діджиталізації у сфері надання державою послуг і сервісів. Мабуть тому молодий чоловік залишив бізнес і долучився до команди Міністерства цифрової трансформації, аби реалізувати ідеї створення держави у смартфоні в Україні.
— Зараз в Україні формується спільнота цифрових лідерів і в тому числі — в регіонах, — розказує Вадим Бортник. — Дуже важливо на рівні регіонів такі зміни запроваджувати саме зараз. До їх реалізації потрібно долучитися молодим енергійним людям які прагнуть змін (звісно, що це мають бути фахівці з ІТ-сфери) та місцевій владі: депутатам і адміністраціям. Слід зрозуміти, що зараз відбувається діджиталізація суспільства і якщо громада не включиться в цей процес, то вже за кілька років вона втратить темп розвитку і не зможе наздогнати інші регіони.
В Міністерстві цифрової трансформації до вирішення питання цифровізації суспільства вирішили підійти комплексно і розв’язати існуючу проблему за трьома напрямками, які визначили як пріоритетні.
Перший — сформувати команду фахівців, які на регіональному рівні займатимуться питаннями цифрової трансформації областей, районів, громад, міст і сіл.
Другий — забезпечити доступ до швидкісного інтернету для 95% жителів населених пунктів України.
Третій — навчити цифрових навичок щонайменше 6 мільйонів українців до 2023 року.
Діджиталізація рухається в регіони
Щоб рухати питання цифрової трансформації в регіонах необхідно розпочати з реформ на державному рівні. Тому вже восени 2019 року запрацювало Міністерство цифрової трансформації України. Далі в усіх профільних міністерствах ввели посади заступників з цифрової трансформації. Наступним кроков стали регіони.
— Мінцифра, мислячи стратегічно, і розуміючи, що наступний крок який робитиме держава з діджиталізації запроваджуватиметься в регіонах та конкретних громадах, створила Директорат регіонального цифровізації, щоб сформувати відповідний фундамент на рівні громад і областей, — інформує Бортник. — Тож нині у кожного голови обласної державної адміністрації є заступник з цифрової трансформації. Ця людина має достатньо повноважень щоб впливати на процеси діджиталізації області та просувати цифрову трансформацію в освіті, медицині, транспорті та інших сферах.
Тут також, за словами Вадима Бортника, визначили два шляхи просування цифровізації в суспільстві: для великих міст — шляхом створення Smart city клуба, до складу якого входить 38 великих міст та цифрової освіти для 1400 сільських і селищних громад.
— Сучасний розвиток міста важко уявити без Smart city рішень. Завдяки цифровим технологіям та інструментам Smart city міста підвищують ефективність функціонування своїх систем, спрощують надання муніципальних послуг та комунальних сервісів, забезпечують безпеку мешканців і екологічну безпеку середовища, розвиток міської інфраструктури. Але головне — вони допомагають комунікувати владі міста, його мешканцями та бізнесу, — пояснює Бортник. — А з сільськими і селищними громадами треба окремо працювати. Щоб в кожній громаді були люди які займаються цифровою трансформацією. Адже головна мета всього що ми робимо — населення має відчути покращення якості сервісів і послуг. Нині в селищних і сільських громадах теж формуються сервіси в смартфоні в залежності від потреб кожної окремо взятої громади.
Однак в цілому по країні, особливо в малих населених пунктах, люди все ще не довіряють повною мірою цифровим послугам та не використовують можливості технологій. В громадах або немає часу на цифрові трансформації, або не вистачає коштів ні у влади, ні у бізнесу.
— Взагалі проєкт цифрової трансформації в громадах це не про витрачання коштів, а про інвестицію яка досить швидко окупиться. Тому що громада, яка наприклад, впровадила електронний документообіг, втратила менше ресурсів і задіяла менше людей які бігають з теками документів по коридорах. Тобто управління громадою стає більш ефективним, а люди отримують кращі сервіси й послуги. Втім, цифрові технології не просто заощаджують час. Цифрові технології — вони ще й про довіру. Людина більше довірятиме державі, якщо швидко отримає довідку онлайн, аніж якщо стоятиме за нею в черзі весь день, — додав посадовець.
Без інтернету ніякої цифрової держави не буде
Ще одна проблема з якою довелося зіткнутися Міністерству цифрової трансформації при запровадженні діджиталізації в регіонах — відсутність цілісного інтернет покриття. Тому нині Мінцифри працює над вирішенням цього питання паралельно у двох напрямках.
— Є домовленість з операторами мобільного зв’язку про розширення покриття. Рік тому вдалося викупити у телеканалів і надати операторам відповідні частоти. В результаті більше 1 мільйону людей за останні півроку вперше отримали доступ до 4G. Правда, є місця, де про покриття лише заявляється, а по факту його немає. Тому доводиться влаштовувати контрольні перевірки. Для цього придбано необхідне обладнання. Наступний крок — покриття 4G усіх автошляхів державного значення. Це плануємо зробити до кінця 2023 року, — каже Вадим Бортник. — Друге — підключаємо соціальні об’єкти до широкосмугового інтернету. Держава співфінансує його прокладку спільно з громадою до населеного пункту, а там вже оператор поширює свою мережу. 670 громад в цьому році отримають субвенцію на підключення 11 тисяч об’єктів соціальної інфраструктури до широкосмугового інтернету. І це завдання тільки на нинішній рік. Знову ж таки довелося робити виїзди і перевірити 1200 сіл, щоб упевнитися, що там дійсно немає інтернету і потрібна підтримка держави у вирішенні цього питання. Для нас важливо щоб ніякі регіони не відставали з точки зору можливості людей користуватися цифровими сервісами. Недостатньо лише розробити послугу, а треба дати людині можливість користуватися цією послугою.
Три складових цифрової освіти: бажання — комп’ютер — інтернет
Найкращим інструментом, щоб подолати бар’єри на шляху до цифрового суспільства у громаді на першому етапі стає навчання. Саме за допомогою навчання можна знайти відповіді на запитання, які цифрові послуги можуть бути корисними людям, а потім розказати про можливі зміни, які діджиталізація може привнести у їх життя.
Більше того, технології у сфері освіти можуть подолати проблему старіння сіл та селищ і запобігти трудовій міграції молоді у великі міста. Освіта — це одна з ключових потреб, задля якої молоді люди полишають рідне село. А після отримання освіти цілком імовірним є те, що вони знайдуть роботу у великому місті і ніколи не повернуться.
Тож розвиток цифрової освіти населення може вирішити багато проблем на селі.
— Разом із Міністерством цифрової трансформації України ми долучились до створення та запуску Національної онлайн-платформи з цифрової грамотності ”Дія.Цифрова освіта”. Мета проєкту — навчити цифрових навичок щонайменше 6 мільйонів українців до 2023 року, — розказує посадовець. — Платформа пропонує онлайн-курси, що проходять в форматі освітніх серіалів. На сьогодні їх вже більше 55. Вони складаються з 7–11 серій, тривалістю до 10 хвилин. Ці освітні серіали допомагають засвоїти знання та навички орієнтування в цифровому просторі. Можна навчитися: платити за комуналку, безпечно встановлювати пароль, шукати інформацію в інтернеті. До речі, після перегляду контенту обов’язковим є проходження тестування.
На початок 2021 року на платформі “Дія.Цифрова освіта” вже пройшли навчання понад 400 тисяч користувачів. Найбільшою популярністю користується курс “Цифрові навички для вчителів”. Він став ТОП-курсом за весь час існування “Дія. Цифрова освіта”, оскільки почався карантин і школи перейшли на дистанційне навчання. Також пару місяців тому вийшов цифровий курс для медиків. Є ще окремий курс для держслужбовців.
— Однак виникає питання: якщо у людини є бажання опанувати курс цифрової освіти, а в неї немає комп’ютера, то де і як їй пройти навчальний курс? — зауважив Бортник. — Ми передбачили таку ситуацію і запустили 6 тисяч хабів Дія. Освіта на базі бібліотек, які популяризуватимуть інформацію про проєкт “Дія. Цифрова освіта”. Підключили їх до інтернету і надали комп’ютери. Тобто сьогодні є 6 тисяч місць де людина може просто прийти, відкрити ноутбук, подивитися серіал, і зрозуміти як це працює. Також у проєкті “Дія. Цифрова освіта” задіяні ЦНАПи, школи, університети і навіть приватний сектор.
Про необхідність цифрової освіти у сучасному житті Вадим Бортник навів три вагомих аргументи, що позитивно вплинуть на людину, бізнес і державу.
По-перше, — цифрова освіта забезпечить громадян конкурентоспроможністю на ринку праці, надасть можливості для безперервного навчання.
По-друге, — діджиталізація позитивно вплине на бізнес-процеси в компаніях завдяки кваліфікованим працівникам та забезпечить фахівцями нових цифрових професій.
По-третє — для держави це можливість розвиватися за європейськими стандартами, модернізувати процеси державного управління, зменшити цифровий розрив між територіями, прискорити впровадження інструментів електронної демократії та електронного урядування.
Зустріч у форматі колективного інтерв’ю відбулася у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства “Протидія дезінформації на півдні та сході України” за підтримки Європейського Союзу.
